Справа № 336/5725/25
Пр. 3/336/3776/2025
02 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Cуддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула матеріали об'єднаної справи про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження не встановлено, військовослужбовця, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП, -
Судом встановлено, що 04.06.2025 о 16-10 годині в м. Запоріжжі, Шевченківський район, по вул. Полякова, біля буд.23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110207», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року: ОСОБА_1 притягувався до відповідальності постановою серії ЕНА №4730806 за ч.4 ст.126 КУпАП від 14.05.2025. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП.
Крім того, 04.06.2025 о 16-10 годині в м. Запоріжжі, Шевченківський район, по вул. Полякова, біля буд.23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110207», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився. Від керування відсторонений, автомобіль припаркований без порушення ПДР України. Зазначеними діями ОСОБА_2 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.
У призначені судові засідання ОСОБА_1 з часу надходження справи - 19.06.2025 жодного разу не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце проведення належним чином (засобами мобільного зв'язку за телефонним номером, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення), про причини неявки суд не сповіщав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний самостійно з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито максимально можливих заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.
Враховуючи наведене, вжиття всіх можливих заходів для своєчасного виклику особи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Відповідно до п.2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з приміткою до ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
За приписами ч. 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшла висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, вчинене повторне протягом року.
Також, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується у сукупності наявними у справі письмовими доказами, безпосередньо дослідженими під час розгляду справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №351256 від 0.06.2025 із зазначенням особистих даних водія, який засвідчений підписом інспектора поліції, ОСОБА_1 зазначив, що пояснення надасть у суді;
- рапортом поліцейського від 04.06.2025, в якому відображено факт порушення, фактичні обставини, тотожні зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4730806 від 14.05.2025 за ч.4 ст. 126 КУпАП;
- довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП М.Ярошенка, відповідно до якої ОСОБА_1 має повторність за ст.126 КУпАП, посвідчення водія здано на збереження.
Крім того, до протокола додано компакт-диск з відеозаписом, який відтворений під час судового засідання, з якого суддею встановлено, що дата та місце події й інші фактичні обставини справи відповідають змісту протокола.
Як встановлено ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Встановивши вину особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, судом встановлено підстави для закриття провадження у справі в частині притягнення до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП у зв'язку із таким.
Згідно зі ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених ст.247 цього Кодексу.
У відповідності до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
За змістом ч.2,7 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Оцінивши в сукупності докази у справі, встановивши її фактичні обставини, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття справи за ч.5 ст.126 КУпАП у зв'язку зі спливом на час її розгляду строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки з дня складення протоколу минуло три місяці, тому наявні підстави для застосування п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, встановила, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Так, вина особи у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується у сукупності наявними у справі письмовими доказами, безпосередньо дослідженими під час розгляду справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №351290 від 04.06.2025, засвідченим підписом поліцейського, ОСОБА_1 , у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначив, що надасть пояснення у суді;
- направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «ЗОКНД» ЗОР, оформлене на ім'я правопорушника 04.06.2025 о 16-24 годині, що узгоджується із часом складання протокола, відповідно до направлення у особи наявні ознаки наркотичного сп'яніння, тотожні із тими, що вказані у протоколі. У графі «Результати огляду» зазначено, що огляд не проводився, на місці огляд також не проводився саме у зв'язку із виявленими ознаками наркотичного сп'яніння.
- рапортом поліцейського від 04.06.2025, в якому відображено факт порушення, фактичні обставини, тотожні зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, до протокола додано компакт-диск з відеозаписом, який відтворений під час судового засідання, з якого суддею встановлено, що дата, час та місце події й інші фактичні обставини справи відповідають змісту протокола.
Як підтверджено довідкою інспектора відділу АП УПП в Запорізькій області ДПП М.Ярошенка, ОСОБА_1 не має повторності за ст. 130 КУпАП. Посвідчення водія здано на збереження.
Разом з цим, відповідно до даних Єдиного державного реєстра судових рішень на час розгляду справи ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами. Відповідні копії постанов долучені до матеріалів справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у даній справі наявна достатня сукупність узгоджених між собою доказів, які доводять вину ОСОБА_1 (із вказаною кваліфікацією), безпосередньо досліджені судом та відповідають критерію достатності для встановлення вини особи.
У відповідності до ст. 34, 35 КУпАП пом'якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З аналізу санкції ч.1 ст.130 КУпАП слідує, що нею передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Тому особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ст.130 КУпАП, відповідно, підлягає застосуванню саме стягнення у виді штрафу - для інших осіб.
Тому під час призначення стягнення відповідно до ст.33 КУпАП суддя враховує тяжкість та обставини вчинення правопорушення, а також відомості про особу ОСОБА_1 , який позбавлений права керування транспортними засобами, як це встановлено вище, тому, із врахуванням доведеності його вини, приходить до висновку про наявність підстав для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Альтернативних санкцій вказаною нормою не передбачено.
Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 розмірі.
Керуючись ст. 8, 23, 25, 27, 33-35, 40-1, 126, 130, 245, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.
Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на такі реквізити: отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку (IBAN) - UA708999980313000149000008001; код класифікації доходів бюджету -21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, закрити у зв'язку зі спливом строків накладення стягнення, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить 34 000,00 гривень, витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік
Строк пред'явлення виконавчого документа “___»_____________ 20___рік