Справа № 120/1111/25
Головуючий у І інстанції: Маслоїд О.С.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
01 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року скасувати. Прийнято нову постанову. У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС - відмовлено.
29 вересня 2025 року ОСОБА_1 подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву необхідно задовольнити, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 3 частини першої та частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частин першої, п'ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За правилами частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено 4542,00 грн судового збору, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №11 від 08.08.2025 року та квитанцією до платіжної інструкції №2.290964877.1 від 03.09.2025 року.
Ухвалюючи рішення про стягнення судового збору, колегія суддів керується положеннями ст.139 КАС України, які прямо передбачають вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з абзацом першим частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає про те, що відповідно до п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оскільки предметом спору в цій справі є стягнення податкового боргу, відтак Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС було звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
Враховуючи вищевикладене, заява відповідача підлягає задоволенню з прийняттям додаткової постанови про стягнення за рахунок Державного бюджету України понесені відповідачем судові витрати за подання апеляційної скарги в цій справі.
Тотожний підхід до правозастосування наведений Верховним Судом також в межах розгляду адміністративної справи №804/7056/16 (адміністративне провадження № К/9901/26155/20) та №380/5319/22 (адміністративне провадження № К/990/28098/22).
Таким чином, оскільки при вирішенні справи по суті не вирішено питання судового збору, а рішення прийнято на користь відповідача, оскільки відмовлено у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, тому колегія суддів вважає, що на підставі п.3 ч.1 ст.252 КАС України необхідно ухвалити додаткову постанову щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме: стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4542,00 грн. за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 120/1111/25 задовольнити.
Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про стягнення судового збору за результатами апеляційного розгляду справи № 120/1111/25.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4542,00 грн. за подання апеляційної скарги.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.