Справа № 560/13707/24
Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.
Суддя-доповідач: Моніч Б.С.
02 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України" про визнання дій протиправними та скасування акту, довідки, рішення, стягнення моральної шкоди,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України", в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати акт №1201 огляду медико-соціальної експертної комісії від 07.11.2023 за формою первинної облікової документації №157/о;
- визнати протиправною та скасувати довідку №87 за формою первинної облікової документації №167/о про не визнання ОСОБА_1 інвалідом з 01.01.2023 та скасування рішення Хмельницької міжрайонної МСЕК від 31.03.2023 №247.
Ухвалою від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску встановленого частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду та оскільки усі документи, подані як додатки до позову, не завірені належним чином.
Ухвалу відправлено заcобами поштового зв'язку на зазначену позивачем у позовній заяві адресу.
Також ухвала суду розміщена у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
До суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, на якому зазначено причину невручення поштової кореспонденції «за закінченням терміну зберігання» від 30.09.2024.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправними та скасування акту, довідки, рішення, стягнення моральної шкоди повернуто позивачеві.
IІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач недоліки позову не усунув та вимоги ухвали суду не виконав.
Також суд зазначив, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду відповідно до положень КАС України.
ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що постійно проживає за вказаною в позовній заяві адресою та жодних працівників поштового відділення у нього не було, жодної кореспонденції він від суду не отримував.
Відповідач не подав відзиву на апеляційну скаргу.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч.1 п.3 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161,172 КАС України.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 169 КАС України).
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції, встановивши, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, позовну заяву ухвалою від 23.09.2024 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали позивачу для усунення зазначених в ній недоліків.
Стосовно доводів апелянта про неотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд вказує на таке.
Судом встановлено, що до суду першої інстанції відділенням поштового зв'язку повернуто поштове відправлення, в якому містилась ухвала суду першої інстанції від 23.09.2024, з відміткою від 30.09.2024 «за закінченням терміну зберігання».
Частиною одинадцятої статті 126 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас необхідно зазначити, що вказаною статтею не врегульовано порядку вручення інших судових документів, зокрема, судових рішень.
Порядок вручення судового рішення врегульовано статтею 251 КАС України, пунктом 4 частини шостої якої встановлено, що днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до положення частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Проте суд зазначає, що положення статті 251 КАС України також не врегульовують усіх випадків належного вручення рекомендованої поштової кореспонденції, зокрема, судових рішень, не вручених адресату з незалежних від суду причин.
Деякі з них врегульовано Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Згідно з пунктами 81, 86, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка», «Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім'ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв'язку.
У разі коли адресата (одержувача) неможливо поінформувати про надходження поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв'язку, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 102 Правил надання послуг поштового зв'язку після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати».
Таким чином, у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї і неможливістю вручити їм поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою - «За закінченням терміну зберігання» (крім виключень, визначених Правилами).
Положення статті 126 КАС України, так і положення статті 251 КАС України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв'язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 7 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що подавши позовну заяву до суду, позивач мав цікавитися результатами її розгляду та враховувати процесуальні строки на його розгляд.
Необхідно також врахувати позицію сформовану в ухвалі Верховного Суду від 24 березня 2021 року в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», «Адресат вибув», «Адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 215/7312/20, в ухвалі від 19 лютого 2024 року у справі № 215/310/23, у постанові від 14 березня 2024 року у справі № 215/2025/22, у постанові від 25 червня 2025 року у справі № 215/1719/24.
Отже, враховуючи, що ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року повернуто до суду першої інстанції з незалежних від суду причин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказана ухвала вважається належним чином врученою адресату, а скаржник вважається таким, що був належно повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що поштове відправлення, в якому містилась ухвала суду першої інстанції від 23.09.2024, повернуто до суду першої інстанції з відміткою «за закінченням терміну зберігання» від 30.09.2024.
При цьому, ухвалою суду від 23.09.2024 надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії ухвали позивачу для усунення зазначених в ній недоліків.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як зазначалося, за положеннями пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, днем вручення позивачу ухвали суду від 23.09.2024 є 30.09.2024, а останнім днем для усунення зазначених в ній недоліків - 10.10.2024.
Проте, суд першої інстанції, не дочекавшись закінчення встановленого в ухвалі від 23.09.2024 строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, ухвалою від 07.10.2025 повернув позовну заяву ОСОБА_1 .
Колегія суддів, вважає, що повернення позовної заяви згідно оскаржуваної ухвали є передчасним.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо повернення позовної заяви ОСОБА_1 , чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
VI. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи викладене, ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню в зв'язку з порушенням норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України" про визнання дій протиправними та скасування акту, довідки, рішення, стягнення моральної шкоди скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.