ЄУН: 336/9107/25
Провадження №: 3/336/5402/2025
01 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютін П.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вищевказана особа 15.09.2025 року о 14:40 год., в с Таврійське, вулиця Центральна, 11 Запорізького району, Запорізької області, в магазині «Гурманчик» здійснила продаж алкогольних напоїв - чотирьох банок пива «Старопрамен» об'ємом 0,5 л. та тютюнових виробів - пачку цигарок «Ротманс», загальною вартістю 355 грн. без ліцензії на провадження господарської діяльності чим порушила п.7 ст. 16 та ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Макаренко О.М. проти наявності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 заперечив, зазначивши, що вона не є фізичною особою-підприємцем, вказав про відсутність доказів здійснення нею саме господарської діяльності, заявив клопотання про закриття провадження у даній справі.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як передбачено ч.1 ст.9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Так, протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У ч.1 ст.164 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається:
1) провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання,
2) провадження господарської діяльності без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом,
3) провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону,
4) провадження господарської діяльності без у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії,
5) провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
В даному випадку посадовою особою, яка склала протокол, стверджується про провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Поняття підприємницької діяльності визначається у ч.1 ст. 42 ГК України, як вид господарської діяльності, тобто, самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Разом з тим, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме, вчинення три і більш разів.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути лише суб'єкт господарювання, а стосовно інших альтернативних складів вказаної частини статті суб'єкт є загальним.
Відповідно до ч.2 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
За змістом ч.1 ст.58 ГК України за загальним правилом суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Проте, під час розгляду справи встановлено, що до протокола не додано доказів реєстрації ОСОБА_1 як суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензія - це правосуб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Вказана обставина має бути підтверджена, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій із актуальними відомостями. Так само, відсутні й докази перебування особи на посаді керівника певного суб'єкта господарювання.
Таким чином, дії особи, відображені у протоколі у графі сутності правопорушення, не утворюють складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а обов'язок щодо збирання доказів, який покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП, у даній справі не дотриманий.
Отже, склад правопорушення щодо відсутності ліцензії на певний вид господарської діяльності не знаходить свого підтвердження.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП). На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 9, 164, 245, 247, 251-252, 256, 280, 284 КУпАП, -
Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вилучені 15.09.2025 року у ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності повернути ОСОБА_1 .
Постанову може бути оскаржено або опротестовано прокурором протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги, протесту прокурора в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя П.В. Зарютін