Справа № 2-о/593/3/2025
Бережанський районний суд Тернопільської області
"28" серпня 2025 р.
у складі:
головуючої судді: Німко Н.П.
присяжних Сапеляк Г.М.
Федуняка І.О.
при секретарі судового засідання Олексів О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Бережани Тернопільської області клопотання сторони заявниці у справі окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю особи щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною ОСОБА_2 , заінтересованих осіб - органу опіки і піклування Бережанської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,-
У провадженні суду перебуває справа окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю особи щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною ОСОБА_2 , заінтересованих осіб - органу опіки і піклування Бережанської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Горський О.І. не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Адвокат Горський О.І. подав заяву, у якій просив залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 і розглянути таку заяву без участі сторони заявника. Окрім цього, просив вирішити питання про повернення заявниці понесених нею судових витрат на проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 .
Представник заінтересованої особи органу опіки і піклування Бережанської міської ради у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв не подав.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, заяв з приводу його участі у справі не подав.
У судове засідання представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв не подав.
Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Ч.2 ст.257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Суд, розглянувши клопотання сторони заявниці про залишення заяви без розгляду, вважає, що воно підлягає до задоволення, оскільки подане до початку розгляду справи по суті, не суперечить інтересам заявниці і залишає за нею право повторного звернення до суду із аналогічними вимогами.
Щодо клопотання сторони заявниці про повернення судових витрат на проведення судово-психіатричної експертизи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст.299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Тобто, за змістом ч. 2 ст.299 ЦПК України на рахунок держави у справах про визнання фізичної особи недієздатною відносяться саме витрати, пов'язані із розглядом справи.
Поряд з тим, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.12.2022 р. у справі №637/909/21, відповідно до яких враховуючи, що частина друга статті 299 ЦПК України містить правило, що судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави, з урахуванням наведених міркувань, Верховний Суд зробив висновок, що заявник звільнена від сплати судового збору за подання заяви про визнання особи недієздатною, оскільки судовий збір є складовою судових витрат. Відмінне від наведеного розуміння частини другої статті 299 ЦПК України призведе до порушення права заявника на доступ до правосуддя, доступ до суду, що є неприпустимим. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у разі, якщо буквальне тлумачення норми права не дає однозначної відповіді на те, чи має особа певне право, має бути застосовано системне тлумачення норм права. У такому тлумаченні суди повинні виходити з того, що приватна особа в разі такої неоднозначності процесуальних норм права має розраховувати саме на таке їх розуміння, яке не призводитиме до обмеження її процесуальних можливостей. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 45, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). Європейський суд з прав людини зазначив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, заявниця на підставі ч. 2 ст.299 ЦПК України звільнена від сплати судових витрат, зазначених у ч.3 ст.133 ЦПК України, а саме: витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведенням експертизи.
Повернення сплаченої суми судових витрат здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Із матеріалів справи вбачається, що у цій справі заявницею було сплачено судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи у розмірі 7210,50 грн., а тому, у відповідності до наведених вище норм цивільно-процесуального законодавства, вони підлягають поверненню заявниці.
На підставі наведеного, керуючись ч.1, ч.2 ст. 257 ЦПК України, суд ,-
Заяву ОСОБА_1 , за участю особи щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною ОСОБА_2 , заінтересованих осіб - органу опіки і піклування Бережанської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна - залишити без розгляду.
Повернути з Державного бюджету України заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати, сплачені за проведення експертизи у розмірі 7210,50 грн., згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №7 Тернопільське РУ ТВБВ 10019/063 від 28.01.2025 року.
Роз'яснити заявниці, що повернення судових витрат проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судових витрат із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судових витрат до бюджету.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуюча суддя Н.П Німко
Присяжні Г.М.Сапеляк
І.О.Федуняк