Іменем України
02 жотвня 2025 року
м. Харків
справа № 644/1748/22
провадження № 22-ц/818/3449/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів:, Тичкової О.Ю., Маміної О.В.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 березня 2025 року, постановлене суддею Саркісян О.А.,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду на час існування інвалідності. Крім того просила стягнути судові витрати у розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ними укладений шлюб 17 грудня 2011 року, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп'янську реєстраційної служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис №344. В період перебування в шлюбі з відповідачем позивач захворіла та потребувала сторонньої допомоги як в матеріальній підтримці так і в моральній. Проте ставлення чоловіка до неї різко змінилось з того часу як вона стала нужденної в сторонній допомозі. На даний час чоловік, ОСОБА_2 , разом із нею фактично не проживає, не веде спільне господарство та матеріально не підтримує. Так відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 246775 від 05.05.2018 р., ій було встановлено діагноз: «ДИСМЕТАБОЛИЧЕСКАЯ ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ III СТ. ДВУСТОРОННЯЯ ПИРАМИДНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ, ВЫРАЖЕНЫЙ МОЗЖЕЧКОВО-АТАКТИЧЕСКИЙ, ПОДКОРКОВЫЙ СИНДРОМЫ, НАРУШЕНИЕ ФУНКЦИИ ХОДЬБЫ». На підставі вищезазначених хвороб, під час медичного огляду від 03.07.2018 року проведеного МІЖРАЙОНОЮ КУП'ЯНСЬКОЮ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЮ ЕКСПЕРТНОЮ КОМІСІЄЮ позивачці було встановлено інвалідність першої групи Б (непрацездатна та потребую стороннього догляду) з черговим переоглядом. Таким чином з 2018 року, щорічно, відбувається переогляд щодо підтвердження стану її здоров'я. Так останній переогляд відбувся 20.09.2021 року та повторно встановлено інвалідність першої групи Б (непрацездатна та потребує стороннього догляду), що підтверджується відповідною довідкою до акту медико-соціальної експертної комісії № 745452 від 20.09.2021 року. Весь час до хвороби вона працювала заст. голов. бухгалтера на ПП «Локомотивне депо Куп'янськ». Проте з урахування обставин зазначених вище, щодо хвороби, вимушена була звільнитись з посади, оскільки фізично не мала змоги виконувати свої посадові обов'язки. В подальшому також неодноразово проходила лікування. Оскільки за таких підстав вона не має фізичної змоги працювати і на даний час єдиним джерелом існування є пенсія по інвалідності у розмірі 3678 грн. 87 коп., таким чином крім стороннього догляду потребує матеріальної підтримки. також зазначає, що несе значні матеріальні витрати на найм квартири (3000 грн./місяць), комунальні платежі (від 1500.00 грн./місяць), мед. препарати (1616.12 коп./місяць) для лікування, придбання продуктів харчування та інше. Оскільки, через стан здоров'я, її майновий стан є вкрай нужденним, самостійно її чоловік, ОСОБА_2 , відмовляється підтримувати її матеріально, тому вона вимушена звернутись до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 березня 2025 року позовні вимоги позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 листопада 2022 року, протягом строку інвалідності.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що суд першої інстанції, констатувавши, що дохід Відповідача перевищує дохід Позивача, формально підійшов до оцінки його матеріального стану, не дослідивши та не врахувавши належним чином значний обсяг його витрат та зобов'язань щодо утримання інших членів сім'ї. Зокрема, судом залишено поза увагою, що Відповідач проживає однією сім'єю з ОСОБА_4 (1986 р.н.) та фактично утримує її двох дітей: ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) 2004 р.н., який є повнолітнім, однак продовжує навчання на 1-му курсі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» і потребує матеріальної допомоги на навчання та утримання (відповідно до ст. 199 СКУ); · ОСОБА_7 (2009 р.н.), який є неповнолітнім. Ці обставини підтверджуються довідкою Новостепанівського старостинського округу Губининської селищної ради від 14.09.2023 р., де зазначено про перебування дітей на утриманні Відповідача (вітчима). Крім того, на утриманні Відповідача перебуває: · Спільна з ОСОБА_8 малолітня дитина - ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Суд не врахував, що дружина Відповідача ОСОБА_8 , має значні боргові зобов'язання за виконавчими провадженнями [№№ 66652703, 67455695, 66891341, 67432263, 66952912, 65852204], що підтверджується довідкою про заробітну плату від 07.01.2025 р. та даними Єдиного реєстру боржників. Також батько її дітей від першого шлюбу аліменти не сплачує, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості (станом на березень 2024 р. - 148 058,62 грн). Утримання ОСОБА_8 та її дітей фактично покладено на Відповідача. Необхідність несення Відповідачем постійних витрат на утримання та навчання зазначених осіб підтверджується платіжними інструкціями з банківської установи. Також суд першої інстанції не врахував, що дохід відповідача має мінливий характер і залежить від виконання ним бойових завдань. Так, додаткова винагорода на період дії воєнного стану не має постійного характеру та має чіткі критерії для її отримання, визначені наказом № 260 МОУ. Згідно наявних в матеріалах справи довідок про доходи відповідача, його дохід може значно перевищувати середній рівень заробітної плати по Україні. Однак необхідно врахувати, що цей дохід має мінливий характер, а також те, що у разі проведення необхідного хірургічного втручання відповідач, з високою ймовірністю, набуде статусу особи з інвалідністю І або ІІ групи, що унеможливить подальше проходження ним військової служби. Відповідно, після звільнення з військової служби його доходи будуть обмежені виключно виплатами від ДП «Укрзалізниця» у розмірі, наближеному до мінімальної заробітної плати. Суд першої інстанції належним чином не дослідив та не врахував вкрай незадовільний стан здоров'я Відповідача, що є наслідком отриманих у 2022 році осколкових поранень (травми плеча та лівої стопи) під час захисту Батьківщини. Відповідач страждає на хронічні, вкрай тяжкі захворювання, зокрема: хронічна в'ялогранулююча інфікована рана, нориця лівої стопи з наявністю сторонніх тіл, посттравматичний артроз лівого плечового суглобу, хронічний остеомієліт лівої стопи (з ризиком сепсису та ампутації), наслідки багаторазових ЧМТ та контузій. Відповідач не може надавати матеріальну допомогу позивачеві, у зв'язку із наявністю у нього трьох осіб на утриманні, а також враховуючи стан його здоров'я. Суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам Відповідача та наявним у справі доказам щодо доходів Позивача, які свідчать про відсутність у неї потреби в матеріальній допомозі. Як вбачається з матеріалів справи, сукупний місячний дохід Позивача становить щонайменше 8 878,87 грн, що складається з: · Пенсії по інвалідності: 3 678,87 грн; · Допомоги на проживання ВПО (як особі з інвалідністю): 3 000 грн (Постанова КМУ № 332 від 20.03.2022 р. “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам»); · Імовірної допомоги від міжнародних організацій (ООН): 2 200 грн (Постанова КМУ № 457 від 16.04.2022 р. «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»). Зазначений дохід перевищує встановлений законодавством прожитковий мінімум для непрацездатних осіб та, з урахуванням обставин справи, може вважатися достатнім для забезпечення життєвих потреб Позивача. Таким чином, відсутня одна з обов'язкових умов для призначення аліментів - доведена потреба у матеріальній допомозі. Суд першої інстанції посилався на витрати Позивача на придбання ліків та оренду житла. Однак ці витрати не були належним чином обґрунтовані та доведені Позивачем як необхідні. Витрати на ліки: Суд не врахував, що відповідно до Постанови КМУ № 1303 від 17.08.1998 р., «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» - Групи населення, в разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються з оплатою 50 відсотків їх вартості: - особи з інвалідністю I і II груп відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Позивач не надала доказів того, що вона не може скористатись цією пільгою або що їй необхідні ліки, які не входять до переліку ліків, які відпускаються зі знижкою. · Витрати на оренду житла: Позивач не довела об'єктивну необхідність оренди житла у м. Харкові за 3 000 грн на місяць. Її зареєстроване місце проживання (смт. Куп'янськ-Вузловий) було звільнене від тимчасової окупації 17.09.2022 р. (Наказ Міністерства з питань реінтеграції ТОТ № 309 від 22.12.2022 р.). Позивач має у власності 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_3 . У разі пошкодження житла вона має право на компенсацію за програмою «єВідновлення». Крім того, Позивач не довела неможливості тимчасового проживання у родичів (які до речі проживають у Харкові) або використання безкоштовного житла для ВПО. Отже, ці витрати є необґрунтованими та не повинні були враховуватись судом.
Позивач надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що як вбачається з апеляційної скарги, підставою для оскарження рішення суду першої інстанції є не дослідження та не врахування судом обсягу витрат та зобов'язань Відповідача щодо утримання інших членів сім'ї. Вищенаведене не відповідає фактичним обставинам справи. Щодо тверджень Відповідача про його зобов'язання утримувати двох дітей своєї дружини ОСОБА_8 , а саме: ОСОБА_5 (до зміни прізвища, по батькові - ОСОБА_6 ) 2004р.н. та ОСОБА_7 , 2009 р.н., слід зазначити, що у Відповідача відсутній правовий обов'язок утримувати дітей своєї дружини ОСОБА_10 і таке утримання ним здійснюється добровільно на підставі власного волевиявлення. Щодо значних боргових зобов'язань дружини Відповідача ОСОБА_8 за виконавчими провадженнями №№66652703, 67455695, 66891341, 67432263, 66952912, 65852204 слід зазначити наступне. Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу, що саме він здійснює погашення боргових зобов'язань дружини ОСОБА_8 . Натомість в матеріалах справи міститься довідка про заробітну плату і про доходи ОСОБА_11 , яка працює в АТ «А-БАНК» м. Дніпро з 09.08.2019р. та відрахування за виконавчими провадженнями здійснюються з її заробітної плати. Натомість ОСОБА_8 окрім виплат від AT «А-БАНК» м. Дніпро, отримує виплати військовослужбовцям від військової частини НОМЕР_3 , виплати військовослужбовцям від військової частини НОМЕР_4 , виплати від УСЗН Покровської МР Донецької області (арк.178- 181 матеріалів справи, том 2), що підтверджує той факт, що Відповідач фактично не здійснює утримання ОСОБА_8 . Звертає увагу Суду, що Відповідач офіційно працює та має стабільний дохід, а не «мінливий» як про це зазначено в апеляційній скарзі. Так, в матеріалах справи (арк.173- 177, том 2) міститься довідка про отримані доходи та утримані податки за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2024 року Відповідача, відповідно до якої Відповідач стабільно кожний місяць отримує заробітну плату від Регіональної філії «Південна залізниця» AT «Українська залізниця», виплати військовослужбовцям від військової частини НОМЕР_5 , виплати військовослужбовцям від військової частини НОМЕР_3 , соціальні виплати від УСВП Новомосковської РДА, виплати військовослужбовцям від військової частини НОМЕР_6 , виплати військовослужбовцям від військової частини НОМЕР_4 . Вказує, що в матеріалах справи містяться медичні документи Відповідача, проте захворювання Відповідача виникло у 2022 році та станом на сьогоднішній день воно не є перешкодою для продовження несення Відповідачем військового обов'язку та отримання доходу. Наголошує, що в матеріалах справи міститься довідка про отриманні доходи Позивача з якої вбачається отримання систематичного (щомісячного) доходу у розмірі - 3000 грн. у вигляді соціальної виплати з відповідних бюджетів від УСЗНА Індустріального району ХМР та довідка Управління ПФУ Куп'янське об'єднане управління ПФУ №20562 від 09.11.2022р. про отримання пенсії по інвалідності у розмірі 3 678,87 грн.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним відмовити у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, яка є непрацездатною особою, потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, а відповідач, може і зобов'язаний утримувати свою колишню непрацездатну дружину шляхом сплати щомісячно аліментів на її користь в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду, тобто з 30.11.2022 року на час існування інвалідності.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_12 17 грудня 2011 року зареєстрували шлюб, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_7 , яке видане 17.12.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп'янську реєстраційної служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області.
Позивач у період перебування у шлюбі з відповідачем набула статусу особи з інвалідністю першої Б групи, що підтверджується відповідною довідкою до акту медико-соціальної експертної комісії № 745452 від 20.09.2021 року, довідкою до акту медико-соціальної експертної комісії № 705532 від 25.09.2023 року, випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 246775 від 05.05.2018 р., встановлено діагноз: «ДИСМЕТАБОЛИЧЕСКАЯ ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ III СТ. ДВУСТОРОННЯЯ ПИРАМИДНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ, ВЫРАЖЕНЫЙ МОЗЖЕЧКОВО-АТАКТИЧЕСКИЙ, ПОДКОРКОВЫЙ СИНДРОМЫ, НАРУШЕНИЕ ФУНКЦИИ ХОДЬБЫ», випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 246775 від 21.06.2024 р., встановлено діагноз: «ПРОГРЕСУЮЧА СУДИННА ЛЕЙКОДИСТРОФІЯ З ВИРАЖЕНИМ МОЗОЧКОВО-АТАКТИЧНИМ, ПІДКІРКОВИМ, БУЛЬБАРНИМ СНДРОМАМИ, ТЕТРАПАРЕЗОМ, БІЛЬШЕ ВИРАЖЕНИМ В НИЖНІХ КІНЦІВКАХ, ПОРУШЕННЯМ ФУНКЦІЇ ХОДЬБИ», та постійно здійснює витрати на своє лікування, що підтверджується рахунками на оплату медичної допомоги та за станом здоров'я як інвалід І-ї групи вважає свій матеріальний стан нужденним.
Позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3678. 87 грн. на місяць, що підтверджується з копії довідки Управління ПФУ Куп'янське об'єднане управління ПФУ №20562 від 09.11.2022.
Як внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією довідки від 25.10.2022 №6332-5002270607 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та відповідно отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 3000 грн на місяць, що підтверджується довідкою про отримання допомоги від 16.11.2023 №386.
Також ОСОБА_1 винаймає квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копіями договору найму житлового приміщення від 10.04.2023 та від 10.10.2024, в якому зазначено, що наймач сплачує комунальні послуги та сума за проживання у приміщенні у розмірі 3000 грн.
В подальшому ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_4 , який зареєстрований 28.06.2023 року Покровському відділі Державної реєстрації цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №236.
ОСОБА_2 має неповнолітню дитину доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_8 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_8 , яке видане 16.11.2023 Покровським відділом Державної реєстрації цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Як убачається з Довідки про отримані доходи та утримані податки за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2024 року ОСОБА_2 отримує заробітну плату від РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ «ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ» АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», виплати військовослужбовцям від ВЧ НОМЕР_5 , виплати військовослужбовцям від ВЧ НОМЕР_3 , соціальні виплати від УСВП Новомосковської РДА, виплати військовослужбовцям від ВЧ НОМЕР_4 .
Як убачається з Довідки про отримані доходи та утримані податки за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2024 року ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_2 , отримує заробітну плату від АТ «А-БАНК», виплати військовослужбовцям від ВЧ НОМЕР_3 , соціальні виплати від УПСН Покровської МР Донецької області, виплати військовослужбовцям від ВЧ НОМЕР_4 .
Відповідно до частин 1-3 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, II чи III групи.
У постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 759/6629/19 наведено правовий висновок, згідно якого, чинне законодавство у частині другій статті 75 СК України надає перелік загальних умов для надання утримання одному з подружжя: 1) його непрацездатність; 2) потреба у матеріальній допомозі; а також здатність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу. В даному випадку мова йде про юридичний склад, який містить юридичні факти, що є підставою для набуття одним з подружжя права на утримання і створення обов'язку для іншого з подружжя таке утримання надавати.
В обґрунтування позовних вимог, позивачка посилалась на те, що за станом здоров'я не має можливості працювати, а отже її майновий стан є скрутним.
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3678. 87 грн. на місяць, що підтверджується копією довідки Управління ПФУ Куп'янське об'єднане управління ПФУ №20562 від 09.11.2022.
Як внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією довідки від 25.10.2022 №6332-5002270607 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та відповідно отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 3000 грн на місяць, що підтверджується довідкою про отримання допомоги від 16.11.2023 №386.
Відповідно до частини четвертої статті 75 СК України, один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. У даному випадку можна вести мову про кореляцію нужденності із розміром прожиткового мінімуму, яка неодноразово критикувалась в доктрині сімейного права з огляду на саме визначення прожиткового мінімуму, наведене у статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року. Тобто цей мінімум можна визнати допустимим у випадках лише нормального життєзабезпечення людини, але він не є достатнім у разі, якщо мова йде про непрацездатну особу, зокрема, яка позбавлена можливості працювати.
Необхідні потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому вимагають додаткових витрат на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини.
Отже, за умови відсутності зловживань, визначених у частині першій статті 83 СК України, або передумов обмеження права одного із подружжя на утримання з боку іншого подружжя, які передбачені частиною 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, непрацездатне подружжя має право на матеріальну допомогу в сенсі статті 75 СК України.
В розумінні положень частини четвертої статті 75 СК України один із подружжя, який є особою з інвалідністю, не є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо його пенсія забезпечує йому встановлений законом прожитковий мінімум, однак, внаслідок наявності у нього інвалідності така особа обтяжена необхідністю несення додаткових витрат на своє лікування.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що з цієї точки зору факт отримання одним із подружжя пенсії, яка формально забезпечує йому встановлений законом прожитковий мінімум, слід тлумачити змістовно, виходячи із реального розміру цієї пенсії, а також витрат, які несе ця особа на лікування й на потреби із забезпечення свого життя. Також варто враховувати обов'язок подружжя із забезпечення (утримання) іншого подружжя, який визначений як в частині першій статті 75 СК України, так і в низці інших приписів СК України.
Таким чином, зміст частини четвертої статті 75 СК України слід тлумачити системно, враховуючи встановлений іншими статтями СК України обов'язок подружжя утримувати інше подружжя й міжнародні стандарти правового захисту осіб з інвалідністю, яким у даній справі є подружжя, яке потребує матеріальної допомоги.
Отже, призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії по інвалідності або іншої соціальної виплати не може знаходитися у зв'язку із виплатами, які здійснює подружжя на утримання іншого подружжя, яке є особою із інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання подружжя або ж виключати його.
Тому посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що дохід позивача перевищує встановлений законодавством прожитковий мінімум для непрацездатних осіб та, з урахуванням обставин справи, може вважатися достатнім для забезпечення життєвих потреб Позивача, не можна вважати підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3678, 87 грн. на місяць, що підтверджується копією довідки Управління ПФУ Куп'янське об'єднане управління ПФУ №20562 від 09.11.2022.
Також, як внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією довідки від 25.10.2022 №6332-5002270607 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та відповідно отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 3000 грн на місяць, що підтверджується довідкою про отримання допомоги від 16.11.2023 №386.
Відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 по фізичній особі ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 за вказаний період отримував доходи.
Згідно довідки про отримані доходи та утримані податки за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2024 року ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_2 , отримує заробітну плату від АТ «А-БАНК», виплати військовослужбовцям від ВЧ НОМЕР_3 , соціальні виплати від УПСН Покровської МР Донецької області, виплати військовослужбовцям від ВЧ НОМЕР_4 .
Отже колегія суддів вважає, що у ОСОБА_2 наявна можливість надавати допомогу своїй колишній дружині.
Стан здоров'я відповідача врахований судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів. Наявність у відповідача на утриманні дитини також не свідчить про відсутність матеріальної можливості надавати позивачці матеріальну допомогу, якої вона потребує.
У разі зміни матеріального становища відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів на утримання дружини.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення врахував всі обставини справи та постановив законне та обгрунтоване рішення.
Доводів стосовно незгоди з рішенням суду в частині витрат на правову допомогу апеляційна скарга не містить.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.374,375,381-384,389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.Ю. Тичкова
О.В. Маміна