Єдиний унікальний номер 741/4/25
Провадження № 3/741/127/25
м. Носівка 01 жовтня 2025 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисника - адвоката Сербіної Л.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол серії ЕПР1 № 203574), передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
встановив:
2 січня 2025 року до суду надійшов зазначений протокол про адміністративне правопорушення, суть якого зводиться до того, що 23 грудня 2024 року о 20 годині 52 хвилин в м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Центральна ОСОБА_1 керував транспортним засобом (автомобілем) «BMW 520», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, зазначив, що працівники поліції не повідомили причину його зупинки, не роз'яснили йому права, не направили йому копію протоколу про адміністративне правопорушення, він не був присутній при складанні протоколу.
У судовому засіданні захисник зазначила, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнає повністю, подала клопотання, в якому просила закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки складений працівниками поліції протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи, надані працівниками поліції, не є достатніми та належними доказами вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , працівниками поліції було зупинено безпідставно. Поліцейський ОСОБА_2 не повідомляв, що у водія ОСОБА_1 ним було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а одразу вказав на необхідність проходження такого огляду. При цьому вказівка про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння «в установленому законом порядку» не є роз'ясненням водію про направлення для такого огляду до найближчого медичного закладу та врученням водію відповідного направлення. Поліцейським не зафіксовано, що у ОСОБА_1 було тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідала обстановці. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 9 листопада 2015 року, однієї з ознак алкогольного сп'яніння є виражене тремтіння пальців рук. Такої ознаки, як виражене тремтіння пальців рук, не було вказано ні в протоколі, ні в направленні на огляд. У направлення від 23 грудня 2024 року не зазначено, що ОСОБА_1 було направлено саме на огляд до лікаря-нарколога. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводив себе адекватно, намагався вияснити підстави для зупинки транспортного засобу, аргументовано висловлював свої заперечення та відповідав на запитання поліцейського, надав посвідчення водія для огляду, телефонував до керівництва відділу поліції на упереджене ставлення до нього з боку поліцейських, тобто поведінка водія цілком відповідала обстановці. ОСОБА_1 вказував, що нічого не порушував, що поліцейські до нього постійно прискіпуються. Раніше у ОСОБА_1 були конфліктні ситуації з поліцейським Сураєм В.М., який 29 січня 2024 року склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 005751 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 8 травня 2024 року по справі № 741/277/24 провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Дії працівників поліції у даному випадку можна розцінювати як провокацію. У ОСОБА_1 не було жодних ознак наркотичного чи іншого сп'яніння та працівниками поліції такі ознаки не перевірялись (не виявлялись). Доказів того, що він направлявся до найближчого належного закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння згідно встановленого законом порядку немає. Протокол відносно нього було складено у його відсутності, коли він розмовляв по телефону з керівництвом відділу поліції на упереджене ставлення поліцейських відносно нього та безпідставну зупинку його транспортного засобу. ОСОБА_1 не перебуває і ніколи не перебував на обліку у лікаря-нарколога, що підтверджується довідкою № 36 від 10 вересня 2025 року, виданою КНП "Носівська міська лікарня імені Ф.Я. Примака". За відсутності беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння та за відсутності доказів того, що він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленого порядку, притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є незаконним.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 надав суду пояснення, суть яких зводиться до того, що не може пояснити чому він в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив ознаку наркотичного сп'яніння «виражене тремтіння пальців рук». До протоколу про адміністративне правопорушення він не додав доказів направлення ОСОБА_1 копії складеного протоколу тому, що це мали зробити працівники іншого відділу, які готують адмінматеріали до суду. Він не роз'яснив ОСОБА_1 його права, так як він вів себе неадекватно та залишив місце зупинки транспортного засобу.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку захисника, допитавши свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відтак, по аналогії права, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений статтями 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол.
У цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Порядок проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння встановлено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до пунктів 2, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
На відеозаписах з нагрудної камери поліцейського у ОСОБА_1 не зафіксовано ознак наркотичного сп'яніння, які б давали підстави для направлення його на огляд на стан наркотичного сп'яніння, а також не зафіксовано категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Окрім цього, законність зупинки 23 грудня 2024 року о 20 годині 53 хвилини транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 викликає у суду обґрунтовані сумніви, що з урахуванням поведінки та висловлювань поліцейських, зафіксованих на відеозаписі, а також порушень, допущених при оформленні адміністративних матеріалів, може свідчити про їх упереджене ставлення щодо ОСОБА_1 та їх намагання у будь-який спосіб притягнути останнього до адміністративної відповідальності.
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що на підставі доказів, які долучені до протоколу, та доказів, які було отримано у судовому засіданні, неможливо встановити наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , тобто версія події, яка викладена у змісті протоколу про адміністративне правопорушення, особою, яка уповноважена на його складання, не доведена за допомогою належних та допустимих доказів перед судом поза будь-яким розумним сумнівом.
Частиною 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і його склад в діях ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Киреєв