8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2605/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Система", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Владсоіл Рефінері", м. Харків
про стягнення 730 370,61 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Система" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Владсоіл Рефінері" (надалі - відповідач) про стягнення 730370,61грн., з яких: 541191,00грн. основна сума заборгованості, 12447,39грн. пені за несвоєчасну поставку товару, 12447,39грн. пені за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати, 108238,20грн. штрафу, 56046,63грн. процентів за користування коштами попередньої оплати.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №16 від 28.05.2025 щодо поставки товару, який був оплачений позивачем шляхом внесення попередньої оплати.
Ухвалою від 04.08.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.
Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки відповідач станом на 04.08.2025 не мав зареєстрованого електронного кабінету, ухвала про відкриття провадження у даній справі була направлена судом за адресою його місцезнаходження (місця проживання), яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61012, м.Харків, пр.Машинобудівників, буд.29-Б, кімната 102. Однак дана ухвала була повернута до суду з довідкою поштової установи від 10.08.2025 про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 10.08.2025, а тому він мав право подати відзив не пізніше 25.08.2025. Однак відповідач своє право на подання відзиву не реалізував.
У зв'язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
28 травня 2025 року між відповідачем, як Постачальником, та позивачем, як Покупцем, укладено договір №16 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю на умовах, визначених ним Договором, Товар, найменування, кількість та ціна якого визначені у Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язався прийняти Товар і оплатити його вартість в порядку та на умовах цього Договору.
Згідно з п. п. 2.1, 2.2 Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Товар за цінами, які визначені у Специфікації. Загальна ціна цього Договору становить 541191,00грн., ПДВ не передбачений.
Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунки за Товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку, наданого Постачальником Покупцеві.
Покупець здійснює оплату за Товар протягом десяти календарних днів з дня отримання рахунку Постачальника (п.3.2 Договору).
На підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №11 від 30.05.2025, позивач здійснив попередню оплату за Договором в розмірі 541191,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №904 від 30.05.2025.
Таким чином, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо внесення попередньої оплати в повному обсязі.
Пунктами 5.1, 5.2 Договору визначено строк поставки: не пізніше тридцяти календарних днів з дня отримання Постачальником попередньої оплати. Місце поставки: м. Харків, склад Покупця.
Отже відповідач мав поставити оплачений позивачем товар не пізніше 29.06.2025.
Пунктом 5.15 Договору встановлено, що у випадку порушення Постачальником строків, визначених п. 5.1 Договору, зміна термінів постачання можливо виключно за згодою Сторін, що оформлюється відповідної додатковою угодою.
Суд зазначає, що додаткова угода щодо зміни термінів постачання в матеріалах справи відсутня, а тому строк поставки товару не було змінено.
У відповідності до п. 5.6 Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткової(их) накладної(их) або акта(ів) приймання-передачі та отримання усіх документів щодо Товару від Постачальника.
Згідно з п. 5.8 Договору Датою поставки Товарів за цим Договором є дата прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.15 цього Договору та передачі Постачальником Покупцю на кожну окрему партію Товарів в повному обсязі наведених нижче наступних документів:
5.8.1. Видаткової накладної або акту приймання-передачі Товарів.
5.8.2. Товарно-транспортної накладної.
5.8.3. Документи, що підтверджують якість та відповідність Товару відповідно до п. 4.4 Договору.
5.8.4. Документу/-ів про підтвердження гарантійних зобов'язань виробника Товару (у разі відсутності такої інформації в паспорті та/або сертифікаті якості на Товар).
Матеріали справи не містять підписаних сторонами видаткових накладних або актів приймання-передачі та доказів отримання позивачем вищевказаних документів щодо Товару від відповідача, що свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Сторони погодили в пункті 5.16 Договору, що якщо на тридцять перший календарний день з дня отримання попередньої оплати поставку не здійснено, а між Сторонами не підписано додаткову угоду про зміну термінів постачання, Постачальник зобов'язується невідкладно, того ж календарного дня, повернути Покупцеві кошти попередньої оплати в повному обсязі без будь-якої письмової або іншої вимоги Покупця, а також сплатити Покупцеві штрафні санкції та відсотки за користування коштами.
Таким чином, у зв'язку з нездійсненням поставки товари в обумовлений п.5.1 Договору строк та за відсутності додаткової угоди про зміну термінів постачання, у відповідача 30.06.2025 (31-й календарний день з дати отримання попередньої оплати) виникло зобов'язання щодо повернення позивачу повної суми попередньої оплати в розмірі 541191,00грн. У випадку нездійснення такого повернення у вказану дату відповідач також повинен був сплатити штрафні санкції та відсотки за користування коштами.
Проте відповідач, всупереч умовам Договору, суму попередньої оплати у вказаний строк позивачу не повернув.
В матеріалах позовної заяви наявний лист позивача від 15.07.2025 за №668/07-25, в якому він вимагав від відповідача повернути кошти попередньої оплати, а також сплатити штрафні санкції та проценти за користування коштами попередньої оплати. Як зазначає позивач у позові, відповідач жодним чином на цю вимогу не відреагував: грошові кошти не повернув, письмову відповідь або пояснення не надав.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 541191,00грн. основної суми заборгованості, 12447,39грн. пені за несвоєчасну поставку товару, 12447,39грн. пені за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати, 108238,20грн. штрафу, 56046,63грн. процентів за користування коштами попередньої оплати.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, частинами 1, 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлено, що позивач 30.05.2025 на виконання умов Договору здійснив 100% попередню оплату товару в загальній сумі 541191,00грн., який мав бути поставлений відповідачем в обумовлений п.5.1 Договору строк - не пізніше тридцяти календарних днів з дня отримання попередньої оплати, тобто не пізніше 29.06.2025, однак відповідач свій обов'язок не виконав.
Оскільки поставка товару у вказаний строк здійснена не була, і сторонами не було укладено додаткову угоду до Договору про зміну термінів постачання, відповідач був зобов'язаний згідно з п.5.16 Договору невідкладно на 31-й календарний день з дати отримання попередньої оплати, тобто 30.06.2025, повернути позивачу кошти попередньої оплати в повному обсязі без будь-якої письмової або іншої вимоги позивача, а також сплатити позивачу штрафні санкції та відсотки за користування коштами.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази поставки оплаченого позивачем товару в передбачений Договором строк, а також докази повернення позивачу суми попередньої оплати на 31-й день з дати отримання попередньої оплати.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 541191,00грн. основної заборгованості (суми попередньої оплати) законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за порушення строків поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого в строк Товару, а за прострочення понад тридцять днів з Постачальника на користь Покупця додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити Товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.
Також, згідно з п.7.4 Договору при порушений строків усунення недоліків або заміни неякісного визначених п. 5.9, 5.10 цього Договору, а також при порушенні строків повернення коштів попередньої оплати, визначених п. 5.16 Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 календарних днів додатково до пені сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості прострочення.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У даному випадку сторони погодили в пункті 7.6 Договору, що у випадку порушення Постачальником умов цього Договору Постачальник зобов'язується сплатити Покупцеві проценти за користування коштами попередньої оплати за весь час користування коштами за ставкою 70 відсотків річних.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України. З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу: 12447,39грн. пені за несвоєчасну поставку товару на підставі п.7.2 Договору; 12447,39грн. пені за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати на підставі п.7.4 Договору; 108238,20грн. штрафу (541191,00грн. х 20%) за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати на підставі п.7.4 Договору; 56046,63грн. процентів (70% річних) за користування коштами попередньої оплати за користування коштами попередньої оплати на підставі п.7.6 Договору.
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Владсоіл Рефінері" (61012, м.Харків, пр.Машинобудівників, буд.29-Б, кімната 102, код 45505799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Система" (61099, м.Харків, пр.Героїв Харкова, буд.273, код 33203295) 541191,00грн. основної суми заборгованості, 12447,39грн. пені за несвоєчасну поставку товару, 12447,39грн. пені за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати, 108238,20грн. штрафу, 56046,63грн. процентів за користування коштами попередньої оплати, 10955,56грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "03" жовтня 2025 р.
Суддя М.В. Калантай