29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
_____________________________________________________________ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2025 р. Справа №924/582/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., за участю секретаря судового засідання Люкової Л.С, розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем"
до: 1. приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
2. Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області
про стягнення 482136,44 грн
за участю представників
позивача: Шевчук І.А. - згідно з ордером від 29.05.2025
відповідача 1: Деревецький В.В. - згідно з ордером від 20.06.2025
відповідача 2: Фролова О.В. - відповідно до витягу з ЄДР
Рішення ухвалюється 24.09.2025, оскільки у судовому засіданні 01.09.2025 оголошувалась перерва.
В засіданні оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, в якому просить стягнути з відповідача 1 - ПАТ "Страхова компанія "АРКС" 472136,44 грн, з яких: 278156,40 грн коштів страхової виплати, 107646,52 грн пені, 20827,44 грн 3% річних, 65506,08 грн інфляційних втрат; стягнути з відповідача 2 - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області 10000,00 грн моральної шкоди.
Ухвалою суду від 11.06.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання у справі на 26.06.2025, яке в подальшому відкладалось на 07.07.2025, 28.07.2025, 20.08.2025.
Ухвалою суду від 20.08.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті у судовому засіданні на 01.09.2025, в якому було оголошено перерву на 24.09.2025.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що транспортний засіб "Ford Kuga", з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , якому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 17.09.2022 завдано механічних пошкоджень у зв'язку із зіткненням з дикою твариною, застраховано в ПАТ "СК "АРКС" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" (КАСКО) №3429Га2щ від 18.05.2022. Після звернення власника пошкодженого автомобіля ПАТ "СК "АРКС", керуючись інформацією з онлайн - аукціону ТОВ "Аудатекс Україна", відповідно до якої вартість залишків транспортного засобу після ДТП становить 508000,00 грн, здійснило розрахунок страхового відшкодування на суму 28602,74 грн, зазначивши, що авто не підлягає ремонту, так як наявна повна загибель транспортного засобу. При цьому враховано рахунок ПП "Автоцентр "Лига ІІ" від 17.10.2022 №АН00000405, відповідно до якого вартість ремонту автомобіля становить 402723,29 грн, що перевищує 70% від страхової суми. Позивач, зважаючи на рахунок на оплату ПП "Автоцентр "Лига ІІ" від 30.11.2022 №АН0000079 на суму 370456,70 грн, що свідчить про наявність двох різних рахунків СТО щодо вартості відновлювального ремонту ТЗ, та визначення страховою компанією вартості залишків транспортного засобу через онлайн - аукціон у сумі, що, на думку позивача, не відповідає дійсності, замовив судову експертизу, за результатами якої судовий експерт у висновку від 17.04.2023 №5/23, зокрема, вказав, що ринкова вартість транспортного засобу з урахуванням пошкоджень після ДТП станом на 17.09.2022 становить 248670,50 гривні. У зв'язку із наведеним висновком судового експерта позивач стверджує про завищення вартості ТЗ з урахуванням пошкоджень після ДТП за даними онлайн-аукціону "Аудатекс", чим зменшено розмір страхової виплати.
Також у зв'язку з несвоєчасним здійсненням страхової виплати позивач просить суд стягнути з відповідача 1 пеню, 3% та інфляційні втрати відповідно до умов договору страхування.
Водночас позивач повідомляє про те, що попередньо вже звертався до суду з позовом до ПАТ "СК "АРКС" про відшкодування шкоди, проте в даному позові суд відмовив у зв'язку з неналежністю способу захисту, обраного позивачем, вказавши, що слід було звертатися з позовною вимогою про стягнення з страхової компанії страхової виплати, а не майнової шкоди, адже страхова компанія не є завдавачем шкоди.
Щодо позовних вимог до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області про стягнення моральної шкоди позивач вважає, що внаслідок бездіяльності відповідача 2, виявленої у формі невстановлення попереджувального дорожнього знаку №1.36 "Дикі тварини", сталась дорожньо-транспортна пригода за участю дикої тварини та транспортного засобу, належного позивачеві, внаслідок якої транспортний засіб було пошкоджено. Зауважує, що з огляду на відсутність вказаного знаку у водія не було об'єктивної можливості передбачити появу дикої тварини на проїзній частині та запобігти наїзду автомобілем на останню. Водночас стверджує, що внаслідок даної ДТП позивачу та керівникові позивача - директору Кочетковій О.В., яка здійснювала керування транспортним засобом, завдано моральної шкоди.
Як на правові підстави позову посилається зокрема на ст.ст. 11, 15, 23, 509, 549, 625, 631, 640, 979, 988, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 8, 16, 26 Закону України "Про страхування".
Відповідач 1 - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" у відзиві на позовну заяву (від 25.06.2025) заперечив проти позовних вимог в повному обсязі та звернув увагу на наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача 1 у зв'язку з тим, що є рішення суду, яке набрало законної сили у справі №924/300/23 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Наголошує на правомірності проведеного страховою компанією розрахунку суми страхового відшкодування, оскільки останній здійснено відповідно до умов договору страхування, що також встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 22.02.2024 у справі №924/300/23. Заперечує проти аргументів позивача щодо порядку проведення розрахунку страхового відшкодування, оскільки з огляду на положення договору, вартість пошкодженого транспортного засобу визначена на підставі пропозицій онлайн-аукціону ТОВ "Аудатекс Україна", є належним, достатнім та допустимим доказом для підтвердження вартості пошкодженого транспортного засобу. Водночас застосування вартості пошкодженого транспортного засобу, визначеної на підставі висновку судової експертизи, можливе лише у випадку відсутності попиту/пропозиції на ринку щодо такого транспортного засобу. Стверджує, що позивач позбавив себе можливості здійснити продаж пошкодженого транспортного засобу відповідно до пропозиції, отриманої на онлайн-аукціоні ТОВ "Аудатекс Україна", оскільки позивач або його представник не звертались ні до відповідача 1, ні до ТОВ "Аудатекс Україна" для отримання інформації про покупця пошкодженого автомобіля. Стверджує, що з огляду на положення договору, тільки у випадку спору сторін стосовно витрат на відновлення транспортного засобу (вартість відновлювального ремонту), кожна зі сторін має право замовити проведення експертизи.
Аналізуючи положення п. 28.3 договору страхування, наголошує на тому, що до моменту вступу судового рішення стосовно стягнення із страховика страхового відшкодування в законну силу пеня, інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних за неналежне виконання зобов'язань не нараховуються, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних незаконними та такими, що суперечать положенням чинного законодавства.
Звертає увагу на те, що навіть за наявності правових підстав для нарахування пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та, відповідно до умов договору страхування, пеня може бути нарахована лише за робочі дні прострочення виплати страхового відшкодування.
Також відповідачем 1 було подано клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Будмонтажтелекомсистем" пред'явлених до АТ "СК "АРКС", в якому, посилаючись на положення ст. 231 ГПК України, стверджує про наявність судового рішення, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Обґрунтовуючи подане клопотання, повідомляє про наявність рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2024, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі №924/300/23, яке стосувалась тієї ж події пошкодження автомобіля, стягнення тих самих сум страхової виплати, пені, інфляційних втрат та 3% річних, за результатами розгляду якої суд відмовив в задоволенні позовних вимог.
Позивач в запереченнях проти клопотання про закриття провадження у справі (від 04.07.2025) вказав на відмінності між предметами позову у справі 924/300/23, в якій позивач просив суд стягнути з відповідачавідшкодування збитків, та у цій справі, в якій позивач просить стягнути страхову виплату. Також стверджує про різні підстави позовних вимог та суб'єктний склад сторін.
Відповідач 2 - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області у відзиві на позовну заяву (від 25.06.2025) проти позовних вимог заперечив, стверджує, що позивач безпідставно вважає, що саме не встановлення дорожніх знаків є причиною потрапляння в ДТП. Акцентує увагу на тому, що єдиним доказом, який, на думку позивача, доводить неправомірну бездіяльність відповідача 2, є пояснення директора позивача. Вважає посилання позивача на розділ 33.1 Правил дорожнього руху безпідставним, оскільки цей розділ передбачає можливість встановлення попереджувального дорожнього знаку №1.36 "Дикі тварини", але не закріплює обов'язку щодо його встановлення. Також звертає увагу на тому, що протокол про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 139, ч. 4 ст. 140 КУпАП, або постанови у справі про адміністративні правопорушення відносно працівників Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області не складались, хоча працівники поліції відбирали пояснення у директора позивача, як і не надходили приписи від органів поліції щодо встановлення дорожніх знаків "Дикі тварини". Зауважив, що матеріали справи не містять доказів неправомірної поведінки відповідача 2, як і необґрунтовано моральну шкоду та її розмір, не доведено причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою. Окремо зауважив на тому, що водій транспортного засобу як учасник дорожнього руху повинен бути об'єктивно спроможним виявити перешкоду, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди та відповідно до пункту 2.3 б Правил дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.
Позивач у відповіді на відзив (від 04.07.2025) заперечив проти тверджень відповідача 1. Зазначає, що з огляду на наявність двох різних рахунків СТО щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу та визначення страховою компанією вартості залишків транспортного засобу через онлайн-аукціон у сумі, що, на думку позивача, не відповідає дійсності, виникла необхідність провести судову автотоварознавчу експертизу, що також відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства України, зокрема ГПК України, за результатами проведення якої, експертом було встановлено вартість транспортного засобу після ДТП в розмірі 248670,50 гривні. Також стверджує, що звіт онлайн-аукціону "Аудатекс" не є доказом вивчення попиту та пропозицій на ринку України, адже це один із багатьох онлайн-аукціонів та веб-сайтів, які можуть містити таку інформації, а доказів того, що відповідач 1 здійснив вивчення попиту пропозицій на ринку України, матеріали справи не містять, з огляду на що посилання відповідача 1 на необхідність застосування у формулі вартості залишків транспортного засобу за пропозицією аукціону є помилковим та не відповідає умовам договору. Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, просить стягнути з відповідача 1 пеню, 3 % річних та інфляційні втрати, які розраховані з 30.11.2022, що є наступним днем після закінчення двомісячного терміну з дня подання заяви на виплату 29.09.2022.
Відповідач 1- приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" у запереченнях на відповідь на відзив (від 19.08.2025) повторно наголошує на тотожності предмету та підстав позову у цій справі та справі №924/300/23, в якій наявне судове рішення, що набрало законної сили, у зв'язку з чим стверджує про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача 1. Вважає, що пред'явлення додаткових вимог до нових відповідачів не може бути підставою для повторного розгляду справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Водночас наголошує на підставах вимог до АТ "СК "АРКС" та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, які ґрунтуються на різних правових нормах. Стосовно визначення вартості транспортного засобу вказує на необхідності здійснення таких розрахунків на підставі результатів онлайн-аукціону ТОВ "Аудатекс Україна", оскільки сторонами в договорі страхування було погоджено, що визначення вартості пошкодженого транспортного засобу першочергово проводиться на підставі результатів онлайн-аукціону з продажу автомобілів (ТОВ "Аудатекс Україна"), а застосування вартості пошкодженого транспортного засобу, визначеної на підставі висновку судового експерта, можливе лише у випадку відсутності попиту/пропозиції на ринку щодо такого транспортного засобу. Також повторно наголошує на необґрунтованості здійснених позивачем розрахунків суми знецінення, інших нарахувань. Заперечує проти визначеного позивача строку для прийняття страховою компанією рішення за заявленим випадком пошкодження застрахованого автомобіля - 30.11.2022, стверджуючи, що відповідно до умов договору, оскільки позивачем не здійснено дій для отримання страхового відшкодування, розрахованого страховою компанією, відсутні підстави стверджувати про пропуск строку.
Позивач у запереченнях (від 19.08.2025) підтримав свою позицію, викладену у відзиві, запереченнях проти клопотання про закриття провадження у справі. Також стверджує про безпідставність тверджень відповідача 1 щодо того, що позивач не здійснив дій для отримання страхового відшкодування розрахованого страховою компанією, оскільки позивачем не було підписано даний розрахунок з огляду на непогодження з визначеним відповідачем розміром страхового відшкодування, оскільки таке підписання унеможливило б отримання страхового відшкодування в належному розмірі. Звертає увагу, що відповідачем 1 було отримано лист від вигодонабувача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування, однак станом на сьогодні відшкодування не виплачене.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позові, відповіді на відзив, запереченнях.
Представники відповідачів проти позовних вимог заперечили, посилаючись на підстави, викладені у відзивах на позов, запереченні на відповідь на відзив, клопотання про закриття провадження у справі.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" як Страхувальником, приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ARX" (попередня назва страхова компанія "АХА Страхування") як Страховиком та акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" як Вигодонабувачем 18.05.2022 було укладено договір №34296Га2щ добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом ( надалі ТЗ) марки Ford Kuga державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 р. випуску.
У п. 7 договору зазначено страхові ризики згідно п. 20. 2 договору: викрадення; збитки внаслідок ДТП; збитки внаслідок інших подій.
Пунктом 8 договору визначено страхову суму - 560000 грн, підпунктом 8.1 договору - вартість ТЗ на момент укладення договору - 560000 гривень.
Згідно з п. 9 договору страховий платіж складає 29064,00 гривні.
У пп. 10.3 договору зафіксовано франшизу, зокрема,у випадку збитків внаслідок ДТП - в сумі 5600 грн (1% від страхової суми), у випадку збитків внаслідок інших подій -в сумі 5600 грн (1% від страхової суми).
Нормативне знецінення ТЗ за період страхування (використовується для визначення суми страхового відшкодування за ризиком "Викрадення" та при повній загибелі ТЗ) становить 10% для легкових автомобілів (п. 11 договору).
Строк сплати та розмір страхового платежу відповідно до п.12 договору сторонами погоджено двома платежами, а саме: перший платіж 24.05.2022 в сумі 14532,00 грн та другий платіж 23.11.2022 в сумі 14 532,00 грн.
Дата початку та закінчення дії договору - 25.05.2022 та 24.05.2023 відповідно (п.п. 14.1, 14.2 договору).
В пункті 20.1 договору сторони визначили, що за умовами цього договору Страховик бере на себе зобов'язання компенсувати Страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 20.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов'язується компенсувати понесені Страхувальником додаткові витрати згідно з п. 29.8 та п. 29.9 договору в результаті настання страхового випадку.
У п. 20.2 договору сторони узгодили, що до страхових ризиків належать, зокрема, збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП (пп. 20.2.2 договору); збитки внаслідок інших подій - викрадення окремих складових частин ТЗ чи додаткового обладнання (вказаного у розділі 6 договору), а також пошкодження або знищення (повна загибель) ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання (вказаного у розділі 6 договору) внаслідок протиправних дій третіх осіб, передбачених Кримінальним кодексом України; пошкодження або знищення (повна загибель) ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання (вказаного у розділі 6 договору) внаслідок стихійного лиха (урагану, смерчу, повені, затоплення, паводку, сильної зливи, граду, селю, землетрусу, зсуву, обвалу, лавини, сильного морозу, сильного снігопаду, шторму, надзвичайних явищ природи), пожежі або вибуху, нападу тварин, падіння предметів на ТЗ (дерев, снігу, льоду, стовпів, рекламних щитів та ін.), попадання каміння або інших предметів, що відлетіли з-під коліс ТЗ, зовнішнього фізичного впливу інших випадкових, раптових та непередбачуваних подій (окрім вказаних в п. 20.2.1, п. 20.2.2 договору), якщо такі події не є виключенням зі страхових випадків згідно з умовами цього договору (розділ 26); будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок наїзду (удару, падіння) іншого транспортного засобу або рухомого об'єкту на застрахований ТЗ (пп. 20.2.3 договору).
Відповідно до п. 21.1 договору у випадку сплати страхового платежу за договором одноразово в розмірі згідно з розділом 9 договору, відповідно до умов, зазначених у розділі 12 договору договір набуває чинності з дати, вказаної в п. 14.1 вказаного договору, але не раніше дати оплати страхового платежу, вказаного у розділі 9 цього договору на поточний рахунок чи до каси Страховика та діє до 24-00 години дня, зазначеного в п. 14.2 даного договору.
У випадку сплати страхового платежу за договором частинами відповідно до умов зазначених у розділі12 договору: договір набуває чинності з дати вказаної в п. 14.1 договору, але не раніше дати оплати першої частини страхового платежу, вказаної у розділі 12 договору, на поточний рахунок чи до каси Страховика, та діє до 24-00 години дня, зазначеного в договорі як дата закінчення договору (пп. 21.2.1).
Пунктом 22.1 договору визначено, що Страховик зобов'язаний, зокрема: протягом двох робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування (пп. 22.1.2); при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 25 договору (пп. 22.1.3 договору); відшкодувати витрати, понесені Страхувальником при настанні страхового випадку на рятування застрахованого ТЗ в межах, передбачених п. 29.8 договору, та/або надати послуги з транспортування (буксирування) пошкодженого ТЗ згідно з умовами п. 29.9 договору (пп. 22.1.5 договору); погоджувати порядок сплати страхового відшкодування за договором згідно з умовами п. 25.14 договору (пп. 22.1.10 договору).
Згідно з п. 22.2 договору Страхувальник, зокрема, зобов'язаний: своєчасно і в повному розмірі сплачувати страхові платежі (пп. 22.2.1 договору); виконувати всі умови договору (пп. 22.2.2 договору); здійснювати всі необхідні, можливі та доречні дії щодо запобігання виникненню страхових випадків та зменшення їх наслідків (пп. 22.2.9 договору).
У п. 22.3 закріплено права Страховика, до яких, з-поміж іншого, відноситься право: як тільки стане відомо про настання страхового випадку, провести огляд пошкодженого ТЗ та скласти Акт огляду ТЗ. При наявності другого учасника ДТП чи іншої особи, винної у скоєнні збитків, повідомити їх про дату, місце та час проведення огляду. У випадку неявки вказаних осіб огляд проводиться без їх участі з відповідною відміткою про цей факт у Акті огляду (пп. 22.3.2 договору); у разі настання страхової події рекомендувати Страхувальнику станцію технічного обслуговування (СТО) для усунення пошкоджень завданих ТЗ та складати розрахунок страхового відшкодування на підставі даних цієї СТО( п.п.22.3.9 договору).
Відповідно до п. 22.4 договору Страхувальник має право, зокрема, при настанні страхового випадку одержати від Страховика страхове відшкодування, згідно з умовами договору (пп. 22.4.1 договору); у разі якщо Страхувальник не згодний з встановленим Страховиком розміром збитків, завданих страховою подією, за свій рахунок залучити експерта для проведення незалежної експертизи (пп. 22.4.4 договору).
За умовами п. 23.1 договору в разі настання передбаченої у п. 20.2 договору події, Страхувальник зобов'язаний: протягом 3 робочих днів з моменту, як стало відомо про настання події, сповістити про це Страховика шляхом надання Повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку (пп. 23.1.3 договору); надати представнику Страховика можливість провести огляд пошкодженого ТЗ та скласти Акт огляду ТЗ, крім випадків його викрадення (пп. 23.1.8 договору).
Згідно з п. 24.1 договору для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків Страхувальник зобов'язаний надати Страховику таку інформацію та/або документи: Повідомлення про подію шляхом телефонного звернення до контакт-центру Страховика або шляхом подачі заяви через офіційний сайг Страховика (пп. 24.1.1, пп. 24.1.1.1); Заяву на виплату страхового відшкодування за формою, встановленою Страховиком (пп. 24.1.2); у разі настання події за ризиком "Збитки внаслідок інших подій": довідки та/або інші передбачені чинним законодавством документи відповідних компетентних органів (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідка поліції, пожежної охорони, метеорологічної чи сейсмологічної служби, Торговельно-промислової палати встановленого зразка щодо характеру та обставин страхової події) (пп. 24.1.2.4).
Відповідно до п. 24.2 договору розмір завданих збитків визначається Страховиком на підставі: документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин чи в цілому об'єкта страхування (дефектної відомості, автотоварознавчої експертизи, акта огляду транспортного засобу); документа, складеного компетентними органами про обставинами, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об'єкта страхування чи його частин; документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо).
У п. 24.3 договору визначено, що окрім перелічених у п. 24.1 договору документів та/або інформації, Страховик має право письмово звернутися із запитом до Страхувальника (Вигодонабувача, відповідних компетентних органів) на надання інших документів та/або інформації щодо причин та обставин страхової події, особи та реквізитів для сплати страхового відшкодування, якщо відсутність цих документів у Страховика робить для нього неможливим (або вкрай важким) визначення обставин страхової події чи розміру збитків.
Страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування, страхового акта, який складається Страховиком, та листа Вигодонабувача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування (Страхувальник, Вигодонабувач або СТО, що обирається відповідно до умов виплати страхового відшкодування, згідно з розділом 15 договору) (п. 25.1 договору).
Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи та/або інформацію, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 24 договору. Ненадання вказаних документів та/або інформації дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та/або інформацією (п. 25.2 договору).
Згідно з п. 25.3 договору Страховик повинен скласти Страховий акт протягом 7 робочих днів, починаючи з моменту отримання Повідомлення про подію, письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів та/або інформації згідно з розділом 24 договору. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до п. 25.13 договору.
Пунктом 25.8 договору закріплено, що при повній загибелі ТЗ страхове відшкодування сплачується в розмірі страхової суми за вирахуванням суми знецінення ТЗ за період страхування (розділ 11 та п. 29.11 договору), вартості залишків ТЗ та встановленої згідно з розділом 10 договору франшизи. Вартість залишків ТЗ визначається шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема: онлайн-аукціон з продажу автомобілів (ТОВ "Аудатекс Україна") чи аналогічні аукціони) або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/пропозицій на ринку). Якщо при повній загибелі ТЗ на момент настання страхового випадку застрахований ТЗ перебував під забороною відчуження чи іншим обмеженням щодо відчуження, обов'язковою умовою для виплати страхового відшкодування є отримання страховиком від страхувальника документально підтвердженої інформації про зняття обтяження або дозволу компетентного органу щодо відчуження ТЗ.
У разі використання онлайн аукціону з продажу автомобілів Страховик гарантує організацію продажу залишків Страхувальником впродовж 2 місяців з моменту отримання необхідних документів та/або інформації згідно з розділом 24 договору. При цьому під організацією продажу залишків розуміється пошук покупця на залишки ТЗ шляхом використання онлайн аукціону з продажу автомобілів (ТОВ "Аудатекс Україна") та надання зобов'язуючої пропозиції Страхувальнику. Якщо Страховиком не буде здійснено організацію пошуку покупця на пошкоджений ТЗ, Страховик зобов'язується здійснити доплату за нереалізований в цей строк пошкоджений ТЗ так, ніби його вартість дорівнює нулю (пп. 25.8.1 договору).
Також в разі зміни максимальної ціни зобов'язуючої пропозиції онлайн аукціону, на підставі якої було визначено вартість залишків для цілей розрахунку, виключно з причин відмови покупця, що надав максимальну ціну протягом строку дії зобов'язуючої пропозиції, або зміни пропозиції з причин некоректного відображення стану автомобіля при розміщенні пропозиції на онлайн аукціоні, Страховик зобов'язується здійснити перерахунок суми страхового відшкодування з урахуванням нового значення вартості залишків та здійснити доплату Страхувальнику різниці між сумою оцінки та сумою фактичного продажу залишків впродовж 5 робочих днів після факту такого продажу. Ця умова є дійсною для Страховика лише в разі використання Страхувальником наданої пропозиції щодо вартості залишків, що базується на пропозиціях учасників онлайн аукціону (пп. 25.8.1.1 договору).
Страховик не здійснює перерахунку суми страхового відшкодування та не несе зобов'язання щодо здійснення доплати за залишки в обумовлені в цьому пункті строки, якщо зміна максимальної ціни зобов'язуючої пропозиції онлайн аукціону або відсутність попиту на такі залишки обумовлені недотримання строку дії зобов'язуючої пропозиції (14 календарних днів), а також в разі відмови Страхувальника від можливості скористатися пропозицією за результатами онлайн аукціону (пп. 25.8.1.2 договору).
Після виплати страхового відшкодування за ризиком "Викрадення" та виплати страхового відшкодування у випадку повної загибелі ТЗ дія договору припиняється (п. 25.9 договору).
Відповідно до п. 25.10 договору при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (Кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 25.11 договору). Вартість частин та деталей береться в розрахунок Кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові.
У випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрат на відновлення ТЗ), кожна зі сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи. Експертиза здійснюється за рахунок сторони, яка вимагала її проведення. Страховик приймає на себе частину витрат по експертизі, що відповідає співвідношенню суми, у виплаті якої було раніше відмовлено, і суми відшкодування, сплаченої після проведення експертизи (п. 25.12 договору).
Пунктом 25.13 договору визначено, що Страховик має право відкласти складання Страхового акта увипадку якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між Страховиком та Страхувальником щодо суми збитків (страхового відшкодування)
- до з'ясування фактичних збитків, та можливості виникнення пошкоджень за заявлених обставин, але не більше, ніж на два місяці з дня отримання від Страхувальника Заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів та/або інформації, передбачених розділом 24 договору.
За умовами п. 25.14 договору при визнанні Страховиком події страховим випадком страхове відшкодування виплачується протягом 7 робочих днів з дня складання Страхового акта. Виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком особі, вказаній у листі Вигодонабувача (п. 25.1 договору).
Згідно з п. 25.23 договору у випадку сплати страхового платежу за договором частинами згідно з розділом 12 договору страхове відшкодування за ризиком "Викрадення" та при повній загибелі ТЗ здійснюється згідно з умовами п. 25.5 та п. 2.5.8 договору за вирахуванням різниці між повним страховим платежем за договором, вказаним у розділі 9 договору, та фактично сплаченим за договором страховим платежем.
Відповідно до п. 25.25 договору у будь-якому випадку страхове відшкодування згідно ст. 9 Закону України "Про страхування" не може перевищувати розміру прямого збитку, завданого Страхувальнику в результаті настання страхового випадку.
Пунктом 28.1 договору передбачено, що Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику пені в розмірі 0,3% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.
Сторони домовились, що в разі виникнення між сторонами судового спору щодо відмови у виплаті страхового відшкодування та/або визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування на період до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені діючим законодавством України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інші) за неналежне виконання зобов'язань (п. 28.3 договору).
За визначенням, наведеним у п. 29.6 договору повна загибель ТЗ - це випадок, коли вартість відновлення пошкодженого ТЗ перевищує 70% страхової суми за договором.
Договір містить підписи представників сторін скріплені відтисками печаток.
Позивач сплатив приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "АРКС" страховий платіж в сумі 14532,00 грн згідно з договором №34296Га2щ, що підтверджується платіжною інструкцією №2144 від 24.06.2022.
Як вбачається з письмових пояснень від 17.09.2022, зафіксованих працівниками Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (Хмельницьке районне управління поліції, відділ поліції №3, сектор поліцейської діяльності №1), які прибули на місце події, 17.09.2022 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Ford моделі Kuga з д.н. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , та дикої тварини, внаслідок якої ТЗ отримав пошкодження.
29.09.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Того ж дня, було складено акт огляду транспортного засобу (від 29.09.2022), в якому зафіксовано пошкодження транспортного засобу.
До матеріалів справи долучено ремонтну калькуляцію №1.003.22.0 від 17.10.2022 та відповідний рахунок на оплату №АН00000405 від 17.10.2022 приватного підприємства - автоцентр "Лига-II", згідно з яким вартість ремонту транспортного засобу марки Ford Kuga державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 402723,29 гривні.
Приватним підприємством - автоцентр "Лига-II" виставлено рахунок від 17.10.2022 на оплату ремонту згідно калькуляції в сумі 402723,29 грн.
За результатами розгляду заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" здійснено розрахунок страхового відшкодування за договором №34296Га2щ від 18.05.2022, в якому міститься інформація про те, що страхова сума становить 560000,00 грн, франшиза безумовна - 5600,00 грн, вартість відновлювального ремонту - 402723,29 грн, ринкова вартість ТЗ після ДТП - 508000,00 грн, сума знецінення - 17797,26 грн, сума страхового відшкодування - 28602,74 грн, сума несплачених страхових платежів - 14532,00 гривні.
Листом від 02.11.2022 АТ "СК "АРКС" повідомила АТ "Кредіагріколь банк", що розмір страхового відшкодування за ризиком збитків внаслідок ДТП, що сталась 17.09.2022 з автомобілем Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та має ознаки страхового випадку, становить 28602,74 гривні. Також у даному листі було зазначено, що для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування по визначеній події, необхідно повідомити щодо напрямку перерахування страхового відшкодування.
У відповідь АТ "Кредіагріколь банк" в листі від 04.11.2022 просило перерахувати суму страхового відшкодування в розмірі 28602,74 грн на вказані в листі реквізити.
Також АТ "СК "АРКС" направило лист (від 07.11.2022) на електронну пошту позивача, вказавши, що по страховій справі 1.003.22.0014972 авто не підлягає ремонту, оскільки наявна повна загибель автомобіля, направивши бланк розрахунку ВС для врегулювання страхового випадку та бланк пропозиції про купівлю автомобіля в пошкодженому стані, пропозиція діє до 16.11.2022, проінформовано про повідомлення банком напряму виплат.
06.04.2023 АТ "СК "АРКС" звернулась із запитом до ТОВ "Аудатекс Україна", в якому просило, зокрема, підтвердити/роз'яснити, яким чином на інтернет-платформі Autoonline компанії ТОВ "Аудатекс Україна" проходять онлайн-аукціони з визначення вартості пошкоджених ТЗ після ДТП та/або інших подій; підтвердити/роз'яснити/описати, яким чином пошкоджений ТЗ Ford Kuga р.н. НОМЕР_1 було розміщено на платформі Autoonline та який час визначалась вартість пошкодженого ТЗ; скільки пропозицій було надано покупцями щодо ТЗ Ford Kuga р.н. НОМЕР_1 .
ТОВ "Аудатекс Україна" у листі-відповіді від 12.04.2023, зокрема повідомило, що умовами визначення вартості, в тому числі передбачається анонімність (знеособленість) щодо ТЗ та його власника; інформацію щодо пошкодженого ТЗ було розміщено згідно з договором із "СК "АРКС" її користувачем 21.10.2022, із деталями опису та 72 фотографіями пошкоджень; потенційними покупцями було надано 9 пропозицій.
Згідно з долученими до матеріалів справи даними онлайн-аукціону ТОВ "Аудатекс Україна" найвища пропозиція становила 508000,00 грн, решта - 485000,00 грн, 472700,00 грн, 444000,00 грн, 392900,00 грн, 333000,00 грн, 312000,00 грн, 220000,00 грн, 550,00 гривні.
Згодом представник АТ "СК "АРКС" звернувся до ТОВ "Аудатекс Україна" із адвокатським запитом (від 09.10.2023), в якому просив надати інформацію та документи щодо того, яким чином покупець, власник та/або продавець/особа, яка виставила пошкоджений ТЗ на платформі Autoonline ТОВ "Аудатекс Україна", може дізнатись про результати проведеного аукціону та повідомити, чи звертався власник ТЗ Ford Kuga р.н. НОМЕР_1 до потенційного покупця, яким надано найвищу цінову пропозицію; якщо так, чому вказаний ТЗ не було викуплено переможцем торгів.
У відповідь на вказаний запит листом від 11.10.2023 ТОВ "Аудатекс Україна" повідомило, що результат торгів надходить до замовника автоматично, а за наявною інформацією власник ТЗ не звертався з приводу продажу автомобіля до потенційного покупця.
25.03.2025 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аудатекс Україна" з метою отримання інформації щодо кількості учасників онлайн-аукціону, їх даних та місця роботи, хто став переможцем даного аукціону, чи звертався переможець до власника ТЗ з метою подальшого оформлення договору купівлі-продажу авто та чи було укладено такий договір, чи було повідомлено власника транспортного засобу про проведення оналйн-аукціону з продажу автомобіля з метою визначення його вартості та чи надавав власник згоду на проведення даного аукціону.
ТОВ "Аудатекс Україна" у відповідь в листі від 26.03.2025 повідомило про те, що участь у торгах взяли 9 учасників, переможцем став ОСОБА_2 . Також вказало, що не володіє інформацією щодо того, чи звертався переможець електронних торгів до власника ТЗ з метою подальшого оформлення договору купівлі-продажу авто та щодо повідомлення власника ТЗ про проведення торгів, оскільки товариству не відомі мотиви замовника торгів і не має інформації про такого власника.
У матеріалах справи наявна копія рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №924/300/23, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення 409713,36 грн, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що оскільки приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" не є завдавачем шкоди та ним не укладався договір страхування відповідальності за пошкодження автомобіля позивача тваринами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача у спірних правовідносинах відповідальності за пошкодження майна позивача зі стягненням з відповідача спірної суми через відсутність (недоведення доказами) однієї із обов'язкових, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, умов для покладення відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Північний апеляційний господарський суд у постанові від 11.06.2024 у справі №924/300/23 звернув увагу на наявності попиту на пошкоджений ТЗ під час проведення онлайн-аукціону, у зв'язку з чим, враховуючи також умови п. 25.8 договору, дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування вартості залишків ТЗ, визначених у висновку судової експертизи. Також суд зазначив про безпідставність посилань ТОВ "Будмонтажтелекомсистем" на положення п. 25.12 договору, оскільки зазначений пункт застосовується у випадку спору сторін стосовно витрат на відновлення ТЗ.
Також під час розгляду справи №924/300/23 ТОВ "Будмонтажтелекомсистем" було ініційованопроведення додаткової судової експертизи, за результатами якої судовим експертом складено висновок експерта №5/23 від 17.04.2023.
Згідно з висновком експерта №5/23 від 17.04.2023 вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Ford Kuga реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталась 17.09.2022, станом на дату ДТП становить 437434,60 гривні. Вартість відновлювального ремонту КТЗ Ford Kuga реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент ДТП, яка сталася 17.09.2022, станом на дату ДТП становить 565770,57 гривні. Ринкова вартість КТЗ Ford Kuga реєстраційний номер НОМЕР_1 без урахування аварійних пошкоджень на момент ДТП, яка сталася 17.09.2022, станом на дату ДТП становить 686105,10 гривні. Ринкова вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП станом на 17.09.2022 КТЗ Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 248670,50 гривні.
З приводу заяви відповідача 1 про закриття провадження у справі судом враховується таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України є наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, (1) повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, (2) про той самий предмет і (3) з тих самих підстав.
Метою застосування зазначених норм процесуального права законодавець визначив як уникнення можливості формування різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, так і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав і між тими самими сторонами як засобу, спрямованого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
Відповідач 1 зазначає про наявність судового рішення, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, посилаючись на те, що 17.03.2023 позивачем було подано позов до господарського суду у справі №924/300/23 стосовно однієї і тієї ж події пошкодження автомобіля, що й у цій справі; обґрунтування позовних вимог щодо стягнення страхової виплати, пені, інфляційних втрат та 3% річних у справах №924/300/23 та №924/582/25 є ідентичними; рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2024 у справі №924/300/23, яким у позові відмовлено, було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024.
З приводу наведеного судом враховується, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі №170/499/23).
З урахуванням зазначеного, здійснення судом всебічного аналізу предмета і підстав заявленого позову сприяє з'ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. Така правова позиція є сталою, послідовною та висловлена у низці постанов Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №910/16463/21, від 02.03.2023 у справі №925/1662/21, від 14.09.2023 у справ №920/874/22.
Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
При цьому у постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №927/1606/23 зазначено, що поняття "фактична підстава позову" та "правова підстава позову" не є тотожними.
Фактична підстава позову - це юридичні факти (фактичні обставини дійсності), на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога (висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19).
З наявної у матеріалах справи копії позовної заяви позивача у справі №924/300/23 слідує, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 коштів страхового відшкодування в сумі 350324,70 грн, 113505,20 грн пені, 7763,68 грн інфляційних втрат та 3109,73 грн 3% річних.
Як зазначено у рішенні Господарського суду м. Києва від 22.02.2024 у справі №924/300/23, судом прийнято до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (до 278156,40 грн страхового відшкодування, 110012,76 грн пені, 14777,00 грн інфляційних втрат та 6767,20 грн 3 % річних) та про зміну підстав позову. З наведеного у позовній заяві обґрунтування звернення із позовом убачається, що позивач у справі №924/300/23 звернувся до положень ст. 11, ст. 1166, ст. 1187, ст. 1191 ЦК України, та зазначив, що приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" зобов'язане відшкодувати заподіяну страхувальнику шкоду.
Суди у справі №924/300/23 не погодились із позицією позивача, вказавши, що, оскільки приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" не є завдавачем шкоди та ним не укладалося договорів страхування відповідальності за пошкодження автомобіля позивача тваринами, відсутні підстави для покладення на відповідача у спірних правовідносинах відповідальності за пошкодження майна позивача зі стягненням з відповідача спірної суми через відсутність (недоведення доказами) однієї із обов'язкових, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, умов для покладення відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Водночас правовими підставами позовних вимог позивача у справі, що розглядається, є зокрема, положення ст. ст. 979, п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, ст. 16 Закону України "Про страхування" тощо, які регламентують договірні відносини сторін за договором №34296Га2Щ від 18.05.2022 добровільного страхування наземного транспорту "Все включено", а не зобов'язання з відшкодування збитків.
Судами у справі №924/300/23 не здійснювалось оцінка відповідних правових підстав стягнення страхової виплати за договором добровільного страхування ТЗ, які заявлені у цій справі, не здійснювався розгляд обставин виконання/невиконання відповідачем 1 своїх договірних зобов'язань.
Чинні процесуальні норми Господарського процесуального кодексу України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави (подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №910/694/21, від 01.11.2022 у справі №925/1152/21, від 28.06.2023 у справі №910/1182/23).
Отже, підстави позовних вимог у справі №924/300/23 та у цій справі є різними, що є самостійною та достатньою підставою стверджувати про нетотожність цих справ та відсутність обставин, передбачених 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, для закриття провадження у справі.
Враховуючи зазначене, клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Водночас суд зауважує про непереконливість тверджень позивача про відмінність предмету позову у цих справах з огляду на вимогу про стягнення страхового відшкодування у справі №924/300/23 та про стягнення страхової виплати у справі, що розглядається, адже за визначеннями ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку; страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Тобто позивачем у цій справі застосовано більш ширше поняття "страхової виплати", до якого входить, зокрема, і "страхове відшкодування".
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 ЦК України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи слідує, що між позивачем (Страхувальник), відповідачем 1 (Страховик) та акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" (Вигодонабувач) 18.05.2022 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №34296Га2щ, предметом якого є майнові інтереси позивача (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Ford Kuga державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - договір).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про страхування" (тут і надалі - Закон; в редакції, чинній на момент укладення договору) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) (ст. 4 Закону).
Стаття 16 Закону визначає, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 договору).
До страхових ризиків згідно з п. 20.2.3 договору сторонами віднесено, зокрема "збитки внаслідок інших подій", до яких, серед іншого, належить пошкодження або знищення (повна загибель транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання (вказаного у розділі 6 договору) внаслідок стихійного лиха, пожежі, вибуху, нападу тварин, падіння предметів на транспортний засіб, попадання каміння або інших предметів, що відлетіли з-під коліс транспортного засобу, зовнішнього фізичного впливу інших випадкових, раптових та непередбачуваних подій (окрім вказаних в п.20.2.1, п.20.2.2 договору), якщо такі події не є виключенням зі страхових випадків згідно з умовами цього договору (розділ 26); будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок наїзду (удару, падіння) іншого транспортного засобу або рухомого об'єкту на застрахований транспортний засіб.
17.09.2022 шляхом телефонного звернення до контакт-центру Страховика водієм застрахованого автомобіля було повідомлено про настання події, що має ознаки страхової, а саме: пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП (зіткнення з твариною, яка вибігла на автодорогу), яке мало місце 17.09.2022 на автодорозі Деражня - Хмельницький.
Цей факт зафіксовано працівниками Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (Хмельницьке районне управління поліції, відділ поліції №3, сектор поліцейської діяльності №1), які прибули на місце події, що підтверджується письмовими поясненнями від 17.09.2022.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми.
Страховик зобов'язаний, серед іншого, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк (ст. 20 Закону). Подібні умови викладені і в п. 22.1 договору.
Згідно з п. 20.1 договору Страховик бере на себе зобов'язання компенсувати Страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 20.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов'язується компенсувати понесені Страхувальником додаткові витрати згідно з п. 29.8 та п. 29.9 договору в результаті настання страхового випадку.
Страхувальник має право при настанні страхового випадку одержати від Страховика страхове відшкодування згідно з умовами договору (пп. 22.4.1 договору).
У разі настання передбаченої у п. 20.2 договору події Страхувальник зобов'язаний: надати Страховику можливість провести огляд пошкодженого транспортного засобу та скласти акт огляду транспортного засобу, крім викрадення (пп. 23.1.8 договору); надати Страховику можливість провести розслідування обставин страхової події, надати йому докладну та достовірну інформацію (в т.ч. таку, яка є комерційною таємницею), що стосується цього питання (пп. 23.1.10 договору).
Як свідчать матеріали справи, 29.09.2022 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Відповідно до п. 24.2 договору розмір завданих збитків визначається Страховиком на підставі: документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин чи в цілому об'єкта страхування (дефектної відомості, автотоварознавчої експертизи, акта огляду транспортного засобу); документа, складеного компетентними органами про обставинами, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об'єкта страхування чи його частин; документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо).
Згідно з п. 25.10 договору при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (Кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 25.11 договору). Вартість частин та деталей береться в розрахунок Кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові.
У матеріалах справи міститься акт огляду транспортного засобу від 29.09.2022, ремонтна калькуляція №1.003.22.0 від 17.10.2022 та рахунок приватного підприємства - автоцентр "Лига-II" на оплату №АН00000405 від 17.10.2022, згідно з яким вартість ремонту транспортного засобу марки Ford Kuga державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 402723,29 гривні.
За результатами розгляду заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування відповідачем 1 здійснено розрахунок страхового відшкодування за договором №34296Га2щ від 18.05.2022, в якому міститься інформація про те, що сума страхового відшкодування становить 28602,74 грн, сума несплачених страхових платежів - 14532,00 гривні.
За твердженням відповідача 1, вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу (402723,29 грн) перевищує 70% страхової суми (560000,00 грн) за договором, а тому випадок з ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є повною загибеллю і розрахунок страхового відшкодування здійснено наступним чином: 560000,00 грн - 5600,00 грн - 17797,26 грн - 508000,00 грн = 28602,74 грн, де 560000,00 грн - страхова сума згідно з договором; 5600,00 грн - франшиза; 508000,00 грн - ринкова вартість транспортного засобу після ДТП, визначена шляхом попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків на онлайн-аукціоні з продажу автомобілів ТОВ "Аудатекс Україна"; 17797,26 грн - сума знецінення; 28602,74 грн - сума страхового відшкодування.
Як убачається із судових рішень у справі №924/300/23, позивачем у межах зазначеної справи булоініційовано проведення додаткової судової автотоварознавчої експертизи, за результатами якої судовим експертом Баранковим В.О. складено висновок експерта №5/23 від 17.04.2023.
Згідно із висновком експерта №5/23 від 17.04.2023 вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Ford Kuga реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталась 17.09.2022, станом на дату ДТП становить 437434,60 грн, вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент ДТП - 565770,57 грн, ринкова вартість ТЗ без урахування аварійних пошкоджень на момент ДТП - 686105,10 грн, ринкова вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП - 248670,50 гривні.
Зазначені висновки експерта, зокрема, щодо ринкової вартості ТЗ з урахуванням пошкоджень після ДТП в сумі 248670,50 грн, є підставою тверджень позивача про необґрунтоване (завищене з метою зменшення страхової виплати) такої вартості зі сторони онлайн-аукціону "Аудатекс" у розмірі 508000 гривень.
Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, суд бере до уваги те, що транспортний засіб після ДТП не вважається фізично знищеним згідно з умовами договору, якщо відновлення ТЗ не перевищує 70 % від страхової суми (560000 грн х 70% = 392 000 грн).
Зважаючи на викладені експертом висновки про вартість відновлювального ремонту ТЗ в сумі 565770,57 грн, позивач, як і відповідач 1, погодився з тим, що ТЗ є фактично повністю знищеним.
Так, згідно з п. 25.8 договору, який регулює порядок визначення розміру страхового відшкодування при повній загибелі ТЗ, страхове відшкодування сплачується в розмірі страхової суми за вирахуванням суми знецінення ТЗ за період страхування (розділ 11 та п. 29.11 договору), вартості залишків ТЗ та встановленої згідно з розділом 10 Договору франшизи. Вартість залишків ТЗ визначається шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема: онлайн - аукціон з продажу автомобілів (ТОВ "Аудатекс Україна") чи аналогічні аукціони) або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/пропозицій на ринку).
Як убачається з матеріалів справи, вартість пошкодженого ТЗ, визначена шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків на онлайн-аукціоні з продажу автомобілів ТОВ "Аудатекс Україна", становить 508000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи результатами проведення онлайн-аукціону, листами ТОВ "Аудатекс Україна" № 160 від 12.04.2023 та № 171 від 11.10.2023.
Суд погоджується з оцінкою цих самих обставин у правовідносинах позивача і відповідача 1, зробленою у постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі №924/300/23.
Зокрема, суд апеляційної інстанції у постанові від 11.06.2024 у справі №924/300/23 звернув увагу на те, що у листі № 160 від 12.04.2023 ТОВ "Аудатекс Україна" повідомило про те, що за результатами аукціону потенційними покупцями було надано 9 пропозицій. Тобто був наявним попит на пошкоджений ТЗ, тому, враховуючи умови п. 25.8 договору, відсутні правові підстави для застосування вартості залишків ТЗ, визначеної у висновку судової експертизи.
Таким чином, суд доходить висновку про правомірність застосування відповідачем 1 у розрахунку страхового відшкодування даних онлайн-аукціону з продажу автомобілів ТОВ "Аудатекс Україна" для визначення вартості залишків ТЗ в сумі 508000,00 грн та відповідність такого розрахунку умовам п. 25.8 договору.
При цьому суд погоджується з твердженнями відповідача 1 та критично оцінює посилання позивача на умови п. п. 22.4.4, п. 24.2, 25.12, оскільки останні не регулюють порядку визначення вартості залишків ТЗ (який врегульовано п. 25.8 договору), а стосуються можливості встановлення розміру самих збитків або витрат на відновлення ТЗ на підставі експертного дослідження.
Так, пп. 22.4.4 договору передбачає, що у разі якщо Страхувальник не згодний з встановленим відповідачем розміром збитків, завданих страховою подією, він має право за свій рахунок залучити експерта для проведення незалежної експертизи.
Відповідно до п. 24.2 договору розмір завданих збитків визначається відповідачем на підставі: документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин чи в цілому об'єкта страхування (дефектної відомості, автотоварознавчої експертизи, акта огляду транспортного засобу); документа, складеного компетентними органами про обставинами, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об'єкта страхування чи його частин; документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо).
Згідно з п. 25.12 договору у випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрат на відновлення ТЗ) кожна зі сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи. Експертиза здійснюється за рахунок Сторони, яка вимагала її проведення. Страховик приймає на себе частину витрат по експертизі, що відповідає співвідношенню суми, у виплаті якої було раніше відмовлено, і суми відшкодування, сплаченої після проведення експертизи.
Однак, як убачається зі спірних правовідносин, спір стосується не визначення розміру збитків, завданих позивачу, а визначення, зокрема, вартості залишків ТЗ, яка має враховуватись при обчисленні розміру страхового відшкодування, належного до сплати позивачу згідно з договором.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що на які би висновки експерта позивач не опирався у своїх доводах про вартість залишків ТЗ, ним не було використано надані договором можливості компенсації отриманих збитків. Так, доказів у підтвердження реалізації позивачем права на продаж залишків ТЗ за ціною 508000,00 грн на онлайн-аукціоні з продажу автомобілів ТОВ "Аудатекс Україна", доказів відмови переможця аукціону від придбання ТЗ згідно з цією ціновою пропозицією, доказів застосування в аукціоні меншої цінової пропозиції матеріали справи не містять. А тому з огляду на ненастання відповідних фактів посилання позивача на технічне завищення вартості залишків ТЗ та можливість подальшої відмови покупця від придбання залишків є припущеннями.
У контексті доводів позивача про те, що онлайн-аукціон не надає розрахунки, а лише пропозиції учасників аукціону, суд зауважує, що для визначення вартості залишків ТЗ пунктом 25.8 договору власне й передбачено вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків, а не складення розрахунку. Тобто цей механізм за рахунок продажу залишків ТЗ на аукціоні дозволяє позивачу компенсувати свої збитки повністю чи частково залежно від ціни такого продажу.
Як вбачається зі змісту п. 25.8 договору, крім вартості залишків ТЗ, при обчисленні суми страхового відшкодування у випадках викрадення та повної загибелі ТЗ, необхідно врахувати також суму його знецінення.
Згідно з п. 29.11 договору для потреб визначення суми страхового відшкодування у випадках викрадення та повної загибелі ТЗ сума знецінення розраховується за формулою: Зн = (СС х Нзн х К) / 365, де: Зн - сума знецінення; СС - страхова сума; Нзн - норматив знецінення, розмір якого визначається відповідно до розділу 11 договору; К - період від дати укладення договору до моменту настання страхової події (кількість днів).
Пунктом 11 договору встановлений норматив знецінення для легкових автомобілів у розмірі 10%.
Однак при визначенні періоду К (кількості днів) сторони по-різному тлумачать момент укладення договору, внаслідок чого позивач стверджує, що договір укладений 24.06.2022, тобто з дати сплати першої частини страхового платежу і сума знецінення ТЗ становить 13041,10 грн, а відповідач 1 стверджує, що договір укладений у момент його підписання 18.05.2022, відповідно, сума знецінення ТЗ становить 17797,26 гривні.
З приводу цього суд зауважує, що необхідно розмежовувати поняття "укладення договору" та "набрання чинності договором".
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору.
Частиною 2 ст. 631 ЦК України передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Згідно зі ст. 983 ЦК України та ст. 18 Закону договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, момент укладення договору, зокрема договору страхування, може не збігатися з моментом набрання ним чинності.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 у справі №910/7631/18 дійшов висновку, що момент укладення договору страхування може не збігатися з моментом набрання ним чинності, оскільки набрання чинності договором з моменту його укладення передбачено загальними положеннями ЦК України про договір, зокрема, частиною другою статті 631 цього кодексу, тоді як спеціальною нормою, яка пов'язує момент набрання чинності договором страхування з моментом внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором, є стаття 983 ЦК України.
У постанові від 11.09.2018 у справі №910/22183/16 Верховний Суд також зазначив, що законодавець у статті 18 Закону України "Про страхування" розмежовує поняття "укладення договору" і "набрання ним чинності". Зокрема, факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Аналогічні положення містяться у статтях 981 і 983 ЦК України.
Таким чином, законодавець дозволяє врегулювати у договорі страхування момент набрання ним чинності.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі №916/1247/23, особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Так, п. 14.1, п. 14.2 договору визначено строк його дії з 25.05.2022 по 24.05.2023.
У п. 21.2.1 договору сторони погодили, що у випадку сплати страхового платежу за договором частинами відповідно до умов, зазначених у розділі 12 договору, договір набуває чинності з дати, вказаної в п. 14.1 вказаного договору, але не раніше дати оплати першої частини страхового платежу, вказаної у розділі 12 договору, на поточний рахунок чи до каси Страховика, та діє до 24-00 години дня, зазначеного в договорі як дата закінчення договору.
У свою чергу, розділ 12 договору встановлює строк сплати першого платежу до 24.05.2022 травня включно, строк сплати другого платежу - до 23.11.2022 включно.
Згідно з наданою сторонами платіжною інструкцією №2144 перша частина страхового платежу сплачена позивачем 24.06.2022.
Таким чином, у випадку, що розглядається, момент укладення договору, тобто момент досягнення згоди сторін з усіх його істотних умов (18.05.2022 - підписання договору сторонами) не збігається з моментом набрання договором чинності (24.06.2022 - внесення першого платежу).
При цьому сторони у п. 29.11 договору погодили, що знецінення ТЗ обчислюється за період саме від дати укладення договору, а не набрання ним чинності, до моменту настання страхової події.
Відтак зазначеним спростовуються доводи позивача в частині розрахунку знецінення ТЗ в сумі 13041,10 грн, починаючи з моменту набрання договором чинності (85 днів).
Натомість, здійснивши перевірку розрахунку знецінення ТЗ, проведеного відповідачем 1, суд вважає такий розрахунок здійсненим у можливих межах, враховуючи те, що кількість днів у періоді з 18.05.2022 по 17.09.2022 становить 124 дні, а відповідачем 1 обчислено знецінення ТЗ, виходячи зі 116 днів.
Посилання позивача на позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.01.2020 у справі №322/1178/17, є нерелевантним, оскільки ця позиція викладена у неподібних правовідносинах і стосується визначення моменту укладення договорів оренди земельної ділянки з урахуванням їх державної реєстрації.
У свою чергу, у випадку сплати страхового платежу за договором частинами згідно з розділом 12 договору страхове відшкодування за ризиком "Викрадення" та при повній загибелі ТЗ здійснюється згідно з умовами п. 25.5 та п. 2.5.8 договору за вирахуванням різниці між повним страховим платежем за договором, вказаним у розділі 9 договору, та фактично сплаченим за договором страховим платежем (п. 25.23 договору).
Позивачем станом на час розгляду справи не сплачено другий страховий платіж у розмірі 14532,00 гривні.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, сума страхового відшкодування (страхової виплати), яка підлягає сплаті відповідачем 1 позивачу у спірних правовідносинах, становить 14070,74 грн (560000,00 грн страхової суми - 17797,26 грн суми знецінення ТЗ - 508000,00 грн вартості залишків ТЗ - 5600 грн франшизи - 14532,00 грн несплаченого страхового платежу).
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що пошкоджений ТЗ продовжує перебувати у власності позивача.
Позивач, посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем 1 зобов'язання зі сплати страхового відшкодування, також просить стягнути з відповідача 1 пеню в сумі 107646,52 грн за період з 30.11.2022 по 30.05.2023, три відсотки річних в сумі 20827,44 грн та інфляційні втрати в сумі 65506,08 грн за період з 30.11.2022 по 29.05.2025 згідно з поданими розрахунками.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 546, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Виходячи зі змісту ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Пунктом 28.1 договору передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,3 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Разом з тим, оцінюючи обставини прострочення відповідачем 1 виконання грошового зобов'язання зі сплати страхового відшкодування перед позивачем, суд враховує, що за приписами ст. 25 Закону здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком
Відповідно до п. 25.1 договору страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з договором на підставі Повідомлення про подію, письмової Заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування (його правонаступника, Вигодонабувача), Страхового акта, який складається Страховиком та листа Вигодонабувача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування.
За умовами п. 25.2 договору страхове відшкодування сплачується Страхувальником тільки після того, як будуть встановлені причини та розмір збитку.
Згідно з п. 25.3 договору Страховик повинен скласти Страховий акт протягом 7 робочих днів, починаючи з моменту отримання Повідомлення про подію, письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів та/або інформації згідно з розділом 24 договору. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до п. 25.13 договору.
Пунктом 25.13 договору визначено, що Страховик має право відкласти складання Страхового акта у випадку якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між Страховиком та Страхувальником щодо суми збитків (страхового відшкодування) - до з'ясування фактичних збитків, та можливості виникнення пошкоджень за заявлених обставин, але не більше, ніж на два місяці з дня отримання від Страхувальника Заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів та/або інформації, передбачених розділом 24 договору.
У п. 24.3 договору визначено, що Страховик має право письмово звернутися із запитом до Страхувальника (Вигодонабувача, відповідних компетентних органів) на надання інших документів та/або інформації щодо причин та обставин страхової події, особи та реквізитів для сплати страхового відшкодування, якщо відсутність цих документів у Страховика робить для нього неможливим (або вкрай важким) визначення обставин страхової події чи розміру збитків.
З наведених умов договору слідує, що виплата страхового відшкодування поставлена сторонами взалежність, зокрема від складення страхового акта та отримання листа Вигодонабувача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування. У свою чергу, складення страхового акта може бути відкладене не більше, ніж на два місяці з дня отримання документів та/або інформації, передбачених розділом 24 договору, серед яких - документи та/або інформація щодо особи та реквізитів для сплати страхового відшкодування.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з аргументами відповідача 1 про те, що з огляду на отримання ним листа позивача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування, 04.11.2022, то останнім днем двомісячного строку, передбаченого пп. 3 п. 25.13 договору для складення страхового акта та, як наслідок, виплати страхового відшкодування, є 04.01.2023.
Водночас сторони погодили, що в разі виникнення між ними судового спору щодо відмови у виплаті страхового відшкодування та/або визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування на період до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені діючим законодавством України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інші) за неналежне виконання зобов'язань (п. 28.3 договору).
З матеріалів справи слідує, що між позивачем та відповідачем 1 існував та на теперішній час наявний спір про розмір страхового відшкодування, про що свідчить наявність судової справи №924/300/23, а також справи, що розглядається.
Разом з тим, з огляду на наявні матеріали справи, зокрема, складений позивачем розрахунок суми відшкодування, що належить до сплати позивачу, в розмірі 14070,74 грн, наведені сторонами доводи та обґрунтування, суд доходить висновку, що з приводу частини страхового відшкодування у зазначеній сумі спір між сторонами відсутній - відповідач 1 не заперечує наявності свого зобов'язання з його виплати, а лише стверджує про ненастання строку його виконання, оскільки позивач не погодив наданого відповідачем 1 розрахунку.
Проте суд зауважує про необґрунтованість посилань відповідача 1 на необхідність узгодження позивачем розрахунку страхового відшкодування, оскільки таке узгодження не передбачено законодавством, а встановлений п. 22.1.10 договору обов'язок відповідача 1 погоджувати порядок сплати страхового відшкодування має виконуватись з урахуванням п. 25.14 договору, яким визначено необхідність погодження з вигодонабувачем випадків для перерахування страхового відшкодування на СТО для відновлення ТЗ.
Отже, суд, дійшовши вище висновку про те, що строк виконання зобов'язання відповідача щодо сплати 14070,74 грн страхового відшкодування настав з 05.01.2023, враховуючи відсутність доказів сплати страхового відшкодування в зазначеній сумі у вказаний строк, вважає обґрунтованим здійснення нарахування на цю суму передбаченої договором пені та передбачених законодавством відсотків річних та інфляційних втрат.
При цьому судом враховуються визначений у розрахунку позивача строк нарахування пені по 30.05.2023, положення ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, та положення ст. 3 цього Закону, згідно з якими розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно, з урахуванням наведеного, за підрахунком суду, обґрунтованими є нарахування на 14070,74 грн страхового відшкодування: пені в сумі 2004,50 грн (робочі дні за період з 05.01.2023 по 30.05.2023), 3% річних в сумі 1011,94 грн та інфляційних втрат в сумі 3417,25 грн (за період з 05.01.2023 по 29.05.2025).
Згідно зі ст. ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідача 1 страхової виплати в сумі 14070,74 грн, 2004,50 грн пені, 1011,94 грн 3% річних та 3417,25 грн інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог до відповідача 1 належить відмовити.
З приводу позовних вимог до відповідача 2 - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області про стягнення 10000,00 грн моральної шкоди суд враховує таке.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Водночас, враховуючи природу моральної шкоди, її розмір не піддається точним розрахункам, і важливим є встановлення самого факту наявності нематеріальних втрат юридичної особи.
Оскільки позивач у цій справі є юридичною особою, з'ясуванню підлягає питання наявності чи відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої юридичній особі.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (постанова Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №910/10399/18).
У силу статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації. Способами захисту ділової репутації може бути вимога про відшкодування збитків та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної такими порушеннями юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Визначення терміну "ділова репутація" наведено у п. 26 ч. 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", за змістом якої діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом).
З огляду на те, що підставою виникнення зобов'язання з відшкодування моральної шкоди є завдання такої шкоди іншій особі, зобов'язання про відшкодування моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Позивач у підтвердження вимог щодо стягнення моральної шкоди з відповідача 2 стверджує, що наявна протиправна бездіяльність останнього у вигляді невстановлення попереджувальних дорожніх знаків, а саме: "Дикі тварини" на автомобільній дорозі Т2310 "Голосків - Лука Барська", внаслідок чого керівник позивача потрапила у ДТП, зазнала значних душевних хвилювань, стресу, шокового стану. Крім того, через пошкодження авто ще від 2022 року тривають судові спори з метою відшкодування страхових виплат на ремонт транспортного засобу, що також завдає значну моральну шкоду позивачу.
Однак суд вважає, що зазначені доводи позивача - юридичної особи не обґрунтовують завдання йому моральної шкоди у спірних правовідносинах, оскільки, по-перше, значні душевні хвилювання, стрес та шоковий стан керівника позивача внаслідок ДТП не свідчать про завдання позивачу передбаченої ст. 23 ЦК України шкоди у вигляді приниження ділової репутації, а позовні вимоги про стягнення моральної шкоди керівником позивача як фізичною особою не заявлялись; по-друге, доводи позивача про те, що тривалі судові спори з метою відшкодування страхових виплат завдають моральну шкоду позивачу, є суто декларативними -позивачем не лише не надано відповідних доказів, а й навіть не зазначено, в який спосіб тривалі судові спори щодо стягнення страхового відшкодування принижують його ділову репутацію.
Крім того, як слушно зауважив відповідач 2, позивачем не обґрунтований розмір заявленої до стягнення моральної шкоди саме в такій сумі.
При цьому суд вважає незастосовним до спірних правовідносин посилання позивача на те, що Верховний Суд у своїй постанові (справа № 910/10399/18) зазначив, що фізична особа, яка пов'язана з юридичною особою, управлінськими чи фінансовими інтересами, або має до неї інше безпосереднє відношення має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які виникли у зв'язку з завданням моральної шкоди такій юридичній особі. У даному випадку така фізична особа має право посилатися на обставини, пов'язані з моральною шкодою, завданою юридичній особі.
Як слідує з наведеного, право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, має саме фізична особа, пов'язана з юридичною, і її душевні страждання є наслідком завданням моральної шкоди юридичній особі, яка, як визначено у ст. 23 ЦК України, полягає у приниженні її ділової репутації.
Отже, вищезазначене свідчить про недоведення позивачем такої складової частини відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди як наявність цієї моральної шкоди та її розміру.
Оцінюючи бездіяльність відповідача, яка полягає у невстановленні ним дорожнього знаку "Дикі тварини" на автомобільній дорозі Т2310 "Голосків - Лука Барська", з точки зору її правомірності чи протиправності, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів оскарження такої бездіяльності позивачем, доказів про притягнення до відповідальності осіб, винних у невстановленні відповідного дорожнього знака, чи доказів, які би підтверджували, що бездіяльність відповідача 2 стала причиною ДТП.
При цьому також відсутні докази існування у відповідача 2 обов'язку зі встановлення дорожнього знаку "Дикі тварини" на автомобільній дорозі Т2310 "Голосків - Лука Барська", зважаючи, зокрема, на невизначеність відповідної ділянки автомобільної дороги (як слушно зауважив відповідач 2, не зафіксовано конкретне місце ДТП, відсутня прив'язка автомобільної дороги).
Таким чином, протиправність бездіяльності відповідача 2, про яку стверджує позивач, та, відповідно, його вина у завданні моральної шкоди позивачу, останнім не доведена.
Зважаючи на викладене, оскільки позивачем не доведено належними і допустимими доказами існування таких складових частин відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди як наявність моральної шкоди та її розміру, протиправність поведінки відповідача 2 та його вини, відсутні також підстави для існування причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача 2 та моральною шкодою.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку відповідача 2 як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності у вигляді стягнення з нього моральної шкоди.
Отже, враховуючи зазначені обставини та положення законодавства, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 2 на користь позивача 10000,00 грн моральної шкоди.
Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи положення ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовна заява подана в електронній формі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" в частині позовних вимог до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення 472136,44 грн, з яких: кошти страхової виплати у розмірі 278156,40 грн, пеня у розмірі 107646,52 грн, три відсотки річних у розмірі 20827,44 грн, інфляційні втрати у розмірі 65506,08 грн, задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070 м. Киїів, вул. Іллінська, 8, код 20474912) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" (с. Шаровечка, Хмельницький район, Хмельницька обл., код 35668634) 14070,74 грн (чотирнадцять тисяч сімдесят гривень 74 коп.) страхової виплати, 2004,50 грн (дві тисячі чотири гривні 50 коп.) пені, 1011,94 грн (одну тисячу одинадцять гривень 94 коп.) 3% річних, 3417,25 грн (три тисячі чотириста сімнадцять гривень 25 коп.) інфляційних втрат, 246,05 грн (двісті сорок шість гривень 05 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
У решті позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" відмовити.
У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтелекомсистем" в частині позовних вимог до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області про стягнення 10000,00 грн моральної шкоди відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 03.10.2025.
Суддя В.В. Виноградова