24 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/17910/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
Громадської організації
«Збережемо Солом'янський парк» - Феделеша Е.М.,
Київської міської ради - не з'явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю
«Смарт-Девелопмент» - Корнієнка А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації «Збережемо Солом'янський парк»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 (у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. (головуючий), Коробенко Г.П., Тищенко А.І.) про закриття провадження
у справі № 910/17910/23
у справі за позовом Громадської організації «Збережемо Солом'янський парк»
до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент»
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
У листопаді 2023 року Громадська організація «Збережемо Солом'янський парк» (далі - ГО «Збережемо Солом'янський парк») звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1870/5934 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом на вул. Механізаторів, 1, у Солом'янському районі міста Києва»;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.04.2019, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» (далі - ТОВ «Смарт-Девелопмент»), зареєстрований в реєстрі за №206 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М.;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2019 №31143566 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нерухоме майно з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нього.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що частина земельної ділянки, яка за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування та відноситься до території Солом'янського парку, всупереч містобудівній документації міста Києва, нормам Земельного кодексу України (далі - ЗК), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та інших нормативно-правових актів, протиправно вибула з загального користування територіальної громади міста Києва внаслідок прийнятого Київською міською радою рішення № 1870/5934 та передачі ТОВ «Смарт-Девелопмент» в оренду відповідно до укладеного договору оренди для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелю, офісних будівель та торговельних приміщень з підземним паркінгом.
Позивач зазначив, що оспорюване рішення ради прийняте з порушенням порядку надання земельних ділянок комунальної власності у користування та зміни її цільового призначення за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки на кожній окремо та разом взятих усіх стадіях; частина земельної ділянки, переданої в оренду товариству за цим рішенням і договором, за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування та відноситься до території Солом'янського парку; зазначену земельну ділянку передано у користування на позаконкурентних засадах, що є підставою визнання такого рішення незаконним.
Посилаючись на положення статей 21, 153 ЗК та статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), позивач зазначив, що договір оренди земельної ділянки від 11.04.2019, укладений між сторонами на підставі протиправного та незаконного рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1870/5934, підлягає визнанню недійсним.
Поряд з цим, за доводами позивача, скасуванню підлягає також й рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2019 №31143566 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нерухоме майно з одночасним припиненням права оренди вказаного товариства на нього, як похідна позовна вимога від вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.04.2019, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків для його сторін з моменту укладення такого правочину.
Позивач також зазначив, що відповідно до статутних завдань та мети громадської організації, а також з метою захисту прав та інтересів мешканців територіальної громади міста Києва, зокрема мешканців Солом'янського району, має право на звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача; залучено до участі у справі як співвідповідача ТОВ «Смарт-Девелопмент».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 позов задоволено повністю.
Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради №1870/5934 від 11.10.2018 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом на вул. Механізаторів, 1, у Солом'янському районі міста Києва».
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.04.2019, укладений між Київською міською радою та ТОВ «Смарт-Девелопмент», зареєстрований в реєстрі за №206 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2019 №31143566 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нерухоме майно з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нього.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 заяву ТОВ «Смарт-Девелопмент» про закриття провадження у справі № 910/17910/23 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/17910/23 скасовано. Провадження у справі №910/17910/23 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Роз'яснено позивачу, що в разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК суд за заявою позивача в порядку письмового провадження вправі постановити ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 заяву ГО «Збережемо Солом'янський парк» про направлення справи № 910/17910/23 за встановленою юрисдикцією задоволено. Матеріали справи № 910/17910/23 передано за встановленою юрисдикцією до Київського окружного адміністративного суду
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у червні 2025 року ГО «Збережемо Солом'янський парк» подала касаційну скаргу, в якій, (із урахуванням нової редакції касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.08.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 910/17910/23 за касаційною скаргою ГО «Збережемо Солом'янський парк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.09.2025. Матеріали справи № 910/17910/23 витребувано з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду.
Із огляду на лист Північного апеляційного господарського суду (від 13.08.2025 вих. №09-19/460/25) справа №910/17910/23 за позовом Громадської організації «Збережемо Солом'янський парк» до Київської міської ради, ТОВ «Смарт-Девелопмент» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, передана за встановленою юрисдикцією до Київського окружного адміністративного суду.
Зважаючи на викладене, з огляду на необхідність розгляду Верховним Судом касаційної скарги ГО «Збережемо Солом'янський парк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі №910/17910/23, Суд дійшов висновку про необхідність витребування матеріалів цієї справи з Київського окружного адміністративного суду/Шостого апеляційного адміністративного суду (ухвала Суду від 28.08.2025).
Станом на 02.09.2025 матеріали справи №910/17910/23 до Верховного Суду не надійшли, що унеможливлює розгляд цієї справи у визначений день (03.09.2025), отже Суд вважав за необхідне визначити іншу дату та час проведення наступного судового засідання у справі № 910/17910/23.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.09.2025 призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.09.2025.
ТОВ «Смарт-Девелопмент» подало заперечення щодо відкриття касаційного провадження.
ТОВ «Смарт-Девелопмент» у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без розгляду зміни до касаційної скарги, подані Громадською організацією «Збережемо Солом'янський парк», поза межами строку касаційного оскарження шляхом подання касаційної скарги від 11.07.2025 (в новій редакції). Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ГО «Збережемо Солом'янський парк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 910/17910/23. У разі відмови у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження - залишити касаційну скаргу ГО «Збережемо Солом'янський парк» без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі №910/17910/23 - залишити без змін.
Київська міська рада у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали щодо закриття провадження у справі, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 - без змін.
Київська міська рада у судове засідання свого представника не направила.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Явка в судове засідання представника сторони - це право сторони, а не її обов'язок, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без її участі, якщо нез'явлення такого представника не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей щодо повідомлення Київської міської ради про дату, час і місце судового засідання, відсутність заяви щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника Київської міської ради .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 21.04.2005 Київською міською радою прийнято рішення № 328/2903 «Про передачу Відкритому акціонерному товариству «Автотранспортне підприємство «Побут» земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства на вул. Механізаторів, 1 у Солом'янському районі м. Києва», пунктом 2 якого вирішено передати Відкритому акціонерному товариству «Автотранспортне підприємство «Побут», за умови виконання пункту 3 цього рішення, земельні ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства на вул. Механізаторів, 1 у Солом'янському районі м. Києва, загальною площею 1,38 га, з них:
- ділянку №1 загальною площею 1,15 га - в довгострокову оренду на 15 років, зокрема, площею 1,04 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 27.04.1965 №686 «Про закріплення земельної ділянки за автотранспортною конторою Управління побутового обслуговування населення під автобазу та дозвіл на реконструкцію майстерні і побудови складського приміщення»; площею 0,03 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24.06.1969 №1037 «Про відвод земельної ділянки Головному управлінню постачання та збуту нафти і нафтопродуктів при Раді Міністрів УРСР під будівництво автозаправної станції»; площею 0,08 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 06.12.1971 №1938 «Про відвод земельної ділянки виробничому управлінню підприємств зеленого господарства м. Києва під районний парк культури та відпочинку»;
- ділянку №2 площею 0,23 га, в межах червоних ліній, - в короткострокову оренду на 5 років за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
На підставі рішення № 328/2903 між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство «Побут» укладено договір оренди земельної ділянки від 30.08.2005 №72-6-00311 (строк дії договору до 30.08.2020).
09.11.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство «Побут» та ТОВ «Смарт-Девелопмент» укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу загальною площею 3978,0 кв. м, що розташований за адресом: м. Київ, вул. Механізаторів, 1, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А., зареєстровано в реєстрі за №1542.
09.12.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство «Побут» та ТОВ «Смарт-Девелопмент» укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу майнового комплексу, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А., зареєстровано в реєстрі за №1687.
09.12.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство «Побут» та ТОВ «Смарт-Девелопмент» підписано акт приймання-передачі майнового комплексу.
09.11.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. посвідчено заяву Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство «Побут» про відмову від права оренди земельними ділянками площею 11901 кв.м та 1866 кв.м на користь ТОВ «Смарт-Девелопмент» у зв'язку із набуттям права власності на майно.
20.01.2017 ТОВ «Смарт-Девелопмент» звернулося із клопотанням до Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою за процедурою щодо відведення земельної ділянки, на якій розташовано майновий комплекс, зі зміною її цільового призначення.
Такого дозволу або вмотивованої відмови у його наданні Київська міська рада не надала, у зв'язку із чим у силу положень частини 3 статті 123 ЗК ТОВ «Смарт-Девелопмент» отримало право замовити розроблення документації із землеустрою без надання відповідного дозволу, про що 22.02.2017 письмово повідомило Київську міську раду та надало договір з розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру (довідка Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 04.04.2017 №26-4-505/35-17) вид використання зазначеної земельної ділянки, кадастровий номер якої 8000000000:72:186:0006, - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
У пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо відведення ТОВ «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки зазначається про необхідність зміни категорії земель з земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення на землі житлової та громадської забудови.
11.10.2018 Київська міська рада прийняла рішення №1870/5934 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом по вул. Механізаторів, 1 у Солом'янському районі міста Києва».
Зазначеним рішенням, зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки площею 1,1901 га, кадастровий номер 8000000000:72:186:0006, для обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом вул. Механізаторів, 1 у Солом'янському районі міста Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови) та передано відповідачу 2 спірну земельну ділянку у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно; розірвано договір оренди з попереднім власником об'єкта нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці; на відповідача 2 покладено зобов'язання щодо вирішення питання майнових відносин, зокрема і питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 №384/6600.
На підставі рішення № 1870/5934 Київська міська рада (орендодавець) та ТОВ «Смарт-Девелопмент» (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки від 11.04.2019, відповідно до якого земельна ділянка площею 1,1901 га, кадастровий номер 8000000000:72:186:0006 (спірна земельна ділянка), була передана орендарю в оренду на 10 років для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за №206.
Право оренди земельної ділянки площею 1,1901 га з кадастровим номером 8000000000:72:186:0006 за адресою: м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 1 (колишня назва Механізаторів, 1) зареєстровано за ТОВ «Смарт-Девелопмент» 11.04.2019, номер запису - 31143566, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.11.2023 №354184769.
11.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку (номер відомостей про речове право: 31143559) за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.
ГО «Збережемо Солом'янський парк» звернулася до відповідачів та просила визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1870/5934 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом на вул. Механізаторів, 1, у Солом'янському районі міста Києва»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.04.2019, укладений між Київською міською радою та ТОВ «Смарт-Девелопмент», зареєстрований в реєстрі за №206 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М.; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2019 №31143566 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нерухоме майно з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нього.
Позивач зазначав, що частина земельної ділянки, яка за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування та відноситься до території Солом'янського парку, всупереч містобудівній документації міста Києва, нормам ЗК, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та інших нормативно-правових актів, протиправно вибула з загального користування територіальної громади міста Києва внаслідок прийнятого Київською міською радою рішення № 1870/5934 та передачі ТОВ «Смарт-Девелопмент» в оренду відповідно до укладеного договору оренди для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелю, офісних будівель та торговельних приміщень з підземним паркінгом.
Позивач зазначив, що оспорюване рішення ради прийняте з порушенням порядку надання земельних ділянок комунальної власності у користування та зміни її цільового призначення за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки на кожній окремо та разом взятих усіх стадіях; частина земельної ділянки, переданої в оренду товариству за цим рішенням і договором, за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування та відноситься до території Солом'янського парку; зазначену земельну ділянку передано у користування на позаконкурентних засадах.
Позивач також зазначив, що відповідно до статутних завдань та мети громадської організації, а також з метою захисту прав та інтересів мешканців територіальної громади міста Києва, зокрема мешканців Солом'янського району, на безперешкодне та доступне користування землями територій зелених насаджень загального користування, які є частиною Солом'янського парку, безпечне для життя та здоров'я довкілля, забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель, має право на звернення до суду з відповідним позовом.
Суд першої інстанції позов задовольнив та дійшов висновку про доведеність позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував та зазначив, що цей позов подано з метою захисту публічно-правового інтересу громади міста Києва, а саме публічний характер позовних вимог обумовлений порушенням норм конституційного та екологічного права, зазначеним позовом позивач фактично замінює органи державної влади у питанні здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.
З огляду на обставини справи, предмет і підстави позову, спір між сторонами виник у зв'язку з не дотриманням Київською міською радою, як органом самоврядування, який представляє інтереси киян через обраних ними представників (депутатів), порядку прийняття спірного рішення та укладеного відповідачами на його підставі оспорюваного договору, тобто, за висновками суду апеляційної інстанції, позовні вимоги у цій справі містять ознаки адміністративного спору.
Оскільки ГО «Збережемо Солом'янський парк», звертаючись із позовною заявою, неправильно визначила суд, до юрисдикції якого належить розгляд і вирішення спору у цій справі, суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
У поданій касаційній скарзі ГО «Збережемо Солом'янський парк» в обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, послалася на те, зокрема, що суд апеляційної інстанції безпідставно закрив провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК, порушив положення частин 1, 2 статті 4, пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК, статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 26.06.2018 у справі № 902/517/17, від 21.02.2024 у справі № 910/6925/22, від 15.05.2018 у справі № 809/739/17, від 29.02.2024 у справі № 580/4531/23. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що даний спір належить до юрисдикції адміністративного суду, та не врахував, що предмет і підстави позову, у тому числі щодо вимог про визнання договору недійсним, свідчать про наявність спору про право щодо набуття речового права на земельну ділянку та належать до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, та доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК).
Зазначені норми матеріального права визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість справи господарському суду.
За змістом статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
У частині 1 та пунктах 4, 5 частини 3 статті 162 ГПК передбачено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позовна заява обов'язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
У справі, що розглядається, предметом позову ГО «Збережемо Солом'янський парк», заявленого до Київської місткої ради та ТОВ «Смарт-Девелопмент», є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1870/5934 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом на вул. Механізаторів, 1, у Солом'янському районі міста Києва»; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.04.2019, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Смарт-Девелопмент», зареєстрованого в реєстрі за №206 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М.; скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2019 №31143566 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нерухоме майно з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нього.
Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК, виходив із того, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки цей спір віднесено до юрисдикції адміністративного суду і він має розглядатися за нормами КАС.
ГО «Збережемо Солом'янський парк», обґрунтовуючи позовні вимоги, протягом усього часу розгляду справи як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції посилалася на те, що цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ГПК, оскільки позовні вимоги спрямовано на оспорення правомірності набуття речового права на земельну ділянку, а також на усунення наслідків укладення договору оренди земельної ділянки, який, за доводами позивача, порушує суспільний інтерес щодо зелених зон міста Києва та право користування землями зелених насаджень загального користування, які є частиною Солом'янського ландшафтного парку.
Також позивач послався на те, зокрема, що спір за всіма розмежувальними критеріями підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки стосується оспорення права та не має самостійного публічно-правового значення, а спірні правовідносини побудовані на юридичній рівності сторін без елементів владного підпорядкування чи реалізації управлінських функцій.
За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Аналогічні положення закріплено і у статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.
У частині 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а у частині 6 статті 13 зазначеного Закону унормовано, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 809/739/17, на яку здійснено посилання скаржником в обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, зазначено, що згідно із частиною першою статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів. Таким чином, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Тобто рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовна вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користування земельною ділянкою), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
У постанові від 29.02.2024 у справі № 580/4531/23, на яку послався скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що, вирішуючи питання предметної юрисдикції спору за позовом суб'єкта владних повноважень до суб'єктів приватного права щодо оспорення вчинених ними правочинів, слід враховувати, що статус позивача та/чи зазначені ним мотиви звернення до суду не є достатнім чи визначальним критерієм для віднесення такого спору до предметної юрисдикції адміністративних судів. Під час визначення предметної юрисдикції справ за таким позовом відповідно до статі 19 КАС, статті 20 ГПК, статті 19 ЦПК судам слід виходити, окрім складу сторін, також із суті права та/або інтересу, що оспорюється або за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, обраного способу захисту та характеру спірних правовідносин у сукупності. Застосування зазначених критеріїв дає підстави виснувати, що, оспорюючи правочин, вчинений суб'єктами приватного права та спрямований на набуття, зміну або припинення ними цивільних прав чи обов'язків, суб'єкт владних повноважень передусім втручається у приватноправові відносини та застосовує спосіб захисту, властивий саме цим відносинам, тому, незважаючи на обґрунтування позовних вимог, такий спір є приватноправовим, а справа в такому спорі відноситься до предметної юрисдикції загальних чи господарських судів залежно від складу сторін спору, якщо законом не встановлено інше правило предметної юрисдикції таких спорів.
Разом із тим необхідно зазначити, що право на звернення до господарського суду в установленому ГПК порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК).
З огляду на положення статті 4 ГПК, статей 15, 16 ЦК підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
За змістом частин 1, 2 статті 5 ГПК, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово формувала правові позиції, відповідно до яких юрисдикція судового спору визначається за предметом спору, тобто за змістом та дійсним характером спірних правовідносин.
Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а). Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 804/14471/15).
Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
У справі № 910/6925/22 Верховний Суд (постанова від 21.02.2024, на яку послався скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції) скасував постанову суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі за позовом про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» та направив справу в цій частині для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, зазначивши, що Велика Палата Верховного Суду як орган, на який Законом України «Про судоустрій і статус суддів» і ГПК покладено завдання щодо вирішення юрисдикційних конфліктів, та який фактично висловися як про відсутність суперечливої практики між касаційними судами різних юрисдикцій з відповідного питання, так і про неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду з питань застосування статей 20 ГПК та 19 КАС щодо правил предметної (суб'єктної) юрисдикції справи за позовом в частині вимог про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.
Разом із тим, необхідно зазначити, що у рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013 зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено в її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (абзац третій пункту 2.6 мотивувальної частини рішення).
Як свідчать матеріали справи, що розглядається, зокрема Статут ГО «Збережемо Солом'янський парк», копія якого наявна в матеріалах справи, головною метою організації є збереження, розвиток та правовий захист Солом'янського ландшафтного парку в Солом'янському районі міста Києва; сприяння відновлення безпечного для життя та здоров'я довкілля, забезпечення законних, соціальних, екологічних, економічних та інших прав, свобод та інтересів членів організації та інших осіб, захист прав мешканців щодо врахування їх інтересів стосовно розвитку територій при плануванні і її забудові, вирішення екологічних проблем, усунення інфраструктурних перекосів.
Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі № 910/17910/23 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК, не врахував зазначені висновки Верховного Суду з питань застосування статей 20 ГПК та 19 КАС щодо правил предметної (суб'єктної) юрисдикції справи у відповідній категорії спорів з огляду на предмет і підстави заявленого позову.
При цьому, пославшись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.12.2018 у справі № 910/8122/17, стосовно того, що у питанні здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, такий спір має публічно-правовий характер, а отже повинен вирішуватися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що предметом позову благодійної організації у справі № 910/8122/17 були вимоги про заборону діяльності дельфінарію, натомість у справі № 910/17910/23 вимоги, заявлені ГО «Збережемо Солом'янський парк» стосуються оспорення права на земельну ділянку, яка є частиною ландшафтного парку.
З огляду на викладене, підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК щодо порушення апеляційним судом положень статті 20 ГПК, статті 19 КАС та правил предметної (суб'єктної) юрисдикції знайшла своє підтвердження під час розгляду касаційної скарги ГО «Збережемо Солом'янський парк».
Доводи відповідачів, наведені у відзивах на касаційну скаргу, стосовно того, що громадська організація не наділена правом на звернення до суду з відповідним позов, є передчасними, оскільки суд апеляційної інстанції не досліджував питання наявності/відсутності порушеного права ГО «Збережемо Солом'янський парк», за захистом якого позивач звернувся до суду з відповідним позовом. При цьому постанови Верховного Суду, на які здійснено посилання відповідачами, не дають підстави вважати правовідносини у цих справах до правовідносин у справі, що розглядається, подібними.
Доводи ТОВ «Смарт-Девелопмент» щодо безпідставного подання позивачем нової редакції касаційної скарги не гуртуються на матеріалах справи та нормах процесуального закону, оскільки вимогу щодо подання нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 ГПК, було викладено в ухвалі Верховного Суду від 02.07.2025 про залишення касаційної скарги без руху, з огляду на те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 ГПК.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
У частині 6 статті 310 ГПК визначено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Зважаючи на те, що висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі є передчасним і таким, що зроблений без з'ясування та урахування всіх обставин щодо наявності підстав для застосування положень пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ГО «Збережемо Солом'янський парк» та скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 910/17910/23 з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, а також з'ясувати фактичні обставини, від яких залежить правильне застосування норм права у таких правовідносинах.
За результатами нового розгляду справи має бути вирішення й питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Громадської організації «Збережемо Солом'янський парк» задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 910/17910/23 скасувати.
3. Справу № 910/17910/23 передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: В.А. Зуєв
І.С. Міщенко