ЄУН: 336/8274/25
Провадження №: 2-о/336/346/2025
24 вересня 2025 року місто Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участі секретаря судового засідання Кумечко Ірини Миколаївни, розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу
за заявою ОСОБА_1
заінтересовані особи: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради
про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
Короткий зміст вимог
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій зазначила, що вона звернулась до ЦНАП з метою оформлення місця проживання та після обробки заяви їй було відмовлено на тій підставі, що у правовстановлюючому документі на домоволодіння замість вірного зазначення власного імені « ОСОБА_2 » було зазначено помилково « ОСОБА_2 », крім того у Витягу з державного реєстру речових прав на земельну ділянку також було помилкового зазначено власне ім'я. Зазначені обставини перешкоджають в повній мірі реалізовувати заявниці цивільні права та впливають на обсяг цивільних прав та обов'язків, у зв'язку з чим виникла необхідність в судовому порядку визначити юридичний факт належності правовстановлюючих документів. Просить в заяві встановити факт належності заявниці свідоцтва про право на спадщину на частину домоволодіння та встановити факт належності Витягу з Державного реєстру речових прав на земельну ділянку.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 04.09.2025р. відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, справу призначено до розгляду.
Заінтересована особа - Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради заперечень чи пояснень на заяву не подала, представник в судове засідання не з'явився, заяв про відкладення справи не суду не подавав.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Відповідно п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.6 ч.1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Встановлені судом фактичні обставини
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РАДС, - ОСОБА_3 (російською) народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками визначено: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що відповідно в книзі записів актів громадянського стану про народження 03.10.1978р. здійснено актовий запис за №2058.
За повторно виданим Шевченківським ВДРАЦС у місті Запоріжжі ПМУМЮ (м.Одеса) свідоцтвом про народження від 15.08.2025р. серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що відповідно в книзі записів актів громадянського стану про народження 03.10.1978р. здійснено актовий запис за №2058.
24.12.1994 року укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 із визначенням прізвищ дружині та чоловікові: « ОСОБА_8 та ОСОБА_8 », про що відповідно видано свідоцтво про укладення шлюбу Серії НОМЕР_3 та здійснено актовий запис за №833 від 24.12.1994р.
Разом з тим, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 04.10.2024р., виданий Шевченківським ВДРАЦС у місті Запоріжжі ПМУМЮ (м.Одеса) шлюб між чоловіком ОСОБА_7 та дружиною ОСОБА_9 розірваний, про що відповідно складений актовий запис за №72. Після розірвання шлюбу присвоєно прізвище йому: « ОСОБА_10 », їй: « ОСОБА_8 »
На підставі Свідоцтва про шлюб, виданого Яремчанським ВДРАЦС у Надворнянському районі Івано-Франківської області ЗМУМЮ серії НОМЕР_5 від 14.02.2025р, зареєстровано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , про що складено відповідний запис за №19 від 14.02.2025р.
Відповідно до наданого суду копії паспорта серії НОМЕР_6 , - ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Запоріжжя.
Також судом досліджено копію паспортного документу №0117222037, виданого 28.03.2025р., відповідно до запису якого засвідчено громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та картку платника податків від 11.04.2025р., у якій зазначено про присвоєння ідентифікаційного номеру та зазначено про громадянина - ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Також судом досліджено документи та встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом за №2-422 від 29.03.1991р., на підставі статті 529 Цивільного кодексу Української РСР після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12 (російською) у рівних частках є дружина ОСОБА_13 (російською), дочка ОСОБА_14 (російською) ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочка ОСОБА_3 (російською) ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_15 (російською) ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником житлового будинку Д-2 загальною площею 119,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 у частці є ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на підставі свідоцтва про право власності на спадщину серії 3-442 виданий 29.03.1991 П'ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою.
За відомостями реєстраційного посвідчення від 10.04.1991р., ЗМБТІ посвідчує, що в цілому будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_13 (російською) - 1/4 частина, за ОСОБА_14 (російською) - частина, за ОСОБА_3 (російською) - 1/4 частина, за ОСОБА_15 (російською) - частина, про що здійснено запис в реєстраційну Книгу за №184р. №33214.
Також судом досліджено рішення Запорізької міської ради за №129/19 від 23.02.2022р. «Про передачу ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 », яким зокрема гр. ОСОБА_9 передано у спільну часткову власність земельну ділянку загальною площею 0,0388 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель - земельну ділянку площею 0,0097га, що складає частки від загальної площі присадибної ділянки 0,0388га.
Судом з'ясовано та констатовано, що встановлення факту приналежності документа не пов'язане з вирішенням спору про право, а породжує для заявника юридичні наслідки, пов'язані з реалізацією цивільних та громадянських прав.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у постановах від 07.07.2021 року у справі №420/370/19, від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягара доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 року у справі «Дж.К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».
Таким чином, суд вважає, що при оформленні та видачі юридично значущих, як правило, актових записів була допущена помилка у написанні (перекладі) власного імені ОСОБА_18 на ОСОБА_18 .
За таких обставин у суду не виникає жодних сумнівів щодо факту належності правовстановлюючого документу, оскільки подані письмові докази підтверджують такі обставини як місце та дата народження особи, визначення батьків особи, номер реєстраційної облікової картки платника податків, що на переконання суду є достатнім для встановлення пов'язаних між собою юридичних фактів.
Таким чином, оцінивши всі наявні по справі докази в їх сукупності, з метою недопущення порушення прав заявника, реалізація яких залежить від доведеності факту належності документа, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення юридичного факту належності документа.
Разом з тим, до суду заявлено вимогу про встановлення факту належності Витягу з Державного реєстру речових прав (індексний номер 355759023 від 24.11.2023р. на право власності на нерухоме майно, а саме на земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:002:0287 площею 0,0388 га.
В цій частині суд відхиляє заявлені вимоги, оскільки Витяг з Державного реєстру не є за своєю суттю правовстановлюючим документом, який породжує права та обов'язки, та відповідно визначає юридичні наслідки для суб'єктів правовідносин. Для реалізації порушеного (оспореного) цивільного права або інтересу, заявниця не позбавлена права у визначеному Законом порядку звернутися до суду з вимогами щодо встановлення належності саме правовстановлюючого документа, який став підставою для внесення відомостей до Державного реєстру, в даному випадку - рішення органу місцевого самоврядування або в інший передбачений чинним законодавством спосіб захистити/реалізувати право.
Керуючись ст.ст.76, 81, 258, 259, 265, 268, 293, 315 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити частково.
Встановити факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на частини домоволодіння по АДРЕСА_1 (серія та номер 2-442 від 29.03.1991 виданого на ім'я ОСОБА_6 (російською ОСОБА_3 ), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_9 (індексний номер Витягу про реєстрацію права власності 260313101 від 07.06.2021)
В іншій частини заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, ЄДРПОУ:37573508, адреса: 69005 м.Запоріжжя б-р Центральний,27;
Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.10.2025р.
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ
24.09.25