Справа № 643/17142/25
Провадження № 1-кс/643/5632/25
03 жовтня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю захисника адвоката ОСОБА_4 у режимі відеоконференції,
за участю обвинуваченого ОСОБА_5 у режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 62025170020014471 від 23.09.2025, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської обл., Іршавського р-ну, с. Ільниця, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючого на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170020014471 від 23.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 06.08.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.10.2025 включно, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», із застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 60 560 грн.
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, слідчим повідомлено ОСОБА_5 , про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження, а обвинувальний акт з дотриманням вимог ст. 32, 615 КПК України спрямовано на розгляд Чугуївського міського суду м. Харкова.
Згідно звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями, вказаного обвинувального акту, від 01.10.2025 обрано суддю Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_6 , однак, станом на 02.10.2025 питання щодо призначення підготовчого судового засідання не вирішено.
Враховуючи те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , спливає 04.10.2025 (включно), а ризики передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, та не зменшились, провести підготовче судове засідання у суді першої інстанції є неможливим, є необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до проведення першого підготовчого засідання в суді першої інстанції.
Прокурор 03.10.2025 звернувся до суду із клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 діб, але не пізніше проведення підготовчого засідання у суді першої інстанції, без зміни розміру застави в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
На судовому засіданні прокурор вказав, що 01.10.2025 до Чугуївського міського суду Харківської області скеровано обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_5 , який відповідно до авторозподілу справ між суддями передано судді ОСОБА_6 . Підготовче судове засідання у справі не призначено, у зв'язку з чим, виникла необхідність звернутися із вказаним клопотанням до слідчого судді. Просив слідчого суддю, з урахуванням того, що обставини, які служили підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили та виправдовують подальше застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , та приймаючи до уваги, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, вчинений ним злочин є тяжким, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор вказував на те, що продовжують мати місце ризики, визначені ч.1, 3, 5 ст.177 КПК України, які були підставою як для обрання вказаного запобіжного заходу ОСОБА_5 на стадії досудового слідства, так і для продовження строку його застосування під час судового розгляду обвинувального акту, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявні ризики є дійсним і триваючими, та виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, крім того, даних, які б свідчили про зменшення вказаних ризиків, не виявлено.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що ризики не обґрунтовані, документально не підтверджені, його підзахисний вину визнає, розмір застави, який було визначено при обранні запобіжного заходу є непосильним для нього та його близьких. Просив у задоволенні клопотання відмовити, обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, ознайомившись із клопотанням, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, враховуючи наявні відомості про особу обвинуваченого, відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не буде переховуватися від суду, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, слідчий суддя приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Керуючись ст.ст. 177, 181-185, 193-194, 196, 309, 395 КПК України, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 01.12.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1