Справа № 490/2988/25
нп 2/490/2559/2025
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
03 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., відповідачки (позивачки за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий природний газ та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ ГК "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії,
21.04.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий природний газ.
Як на підставу позовних вимог в позові вказано, що позивач здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним особам, які використовують його для власних потреб. В період з листопада 2023 року по лютий 2025 року (включно) позивачем було поставлено та було спожито природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 48734,12 грн, вартість якого залишилася неоплаченою. Оскільки відповідачка за результатами проведених ПАТ КБ "Приіватбанк" електронних торгів є переможницею за лотом №562681 та уклала договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , то саме вона і зобов'язана сплатити вказану заборгованість.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
21.04.2025 року матеріали справи передано для розгляду судді Саламатіну О.В.
Ухвалою судді від 22.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
02.05.2025 року відповідачкою до суду подано заяву протирозгляду справи в порядку спрощеного провадження, в якій відповідачка зазначає про безпідставність вимог позивача та просить суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
06.05.2025 року відповідачкою до суду подано відзив на позовну заяву від 05.05.2025 року, в якому відповідачка зазначає про необгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 48105,53 грн та просить в позові в цій частині відмовити.
В обгрунтування заперечень вказує на те що за результатами прилюдних електронних торгів, які відбулися 05.11.2024, вона 15.11.2024 набула права власності на однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належала АТ КБ «Приватбанк».
Після придбання квартири, відповідачка намагалася потрапити до квартири, але через відсутність ключів у представників АТ КБ «Приватбанк» було вирішено виконати заміну вхідної двері. При заміні 24.11.2024 вхідної двері квартири та подальшого огляду квартири було виявлено, що всі прилади обліку, в т.ч. прилади обліку споживання природного газу та електричної енергії знаходяться у розбитому стані.
27.11.2024 року відповідачкою було повідомлено ТОВ «Газорозподільні мережі України», що прилад обліку споживання природного газу знаходиться у розбитому стані. 09.12.2024 виконано заміну пошкодженого лічильника та складено акти про порушення від 09.12.2024 №01429, від 10.12.2024 №01256 та акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи. Під час демонтажу лічильника газу в актах про порушення та демонтажу лічильника газу представником оператора ГРС зазначено покази лічильника 07883,77 м3, з якими відповідачка категорично не згодна у зв'язку із ушкодженням лічильного механізму.
10.01.2025 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення було розглянуто Акти про порушення від 09.12.2024 № 01429 та від 10.12.2024 № 01256 та прийнято рішення про їх скасування, про що свідчать відповідні рішення Комісії про скасування акта про порушення від 10.01.2025 та відповідачці було повідомлено, що будуть проведені відповідні коригування споживання обсягу газу в програмному комплексі.
Після переоформлення особового рахунку так і не було виконано перерахунку обсягів спожитого газу, що призвело до виникнення заборгованості за спожитий газ перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Також відповідачка заначає, що за адресою АДРЕСА_1 відсутні зареєстровані особи з 03.06.2016, а отже й не було відповідного споживання природного газу. Згідно акту інвентаризації №1000170928 непридатний демонтований лічильник № 3632052 виготовлений та пройшов повірку 22.08.2012 році, а встановлений лише 30.09.2021. Отже, споживання природного газу було можливе максимум 3 роки. Якщо взяти до розрахунку покази непридатного лічильника 07883,77 куб. м. та поділити на 36 місяців ймовірного часу споживання, то щомісячний обсяг споживання становить 219 куб. м, але, середнє річне споживання одного абонента по Україні у 2024 році на підігрів води та приготування їжі складає 234 куб. м. або 19,5 куб. м. на місяць, а лише для приготування їжі 100 куб. м. або 8,33 куб. м. на місяць. Під час демонтажу пошкодженого лічильника та монтажу нового було зафіксувано наявність лише газової плити. Навіть якщо взяти до розрахунку 19,5 куб. м. на місяць, то зазначений обсяг 07883,77 куб. м. можливо спожити за 404 місяці або 34 роки.
Також відповідачка зазначає, що заборгованість за споживання природного газу на рівні планового місячного об'єму споживання за період з 01.10.2023 по 30.11.2024 в обсязі 79 м3 на суму 628,59 грн вона визнає та готова сплатити в найкоротший термін. Наголошує на тому, що в ситуації, яка склалася, вона, як споживач послуг, є слабшою стороною, а тому тягар доведення надання їй послуг зі споживання природного газу в грудні 2024 року в обсязі 6045,77 м3 і виникнення у неї заборгованості за надані послуги в сумі 48105,53 грн, повинні лежати на позивачеві.
06.05.2025 року відповідачкою до суду подано зустрічну позовну заяву до ТОВ ГК "Нафтогаз України", Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та АТ "Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз" про зобов'язання вчинити дії.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 посилається на обставини та наводить аргументи аналогічні тим, які зазначені нею в відзиві на позовну заяву від 05.05.2025 року та просить суд:
«Зобов'язати Миколаївську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» по о/р № НОМЕР_1 внести зміни до обсягу передачі через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України» - IPlatforma шляхом коригування та вилучення показів 07883,77 куб. м.
Зобов'язати ТОВ "ГК "Нафтогаз України" виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_2 (ЕІС-код 56ХМ24А53406548Y) по квартирі АДРЕСА_1 заборгованість у сумі 48105,53 грн.».
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 12.05.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідачки про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 12.05.2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до до ТОВ ГК "Нафтогаз України", Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та АТ "Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз" про зобов'язання вчинити дії, залишено без руху.
12.05.2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до суду надано відповідь на відзив в якій зазначено що з 01.05.2022 року позивач здійснює постачання природного газу на об'єкт споживача на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим та публічним, а споживач має своєчасно сплачувати вартість спожитого природного газу у розмірі, строки і порядку, що визначені Договором.
Також позивачем наголошено, що обов'язок з визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу покладено саме на Оператора ГРМ, а не Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
При цьому, згідно з данних про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надаються Оператором ГРМ (Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"), через інформаційну платформу по особовому рахунку № НОМЕР_2 за грудень 2024 Споживачем було спожито в об'ємі 6057,77 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 48201,01 грн. В лютому 2025 року Оператором ГРМ передано на інформаційну платформу дані про об'єм (обсяг) спожитого природного газу з від'ємним значенням, а саме: -12,00 куб.м. на загальну суму 95,48 грн. Таким чином, в грудні 2024 року Споживачу було поставлено 6045,77 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 48105,53 грн, а тому, на сьогоднішній день, нарахування Товариством вартості спожитого природного газу в сумі 48734,12 грн є вірним.
Також позивач зазначає, що не приймав участі при проведенні представником Оператора ГРМ (Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України") робіт з демонтажу лічильника газу для проведення експертизи та при складенні актів про порушення №01429 від 09.12.2024 та №01256 від 10.12.2024.
У випадку незгоди споживача з нарахованими Оператором ГРМ об'ємами (обсягами) природного газу, споживач має право звернутися до Оператора ГРМ з відповідною заявою або з позовною заявою до суду. З урахуванням наведеного, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
12.05.2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до суду подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миколаївську філію ТОВ "Газорозподільні мережі України" та зобов'язання її надати інформацію щодо здійснених оператором ГРМ в грудні 2024 року нарахувань об'єму (обсягу) спожитого природного газу за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (ЕІС-код 56XM24A53406548Y), а саме: надати пояснення з приводу визначеного Оператором ГРМ в грудні 2024 року об'єму (обсягу) спожитого природного газу - 6057,77 тис. куб. м., на підставі складених актів про порушення №01429 від 09.12.2024 та №01256 від 10.12.2024; надати пояснення чи впливає прийняте комісією рішення про скасування актів про порушення №01429 від 09.12.2024 та №01256 від 10.12.2024 на списання нарахованого за цими актами об'єму (обсягу) спожитого природного газу - 6057,77 тис. куб. м.
14.05.2025 року відповідачкою надано до суду відкориговану зустрічну позовну заяву до відповідачів ТОВ ГК "Нафтогаз України" та Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з позовними вимогами та підставами позову аналогічними тим, які зазначені в зустрічній позовній заяві від 06.05.2025 року.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 16.05.2025 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву відповідачки ОСОБА_1 до ТОВ ГК "Нафтогаз України", Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" про зобов'язання вчинити дії. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ ГК "Нафтогаз України", Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" про зобов'язання вчинити дії об'єднано в одне провадження з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий природний газ. Здійснено перехід до розгляду справи №490/2988/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий природний газ та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ ГК "Нафтогаз України", Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" про зобов'язання вчинити дії, за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження та призначено проведення підготовчого засідання на 12.06.2025 року о 15:30.
В задоволенні клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миколаївську філію ТОВ "Газорозподільні мережі України", відмовлено.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 17.06.2025 року провадження в справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий природний газ та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ ГК "Нафтогаз України", Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" про зобов'язання вчинити дії, в частині вимог за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" про зобов'язання вчинити дії, закрито відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про витребування доказів, задоволено повністю, а клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів, задоволено частково та витребувано такі докази:
у АТ "Миколаївгаз" інформацію (документи): про споживання, нарахування обсягів природного газу та його оплату за період з 01.01.2012 по 01.10.2023 по о/р № НОМЕР_1 ; данні про покази лічильника та в які місяці передавалися власником через особистий кабінет або в інший спосіб за період з 01.01.2012 по 01.10.2023 по о/р № НОМЕР_1 ; останні надані власником покази лічильника дату їх передачі по о/р № НОМЕР_1 ; дати та покази контрольного зняття показів лічильника природного газу за період з 01.01.2012 по 01.10.2023 по о/р № НОМЕР_1 ;
у Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" інформацію (документи): копію акту експертизи ЗВТ та /або пломб від 10.12.2024 №МФ 63; інформацію щодо здійснених оператором ГРМ в грудні 2024 року нарахувань об'єму (обсягу) спожитого природного газу за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (ЕІС-код 56XM24A53406548Y), а саме: щодо визначеного Оператором ГРМ в грудні 2024 року об'єму (обсягу) спожитого природного газу - 6057,77 тис. куб. м., на підставі складених актів про порушення №01429 від 09.12.2024 та №01256 від 10.12.2024; пояснення чи впливає прийняте комісією рішення про скасування актів про порушення №01429 від 09.12.2024 та №01256 від 10.12.2024 на списання нарахованого за цими актами об'єму (обсягу) спожитого природного газу - 6057,77 тис. куб. м.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 17.06.2025 року клопотання відповідачки ОСОБА_1 , про повернення без розгляду її клопотання від 16.06.2025 року про заміну первісного відповідача належним відповідачем Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" на ТОВ "Газорозподільні мережі України", а також про повернення їй без розгляду зустрічного позову ОСОБА_3 від 16.06.2025 року до ТОВ "Газорозподільні мережі України" про зобов'язання вчинити дії, задоволено та повернуто без розгляду ОСОБА_1 , подані нею 16.06.2025 року клопотання про заміну первісного відповідача Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" належним відповідачем ТОВ "Газорозподільні мережі України" та зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ "Газорозподільні мережі України" про зобов'язання вчинити дії.
Закрито підготовче провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий природний газ та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ ГК "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
В судовому засіданні відповідачка (позивачка за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та її представник Оксамитний С.М. підтримали свої заперечення проти позову та вимоги за зустрічним позовом з наведених у відзиві та зустрічному позові підстав, просили у задоволенні позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Як вбачається з відомостей з державного реєстру речових прав (номер інформаційної довідки 403190807 від 11.11.2024) квартира АДРЕСА_2 з 16.08.2005 року належала на праві приватної власності громадянину ОСОБА_4 , а з 27.10.2016 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
З Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.04.2024 року зареєстрованого в реєстрі за №226 вбачається, що АТ КБ "ПРИВАТБАНК" продав, а відповідачка (позивачка за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , купила квартиру АДРЕСА_3 проспект Героїв України, будинок 16 (шістнадцять).
При цьому, пунктом 8.5. Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.04.2024 року зареєстрованого в реєстрі за №226 встановлено, що "Покупець зобов'язаний самостійно сплатити будь-яку заборгованість з утримання МАЙНА за період володіння ним Продавцем (в тому числі, але не виключно: за електроенергію, водопостачання, теплопостачання, комунальні, експлуатаційні та будь-які інші послуги з утримання майна), яка існувала на момент укладення цього Договору або виявиться в майбутньому. У випадку, якщо Покупцем не буде виконано цю умову та Продавець буде змушений сплатити будь-які витрати на утримання МАЙНА за свій період володіння, Покупець зобов'язаний відшкодувати Продавцю понесені витрати протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту направлення Продавцем відповідної вимоги.".
Як вбачається з відомостей з державного реєстру речових прав (номер інформаційної довідки 421058035 від 03.04.2025) 15.11.2024 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 .
З листа департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 03.03.2025 №19.01-17/О-431/25 вбачається, що за відомостями Реєстру територіальної громади міста Миколаєва та картотеки за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 15.03.2007 по 03.06.2016; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 02.09.2005 по 03.06.2016; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 02.09.2005 по 03.06.2016. Відомості про зареєстроване місце проживання осіб у період з 03.06.2016 по теперішній час відсутні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як суб'єкт ринку газу з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно постанови НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Зазначена норма закону зобов'язує споживачів оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.03.2018 у справі 401/710/15-ц.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати відповідачу послуги з постачання природного газу, а відповідач повинен за них сплачувати в силу приписів статті 11 ЦК України.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.
При цьому, з урахуванням встановлених судом обставин, позивачем цілком обгрунтовано пред'явлено позовні вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , за період з листопада 2023 року по лютий 2025 року, оскільки з 15.11.2024 року по теперішній час вона є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 та повинна сплачувати за надані комунальні послуги в силу наведених вище норм закону та договору.
Щодо включеного в розрахунок заборгованості періоду з листопада 2023 року по 14.11.2025 року, суд зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 , на підставі пункту8.5. Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.04.2024 року зареєстрованого в реєстрі за №226, зобов'язана сплатити позивачу борги за комунальні послуги попереднього власника нерухомого майна - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", яке володіло квартирою за адресою: АДРЕСА_1 в період з 27.10.2016 рокупо 14.11.2024 року.
Щодо розміру заборованості, яка підялгає стягненню з відповідачки суд зазначає таке.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наведених вище норм процесуального закону, позивачем має бути доведено факт постачання та споживання за період з листопада 2023 року по лютий 2025 року (включно) природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 48734,12 грн.
Як вбачається з наданих відповідачкою доказів, 24.11.2024 року, при огляді придбаної нею 15.11.2024 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено, що всі прилади обліку, в т.ч. прилади обліку споживання природного газу та електричної енергії знаходяться у розбитому стані, про що відповідачка заявою від 27.11.2024 року повідомила ТОВ "Газорозподільні мережі України".
З дослідженого судом Акту обстеження від 04.12.2024 року вбачається, що контролер ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 встановила, що газовий лічильник "САМГАЗ" №3632052, 2012 року випуску, у пошкодженому стані, рахунковий механізм пошкоджений, пломби немає, бар'єр пошкоджений, показники лічильника "07894,88". Вказане також підтверджується наданим відповідачкою фотознімком зазначеного лічильника від 24.11.2024 року.
09.12.2024 було виконано заміну пошкодженого лічильника на новий "САМГАЗ" №4935418 з початковими показниками "02637,39" та складено акти про порушення від 09.12.2024 №01429, від 10.12.2024 №01256 та акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи. Під час демонтажу лічильника газу в актах про порушення та демонтажу лічильника газу представником оператора ГРС зазначено покази лічильника "07883,77".
10.12.2024 проведено експертизу демонтованого лічильника газу, про що складено Акт експертизи ЗВТ та/або пломб від 10.12.2024 №МФ63, в якому зафіксовано, що порушено цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ, підтверджено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Того ж дня, під час повірки ЗВТ на стенді зафіксовано, що лічильний механізм не працює та Миколаївською філією ДП «ОДЕСАСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» вищевказаний лічильник газу визнано непридатним для подальшого використання (довідка про непридатність лічильника газу №3632052 від 10.12.2024 №8/270).
10.01.2025 на засіданні комісії Товариства з розгляду актів про порушення розглянуто Акти про порушення від 09.12.2024 №01429 та від 10.12.2024 №01256 та прийнято рішення про їх скасування, про що свідчать відповідні рішення Комісії про скасування акта про порушення від 10.01.2025 року.
Таким чином, позивачем до розрахунку заборгованості за період з 12.2024 по 02.2025 включено початкові показники нового лічильника "САМГАЗ" №4935418 - "2637,39".
Натомість, нарахування позивачем заборгованості відповідачу на суму 48734,12 грн, яка відображена в розрахунку заборгованості (таблиця "Фінансовий стан") в графі "Об'єм споживання газу за данними оператора ГРМ, куб.м.", значення "6057,77", було здійснене не з урахування фактичного постачання та споживання природного газу споживачем, а з урахуванням данних несправного (пошкодженого) лічильника "САМГАЗ" №3632052, які були зафіксовані при його демонтажі - "07883,77".
При цьому судом враховано позицію відповідачки про визнання нею позовних вимог за період з 01.10.2023 року по 30.11.2024 року в обсязі 79 куб.м. на суму 628,59 грн.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами постачання та споживання за період з листопада 2023 року по лютий 2025 року (включно) відповідачкою та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" природного газу за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 48105,53 грн та в цій частині в позові слід відмовити. Натомість, підлягають задоволенню вимоги позову в частині стягнення заборгованості в сумі 628,59 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Щодо вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_2 (ЕІС-код 56ХМ24А53406548Y) по квартирі АДРЕСА_1 заборгованість у сумі 48105,53 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір, у свою чергу, не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18); від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18); від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18); від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (провадження №14-364цс19); від 06 квітня 2021 року у справі №925/642/19 (провадження №12-84гс20).
З урахуванням фактичних обставин цієї справи, вимога ОСОБА_1 , про зобов'язаня ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_2 (ЕІС-код 56ХМ24А53406548Y) по квартирі АДРЕСА_1 заборгованість у сумі 48105,53 грн, підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами постачання та споживання за період з листопада 2023 року по лютий 2025 року (включно) відповідачкою та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" природного газу за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 48105,53 грн.
Вказана вимога відповідає критерію ефективного судового захисту, оскільки задоволення такої вимоги відновлює порушені права позивачки та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у підтвердженні відсутності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на суму 48105,53 грн станом на лютий 2025 року та на покази лічильника (Самгаз G-2,5 №4935418) 2637,39 куб. м.
Аналогічний правовий висновок щодо способу судового захисту у подібних справах викладено Верховним Судом у постановах від 01 вересня 2020 року у справі №686/6276/19 (провадження № 61-3604 св 20), від 26 січня 2022 року у справі №201/11406/20 (провадження №61-18079 св 21).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53 цс 21), вирішуючи справу хоча і з іншим предметом позову, аніж у справі, яка переглядається Верховним Судом, проте щодо подібного способу судового захисту, зазначила, що за умови визнання недійсною умови кредитного договору про плату за управління кредитом, є підстави задовольнити вимогу про зобов'язання банку перерахувати кредитну заборгованість позивача. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України), а її задоволення ефективно захистить позивача у спірних правовідносинах (пункт 54).
У пункті 58 вказаної постанови зазначено, що задоволення вимоги боржника про зобов'язання кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір), може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном. Якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням, то боржник надалі одержуватиме від кредитора вимоги про сплату боргу у розмірі, визначеному кредитором, із яким боржник не погоджується. Це може провокувати останнього помилково, всупереч волі сплатити суму боргу.
З урахуванням наведеного вище суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за поставлений природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 628,59 грн та про задоволення зутрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та про зобов'язаня ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_2 (ЕІС-код 56ХМ24А53406548Y) по квартирі АДРЕСА_1 заборгованість у сумі 48105,53 грн.
Частиною першою сттаті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" при зверненні з позовом було сплачено 3028,00 грн судового збору (платіжна інструкція №0000024234 від 10.04.2025 року).
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 39,36 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Код ЄДРПОУ 44907200, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ) про стягнення боргу за спожитий природний газ, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" заборгованість за поставлений природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 59 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_2 (ЕІС-код 56ХМ24А53406548Y) по квартирі АДРЕСА_1 заборгованість у сумі 48105,53 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 39 (тридцять дев'ять гривень) 05 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін