Справа № 229/7673/24
Провадження № 2/211/2743/25
іменем України
02 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Лебеженка В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Строганової Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №229/7673/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
05.11.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду Донецької області із позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.10.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Артемівського міського управління юстиції в Донецькій області, запис №436.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05.10.2002 року між нею та ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач) укладено шлюб. Від шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя у сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя. Розірвати шлюб в органах РАЦС не має можливості, оскільки відповідач відмовляється вирішувати це питання у позасудовому порядку, у зв'язку з чим змушена звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 11.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 25).
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року №3707/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області» до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 18.09.2025 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 40).
Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористалися, подали заяви, кожен окремо, про розгляд справи за їх відсутності.
Позивач позовні вимоги підтримала повному обсязі, просила суд залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідач позовні визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом установлено, що 05 жовтня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Артемівського міського управління юстиції в Донецькій області, запис №436, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії № НОМЕР_1 (а.с.2).
Від шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частина 1 статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст.110 СК України.
Як передбачено ч. 2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд не застосовує положення ст. 111 СК України яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти його розірвання, визнавши позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження по справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.10.2002 року слідує, що під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_3 », яке суд уважає за можливе змінити з огляду на заявлення позивачем відповідної вимоги стосовно цього.
Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємовідносин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, з урахуванням обопільної згоди сторін на розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп., понесені позивачем та документально підтверджені (а.с. 13), стягнути з відповідача на його користь. Інші процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141-142, ч.2 ст. 247, 258-259, 263-265, ч. 4 ст. 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05 жовтня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Артемівського міського управління юстиції в Донецькій області, запис №436, розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК країни).
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу (ч. 3 ст. 115 СК країни).
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення складено та підписано 01 жовтня 2025 року
Суддя В.О. Лебеженко