Провадження № 11-кп/803/3111/25 Справа № 204/11534/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
30 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Чечелівського районного суду м.Дніпра від 28 серпня 2025 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Чечелівського районного суду м.Дніпра від 28 серпня 2025 року продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком до 26 жовтня 2025 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 60 000 гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що на теперішній час є обґрунтованими ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків і вчинити інші кримінальні правопорушення.
В той же час суд дійшов висновку, що вказані вище ризики хоча і продовжують існувати, однак зі спливом часу вірогідність їх реалізації зменшилась.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги по суті вказує, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
Захисник та прокурор будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, клопотань про особисту участь до суду не надходили. У зв'язку з цим, на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний суд здійснює розгляд без їх участі.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги обвинуваченого, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи слідує, що ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався судом першої інстанції.
В провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра є вищевказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду.
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції, 28 серпня 2025 року заявлено клопотання про продовження строку дії тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 з підстав продовження існування ризику, передбаченого п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на стадію кримінального провадження, яке наразі перебуває вже на стадії судового розгляду і ОСОБА_6 вже пред'явлено обвинувачення, яке підлягає доведенню прокурором в суді за стандартом «поза розумним сумнівом», апеляційний суд не входить в перевірку питання «обґрунтованості підозри».
В даному випадку для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку статей 199, 331 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Перевіривши матеріали провадження та клопотання прокурора, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи суворість можливого покарання, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, тощо.
Суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, враховує особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків, не працює, не має постійного джерела доходу, раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що може свідчити про можливість ухилення обвинуваченого від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та суворість можливого покарання, яке може бути йому призначено у випадку визнання його винуватим, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці ризику, що підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.
Ризик переховування від суду об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Вищевикладені обставини, враховані апеляційним судом в контексті наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та ймовірності їх настання, за умови застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Враховуючи характер пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, відомості про його особу, продовження військового стану, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який не зменшився, та те, що судовий розгляд триває, усі докази кримінального провадження не дослідженні, тому апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції про продовження строку дії тримання під вартою є законним та доцільним у даному кримінальному провадженні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та забезпечення належного судового розгляду в розумний строк.
Доводи обвинуваченого щодо позитивно характеризуючих його даних були предметом оцінки суду першої інстанції, окрім того наведені обставини не є достатньо вагомими і не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки існували на час вчинення інкримінованого злочину та не слугували стримуючим фактором від протиправних дій.
Щодо доводів обвинуваченого про довготривале утримання під вартою то вони не є досить переконливими та не слугують підставою для застосування до ОСОБА_6 більш м'якогозапобіжного заходу, оскільки враховується, що тривалість такого запобіжного заходу не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16 травня 2013 року).
Також, у даному випадку враховується, що тривалість застосування такого заходу забезпечення зумовлена не тільки тяжкістю інкримінованого злочину та його суспільним інтересом, а і складністю справи, об'ємом досліджених доказів, великою кількістю свідків, які підлягають безпосередньому допиту у суді, а також процесуальною поведінкою учасників процесу.
Отже, за наведеного при вказаних вище обставинах, можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_6 під вартою на даній стадії розгляду є неможливим.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що оскільки на даний час судом першої інстанції ще не прийнято остаточного рішення і триває судовий розгляд, з огляду на положення ст. 28, ч. 1 ст. 318 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно дотримуватись розумних строків розгляду цього кримінального провадження та вжити термінових заходів щодо дотримання вищенаведених вимог кримінального процесуального закону.
З огляду разом на викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається, а тому апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення, а ухвалу суду, - без змін.
Керуючись статтями 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Чечелівського районного суду м.Дніпра від 28 серпня 2025 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, строком до 26 жовтня 2025 року з альтернативою внесення застави, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4