Справа № 490/5271/25
нп 2/490/3449/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
26 вересня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Горбань М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
У липні 2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов даний позов, у якому представник позивача ОСОБА_3 просить стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнути аліменти на утримання доньки в розмірі 1 699,00 грн, щомісячно, починаючи з 11.03.2016 року і до повноліття. Розмір аліментів визначений рішенням суду від 12.09.2019 року є недостатнім для утримання дитини, оскільки з кожним роком дитина потребує більше коштів для забезпечення її гармонійного розвитку, та не дозволяє позивачу забезпечити належне матеріальне утримання дитини та її нормальний фізіологічний розвиток.
Як зазначено у позові відповідач достатньо молодого віку, є здоровим та працездатним, тому позивач просить змінити розмір аліментів, які стягуються на утримання дитини.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.07.2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась ухвала про відкриття провадження. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 04.08.2025 року з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання».
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористалася своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.09.2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 1 699,00 грн щомісячно, починаючи з 11.03.2019 року і до її повноліття.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.10.2019 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано, та змінено прізвище позивачки на дошлюбне з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм Сімейного кодексу України, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини» та ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі» ).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 р. № 6-143цс13.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни (збільшення) розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Згідно із вимогами ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1)наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3.2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частина 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст.183, 184 СК України, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.183,184 СК України.
Відповідно до вимог ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Суд вважає, що після рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.09.2019 року, у зв'язку із тим, що з віком збільшилися потреби дитини, та враховуючи інфляційні процеси в державі, розмір аліментів 1 699,00 гривень є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Також слід зазначити, що відповідно до приписів Сімейного кодексу України право вбору способу стягнення аліментів на дитину, належить стягувачу аліментів та не залежить від будь-яких обставин.
Таким чином суд приходить до висновку, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, розмір стягуваних аліментів підлягає зміні з 1 699,00 грн на 1/4 частину всіх видів заробітку відповідача, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 79-84, 141, 259-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.09.2019 року 490/2149/19, визначивши їх у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набуття рішенням суду законної сили.
Відкликати виконавчий лист, виданий на виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.09.2019 року, відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 1 699 грн 00 коп. щомісячно, починаючи з 11.03.2019 року і до її повноліття.
Стягнення аліментів у зміненому розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на корить держави судовий збір за подачу позову у розмірі 1 211 грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя Л.М. Шолох