Справа № 740/5176/25
Провадження № 2/740/2405/25
іменем України
02 жовтня 2025 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У вересні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 15041,59 грн заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами 08 січня 2025 року, з підстав невиконання відповідачем умов договору.
Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до заяви від 02 жовтня 2025 року представник позивача Пархоменко М.А. просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору через погашенням боргу після відкриття провадження по справі відповідно до п.2 ст.255 ЦПК України, також просить повернути позивачу 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Інші заяви, клопотання сторін станом на 02 жовтня 2025 року відсутні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Представник позивача просить закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України через відсутність предмету спору з посиланням на те, що спірні відносини між сторонами врегульовано.
Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 (провадження №61-3438сво21) зроблено висновок, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Подібний висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18 (провадження №61-2018св19), від 15 листопада 2023 року у справі №522/3680/22 (провадження № 61-12919св23), від 07 лютого 2024 року у справі №204/3106/22 (провадження № 61-9467св23).
Згідно з заявою представника позивача від 02 жовтня 2025 року предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, у зв"язку з чим відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
За встановлених обставин представник позивача фактично відмовився від позову, у зв"язку з чим судом враховуються положення ч.1 ст.206 та п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, відповідно до яких позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Враховуючи відмову представника позивача від позову, наявні підстави для прийняття відмови позивача від позову в порядку ст.206 ЦПК України та закриття провадження у справі відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, при цьому матеріали справи станом на 02 жовтня 2025 року не містять даних про те, що дії представника суперечать інтересам позивача.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі відмови позивача від позову за результатами проведення медіації-60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Судом встановлено, що представник позивача фактично відмовився від позову, що є підставою для закриття провадження у справі, у зв'язку з чим правові підстави для повернення судового збору згідно з ст.7 вказаного Закону відсутні.
Керуючись ст.ст.13, 247, 255, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Прийняти відмову представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Пархоменко М.А. від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. У задоволенні заяви про повернення судових витрат відмовити. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.Олійник.