03.10.2025
Єдиний унікальний №497/958/25
Провадження №1-кс/497/824/25
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання
03.10.25 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4
законного представника підозрюваного - ОСОБА_5 ,
його захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання слідчого відділення № 1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Делень Болградського району Одеської області, громадянина України, здобувача освіти ІІІ курсу Державного навчального закладу «Арцизький професійний аграрний ліцей», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України № НОМЕР_1 виданого органом 5124 від 06.01.2022 року
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України в кримінальному провадженні № 12025162270000261 від 20.04.2025, -
02 жовтня 2025 року слідчий відділення № 1 Слідчого відділу Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12025162270000261, відомості щодо якого 20.04.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за правовою кваліфікацією: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
З поданого клопотання вбачається, що 20 квітня 2025 року приблизно о 06 годині 15 хвилин неповнолітній водій ОСОБА_4 , не маючи посвідчення водія та, відповідно, не маючи належних навичок керування транспортними засобами, достеменно знаючи та розуміючи, що керування транспортним засобом без посвідчення водія заборонено, приступив до керування автомобілем «ВАЗ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який мав технічну невідповідність ходової частини вимогам Правил дорожнього руху, у вигляді: встановлення на задню вісь транспортного засобу шин різних моделей, з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, що утворилась задовго до події ДТП, об'єктивно проявлялась водієві візуальним оглядом та повинна була бути усунута перед виїздом, оскільки забороняла експлуатацію транспортного засобу в такому стані, чим грубо порушив вимоги пунктів: 2.1. а); 2.3. а); 31.1.; 31.4.; 31.4.5. г) «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі Правила), які зобов'язують водія:
п. 2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії».
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу»;
п. 31.1. «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації»;
п. 31.4. «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
п. 31.4.5. Колеса і шини:
г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів».
Так, в зазначений день та час, неповнолітній ОСОБА_4 , керуючи цим транспортним засобом, ходова частина якого незважаючи на технічну несправність, не викликала раптових відмов у її роботі, у денний час доби, здійснював рух по асфальтному сухому чистому дорожньому покриттю проїзної частини вулиці Успенська, зі сторони села Главані у напрямку до провулку Торговий, в межах села Делень Болградського району Одеської області, на якій організовано двосторонній рух, без горизонтальної дорожньої розмітки та без наявних дорожніх знаків.
Наближаючись до розташованої праворуч за ходом руху Свято-Успенської церкви села Делень, навпроти будинку № 90 вказаної вулиці, автомобіль «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , рухався ближче до правого краю проїзної частини, в межах смуги свого напрямку руху, зі швидкістю руху приблизно 30-35 км/год, при цьому, водій ОСОБА_4 вкрай уважним не був, за відсутності достатніх практичних навичок і тривалого досвіду керування транспортними засобами на дорогах загального користування, усвідомлюючи, що він не має права керувати джерелом підвищеної небезпеки, чим проявив кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, як наслідку своєї дії, що утворювала реальну загрозу для життя і здоров'я цієї особи, хоча повинен був і міг передбачити ці наслідки, якщо б діяв більш обачливо, внаслідок чого відповідно не відреагував на зміну дорожньої обстановки у вигляді появи на проїзній частині пішохода жінки похилого віку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка здійснювала рух у зустрічному напрямку по правому краю проїзної частини у темпі повільного кроку, чим порушив вимоги п.п. 1.5.; 1.7. та 2.3. «б» «Правил», якими передбачено:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 1.7. «Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
У подальшому, ОСОБА_4 , у порушення вимог п. 13.3. «Правил», що зобов'язують водія:
п.13.3. «Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».
за відсутності будь яких перешкод для виявлення попереду себе на проїзній частині пішохода, маючи об'єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної пригоди, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, з моменту об'єктивної можливості виявити пішохода ОСОБА_9 , яка перебувала на проїзній частині, знаходилась у полі зору водія тривалий час та створювала небезпеку для руху, що змушувало водія негайно зменшити швидкість або зупинитися, своєчасно не відреагував на виниклу небезпеку для руху, а навпаки, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, легковажно розраховував на їх відвернення, продовжив рух у обраному ним режимі, в результаті чого не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_9 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_9 , завдано тілесні ушкодження, від яких вона того ж дня загинула у медичному закладі.
Смерть ОСОБА_9 , настала від отриманих при ДТП множинних ушкоджень у виді: закритої травми голови у вигляді - синців і переломів кісток лицьового черепу; травми грудної клітки у вигляді - вивиху головки лівої плечової кістки, переломів ребер по різним анатомічним лініям; закритої травми тазу у вигляді - косого перелому лобкової та сідничної кісток з права; уламкового, поперечний перелом крила клубової кістки з права; розриву передньої клубово-крижової зв?язки з права, з відривом дрібних частин крижової кістки у місті прикріплення зв?язок; рясний крововилив у м?які тканини тазу на рівні переломів, а також по передньо-внутрішній поверхні тазу у м?які тканини навкруги сечового міхура більш з права; закритої травми правої нижньої кінцівки у вигляді - перелом внутрішнього надвиростка правої стегнової кістки, багато уламкового через-виросткового перелому внутрішньо-суглобової поверхні правої великогомілкової кістки, а також багато-уламкового перелом верхньої, та частково середньої третини правої великогомілкової кістки; косого перелому голівки малої гомілкової кістки з права; рясний крововилив у м?які тканини колінного суглобу, верхньої та середньої третини гомілки, на рівні переломів.
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 став травматичний шок, що перебуває в прямому причинному зв'язку з отриманими в результаті ДТП тілесними ушкодженнями.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 1.3, 1.5, 1.7., 2.3 п/п «б» та 13.3 Правил дорожнього руху України, стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті вказаної дорожньо-транспортної події, при цьому останній мав технічну можливість запобігти вказаній дорожньо-транспортній події.
Неповнолітній ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за правовою кваліфікацією: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
29.09.2025 об 11:05 годині ОСОБА_4 у присутності законного представника ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286, КК України, за правовою кваліфікацією: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
На думку прокурора підозра, яка повідомлена ОСОБА_4 є обґрунтованою.
З огляду на зазначене прокурор вважає, що є підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді особистого зобов'язання за наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обґрунтованої підозри.
В судовому засіданні 01.10.2025 року:
Прокурор пояснив, що обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання пов'язано з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Прокурор стверджував, що необхідно запобігти спробам підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню шляхом не прибуття на виклики прокурора, слідчого судді або суду; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Всі ці обставини свідчать про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий підтримав клопотання, наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого не заперечував, погодився з обранням відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник підозрюваного вважав за можливе клопотання задовольнити.
Слідчий суддя ? перевіривши ?? наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України,? метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;? 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що слідчими відділення № 1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, № 12025162270000261 від 20.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування у вигляді процесуального керівництва здійснюється прокурорами Болградської окружної прокуратури на підставі постанови заступника керівника Болградської окружної прокуратури від 20.04.2025 року (а.с.11).
29.09.2025 об 11:05 годині ОСОБА_4 у присутності законного представника ОСОБА_10 та захисника повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286, КК України, за правовою кваліфікацією: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого (а.с.107-111).
Обґрунтованість підозри оголошеної ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України підтверджується зібраними на даний час доказами, зокрема:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди разом з план-схемою від 20.04.2025;
- висновком експерта № 20250416140000039 від 16.06.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.04.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.04.2025;
- висновком експерта № СЕ-19/116-25/10168-ІТ від 24.05.2025;
- висновком експерта № СЕ-19/116-25/10157-ІТ від 09.05.2025;
- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 28.07.2025;
- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 28.07.2025;
- висновком експерта № СЕ-19/111-25/52167-ІТ від 18.09.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
З огляду на положення ст. 177 КПК України, враховуючи ? мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має пересвідчитися у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. ?
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного (обвинуваченого) зобов'язання ? виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу. ?
Таким чином, особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, який полягає в обмеженні права підозрюваного, обвинуваченого на свободу пересування, вибір місця проживання (перебування), забезпеченні виконання покладених на нього процесуальних та інших, визначених законом і зазначених в особистому зобов'язанні, обов'язків. ?
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує?вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. ??
Щодо визначення обґрунтованості підозри, слідчий суддя приймає до уваги п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року де «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення. ?
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною. ?
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. ?
Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування. ?
Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями. ?
З огляду на досліджені матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що слідчим і прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненими кримінальними правопорушеннями, що виправдовує необхідність подальшого розслідування в цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України. ?
Так, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином за який законом передбачено покарання у позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з додатковим покаранням у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років за порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвели до смерті потерпілого або заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілому чи потерпілим.
Суд також приймає до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 не має обмежень щодо виїзду за межі країни, а тому усвідомлюючи неминучість покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення та бажаючи його уникнути, може вдатися до спроб покинути територію України.
З відкритих матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 стали відомі дані потерпілої та свідків, які викривають його протиправну діяльність, тому останній може вдатися до спроб незаконно впливати на родичів загиблої ОСОБА_9 , та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , з метою зміни наданих ними показань
Крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.?
З огляду на зазначене, слідчий суддя приймає до уваги той факт, що все ж таки підозра була складена та повідомлена ОСОБА_4 досудове розслідування триває, та підозрюваний ОСОБА_4 має виконувати покладені на нього як підозрюваного обов'язки та не перешкоджати здійсненню досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні з метою виконання завдання кримінального провадження, визначеного ст.2 КПК України, а саме: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя враховує процесуальну позицію підозрюваного, тобто підозрюваний погодився із вимогами клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням перелічених обов'язків, а тому, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, та оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, приходить до висновку про задоволення зміненого клопотання слідчого.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділення №1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , підтримане прокурором Болградської окружної прокуратури в судовому засіданні про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні № 12025162270000261 від 20.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 58 (п'ятдесят вісім) днів.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:?
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , окрім випадків пов'язаних з проведенням слідчих та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання зазначених в цій ухвалі обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у відповідності до ст.179 КПК України, в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на Болградський РВП ГУНП в Одеській області та на слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження. ?
Строк дії ухвали визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.11.2025 року включно.??
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. ?
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. ?
Повний текст судового рішення видати відразу ж після його проголошення.
?
Слідчий суддя:? ??? ОСОБА_1 ?
?