Провадження номер 3/741/733/25
Єдиний унікальний номер 741/1441/25
іменем України
02 жовтня 2025 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол серії ВАД № 773213) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює,
передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
06 серпня 2025 року о 05 год 00 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, а саме намагався вдарити, заважав відпочинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному та фізичному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні домашнього насильства визнав, погодився з обставинами, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушенні. Зазначив, що ОСОБА_2 є його колишньою співмешканкою, по АДРЕСА_2 він іще зареєстрований, однак там не проживає. Зробив для себе висновки та з потерпілою уникає будь-якого спілкування, подібного після 06 серпня п.р. не повторював. У червні 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 просила не притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та залишити справу без розгляду, оскільки вони більше разом не проживають, вирішили конфлікт, і подібного більше не повториться, про що подала письмову заяву.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно, повно й об'єктивно дослідивши всі обставини справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд робить нижченаведений висновок.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильств за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Водночас, частиною 3 указаної статті установлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ, із змінами (надалі - закон 2229) під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство (п. 14 ч.1 ст.1 Закону 2229), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають, зокрема, нанесення ляпасів, стусанів, штовхання, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, вчинення інших правопорушень насильницького характеру, а також словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 773213, 06 серпня 2025 року о 05 год 00 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, а саме намагався вдарити, заважав відпочинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному та фізичному здоров'ю. Протокол підписано без заперечень особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій та є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст. 251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06 серпня 2025 року, прийнятої від ОСОБА_3 , яка будучи попередженою за ст. 383 КК України, зазначала, що 06 серпня 2025 року близько 05 год 00 хв в АДРЕСА_2 , її співмешканець ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. Просила притягнуто його до адміністративної відповідальності;
- письмовим поясненням ОСОБА_2 , що надані поліцейському 06 серпня 2025 року та яким стверджуються обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Повторне протягом року вчинення порушення, підтверджується копією постанови Носівського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 , за подією 27 червня 2025 року, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 170 гривень 00 коп. на користь держави.
Суд констатує, що поведінка ОСОБА_1 у даному конкретному випадку істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин між співмешканцями, адже характер та інтенсивність її дій, що встановлено з пояснень самої ОСОБА_2 , безумовно спричинили їй емоційну невпевненість, побоювання за свою безпеку, нездатність захистити себе, та як наслідок завдали психологічної шкоди здоров'ю.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд робить висновок про те, що достатнім та необхідним для виховання правопорушника буде адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
При цьому суд вважає необхідним зазначити, що залишення справи без розгляду положеннями КУпАП не передбачено, а тому у задоволенні такої заяви потерпілої відмовляє.
Разом з цим, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, повторність вчинення домашнього насильства, суд вважає за необхідне у порядку, визначеному ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», направити ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників до органу місцевого самоврядування за місцем проживання кривдника, як суб'єкта, відповідального за виконання програм для кривдників.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, ч. 3 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Направити ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці до Мринської міської ради Ніжинського району Чернігівської області в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Роз'яснити, що у разі неявки ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України, для вжиття заходів.
Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 390-1 КК України.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій КРУПИНА