Справа № 740/3859/25
Провадження № 2/740/1820/25
01 жовтня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Кот В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила розірвати шлюб із ОСОБА_2 . Позов мотивовано тим, що сторони зареєстрували шлюб 12 липня 2022 року, спільних дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів та вчиненням відповідачем щодо позивачки та її неповнолітньої дитини фізичного та психологічного насильства. Сторони не ведуть спільного господарства, проживають окремо, подружні відносини між ними припинено. Подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 17 вересня 2025 року 14-00 год. 17 вересня 2025 року судове засідання відкладено на 01 жовтня 2025 року 08-30 год.
У позовній заяві позивачка просила про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду не заперечувала, крім того, просила змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_3 ».
У судове засідання не з'явився відповідач; відзиву на позов, жодних заяв/клопотань - не подав, повідомлений у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи.
З урахуванням вимог ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із ч. 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За вимогами ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд установив, що з 12 липня 2022 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 487.
За твердженням позивачки, і це не спростовано відповідачем, сторони спільного господарства не ведуть, шлюбно-сімейних відносин не підтримують, не мають спільних неповнолітніх дітей.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення позивачки про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим; причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати шлюбно-сімейні відносини позивачка наміру не має. Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах СК України, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 81, 89, 128, 141, 223, 263 -265, 274, 280 - 284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_2 ), зареєстрований 12 липня 2022 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 487, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко