Справа № 493/277/25
Провадження № 1-кп/493/128/25
03 жовтня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балта кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150020000614, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України;
У провадженні Балтського районного суду Одеської області перебуває вищевказане кримінальне провадження № 62025150020000614.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_8 , оскільки останній з 08.09.2025 року призваний по мобілізації.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні висловилася щодо необхідності зупинення кримінального провадження відносно всіх обвинувачених, оскільки виділення в окреме провадження матеріалів справи щодо обвинуваченого ОСОБА_8 може негативно вплинути на повноту судового розгляду та просила надати їй час для складення письмового заперечення на клопотання прокурора.
Обвинувачені в судовому засіданні підтримали думку захисника ОСОБА_4 .
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши позицію сторін, не вбачає підстав для відкладення судового засідання з наданням часу захиснику скласти письмове заперечення на клопотання прокурора, оскільки всі учасники висловились з приводу клопотання прокурора і надання суду письмових заперечень не є обов'язковим, тому дане клопотання прокурора підлягає розгляду судом по суті, враховуючи ту обставину, що наявні ще клопотання прокурора про продовження строків покладення обов'язків на обвинувачених.
Згідно ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Ст. 335 ч. 1 КПК України передбачає не право суду, а його обов'язок, зупинити судове провадження за наявності однієї з наведених у вказаній статті обставин.
Серед завдань кримінального провадження, які окреслені в ст. 2 КПК України, визначено забезпечення швидкого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини неодноразово повторював значення гарантій розумного строку щодо кримінального провадження, згідно з якими: обвинувачений, якщо не скоював карного діяння, повинен мати можливість виправдати себе без зволікань, тоді як обвинувачений, вина якого доведена, не повинен піддаватися додатковому покаранню у формі надмірних зволікань з розглядом його справи, що може мати негативні наслідки для його інших прав, гарантованих Конвенцією. Зокрема, обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю, і що положення ст. 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинуваченої особи в стані невизначеності щодо своєї долі (п. 71 рішення у справі «Іванов проти України» від 07.12.2006 р., заява № 15007/02).
Поруч із цим, ч. 1 ст. 49 КК України передбачає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, перебіг яких зупиняється в разі ухилення особи від суду (ч. 2 ст. 49 КК України), але не зупиняється в разі призову на військову службу у зв'язку з мобілізацією.
Таким чином, ст. 335 КПК України надає можливість суду зупинити судове провадження стосовно обвинуваченого, який призваний на мобілізацію до його звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Отже, беручи до уваги вищевказане, суд виділяє в окреме провадження матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , щоб з одного боку, це не призвело до тривалого перебування інших обвинувачених в стані невизначеності щодо своєї долі, а з іншого, до безкарності - неможливості покарання осіб у випадку доведення їх винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень після спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 334 КПК України, суд
Матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, виділити з кримінального провадження № 1-кп/493/128/25 (справа № 493/277/25) в окреме провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.