Справа №766/12013/17
Пров. №2/766/1645/25
03 жовтня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., з участю представника відповідача адвоката Токаленко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» (правонаступник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» 17.07.2017 року звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що відповідно до укладеного договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080300П від 21.03.2008 року, ОСОБА_1 отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 346970,00 грн. Відповідач не виконав умови договору та має заборгованість за кредитом та відсоткам за користування кредитом станом на 30.05.2017 року в загальній сумі 326959,70 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Окрім того, просить стягнути на свою користь судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в сумі 4904,40 грн.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Гаврилова Д.В. від 14.08.2017р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 03.10.2018 року у зв'язку з тим, що суддя Гаврилов Д.В. не може продовжувати розгляд справи, у зв'язку із закінченням строку дії повноважень судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/12013/17.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2018 р., головуючим у справі визначена суддя Ус О.В.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.10.2018 р. справу прийнято до провадження судді Ус О.В. та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.11.2018 року закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду в судовому засіданні.
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01.04.2019 року позов задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.03.2020 року замінено сторону виконавчого провадження по цивільній справі за виконавчим листом №766/12013/17 за позовом АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , а саме стягувача Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Альфа Банк".
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.12.2020 року скасовано заочне рішення від 01.04.2019 року, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.06.2021 року у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовлено, підготовче засідання відкладено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.10.2021 року підготовче засідання відкладено, витребувано докази.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.11.2024 року замінено назву позивача на Акціонерне товариство «Сенс Банк», підготовче засідання відкладено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
25.06.2025 року представником відповідача через Електронний суд подано відзив на позов, у якому вказала, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» 21.03.2008 року укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф 080300П. Однак доводи позивача про те, що 21.03.2008 року відповідно до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф080300П, Банк надав відповідачу кредит у розмірі 346 970 грн., нічим не підтверджені. Насправді ОСОБА_1 отримав тільки 200 000 грн. (170 000 грн. + 30 000 грн.). Позивачем не доведено факт отримання ОСОБА_1 позики. Будь-яких додаткових угод та договір про внесення змін між відповідачем та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено не було. В березні 2020 року зі слів працівника АТ «Альфа-Банк», яке є правонаступником позивача, ОСОБА_1 стало відомо про укладення вказаних додаткових угод та договору. Після звернення відповідача в травні 2020 року до ПАТ «Укрсоцбанк» йому було надано копію додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф080300П від 21.03.2008 року. Ознайомившись з цим документом ОСОБА_1 встановив, що підпис від його імені виконано не ним. Однак отримати в позасудовому порядку висновок спеціаліста з приводу вказаного підпису відповідач позбавлений можливості, оскільки відсутній оригінал документу. Крім того, вказаною додатковою угодою було збільшено відсотки за користування кредитом з 14,5% до 17,5%. Оскільки ОСОБА_1 не підписував цю угоду та наступні зміни до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф080300П, то позивач самовільно змінив істотні умови договору та збільшив відсотки за користування кредитом. З огляду на наведене, просила у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, пояснила, що не може заявити клопотання про призначення експертизи, оскільки відповідач не виходить з нею на зв'язок, а зразків підпису відповідача у неї не має.
Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
21.03.2008 року між АКБСР "Укрсоцбанк"», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080300П, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 346970,00 грн. зі сплатою 14,5 процентів річних та комісій кінцевим терміном погашення заборгованості до 20.03.2023 року.
В подальшому, між сторонами було укладено 09.07.2008 року додаткову угоду №1 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080300П від 21.03.2008 року, за умовами якого сторони виклали п. 1.1 та п. 1.1.1 кредитного договору в наступній редакції: п. 1.1 кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом кредит. П. 1.1.1 надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - транш, а у сукупності транші, в розмірі та в порядку визначеному цим договором, в межах максимального ліміту заборгованості до 346970,00 грн, з графіком змін відсотків за користування кредитом з 21.03.2008 року у розмірі 14,5 процентів річних, а з 01.07.20089 року в розмірі 17,5 процентів річних та комісій в розмірі та в порядку, визначеному договором.
06.12.2010 року мієж сторонами укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080300П від 21.03.2008 року, за яким у зв'язку з введенням в експлуатацію майна, що знаходиться у іпотеці, сторони дійшли згоди про внесення змін про зміну предмета іпотеки до п. 1.3.1 п. 1.3 статті 1 діючого договору відновлювальної кредитної лінії №Ф080300П від 21.03.2008 року з урахуванням додаткової угоди №1 від 09.07.2008 року, виклавши їх в новій редакції.
22.09.2014 року між сторонами укладено договір про внесення змін №3 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080300П від 21.03.2008 року.
23.06.2017 року на адресу відповідача направлено лист-вимогу щодо погашення заборгованості, яка відповідачем проігнорована та станом на день звернення до суду заборгованість не погашена.
ПАТ «Укрсоцбанк» свої зобов'язання за договором виконано, а ОСОБА_1 тривалий час свої зобов'язання за договором не виконував та станом на 30.05.2017 року має заборгованість в загальній сумі 326959,70 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 197272,89 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 108384,19 грн., розмір інфляційних витрат за кредитом 6323,12 грн., розмір інфляційних витрат за відсотками 14979,50 грн., що підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості перевіреним в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто обов'язок доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (статті 76, 77 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, п'ятої-шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Всупереч вимог статей 12, 81 ЦПК України ОСОБА_1 не надав суду свого контррозрахунку щодо заявлених позивачем до стягнення нарахувань, не вказав, які суми ще не враховані у розрахунку, тощо.
Представник відповідача у відзиві на позов зазначала, що відповідачем додаткові угоди не підписувались, про їх існування йому не було відомо.
Судом за клопотанням сторони відповідача витребовувався оригінал додаткової угоди №1 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080300П від 21.03.2008 року. В обґрунтування клопотання вказував, що у зв'язку з тим, що підпис від його імені на додатковій угоді виконано не ним, має намір заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для встановлення вказаного факту.
В той же час, за весь час перебування справи в суді, відповідачем клопотань про призначення почеркознавчої експертизи заявлено не було, а відтак, одні лише посилання на начебто не підписання ним вказаної додаткової угоди не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.
Відповідачем належними, достатніми та допустимими доказами не доведено факту не укладення додаткової угоди.
Що стосується посилання представника відповідача на відсутність доказів отримання відповідачем кредитних коштів.
З матеріалів справи, а саме розрахунків заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 отримувались кредитні кошти, здійснювалось погашення заборгованості.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19), від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19 (провадження № 61-12049св23).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не сплатив борг за кредитним договором, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4904,40 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 03 жовтня 2025 року.
Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 23494714) заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080300П від 21.03.2008 року, яка станом на 30.05.2017 року становить 326959,70 (триста двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 70 (сімдесят) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 23494714) судовий збір в розмірі 4904,40 (чотири тисячі дев'ятсот чотири) грн. 40 (сорок) коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус