308/11951/25
02.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справи про адміністративне правопорушення що надійшли з Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №412253 від 04.08.2025 року вбачається, що 04.08.2025 о 13:55:00 с. Минай, вул. Патруса Карпатського 14 водій ОСОБА_1 керував Т3 DAEWOO MATIZ д.н.з НОМЕР_1 будучи учасником ДТП, керував Т3 із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка яка не відповідає обстановці т а порушення координації рухів, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у наркодиспансері Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Закарпатської обласної ради м. Ужгород вул. Сергія Мартина 4а чим порушив п.2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. сп?яніння або щодо вживання лікарськи…Відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Від адвоката ОСОБА_1 - Ковальчук О.В., надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення. Адвокат зазначає, що до матеріалів даної адмінсправи долучено відеофайли. Однак, вказані відеофайли не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення адмінправопорушення у зв'язку з тим, що не підтверджують рух автомобіля, та відповідно керування ним.
Зазначені обставини свідчать про те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення і стан доказів, доданих до протоколу, не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, відеозапис з нагрудних камер становить собою декілька фрагментів з часовими проміжками. На думку сторони захисту поліцейські ухилилися від проведення безперервної зйомки та зняли той проміжок часу, який їм був вигідний , відеозапис не є цілісним (повним), складається з окремих файлів, не є безперервним, з нього неможливо встановити усі обставини події, відсутнє безперервне спілкування з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, що фактично ставить під сумнів належність та допустимість цього відеозапису як доказу винуватості у вчиненні адміністративному правопорушенні..
Поліцейські не пояснюючи, які конкретно ознаки поліцейськими нібито виявлено та не доводячи їх до відома водія, поліцейський пропонує ОСОБА_2 пройти огляд у лікаря-нарколога. Також водій не був повідомлений, на стан якого сп'яніння - алкогольного чи наркотичного - поліцейський пропонує йому пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Адвокат зазначає, що із відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 чітко розмовляв, координація рухів не порушена, поведінка не може вважатися такою, що не відповідає обстановці.
Відеозапис не дозволяє зробити висновків про те, що у водія були наявні будь-які ознаки наркотичного сп'яніння та про їх наявність поліцейськими водію не повідомлялось.
За твердженням адвоката, з моменту зупинки автомобіля та з самого початку спілкування з поліцейськими вбачалося упереджене ставлення поліцейських до водія, без пояснення підстав проводилися поверхові огляди багажника та салону автомобіля, неодноразово озвучена пропозиція пройти огляд на місці зупинки на алкотестері, при цьому, щоразу без жодного пояснення водію будь-яких ознак, які стали підставою для такого огляду.
На переконання адвоката, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння є виключно припущеннями працівників поліції, що не підтверджені об'єктивно.
Така поведінка поліцейських викликала у ОСОБА_2 обґрунтований сумнів у їх неупередженості, впродовж всього часу спілкування з поліцейськими водій не розумів, які конкретно вимоги до нього висуваються поліцейськими та неодноразово запитував їх, що саме йому слід робити.
При цьому у запереченнях вказано на те, що зазначені у протоколі нібито виявлені ознаки наркотичного сп'яніння були озвучені водієві лише після висловленої поліцейськими пропозиції пройти огляд у медичному закладі та лише після прохання самого водія повідомити, які саме ознаки були виявлені у нього. При цьому, у працівників поліції не виникало підозри, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння при зупинці транспортного засобу, а лише після досить тривалого часу спілкування із ним.
Наявний в матеріалах справи відеозапис не дозволяє зробити висновків про те, чи були у водія наявні ознаки наркотичного сп'яніння, які вказані поліцейським у протоколі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 280, п.1 ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адвокат просить: провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та його адвокат в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
При цьому у запереченнях адвокат просить справу розглянути без їх участі.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Відповідно до п. 3 І Розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої спільним Наказом 09.11.2015 № 1452/735 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ та МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 6, Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №412253 від 04.08.2025 року, у вину ОСОБА_1 , ставиться те, що він 04.08.2025 о 13:55:00 с. Минай, вул. Патруса Карпатського 14 водій керував Т3 DAEWOO MATIZ д.н.з НОМЕР_1 будучи учасником ДТП, керував Т3 із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка яка не відповідає обстановці т а порушення координації рухів, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у наркодиспансері Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Закарпатської обласної ради м. Ужгород вул. Сергія Мартина 4а чим порушив п.2.5. ПДР - Відмова особи, як а керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. сп?яніння або щодо вживання лікарськи…Відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Згідно дослідженого у судовому засіданні відеозапису слідує, що ОСОБА_1 вказує що був учасником ДТП, та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП за фактом вказаної події, у нього було виявлено ознаки сп'яніння. На відеозаписі дослідженому в судовому засіданні видно як ОСОБА_1 підписує схему ДТП.
Поліцейський при цьому запитує у ОСОБА_1 , чи він вживав наркотичні чи алкогольні напої. Поліцейський вказує, що у нього виявлені ознаки сп'яніння, а саме «поведінка, яка не відповідає обстановці».
ОСОБА_1 погоджається пройти огляд, поліцейським виписано направлення, та водія доставлено до медичного закладу. Разом із тим, у мед. закладі від проходження огляду ОСОБА_1 , відмовляється.
При цьому факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксовано на відеозаписі з боді-камери поліцейського. Матеріали справи містять направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції. Також до матеріалів справи долучено консультаційний висновок спеціаліста, де вказано що від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився, також відмова від проходження огляду зафіксована в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Наведене свідчить про те, що матеріали справи містять достатньо доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Окрім того, при дослідження відеозапису вбачається, що останньому повідомлено про виявлення в нього ознаки сп'яніння, та зафіксовано відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином матеріалами справи спростовуються доводи сторони захисту що зазначені у письмових запереченнях.
Щодо не безперервності відеозапису, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1ст.40 ЗУ «Про національну поліцію»поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому параметру доріг і будівель автоматичну фото- відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться у чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Досліджений в судовому засіданні диск з відеофайлами подій суд визнає належним та допустимим доказом, оскільки останній отриманий в порядку, передбаченому діючим Законодавством України і повністю підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин, які мають значення для даної справи, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доводи сторони захисту щодо недопустимості даного відеозапису, як доказу у зв'язку з тим, що відео не є безперервним, суд оцінює критично, оскільки на даному диску у відеофайлах повністю зафіксовані всі процесуальні дії, які повинні були вчиняти поліцейські з моменту зупинки транспортного засобу і до вручення правопорушнику, складеного за результатами проведення всіх дій, направлених на збирання доказів, протоколу про адміністративне правопорушення, крім того, відеозаписи вказаних подій мають незначний проміжок часу. При цьому, на відеозаписі зафіксовано також складання протоколу за ст. 124 КУпАП, виклик та приїзд карети швидкої допомоги для потерпілої.
Аналізуючи оглянутий відеозапис, вбачається, що на нагрудні камери інспекторів поліції було знято безпосереднє їх спілкування із ОСОБА_1 , з якого об'єктивно вбачається послідовність всіх подій та обставин, які викладені у фабулі протоколу. Тому, це твердження сторони захисту суд вважає хибним, та не бере до уваги.
Суд наголошує, що в даній справі доводи сторони захисту про недотримання принципу безперервності відео фіксації, неповнота відеозапису, не впливає на повноту, всебічність та об'єктивність з'ясування обставин по справі та доведеності факту вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, оскільки інші наявні в матеріалах справи докази, досліджені судом, в сукупності зі змістом відеозапису, надають можливість суду встановити обставини справи, та підтвердити обставини події правопорушення.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису стороною захисту не надано. Не встановлено таких і під час судового розгляду справи.
Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином за результатами розгляду вказаного протоколу про адміністративної відповідальності дослідивши докази, оцінивши їх в сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення; направленням на проходження огляду; консультаційним висновком спеціаліста (лікаря нарколога); відеозаписом з бодікамери поліцейського.
Вважаю вищенаведені докази належними та допустимими в процесі доказування, оскільки такі здобуті уповноваженими особами, у спосіб та у порядку визначеному законом і безпосередньо стосуються обставин правопорушення.
Слід зазначити, що відповідно п.28 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яким передбачено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП.
Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Також, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи та наслідки, особу порушника, який позитивно характеризується за місцем служби, згідно службової характеристики, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та відповідно до вимог ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за вчинення адмінправопорушення, а отже суд приходить до висновку про необхідність накладення на гр. ОСОБА_1 , адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням вище перелічених обставин, доцільним буде обрати стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст.33, 40-1 , 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, п.5, п. 12 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош