Справа № 496/6484/25
Провадження № 1-кп/496/672/25
02 жовтня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження в залі суду кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025167250000134 від 16.09.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новокрасне, Роздільнянського району Одеської області, з середньою освітою, одруженого, не депутата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який проходить службу по мобілізації, бойовий медик взводу охорони роти, військової частини НОМЕР_1 у військовому званні старший матрос, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді бойового медика взводу охорони роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос», в порушення вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у вересні 2025 року, більш точну дату та час судом не встановлено не встановлено, перебуваючи місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на підроблення посвідчення водія на його ім'я, на право управління транспортними особами категорій «А», «В», «С», та його подальшого особистого використання, всупереч Положенню про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 року, реалізуючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на підроблення посвідчення водія на власне ім'я з метою його використання, та усвідомлюючи, що в посвідчення водія будуть внесені завідомо неправдиві відомості, які не відповідають дійсності, за допомогою друкуючого пристрою із термосублімаційним способом друку, виготовив посвідчення водія серії НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відкритими категоріями «А», «В», та «С», бланк якого не відповідає встановленому зразку, аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Таким чином, своїми діями, що виразились у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права, з метою використання його підроблювачем, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України.
Крім того, 15.09.2025 року, приблизно о 21 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки «Маzda» реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по автодорозі «Київ- Одеса», Одеського району Одеської області, був зупинений на стаціонарному посту «Дачне», що розташований на 452 км. вказаної автодороги, командиром взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ОСОБА_4 .
В подальшому, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, гаючи умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою підтвердження права керування транспортним засобом марки «Маzda» реєстраційний номер НОМЕР_3 та посвідчення своєї особи, на вимогу командиром взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ОСОБА_4 , висловлену в порядку ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», пред'явив посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 10.09.2025 року, видане ТСЦ 1841 на його ім'я з власною фотокарткою, відкритими категоріями «А», «В», «С», достовірно знаючи, що воно є підробленим, оскільки не отримував його в порядку, встановленому Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженому Постановою Кабінету міністрів України №340 від 08.05.1993 року, тим самим, використав в якості підтвердження особи та права на керування відповідним транспортним засобом завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 10.09.2025 року, видане ТСЦ 1841 на право керування транспортним засобом категорій «А», «В», «С», видане на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Таким чином, своїми діями, що виразились у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо добровільності беззаперечного визнання його винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст. 381 КПК України.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 358 КК України, тобто підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права, з метою використання його підроблювачем та ч.4 ст. 358 КК України, тобто використані завідомо підробленого документа.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винуватого, який раніше не судимий, позитивні характеризуючи матеріали.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винуватого, який повністю визнав себе винним у вчиненому, раніше не судимий, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання: за ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі положень ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На думку суду, така міра покарання сприятиме вихованню ОСОБА_3 в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження - підлягають скасуванню.
Підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченому - відсутні.
Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта на проведення судової технічної експертизи документів від 19.09.2025 року №СЕ-19/116-25/22665-ДД у розмірі 3565, 60 грн.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання:
-за ч.1 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;
-за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3565, 60 грн. (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять грн. 60 коп.).
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 19.11.2025 року на посвідчення водія, НОМЕР_2 видане, 10.09.2025 року на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з категоріями «А», «В», та ОСОБА_6 , з явними ознаками підробки, а саме відповідно до наявної бази посвідчення водія вказаної серії та номером не видавалось, крім того оглянувши посвідчення водія, виявлено що мікротекст на посвідченні водія має набір різних символів, що вилучено 16.09.2024 року, у гр. ОСОБА_3 , в ході огляду місця події, за адресою: Одеська обл., Одеський район, а/д «Київ-Одеса2 452 км., СП «Дачне», до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню - скасувати.
Речовий доказ: посвідчення водія посвідчення водія, НОМЕР_2 видане 10.09.2025 року на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1