8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" вересня 2025 р. м. ХарківСправа №922/2503/25
Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІТЕНТ"
простягнення коштів
за участю представників:
позивача - Смірнов А.А.
відповідача - не з'явився.
ТОВ "ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ЕМІТЕНТ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором від 14.01.2019 №4 в сумі 1.722.465,39 грн, а також судові витрати.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у частині своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2503/25.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2025 у справі №922/2503/25 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №922/2503/25 до судового розгляду по суті на 30.09.2025 об 11:20 год.
Присутній у судовому засіданні по суті 30.09.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 30.09.2025 відповідач не скористався, відзиву на позов не надав, про дату, час і місце розгляду даної справи повідомлявся відповідно до положень ГПК України. Втім, ухвали господарського суду, які надсилалися за місцезнаходженням відповідача, повернулися на адресу суду з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).
При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).
Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "одержувач відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Заслухавши вступне слово представника позивача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Між ТОВ "ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД" (продавець) та ТОВ "ЕМІТЕНТ" (покупець) був укладений Договір від 14.01.2019 №4 (далі - Договір). Згідно з умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти й оплатити товар, м'ясо куряче та м'ясопродукти із курки бройлера, яйце (продукція) на умовах даного Договору.
Згідно з пунктом 3.2. Договору ціна на кожне найменування й на кожну партію продукції визначається на підставі рахунку-фактури продавця, зазначається в накладних на кожну партію продукції й містить у собі податок на додану вартість. Загальна вартість договору складається з сум поставок, вказаних у рахунках і видаткових накладних на кожну партію товару.
Оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 7 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної (пункт 3.5. Договору).
У відповідності до пункту 4.5. Договору сторони погодили, що особи, які підписали накладні (товарно-транспортні або товарні) і завірили печаткою/штампом підприємства, виступають уповноваженими особами на підписання таких документів та їхні підписи свідчать про прийняття-передачу продукції.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання представниками обох сторін і діє до 31.12.2019. У разі якщо за два місяці до моменту закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не заявить про намір розірвання в письмовій формі, даний Договір вважається пролонгованим на таких самих умовах на кожен наступний рік (пункт 10.4. Договору).
На виконання умов Договору позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 3.158.545,26 грн, про що свідчать видаткові накладні від 14.01.2019 №49 на суму 671.293,46 грн, від 15.01.2019 №50 на суму 198.722,72 грн, від 17.01.2019 №53 на суму 622.708,05 грн, від 19.01.2019 №54 на суму 150.454,06 грн, від 12.02.2019 №167 на суму 83.168,71 грн, від 22.02.2019 №297 на суму 313.538,16грн, від 03.03.2019 №267 на суму 287.205,70 грн, від 06.03.2019 №280 на суму 286.801,92 грн, від 17.03.2019 №323 на суму 446.996,48 грн, від 01.04.2019 №441 на суму 97.656,00 грн.
Відповідачем була часткова сплачена вартість поставленого позивачем товару на суму 1.436.079,87 грн, про що свідчать надані позивачем копії платіжних інструкцій за період з 01.03.2019 до 14.05.2019.
Як зазначає позивач у позовній заяві, загальна заборгованість відповідача за поставлений товар за Договором становить 1.722.465,39 грн та залишається несплаченою.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
У відповідності до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов укладеного Договору був поставлений відповідачу товар на загальну суму 3.158.545,26 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, котрі містять підписи сторін та скріплені печатками підприємств.
Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
Умовами пункту 3.5. Договору передбачено, що оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 7 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної.
А отже, судом встановлено настання строків виконання грошових зобов'язань відповідача станом на час звернення позивача з даним позовом до суду. При цьому, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 1.722.465,39 грн з урахуванням проведених часткових оплат на загальну суму 1.436.079,87 грн.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а факт наявності заборгованості в розмірі 1.722.465,39 грн підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості а Договором у сумі 1.722.465,39 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 20669,58 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІТЕНТ" (Україна, 61033, Харківська обл., м. Харків, 2-й Вологодський в'їзд, буд. 2, код ЄДРПОУ 42670783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД" (Україна, 61001, Харківська обл., м. Харків, вул. Бобанича Тараса, буд. 30, код ЄДРПОУ 41557796) заборгованість за Договором від 14.01.2019 №4 у сумі 1.722.465,39 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 20.669,58 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "03" жовтня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля