адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
18.09.2025 Справа № 917/146/25
м. Полтава
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" с. Милорадове, Котелевський район, Полтавська область, 38630
до Великорублівської сільської ради, вул. Центральна, 36, с. Велика Рублівка, Полтавський район, Полтавська область, 38623
про визнання недійсним та скасування рішення, поновлення договору оренди
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Великорублівської сільської ради про визнання недійсним та скасування рішення, поновлення договору оренди.
21.01.2025 позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову (вхід. №801).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.01.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.02.2025 на 09:55 год.
Ухвалою від 23.01.2025 суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову.
17.02.2025 від представника відповідача надійшла письмова позиція по справі (вх.№2122), в якій відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судове засідання, призначене на 19.02.2025 на 09:55 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою від 03.03.2025 р. суд призначив підготовче судове засідання на 06.05.2025 р. на 13:00 год.
Від представника позивача 05.05.2025р. до матеріалів справи надійшло клопотання (вх. №5928) про поновлення ТОВ "Зоря" строку на подання письмового доказу - довідки Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради від 28.03.2025 р. за вих. № 02-24/398, як такого, що пропущений з поважних причин, оскільки зазначену довідку позивач отримав значно пізніше звернення до суду, а саме 28.03.2025 р., що підтверджується датою видачі вказаної довідки, та долучити довідку до матеріалів справи.
05.05.2025р. від представника позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову (вх. №5913), в якій позивач просить суд:
1. Визнати недійсним та скасувати Рішення Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області XLIX сесії VIII скликання №01-01/XLIX-20 від 25 червня 2024 року.
2. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 03.12.2009 року, зареєстрованого у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 07.12.2009 р. за № 040954500017, укладену між Орендодавцем - Великорублівською сільською радою, в особі сільського голови Олійника В'ячеслава Анатолійовича, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування", з однієї сторони та Орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря", в особі Директора Кадеснікова Вадима Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5322283000:00:001:1322, яка розташована на території Великорублівської сільської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, в редакції викладеній Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" в заяві.
05.05.2025р. від представника відповідача до матеріалів справи надійшла письмова позиція по суті предмету спору (вх. №5935), в якій відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
05.05.2025р. та від представника відповідача до суду надійшла заява про визнання позову про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання додаткової угоди укладеною (вх. №5940).
Ухвалою від 06.05.2025 р. прийнято до розгляду заяву позивача (вх. № 5913 від 05.05.2025р.) про зміну предмета позову, поновлено ТОВ "Зоря" строк для подання доказів, докази долучено до матеріалів справи. Цією ж ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 12.06.2025 р. на 12:30 год.
09.05.2025р. та від представника відповідача до суду надійшла заява про визнання позову про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання додаткової угоди укладеною (вх. №6225). У вказаній заяві відповідач просив суд справу розглядати у відсутності їх представника. Судом прийнята заява відповідача про визнання позову, оскільки судом встановлено, що така заява не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Судове засідання, призначене на 12.06.2025 на 12:30 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою від 20.06.2025 р. суд призначив підготовче судове засідання на 18.09.2025 р. на 10:30 год.
18.09.2025 від представника позивача адвоката Красницької Я.С. надійшла заява у відповідності до якої заявлений позов представник підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити, справу розглянути у відсутності представника позивача (вх. № 12021).
Відповідач в судове засідання, призначене на 18.09.2025 р. на 10 год. 30 хв. свого представника не направив, в раніше поданій 09.05.2025 р. заяві про визнання позову, просив суд справу слухати у відсутності їх представника (вх. № 6225).
Відповідно до п. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.
В судовому засіданні 18.09.2025 суд виніс рішення відповідно до ст. 240 ГПК України без його проголошення з огляду на неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 03.12.2009 р. між Орендодавцем: Котелевською районною державною адміністрацією та Орендарем: Товариством з обмеженою відповідальність «Зоря» укладено договір оренди землі. Відповідно до умов договору Орендодавець надає, а Орендар приймає відповідно розпоряджень голови Котелевської районної державної адміністрації від 24.04.2009 р. № 97 та від 19.11.2009 р. № 304 в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в адміністративних межах Милорадівської сільської Котелевського району Полтавської області, щодо земельної ділянки загальною площею 117.0037 га., з кадастровим номером 5322283000:00:001:1322. П. 8 Договору оренди землі визначає, що договір укладено терміном на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. П. 41 Договору визначає, що Договір набуває чинності після його підписання Сторонами та його реєстрації. Договір зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 07.12.2009 р. за № 040954500017. Право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.06.2021 року, номер запису про інше речове право 42755837, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер витягу 263826337 від 01.07.2021.
За час дії Договору оренди землі змінився розпорядник земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області» ним стала Великорублівська сільська рада.
07.06.2024 р. на виконання абз. 2 п. 8 зазначеного вище Договору оренди землі ТОВ «Зоря» звернулось до Великорублівської сільської ради з клопотанням продовжити договір оренди землі від 03.12.2009 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5322283000:00:001:1322 загальною площею 117,0037 га., яка знаходиться на території Великорублівської сільської територіальної громади Полтавського району, Полтавської області, надіславши лист-повідомлення № 62 від 07.06.2024 р., з додатками: проектом додаткової угоди про внесення змін до договору у двох примірниках, копією договору оренди землі від 03.12.2009 р., витягом № НВ-9940999112024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.07.2021 р., Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.06.2024 р., Витягом з ЄДРПОУ.
Великорублівська сільська рада Полтавського району Полтавської області рішенням ХLІХ сесії VІІІ скликання № 01-01/ХLІХ-20 від 25.06.2024 р. розглянувши клопотання ТОВ «Зоря» вих. № 62 від 07.06.2024 р., щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 03.12.2009 на земельну ділянку площею 117,0037 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1322 прийняла рішення, п. 1 якого вирішено: відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Зоря» у продовженні (поновлені) Договору оренди землі № 040954500017 від 03.12.2009 р. шляхом укладання додаткової угоди на земельну ділянку площею 117,0037 га., кадастровий номер 5322283000:00:001:1322, не зазначивши жодних підстав даної відмови. П. 2 вказаного рішення вирішено: з 08 грудня 2024 р. вважати припиненим Договір оренди землі від 03.12.2009, укладений між ТОВ «Зоря» та Котелевською районною державною адміністрацією, на земельну ділянку площею 117,0037 га., кадастровий номер 5322283000:00:001:1322, яка розташована на території Великорублівської сільської територіальної громади, у зв'язку з закінченням терміну, на який його було укладено.
У подальшому ФОП Боярський Д.П. за замовленням Великорублівської сільської ради розробив «Технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок» якою земельна ділянка площею 117,0037 га., з кадастровим номером 5322283000:00:001:1322 поділена на шість земельних ділянок:
кадастровий номер 5322283000:00:001:1403 площею 17,0037 га.;
кадастровий номер 5322283000:00:001:1404 площею 20,0000 га.;
кадастровий номер 5322283000:00:001:1405 площею 20,0000 га.;
кадастровий номер 5322283000:00:001:1406 площею 20,0000 га.;
кадастровий номер 5322283000:00:001:1407 площею 20,0000 га.;
кадастровий номер 5322283000:00:001:1408 площею 20,0000 га.
Державну реєстрацію вказаних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі здійснено 29.01.2025 р. (при наявності заходів забезпечення позову, що вжиті у даній справі ухвалою від 23.01.2025 р.).
За увесь час користування земельною ділянкою на адресу позивача не надходило жодних претензій з приводу оренди земельної ділянки загальною площею - 117,0037 га, з кадастровим № 5322283000:00:001:1322, заборгованість зі сплати орендної плати у Позивача перед Відповідачем відсутня, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради від 28.03.2025 р. за вих. № 02-24/398.
Позивач вважає, що Рішення Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області XLIX сесії VIII скликання №01-01/XLIX-20 від 25.06.2024 року, порушує його право першочергового поновлення договору оренди землі, як добросовісного землекористувача. Договори оренди землі, укладені до 15.07.2020 року містять таку умову, як право орендаря на першочергове (переважне) право на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі). Поновлення договорів оренди землі, укладених до 15.07.2020 року, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Позивач наголошує і матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Зоря», як добросовісний користувач земельної ділянки, з метою використання свого переважного права щодо укладення договору оренди землі на новий строк, відповідно до частин першої-п'ятої статті 33 Закону «Про оренду землі» 07.06.2024 р. направив до Великорублівської сільської ради повідомлення про намір поновлення строку договору оренди землі від 03.12.2009 та проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 03.12.2009. В свою чергу, відповідач, хоч і прийняв рішення в межах місячного строку, однак в рішенні не навів жодних мотивів та обґрунтувань прийнятого рішення.
Позивач зазначає, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону). У випадку позивача, Великорублівська сільська рада навіть не намагалась узгоджувати з позивачем умови додаткової угоди, при цьому ТОВ «Зоря» в проекті додаткової угоди (п. 9) було запропоновано розмір орендної плати в розмірі 12% від НГО, що складає 532 316,70 грн. на рік.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово робив висновки, що майнові відносини, які виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору, тому, окрім спеціальних актів земельного законодавства - Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», регулюються загальними нормами цивільного законодавства щодо договору та щодо договору найму.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
За приписами статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі". Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".
За змістом частини першої статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.
Суд враховує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:
"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 по справі № 903/1030/19 зазначено наступне: "Частини п'ята та шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:
За загальним правилом, викладеним у частині п'ятій статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.
Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону України "Про оренду землі", розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення."
Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п'ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
Тож статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.
Разом з цим відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також, відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Разом з тим, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом, заборонено.
З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.
Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі, застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 22.11.2023 № 906/1314/21.
Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк, звернення позивача з позовом до суду та ухвалення судових рішень у справі діяла нова редакція Закону України "Про оренду землі" із внесеними змінами.
За частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев'ята цієї ж статті).
Слід зазначити, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (як у попередній, так і у чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.
Суд зауважував, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
Водночас добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов'язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі, матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.
Оскільки позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, останній може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування". Натомість орендодавець знехтував своїм обов'язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання поновленим договору оренди землі від 03.12.2009 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди у редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви (в заяві про зміну предмету позову).
Як установив суд, відповідач здійснив поділ земельної ділянки, яка є об'єктом договору оренди землі від 03.12.2009 з кадастровим номером 5322283000:00:001:1322 та предметом спору у справі на наступні земельні ділянки: кадастровий номер 5322283000:00:001:1403 площею 17,0037 га.; кадастровий номер 5322283000:00:001:1404 площею 20,0000 га.; кадастровий номер 5322283000:00:001:1405 площею 20,0000 га.; кадастровий номер 5322283000:00:001:1406 площею 20,0000 га.; кадастровий номер 5322283000:00:001:1407 площею 20,0000 га.; кадастровий номер 5322283000:00:001:1408 площею 20,0000 га.
При цьому суд зазначає, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 56) та від 01.10.2019 у справі №922/2723/17 (пункт 7.36).
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області XLIX сесії VIII скликання №01-01/XLIX-20 від 25 червня 2024 року про відмову у продовженні права користування (оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 5322283000:00:001:1322, слід зазначити наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1-2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із частиною першою статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини 13 статті 123 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди.
У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України.
За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.
ТОВ «Зоря» 07.06.2024 р. звернулось до Великорублівської сільської ради з відповідною заявою-клопотанням до якого серед іншого було додано проект додаткової угоди до договору оренди землі.
Великорублівська сільська рада розглянула вищевказане звернення в межах місячного строку, однак в оскаржуваному рішенні не навела жодного обґрунтування відмови в поновленні договору оренди. При цьому Великорублівська сільська рада не виказувала жодних заперечень щодо істотних умов договору оренди та не узгоджувала з ТОВ «Зоря» жодних істотних умов договору.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач знехтував своїм обов'язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю. Отже, відповідач фактично самоусунувся від розгляду листа - повідомлення № 62 від 07.06.2024 року про поновлення договору оренди землі від 03.12.2009 року.
Відомості про порушення позивачем умов договору протягом його дії матеріали справи не містять, Великорублівська сільська рада про такі порушення не зазначала.
Отже, Великорублівська сільська рада фактично проект додаткової угоди не розглянула, жодних обґрунтованих заперечень щодо умов додаткової угоди не висловила, тобто явно безпідставно відмовила позивачу в укладанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Правомірність такої правової позиції позивача підтверджується висновками, що викладені у Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23 листопада 2023 року у справі № 906/1314/21:
"6.40. Оскільки позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, останній може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування", натомість орендодавець знехтував своїм обов'язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди у редакції, викладеній у резолютивній частині постанови.
6.41 Такий висновок апеляційного суду відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, №903/1030/19, №594/376/17 - ц щодо розгляду справ за позовами орендарів про поновлення договорів оренди земельних ділянок; та правових позицій Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5179/20 і об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №3190/34/17 щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ.
6.42 При цьому Верховний Суд виходить з того, що вказівка на проект правочину щодо продовження орендних правовідносин як на додаткову угоду чи на додатковий договір не впливає на суть наявного волевиявлення орендаря на продовження орендних правовідносин."
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач знехтував своїм обов'язком добросовісно провести переговори, не пропонував орендарю жодних умов, відтак явно безпідставно відмовив в укладанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 03.12.2009 року.
Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Великорублівська сільська рада, шляхом прийняття необгрунтованого рішення ухиляться від завершення процедури розгляду та вирішення питання про продовження (поновлення) терміну оренди земельної ділянки, тим самим здійснює перешкоджання господарській діяльності позивача.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, відсутність належним чином оформленого рішення суб'єкта владних повноважень свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом (постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 815/6699/17, від 30.11.2020 у справі № 804/4743/16).
Положення Земельного кодексу України не передбачають випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення.
Зазначаючи чіткий та вичерпний перелік підстав для відмови, відповідач, по-перше, надає можливість заявнику оскаржити таке рішення та висловити незгоду із усіма чи окремими її мотивами, а по-друге, у випадку коли заявник визнає зазначені у рішенні недоліки, йому надається можливість усунути такі недоліки, чим створюються гарантії визначеності у розгляді його земельного питання, оскільки повторна відмова із аналогічних підстав не допускається.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17, відповідно.
У постанові від 13.02.2024 у справі № 910/743/23 Верховний Суд вказав на те, що якщо орган місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов'язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі, матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21).
Отже, оскільки позивач ТОВ «Зоря» дотримувалось вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, останній може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування". Натомість, Орендодавець Великорублівська сільська рада, знехтувала своїм обов'язком добросовісно провести переговори, відтак явно безпідставно відмовила в укладанні додаткової угоди.
З огляду на викладене, вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області XLIX сесії VIII скликання №01-01/XLIX-20 від 25 червня 2024 року, є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. Обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права є ефективним способом захисту його права, бо вказане рішення фактично означає відмову з неіснуючих безпідставних причин у розгляді направленого позивачем листа-повідомлення.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Позивач в п. 4 прохальної частини заяви про зміну предмета позову (від 05.05.2025 за вхід. № 5913) просить суд судові витрати покласти на позивача.
Враховуючи вищезазначене, суд приймає та задовольняє дане клопотання.
Отже, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» - задовольнити.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області XLIX сесії VIII скликання №01-01/XLIX-20 від 25 червня 2024 року.
3.Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 03.12.2009 року, зареєстрованого у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 07.12.2009 р. за № 040954500017, укладену між Орендодавцем - Великорублівською сільською радою, в особі сільського голови Олійника В'ячеслава Анатолійовича, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування», з однієї сторони та Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря», в особі Директора Кадеснікова Вадима Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5322283000:00:001:1322, яка розташована на території Великорублівської сільської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, в редакції викладеній Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря»:
Додаткова угода
про внесення змін до договору оренди землі від 03.12.2009 року, зареєстрованого у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 07.12.2009 року за № 040954500017
Орендодавець: Великорублівська сільська рада, в особі сільського голови Олійника В'ячеслава Анатолійовича, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з однієї сторони, та
Орендар: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОРЯ», в особі директора Кадеснікова Вадима Миколайовича, що діє на підставі Статуту, - з іншої сторони, уклали цю Додаткову угоду, якою внесено зміни до договору оренди землі від 03.12.2009 року, шляхом викладення його у наступній редакції:
Предмет договору
1. Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Великорублівської сільської територіальної громади Полтавського району (колишньої Милорадівської сільської ради Котелевського району) Полтавської області.
Об'єкт оренди
2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 117,0037 гектарів, у тому числі рілля 117,0037 га з кадастровим номером: 5322283000:00:001:1322.
3. На земельній ділянці об'єкти нерухомого майна відсутні.
4. Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об'єктів.
5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 4 435 972,50 грн.
6. Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, які могли б перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням.
7. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: відсутні.
Строк дії договору
8. Договір укладено на 10 (десять) років, починаючи з дати державної реєстрації договору, але у будь-якому випадку діє до закінчення виробничо-технологічного циклу діяльності Орендаря на об'єкті оренди.
Орендна плата
9. Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі у розмірі 12 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 532 316 (п'ятсот тридцять дві тисячі триста шістнадцять) гривень, 70 копійок на рік.
10. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
11. Орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок в місцевий бюджет Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
12. Передача продукції в рахунок орендної плати не допускається.
13. Розмір орендної плати переглядається за домовленістю сторін.
14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором стягується пеня в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Умови використання земельної ділянки
15. Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Доходи, що отримує орендар в результаті використання земельної ділянки, є його виключною власністю. Орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
16. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва код за КВЦПЗ А01.01.01.
17. Умови збереження стану об?єкта оренди - використання земельної ділянки за цільовим призначенням з дотриманням вимог чинного законодавства згідно технологічних норм і правил.
Умови повернення земельної ділянки
18. Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
Орендар у разі припинення дії договору або його розірвання на підставах, передбачених даним договором, має право не повертати земельну ділянку Орендодавцю до моменту закінчення виробничо-технологічного циклу діяльності Орендаря на об?єкті оренди.
19. Здійснені Орендарем, без згоди Орендодавця, витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
20. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені Орендарем за письмовою згодою з Орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування Орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.
21. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання Орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором.
Збитками вважаються:
- фактичні втрати, яких Орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору Орендодавцем, а також витрати, які Орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;
- доходи, які Орендар міг би реально отримати в разі належного виконання Орендодавцем умов договору.
22. Розмір фактичних витрат Орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.
23. На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження у використанні: ділянка надр площею 0,0055154734 надана у користування АТ «Укргазвидобування» відповідно до спеціального дозволу № 1805 (строк дії 39 років) на видобування корисних копалин відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру.
24. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.
Права та обов'язки сторін
25. Права Орендодавця:
Орендодавець має право вимагати від Орендаря:
- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі;
- дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
- своєчасного внесення орендної плати;
26. Обов'язки Орендодавця:
Орендодавець зобов?язаний:
- передати Орендарю в користування у належному стані, в строк та визначених межах згідно умов цього Договору;
- не втручатися в підприємницьку діяльність Орендаря і не створювати йому перешкод при виконанні умов цього Договору;
- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
- не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
- попередити Орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об?єкта оренди;
- своєчасно отримувати орендну плату.
27. Права Орендаря:
Орендар має право:
- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
- отримувати продукцію і доходи;
- користуватись на умовах платності та відповідності з діючим порядком інженерними комунікаціями Орендодавця з метою забезпечення належної господарської діяльності на орендованій земельній ділянці;
- використовувати у встановленому порядку наявні на земельній ділянці загальнопоширені користі копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі;
- вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
28. Обов'язки Орендаря:
Орендар зобов'язаний:
- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі;
- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та цим договором оренди землі;
- своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату;
- використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, дотримуватись при цьому вимог земельного, екологічного та санітарно-епідеміологічного законодавства України, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі;
- після закінчення строку оренди повернути земельну ділянку у стані, передбаченому договором.
Ризик випадкового знищення або пошкодження об?єкта оренди чи його частини
29. Ризик випадкового знищення або пошкодження об?єкта оренди чи його частини несе Орендар.
Страхування об'єкта оренди
30. Згідно з цим договором об'єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.
31. Страхування об?єкта оренди за цим договором не здійснюється.
Зміна умов договору і припинення його дії
32. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
33. Дія договору оренди припиняється у разі:
- закінчення строку, на який його було укладено, але не раніше закінчення виробничо-технологічного циклу діяльності Орендаря на об?єкті оренди;
- придбання Орендарем земельної ділянки у власність;
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
- ліквідації юридичної особи - Орендаря;
- неможливості використання земельної ділянки Орендарем внаслідок обставин, що не залежать від Орендаря (у разі зміни умов господарювання внаслідок змін у чинному законодавстві).
34. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
- взаємною згодою сторін;
- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню за цільовим призначенням, а також з інших підстав, визначених законом.
35. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
36. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря чи Орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
37. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються Сторонами. У разі якщо з будь-яких причин будь-які положення цього договору є недійсними, недіючими, незаконними або такими, що не мають юридичної сили, це не впливає на дійсність або юридичну силу будь-якого або усіх інших положень цього договору.
В разі відсутності взаємної згоди Сторін щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої Сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.
Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору
38. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
39. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Умови передачі в заставу та внесення до Статутного фонду права оренди земельної ділянки
40. Право оренди земельної ділянки не може бути відчужене іншим особам відповідно до умов, передбачених чинним законодавством. Право оренди земельної ділянки не може бути внесене Орендарем до Статутного капіталу, а також передане у заставу, без погодження з Орендодавцем.
Порядок вирішення спірних питань, пов'язаних з виконанням договору
41. Спірні питання, які виникають під час виконання цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а у випадку недосягнення домовленості - у встановленому законом порядку.
Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.
Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 03.12.2009 року, що зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 07.12.2009 року за № 040954500017.
Додаткова угода укладена у двох ідентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря.
Реквізити сторін:
Орендодавець: Великорублівська сільська рада
38623, Полтавська область, Полтавський район, с. Велика Рублівка, вул. Центральна, 36
р/р № НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 21046868
Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»
38630, Полтавська область, Котелевський район, с. Милорадове
р/р НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк», МФО 380805
ЄДРПОУ 32460314, Тел.(05350) 9-43-43, Ел. пошта:zorya.myl@gmail.com
Підписи сторін.
Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Солодюк О.В.