Номер провадження: 22-з/813/420/25
Справа № 523/9117/23
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Назарова М. В.
03.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Вадовської Л.М. (суддя-доповідач), Сегеди С.М., Таварткіладзе О.М.
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 березня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Сі Рест» про стягнення боргу за договором оренди,
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2025 року визначено склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Вадовська Л.М., судді учасники колегії: Сегеда С.М., Таварткіладзе О.М.
22 вересня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів: Вадовської Л.М. (суддя-доповідач), Сегеди С.М., Таварткіладзе О.М. з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 2 ст. 39, ст. 40 ЦПК України.
В обґрунтування заяви вказує, що апеляційне провадження у справі відкрите ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2025 року, розгляд справи призначено ухвалою суду від 05 вересня 2025 року на 07 травня 2026 року, що призведе до негативних та неповоротних наслідків, оскільки надає можливість відповідачу уникнути відповідальності, тому наявні підстави стверджувати про упереджене і необ'єктивне ставлення суддів Вадовської Л.М. (суддя-доповідач), Сегеди С.М., Таварткіладзе О.М., що проявляється в порушенні процесуально встановлених строків.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Вадовської Л.М. , Сегеди С.М., Таварткіладзе О.М. визнано необґрунтованим.
Питання про відвід передано на вирішення іншому судді, визначеному в порядку автоматизованого розподілу.
Після проведення автоматизованого розподілу справи та відповідно до частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід вирішується Одеським апеляційним судом у складі судді Назарової М.В. без повідомлення учасників справи, що передбачено частиною 7 статті 40 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, доводи заявленого відводу, суд доходить висновку про відмову у задоволенні відводу, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в ст. 36 ЦПК України.
Відповідно положень цієї статті, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
У висновку № 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі 826/12191/18.
Відвід суддів пов'язується з призначенням розгляду справи на дату, яку заявник відводу вважає такою, що вказує на зволікання з розглядом справи.
Аналізуючи зміст заяви заявника про відвід суддів за суб'єктивним критерієм, апеляційний суд доходить висновку про те, що її зміст не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, для відводу суддів та про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в їх неупередженості та об'єктивності щодо справи.
Відповідно до положень частини 4 статті 39 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2025 до Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 березня 2025 року.
Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2025 року визначено колегію суддів для розгляду справи № 523/9117/23 у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач): Вадовська Л.М., судді: Сегеда С.М., Таварткіладзе О.М.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та ухвалою від 05 вересня 2025 року справу призначено до розгляду на 07 травня 2026 року о 14:00 годині.
Суд зазначає, що недостатня кількість суддів в Одеському апеляційному суді щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (з 2014 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 13), створює надмірне навантаження та виключає можливість призначення справ в строки, передбачені національним законодавством.
Справу призначено до розгляду в найближчу вільну дату роботи колегії суддів.
Слід зауважити, що за період з 01 січня 2025 року по 31 серпня 2025 року у провадження судді-доповідача Вадовської Л.М. надійшло 310 цивільних справ та 86 справ про адміністративні правопорушення. Станом на 31 серпня 2025 року у провадженні судді-доповідача Вадовської Л.М. перебувало 573 цивільні справи, 47 справ про адміністративні правопорушення.
Таким чином, висловлені заявником сумніви щодо невідповідності суддів принципам неупередженості та необ'єктивності не підтверджуються фактичними обставинами справи та доказами.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
Отже, ті обставини, про які зазначає заявник в обґрунтування заявленого відводу, не виключають участі суддів в розгляді справи, не свідчать про упередженість або необ'єктивність суддів, про будь-які сумніви в їх неупередженості, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді по справі не встановлено.
З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 про відвід суддів Вадовської Л.М. (суддя-доповідач), Сегеди С.М., Таварткіладзе О.М. не підлягає задоволенню.
Слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Вадовської Л.М. (суддя-доповідач), Сегеди С.М., Таварткіладзе О.М. відмовити.
Справу № 523/9117/23 передати для продовження розгляду складу колегії суддів, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова