Провадження № 11-сс/803/1847/25 Справа № 201/11351/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 12 вересня 2025 року, якою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Українська Покровського району Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, -
Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 12 вересня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 листопада 2025 року без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованістю пред'явленої ОСОБА_8 підозри та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого. Зазначає, що оскаржувана ухвала слідчим суддею прийнята без дотримання норм кримінального процесуального законодавства та усталеної практики ЄСПЛ. Вважає помилковим висновок суду про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Наголошує, що ОСОБА_8 не має наміру та можливості переховуватись від органів досудового розслідування/суду, знищувати, ховати та спотворювати будь-які предмети та речі, які мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення.
Заслухавши доповідача, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів доходить наступного.
Відповідно до ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000528 від 03.04.2025 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народно-господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, з метою окупації України, діючи умисно, в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в ході спілкування в мобільному застосунку «Telegram» з представником іноземної держави - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_9 , який має псевдонім « ОСОБА_10 », надав останньому добровільну згоду на надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом збору та передачі останньому інформації про розташування, переміщення військової техніки і особового складу ЗС України.
10.09.2025 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України.
10.09.2025 ОСОБА_8 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду від 25.05.2025; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - знятті інформації з електронних інформаційних систем від 14.12.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - знятті інформації з електронних інформаційних систем від 03.05.2025; протоколом обшуку від 09.07.2025; протоколом затримання особи від 09.07.2025, складеним відповідно до вимог ст. 615 КПК України.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Так, оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, колегія суддів вважає, що наявна обґрунтованість підозри ОСОБА_8 в контексті її розуміння ЄСПЛ.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України судом встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам протиправної поведінки підозрюваного.
Наявність таких ризиків підтверджується тяжкістю кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомістю наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
При обрані ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею було встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може здійснити хоча б одну з дій, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та на які вказує слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи зазначені обставини, з метою забезпечення підозрюваному покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб ОСОБА_8 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ніж тримання під вартою.
Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахував обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.
Вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо невизначення альтернативного виду запобіжного заходу - застави, оскільки згідно з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З огляду на обставини провадження та підвищену суспільну небезпеку злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави на даному етапі не буде здатен забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 12 вересня 2025 року, якою стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді