вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" вересня 2025 р. Справа№ 925/1648/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Сибіги О.М.
Гончарова С.А.
без повідомлення учасників справи
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 (повний текст рішення складено 02.06.2025)
у справі № 925/1648/24 (суддя Грачов В.М.)
за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист»
про стягнення 225 000 грн.
31.12.2024 року позивач - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, через систему «Електронний суд», звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний Захист», в якому просив суд зобов'язати відповідача, на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) KR7MAX2024 від 09.02.2024, здійснити сплату за спеціальне використання водних біоресурсів у сумі 225 000,00 грн. та відшкодувати судові витрати.
Позов мотивований порушенням відповідачем зобов'язань, визначених пп. 1, 7 п. 8, п. 10, 11, 21 договору від 09.02.2024 №KR7MAX2024.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 позов задоволено повністю.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» на примусове виконання зобов'язання по договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 09.02.2024 №KR7MAX2024 здійснити сплату 225 000,00 грн. за ціну реалізації лота на рахунок територіального органу Казначейства на рахунок UA158999980334169898000023697 за кодом бюджетної класифікації 13070200, код виду сплати 101.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм судовий збір - 2 700,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» звернулося 23.06.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 21.06.2025, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 у справі №925/1648/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю. Також просив стягнути понесені витрати на оплату судового збору та витрати на оплату послуг адвоката в суді першої та апеляційної інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
В своїй апеляційній скарзі відповідач стверджував, що відповідно до постанови КМУ віл 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» та Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів, затвердженого постановою КМУ від 12.02.2020 №125 органами, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 13070200 є органи ДПС України, а не Держрибагентство. В свою чергу, відповідачем суду першої інстанції надано витяг з електронного кабінету ДПС про відсутність заборгованості за спеціальне використання водних біоресурсів, де в графі заборгованість за кодом бюджетної класифікації 13070200 зазначено 0,00 грн.
Крім того, відповідач наголошує, що предметом договору є право на спеціальне використання водних біоресурсів. Самим договором встановлено ціну договору, проте, не визначено розмір плати за ціну реалізації лота та строки оплати за ціну реалізації лота. Більш того, договір не передбачає обов'язку ТОВ «Екологічний захист» здійснити плату за спеціальне використання водних біоресурсів. Отже, як вважає скаржник, наявні три різні визначення: плата за право на спеціальне використання водних біоресурсів що предметом спірного договору від 16.02.2024 КR5МАCR02024; плата за спеціальне використання водних біоресурсів (яку просить зобов'язати сплатити позивач в позовній заяві); ціна реалізації лота, яку відповідача зобов'язав сплатити господарський суд Черкаської області своїм рішенням, однак, яку не просив сплатити позивач позовних вимогах.
Таким чином, оскільки в позовній заяві позивач просить зобов'язати здійснити плату за спеціальне використання водних біоресурсів та посилається на Договір, який передбачає плату за право на спеціальне використання водних біоресурсів, то на думку скаржника взагалі відсутній предмет позову, у зв'язку із чим відповідач подавав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідач зазначає, що звертаючись з позовом позивач вказав ціну договору про право на спеціальне використання водних біоресурсів 300 000,00 грн., а заборгованість відповідача за спеціальне використання водних біоресурсів 225 000,00 грн., водночас, позивачем не зазначено взагалі, яка вартість ціни реалізації лота та заборгованість по сплаті за ціну реалізації лота. Натомість, відповідачем надано докази того, що заборгованість за оплату за спеціальне використання водних біоресурсів відсутня, а згідно витягу з кабінету платника податків відповідачем сплачено за кодом бюджетної класифікації 13070200 такі суми: в 2024 році - 185 342,50 грн. та 75 000,00 грн.
Також скаржник вважає, що запропонований позивачем спосіб захисту права у виді зобов'язання відповідача на внесення плати в бюджет за спеціальне використання водних біоресурсів не призведе до реального, дієвого, належного захисту права позивача та не відповідає способам захисту порушеного права, запропонованим законодавцем в ст. ст. 15-16 Цивільного кодексу України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 925/1648/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1648/24. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №925/1648/24.
03.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1648/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 у справі №925/1648/24 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків для надання доказів, що підтверджують оплату судового збору у розмірі 5 062,50 грн. та доказів реєстрації електронного кабінету у скаржника.
17.07.2025 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» надійшла заява про усунення недоліків, сформована в системі «Електронний суд» 17.07.2025, з доказами сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 та відповіддю №12838092 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 у справі №925/1648/24. Призначено до розгляду зазначену апеляційну скаргу без повідомлення (виклику) учасників справи на 17.09.2025.
24.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції без змін.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.07.2025 № 4524-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб, тобто до 05 листопада 2025 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, справа №925/1648/24 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги на рішення суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 10.01.2024 року позивач оголосив проведення аукціону з продажу лота "Промисел - Право використання водних біоресурсів Кременчуцьке водосховище № KR7MAX2024" за ціновою пропозицією 264 137 грн. 22 коп.
22.01.2024 через електронний майданчик Товариства з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі. Онлайн» проведено електронний аукціон, сформовано протокол електронного аукціону № BSE001-UA-20240110-85018, з якого вбачається, що переможцем аукціону став відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічний Захист», ціну реалізації зафіксовано у розмірі 300 000,00 грн.
Відповідно до оприлюдненої на електронному майданчику (https://prozorro.sale/auction/BSE001-UA-20240110-85018/) інформації про аукціон наведені "Додаткові відомості" в яких, зокрема, зазначено: Ціна реалізації лота сплачується переможцем відповідно до законодавства у розмірі не менше: 25 відсотків - протягом десяти робочих днів з дня укладення договору на право здійснення промислу, але в будь-якому разі до дня отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства); 25 відсотків - до 1 липня року, на який укладено договір на право здійснення промислу; 50 відсотків - до 1 жовтня року, на який укладено договір на право здійснення промислу на рахунок територіального органу Казначейства за місцем державної реєстрації (https://www.treasury.gov.ua/requisites). Невикористання обсягу спеціального використання водних біоресурсів або використання його не в повному обсязі, розірвання договору на право здійснення промислу не звільняє суб'єкта рибного господарства від обов'язку сплатити ціну реалізації лота.
09.02.2024 позивач - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, як агентство, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічний захист", як користувач, уклали договір на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №KR7MAX2024, за умовами п. 1. якого агентство надало, а користувач отримав право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті (його частині): Кременчуцькому водосховищі.
Сторони Договору погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:
п. 7 користувач має право: 1) здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів відповідно до законодавства та умов цього договору; 2) на добуті (виловлені) водні біоресурси та продукцію, вироблену з водних біоресурсів з правом отримання прибутку; 3) достроково розірвати договір; 4) інші права, визначені законодавством;
п. 8 - користувач зобов'язаний: 1) - виконувати умови цього договору та вимоги законодавства в галузі рибного господарства; 7) вносити плату за ціну реалізації лота на рахунок територіального органу Казначейства за кодом класифікації доходів бюджету 13070200 за місцем реєстрації в установленому законодавством порядку; 12) у разі розірвання договору здійснити оплату ціни реалізації лота в повному обсязі протягом 10 робочих днів з дня розірвання договору;
п. 9 - за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність за умовами цього договору та згідно із законодавством;
п. 10 - усі спори та розбіжності, які можуть виникнути у зв'язку з виконанням цього договору, сторони врегульовують шляхом переговорів;
п. 11 - у разі коли спори та розбіжності не можуть бути врегульовані шляхом переговорів, вони підлягають розв'язанню в судовому порядку відповідно до законодавства;
п. 12 договір укладено на період до 31.12.2024;
п. 21 ціна цього договору становить 300000 грн на рахунок UA158999980334169898000023697 за кодом бюджетної класифікації 13070200. Код виду сплати 101.
Договір підписано шляхом накладення сторонами електронних підписів.
Відповідачем сплачено на виконання Договору 75 000,00 грн., що відповідає розміру 25 % ціни лота, решта платежів на суму 225 000,00 грн. у визначені строки ним не сплачена.
22.11.2024 та 19.12.2024 позивач звертався до відповідача з претензіями-вимогами №6, №10, у яких вимагав у строки до 20.12.2024, 19.01.2025 виконати свої зобов'язання за Договором шляхом сплати 225 000,00 грн. за право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах на вказані в Договорі реквізити та повідомив, що у разі несплати про намір звернення до Господарського суду Черкаської області з відповідним позовом. Вказане підтверджується фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи.
Проте, листи-вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та сплати, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №KR7MAX2024 від 09.02.2024.
Питання спеціального використання водних біоресурсів врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 №1347 "Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів".
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 №1347 "Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів" затверджено Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів (далі Порядок).
Порядок визначає наступне:
механізм: встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі України (далі - рибогосподарські водні об'єкти (їх частини) для здійснення промислового рибальства та дослідного вилову та їх затвердження;
розподілу лімітів спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) для здійснення промислового рибальства та дослідного вилову на квоти добування (вилову);
спеціального використання водних біоресурсів, які перебувають в умовах природної волі (крім видів, занесених до Червоної книги України), у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах);
реалізації процедури продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), що укладаються для реалізації квот добування (вилову);
видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) (далі - дозвіл);
справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів (п.1 Порядку).
Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (далі - договір на право здійснення промислу) та/або договору на право здійснення дослідного вилову у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (далі - договір на право здійснення дослідного вилову), які укладаються для реалізації права суб'єктів рибного господарства на здійснення промислового рибальства та/або дослідного вилову, дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову) (п.10 Порядку).
Проекти договорів на право здійснення промислу реалізуються на аукціоні (п.14 Порядку).
Для отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову) та здійснення спеціального використання водних біоресурсів суб'єкт рибного господарства щороку зобов'язаний задекларувати право на промислове рибальство та/або дослідний вилов (п.20 Порядку).
Згідно з п. 25 Порядку, в редакції діючій до 28.06.2024, спеціальне використання водних біоресурсів здійснювалось за наявності на безпосередньому місці добування (вилову):
журналу обліку вилучених водних біоресурсів та додатка до нього;
посвідчення рибалки, крім членів екіпажів суден, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України;
договору на право здійснення промислу або договору на право здійснення дослідного вилову (в тому числі договору субпідряду для здійснення дослідного вилову в разі його укладення) або копій таких договорів;
копії дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову).
Проте, після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.2024 р. №765, спеціальне використання водних біоресурсів має здійснюватись за умови наявності в Системі інформації (відомостей) про виданий дозвіл та укладений договір на право здійснення промислу, внесення відповідно до вимог цього Порядку інформації (відомостей) у журнал обліку рибогосподарської діяльності та за наявності на безпосередньому місці добування (вилову):
документів, що посвідчують особу, а також за наявності посвідчень рибалки (крім членів екіпажів суден, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України);
договору на право здійснення дослідного вилову, в тому числі договору про спільне виконання робіт з дослідного вилову в рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) у разі його укладення, або копій таких договорів (у разі здійснення дослідного вилову).
Подання заявки про участь в аукціоні свідчить про згоду заявника з умовами проведення аукціону (п.45 Порядку).
Аукціон проводиться в електронній торговій системі та полягає у здійсненні повторювального процесу підвищення цін у три раунди в режимі реального часу. Аукціон починається автоматично в день та час, які визначені в оголошенні в електронній торговій системі (п.46 Порядку).
Переможцем аукціону вважається учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за виставлений лот, а в разі відмови такого учасника від підписання протоколу аукціону чи договору на право здійснення промислу за результатами його проведення або в разі дискваліфікації такого учасника відповідно до цього Порядку - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією. У разі коли учасники подали пропозиції з однаковим розміром ціни, переможцем аукціону вважається учасник, який подав свою пропозицію раніше, ніж інші учасники з аналогічним розміром ціни, за умови, що такими учасниками був зроблений щонайменше один крок аукціону або було подано закриту цінову пропозицію, яка перевищує стартову ціну лота не менше ніж на один мінімальний крок аукціону, а також за умови відсутності звернення від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті (далі - переможець) (п. 48 Порядку).
Переможець зобов'язаний: підписати протокол аукціону шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та надіслати такий протокол оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію; укласти договір на право здійснення промислу з організатором протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу аукціону; провести повний розрахунок з оператором у випадку, передбаченому пунктом 53 цього Порядку; сплатити ціну реалізації лота, яка складається із стартової ціни лота та коштів, одержаних від зростання стартової ціни лота на аукціоні. Стартова ціна лота сплачується переможцем відповідно до законодавства у розмірі не менше: 25 відсотків - протягом десяти робочих днів з дня укладення договору на право здійснення промислу, але в будь-якому разі до дня отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства); 50 відсотків - до 1 липня року, на який укладено договір на право здійснення промислу; 50 відсотків - до 1 жовтня року, на який укладено договір на право здійснення промислу. Невикористання обсягу спеціального використання водних біоресурсів або використання його не в повному обсязі, розірвання договору на право здійснення промислу не звільняє суб'єкта рибного господарства від обов'язку сплатити ціну реалізації лота (крім випадків, визначених договором на право здійснення промислу) (п. 49 Порядку).
Після завершення аукціону протокол аукціону підписується переможцем та оператором, через електронний майданчик якого переможцем подано цінову пропозицію, шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та надсилається оператором на електронну пошту організатора протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу аукціону. Організатор протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем формування такого протоколу, перевіряє відповідність переможця вимогам, визначеним пунктом 40 цього Порядку, підписує протокол аукціону шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та опубліковує такий протокол в електронній торговій системі (п. 50 Порядку).
Договір на право здійснення промислу за результатами проведення аукціону укладається між організатором та переможцем протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу аукціону, шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, і опубліковується організатором в електронній торговій системі протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу аукціону (п.51 Порядку).
Переможець повинен сплатити ціну лота на рахунок, зазначений організатором у договорі на право здійснення промислу (договорі на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах)), у строки, визначені пунктом 49 цього Порядку (п.54 Порядку).
Отже, 10.01.2024 року позивач оголосив проведення аукціону з продажу лота "Промисел - Право використання водних біоресурсів Кременчуцьке водосховище №KR7MAX2024" за ціновою пропозицією 264 137,22 грн.
22.01.2024 року через електронний майданчик Товариства з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі. Онлайн» проведено електронний аукціон, сформовано протокол електронного аукціону № BSE001-UA-20240110-85018, з якого вбачається, що переможцем аукціону став відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічний Захист», ціну реалізації зафіксовано у розмірі 300 000,00 грн.
При цьому, як вбачається з інформації, розміщеної на сайті https://prozorro.sale/auction/BSE001-UA-20240110-85018/, на аукціон виставлено лот: право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) в розрізі перелічених видів. Максимальна кількість риболовних суден, допустимих до застосування користувачем під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів, яка не може перевищувати розрахункової кількості таких суден з урахуванням допустимої до застосування ними кількості знарядь лову, становить 9.
Також зазначена додаткова інформація, що після укладення договору переможцю необхідно: одержати дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) відповідно до «Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22грудня 2023 р. № 1347; ознайомитись з положеннями лімітів спеціального використання водних біоресурсів, правил рибальства та режимів промислу у відповідному рибогосподарському водному об'єкті (його частині); Ціна реалізації лота сплачується переможцем відповідно до законодавства у розмірі не менше: 25 відсотків - протягом десяти робочих днів з дня укладення договору на право здійснення промислу, але в будь-якому разі до дня отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства); 25 відсотків - до 1 липня року, на який укладено договір на право здійснення промислу; 50 відсотків - до 1 жовтня року, на який укладено договір на право здійснення промислу. У разі укладення договору після 1 липня ціна реалізації лота сплачується переможцем у розмірі не менше: 50 відсотків - протягом десяти робочих днів з дня укладання договору на право здійснення промислу, але в будь-якому разі до дня отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства); 50 відсотків - до 1 жовтня року, на який укладено договір на право здійснення промислу. У разі укладення договору після 1 жовтня ціна реалізації лота сплачується переможцем в розмірі 100 відсотків протягом десяти робочих днів з дня укладення договору на право здійснення промислу, але в будь-якому разі до дня отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства) та не пізніше 31 грудня року, в якому укладено такий договір. на рахунок територіального органу Казначейства за місцем державної реєстрації (https://www.treasury.gov.ua/requisites). Обираємо регіон, назву територіальної громади, в графі “Найменування податку, збору, платежу» зазначаємо “Плата за спеціальне використання водних біоресурсів», вид бюджету зазначаємо “місцевий»). Невикористання обсягу спеціального використання водних біоресурсів або використання його не в повному обсязі, розірвання договору на право здійснення промислу не звільняє суб'єкта рибного господарства від обов'язку сплатити ціну реалізації лота (крім випадків, визначених договором на право здійснення промислу). у разі використання водних біоресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ) отримати дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459.
За результатами проведеного аукціону товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» 09.02.2024 уклало з Державним агентством меліорації та рибного господарства України договір на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №KR7MAX2024.
Проте, обумовлену оплату ціни лоту відповідач здійснив частково, а саме, в сумі 75 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Доказів сплати 225 000,00 грн. у визначені законодавством строки відповідачем суду не надано, а тому твердження позивача про наявність заборгованості відповідача є обґрунтованими.
В свою чергу, відповідач посилається на витяг з електронного кабінету ДПС про відсутність заборгованості за спеціальне використання водних біоресурсів, де в графі заборгованість за кодом бюджетної класифікації 13070200 зазначено 0,00 грн. Більше того, як вважає відповідач, ним надано докази того, що заборгованість за оплату за спеціальне використання водних біоресурсів відсутня, а згідно витягу з кабінету платника податків відповідачем сплачено за кодом бюджетної класифікації 13070200 такі суми: в 2024 році - 185 342,50 грн. та 75 000,00 грн., тобто більше ніж зазначає позивач.
Проте, колегія суддів не приймає вказані твердження скаржника, що обґрунтоване наступним.
Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та/або договору на право здійснення дослідного вилову у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), які укладаються для реалізації права суб'єктів рибного господарства на здійснення промислового рибальства та/або дослідного вилову, дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову) (пункт 10 Порядку № 1347).
Абзацом четвертим статті 24 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08 липня 2011 року № 3677-VI встановлено, що дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) видається протягом двох робочих днів з дня подання відповідної заяви суб'єктом рибного господарства, після укладення договору на право здійснення промислу, що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, який проводиться для реалізації квот добування (вилову).
Отже, платником плати за спеціальне використання водних біоресурсів є користувач водних біоресурсів, який отримав дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) після укладення договору на право здійснення промислу, що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, який проводиться для реалізації квот добування (вилову).
Зазначена плата здійснюється до територіального органу Казначейства за місцем реєстрації відповідно користувача, що визначено також і в пп. 7 п. 8 договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №KR7MAX2024, де сторони погодили, що товариство вносить плату за ціну реалізації лота на рахунок територіального органу Казначейства за кодом класифікації доходів бюджету 13070200 за місцем реєстрації в установленому законодавством порядку.
Як вбачається з матеріалів справи місце реєстрації товариства відповідача: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, буд. 7, кв. 78.
Отже, за умовами договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №KR7MAX2024 від 09.02.2024, відповідач зобов'язаний вносити плату за ціну реалізації лота на рахунок територіального органу Казначейства в м. Черкаси.
Витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску підтверджується, що відповідачем сплачено плату за спеціальне використання водних біоресурсів за територією розташування суб'єкта сплати Черкаська ТГ за кодом платежу 13070200 лише в сумі 75 000,00 грн., в той час як інші платежі здійснені за кодом платежу 13070200 за територією розташування об'єкта оподаткування/суб'єкта сплати здійснені до Лєськівської ТГ і не можуть бути зараховані як платіж за спірним договором.
Зазначене спростовує твердження відповідача про відсутність заборгованості.
Згідно з п. 54 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 №1347 «Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів», переможець повинен сплатити ціну лота на рахунок, зазначений організатором у договорі на право здійснення промислу, у строки, визначені пунктом 49 цього Порядку. Такі ж вимоги містили і претензії-вимоги, направлені позивачем на адресу відповідача.
Проте, відповідачем не надано доказів перерахування коштів в сумі 225 000,00 грн на рахунок UA158999980334169898000023697.
Щодо доводів відповідача, що відповідно до постанови КМУ від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» та Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів, затвердженого постановою КМУ від 12.02.2020 №125 органами, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 13070200 є органи ДПС України, а не Держрибагентство, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» здійснення контролю за справлянням платежів до Державного бюджету за бюджетною класифікацією 13070200 здійснювався Державною податковою службою України.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 №709 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106» Держрибагентству надано право контролю сум, що повинні надходити до Державного бюджету України відповідно до класифікації 13070200.
Тому з 24.06.2024 у позивача виник обов'язок відслідковувати сплату коштів до Державного бюджету України за вищезазначеною класифікацією.
Оскільки саме між позивачем та відповідачем був укладений договір на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) KR7MAX2024 від 09.02.2024, а постановою Кабінету Міністрів України №106 від 16.02.2011 зі змінами, внесеними постановою 18.06.2024 №709, Держрибагентству надано право контролю сум, а тому саме він може звертатись з вказаним позовом.
Твердження відповідача, що договором не визначено розмір та строки внесення плати за спеціальне використання водних біоресурсів, колегія суддів також не приймає.
Умовами пп. 7 п. 8 договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №KR7MAX2024 чітко визначено, що відповідач повинен вносити плату у встановленому законодавством порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 №1347 «Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів», з 23.12.2023 змінено порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів, КБК 13070200 (далі - Плата).
Зокрема, відповідно до п. 75 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів плата (для здійснення промислового рибальства) нараховується Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (далі - Держрибагентство) під час підготовки проекту договору на право здійснення промислу та відображається у такому договорі.
Згідно з п. 76 Порядку у разі здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), включених до договору на право здійснення промислу, справляння Плати здійснюється у строки та в розмірах, визначених абз. 6 - 13 п. 49 Порядку.
Пунктом 49 Порядку передбачено, що переможець зобов'язаний протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу аукціону укласти договір на право здійснення промислу з організатором (Держрибагенством) та сплатити ціну реалізації лота не менше: 25 відсотків - протягом десяти робочих днів з дня укладання договору на право здійснення промислу, але в будь-якому разі до дня отримання дозволу (для здійснення промислового рибальство), 25 відсотків - до 1 липня року, на який укладено договір на право здійснення промислу, 50 відсотків - до 1 жовтня року, на який укладено договір на право здійснення промислу.
Отже, розмір і строки проведення плати за спеціальне використання водних біоресурсів визначені законодавством, про що було зазначено в п. 8 договору.
Крім того, відповідач був обізнаний про порядок проведення розрахунків, оскільки зазначена інформація була розміщена в інформації про лот «Право використання водних біоресурсів Кременчуцьке водосховище KR7MAX2024».
Також, в своїй апеляційній скарзі відповідач стверджує про необґрунтованість вимог позивача, оскільки предметом договору є право на спеціальне використання водних біоресурсів. Крім того, самим договором встановлено лише ціну договору, проте, не визначено розмір плати за ціну реалізації лота та строки оплати за ціну реалізації лота. Більш того, договір не передбачає обов'язку ТОВ «Екологічний захист» здійснити плату за спеціальне використання водних біоресурсів.
Проте, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу відповідача на п. 73-76 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів, яким передбачено, що спеціальне використання водних біоресурсів (для здійснення промислового рибальства) здійснюється користувачами водних біоресурсів за плату, розмір якої встановлено згідно з додатком 1, а у разі здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), включених до договору на право здійснення промислу, справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється у строки та в розмірах, визначених абзацами шостим - тринадцятим пункту 49 цього Порядку. (п.73-76 Порядку). В свою чергу, вказаними абзацами пункту 49 передбачено порядок сплати ціни реалізації лота, що спростовує твердження відповідача про необґрунтованість вимог позивача.
За вказаних обставин, колегія судів апеляційного суду приходить до висновку, що позивач у встановленому законом порядку довів належними і допустимими доказами наявність тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як вже зазначалось вище, позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний Захист», в якому просив суд зобов'язати відповідача здійснити сплату за спеціальне використання водних біоресурсів у сумі 225 000,00 грн. Але, як вважає скаржник, запропонований позивачем спосіб захисту права у виді зобов'язання відповідача на внесення плати в бюджет за спеціальне використання водних біоресурсів не призведе до реального, дієвого, належного захисту права позивача та не відповідає способам захисту порушеного права, запропонованим законодавцем в ст. ст. 15-16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту прав та інтересів, проте, цей перелік не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (пункти 6.5 - 6.7 постанови від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження 12-80гс20)).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. висновки, сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).
Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).
У рішенні від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" ЄСПЛ зазначав, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанови Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14 .05. 2019 у справі № 910/11511/18).
Відповідно частини другої статті 14 ГПК учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. У даному випадку позивач заявив вимогу щодо зобов'язання здійснити сплату за спеціальне використання водних біоресурсів, що є його правом.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
При цьому, як вже зазначалось вище, цей перелік не є вичерпним, а суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Висновки скаржника, що заявлена позивачем вимога не може бути виконана у примусовому порядку, суперечить статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним, тобто таким, що передбачений законом та відповідає змісту порушеного права позивача, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Колегія суддів апеляційного суду також вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що у своїх заявах по суті справи, а також в апеляційній скарзі, стверджуючи про необґрунтованість доводів позивача або про помилковість висновків суду, відповідач сам наводить обставини та посилається на договір, які не досліджувались в рамках цієї справи і є предметом дослідження, скоріш за все, в іншій справі. А тому, зважаючи на це, колегія суддів апеляційного суду наголошує скаржникові на необхідності добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Щодо інших аргументів скаржника колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, зводяться до незгоди зі встановленими судом обставинами та до переоцінки доказів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 у справі № 925/1648/24 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний захист» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 у справі № 925/1648/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 у справі № 925/1648/24 залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
4. Матеріали справи №925/1648/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту постанови 01.10.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді О.М. Сибіга
С.А. Гончаров