01.10.2025
Справа № 497/2053/25
Провадження № 3/497/649/25
01.10.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
при секретарі - Божевої І.Д.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Болграді адміністративний матеріал, який надійшов з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Хмельницький Хмельницької області, громадянина України, начальника відділення зв'язку, помічника начальника ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 , виданий 28.10.2016 року органом 6810 строком дії до 28.10.2026,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.172-15 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №374724 від 25.07.2025 року, ОСОБА_1 10.07.2025 року ніс службу в прикордонному наряді "Старший зміни прикордонних наряді" та не належно відреагував на інформацію про зміни в обстановці, не здійснив доповідь про її зміни, що в свою чергу призвело до незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Молдова двома особами в районі прикордонного знаку 0768/02, тобто своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги абз.3,8 п.3 глави 5 розділу ІІ "Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ" затвердженої наказом МВС №1261 та вчинив правопорушення в умовах правового режиму воєнного стану.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено в.о.начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майором ОСОБА_3 за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він дійсно в цей період часу виконував обов'язки з охорони державного кордону в наряді "Старший зміни прикордонних нарядів". За час несення служби інформацію від прикордонного наряду "Оператор комплексу спеціальних технічних засобів" про пересування невідомих осіб в районі прикордонного знаку № 0768/02 не отримував. Інформація від п/н "ОКСТЗ" про спрацювання камери Rejlink на невідомих осіб не надходила, тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується недбале ставлення до військової служби, яке виразилося у неналежному реагуванні на інформацію про зміни в обстановці, не здійснення доповіді про її зміни, у зв'язку з чим дві особи перетнули державний кордон в районі прикордонного знаку 0768/02. Більш детального викладення обставин правопорушення в протоколі не зазначено. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив абз.3 та 8 п.3 глави 5 розділу ІІ "Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ" затвердженої наказом МВС №1261.
Відповідно до абц.3,8 п.3 гл.5 Розділу ІІ Інструкції старший зміни прикордонних нарядів зобов'язаний: знати обстановку на ділянці підрозділу охорони кордону, у разі її зміни доповідати по команді, уточнювати діючі або приймати нові рішення щодо порядку виконання завдань та забезпечувати їх реалізацію; організовувати безпосередню підготовку прикордонних нарядів до служби, проводити інструктаж та віддавати накази на охорону державного кордону; керувати прикордонними нарядами, здійснювати контроль за несенням ними служби, дотриманням заходів безпеки та правильним застосуванням озброєння, техніки, інженерних споруд та загороджень, службових собак; організовувати збирання даних обстановки, підтримувати взаємодію з органами (підрозділами) Національної поліції України, Служби безпеки України, інших правоохоронних органів, Збройних Сил України, Національної гвардії України, представниками органів державної влади та місцевого самоврядування; підтримувати постійний зв'язок з прикордонними нарядами, елементами службового (бойового) порядку, підпорядкованими підрозділами, а за відсутності (пошкодження) зв'язку вживати заходів щодо його відновлення; організовувати своєчасне оповіщення особового складу за встановленими сигналами та командами; здійснювати контроль за дотриманням пропускного режиму на території військового містечка; під час прибуття у підрозділ прямих начальників або осіб, які інспектують (перевіряють) підрозділ охорони кордону, здійснювати доповідь про виявлені правопорушення (ознаки правопорушень) на ділянці відповідальності та супроводжувати їх територією військового містечка; організовувати ефективне застосування прикордонними нарядами профілів ризику; організовувати охорону, а під час відсутності керівництва керувати обороною підрозділу охорони кордону; слідкувати за дотриманням прикордонними нарядами вимог чинного законодавства щодо охорони інформації з обмеженим доступом; вести службову документацію, вносити інформацію до відповідних баз даних та систем програмно-технічних комплексів. Старший зміни прикордонних нарядів має право приймати окремі рішення про порядок охорони кордону за зміни обстановки на ділянці, що охороняється, якщо вони не суперечать рішенню начальника підрозділу охорони кордону і тільки в межах своїх повноважень.
Диспозицією ч.2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, визначеного ст. 172-15 КУпАП є військова службова особа.
Згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
В матеріалах справи відсутні належні докази того, що посада - начальника відділення зв'язку ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " військової частини НОМЕР_1 , пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, чи ОСОБА_1 виконує такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування. А от обов'язкі старшого зміни вказані в Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, але доказів не виконання ОСОБА_1 ціх обов'язків суду не надано, не зазначений причинний зв'язок між виявленним порушенням своїх посадових обов'язків ОСОБА_1 та перетином двома особами державного кордону, а саме що він своєчасно не виявив порушення та не доповів у встановленому порядку керівництву.
З об'єктивної сторони, дане правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.
Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою, службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків ( у зв'язку з виконанням інших покладених на неї обов'язків внаслідок нетривалої роботи на посаді та за відсутності досвіду тощо), не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.
З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов'язку, але й те, що він мав місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв'язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов'язків проявила до них байдужість та несумлінність.
Надані суду докази, матеріали провадження, не свідчать поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому правопорушення, оскільки ними підтверджується лише факт несення служби з охорони державного кордону в складі наряду - старший зміни.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява N 25).
Крім того, у справі "Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom" (N 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до протоколу.
У зв'язку з чим, в матеріалах справи є лише сумніви щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 , відтак згідно статті 62 Конституції України суд такі сумніви повинен трактувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Згідно з ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад та подія адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33-35, 172-15 ч.2, 221, 247, 268, 280, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суд-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя В.А.Раца