Справа № 211/6347/23
Провадження № 2/211/2196/25
03 жовтня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Сарат Н.О.
при секретарі - Зоріній С.М.
у відсутність сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
встановив:
Адвокат Гудима Т.В. звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.08.2006 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.07.2006 і до досягнення дитиною повноліття. Рішення було пред'явлено до виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції та державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. Однак, відповідач ухиляється від сплати аліментів без поважних причин, внаслідок чого станом на 15.01.2023 утворилась заборгованість з виплати аліментів на утримання дитини в сумі 89014,68 грн. На підставі викладеного та з урахуванням положень ст. 196 СК України позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.11.2020 до досягнення донькою повноліття в сумі 89014,68 грн.
В судове засідання сторони повторно не з'явились.
Представник позивача Гудима Т.В. до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання на неодноразові виклики не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справ і, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла повноліття (а.с. 5).
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.08.2006 з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21 липня 2006 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 20-21).
Виконавчий лист було пред'явлено до виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ( а.с. 24).
Відповідно до розрахунку від 20.06.2023 за № 69222/1, наданого Довгинцівським відділом державної виконавчої служби у місті Кривого Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), заборгованість ОСОБА_2 по виконанню рішення суду станом на 15.01.2023 складає 89014,68 грн. (а.с. 22-23).
22.11.2019 року позивач вийшла заміж та набула прізвище чоловіка " ОСОБА_4 » (а.с. 12).
Згідно інформації про виконавче провадження від 24.07.2025 року № 74398332 виконавче провадження завершено 16.07.2024 року у зв'язку з повним виконанням рішення п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" постанова про закінчення ВП 16.07.2025 року.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
За ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Стаття 196 СК України передбачає, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, у випадках несвоєчасної виплати присуджених за рішенням суду аліментів виникає з часу набрання рішенням законної сили.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена уст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи; на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки. При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, не пов'язується з дотриманням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.
Згідно ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
р = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) +………. (An х 1% х Qn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);
Q2 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (постанова Верховного Суду України від 25.04.2018, справа №572/1762/15-ц).
Згідно інформації про виконавче провадження від 24.07.2025 року № 74398332 виконавче провадження завершено 16.07.2024 року у зв'язку з повним виконанням рішення п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" постанова про закінчення ВП 16.07.2025 року.
Оскільки відповідачем повністю виконано рішення та сплачено аліменти та пеню повністю, відсутня сума боргу та відсутні підстав для задоволення позову.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір не стягується з позивача так як позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76, 80, 81, 89, 141, 247, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 03.10.2025 року.
Суддя: Н. О. Сарат