Справа № 620/10626/24 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова Д.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
30 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до державного підприємства "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з рахунків Державного підприємства "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (код ЄДР 00729853) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти в сумі 7 574 764,54 грн. (сім мільйонів п'ятсот сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят чотири грн 54 коп) для погашення податкового боргу:
- у сумі 187 106,34 грн. за платежем "податок на додану вартість" на бюджетний рахунок отримувача UA038999980313080029000025001, отримувач - ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/14060100, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 1 181 305,84 грн. за платежем "земельний податок з юридичних осіб" на бюджетний рахунок отримувача UA288999980334199811000025697, отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг м.Борзна/18010500. код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 2 074,00 грн. за платежем "рентна плата за користування надрами для видобуванняя корисних копалин загальнодержавного значення" на бюджетний рахунок отримувача UA598999980333179366000025697, отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг м.Борзна/13030100, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 18 973,70 грн. за платежем "рентна плата за спеціальне виростання води" на бюджетний рахунок отримувача UA468999980333109357000025663, отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг м. Бобров/13020100, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 38 400,00 грн. за платежем "частина чистого прибутку" на бюджетний рахунок отримувача UA158999980313080074000025001, отримувач - ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/21010100, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 1 923,23 грн. за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості" на бюджетний рахунок отримувача UA358999980314020612000025697, отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг м.Борзна/18010100, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 16 199,46 грн. за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" на бюджетний рахунок отримуача UA238999980314080513000025697, отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг м.Борзна/18010400, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 3 927 078,00 грн. за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" на бюджетний рахунок отримувача UA768999980313010002000025001, отримувач - ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/11020100. код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 3 048,87 грн. за платежем "екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення" на бюджетний рахунок отримувача UA 118999980333199362000025697, отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг м.Борзна/19010100, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 2 198 654,95 грн. за платежем "єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування", на рахунок отримувача UA35899998000035568920102250I, отримувач Головне управління ДПС у Чернігівській області, код отримувача 44094124, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням державне підприємство "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що державне підприємство "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області.
Згідно з матеріалами справи за ДП "Іванівка" обліковується податковий борг у розмірі 7 574 764,54 грн., а саме: у сумі 187 106,34 грн. за платежем "податок на додану вартість"; у сумі 118 1305,84 грн. за платежем "земельний податок з юридичних осіб"; у сумі 2 074,00 грн. за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення"; у сумі 18 973,70 грн. за платежем "рентна плата за спеціальне виростання води"; у сумі 38 400,00 грн. за платежем "частина чистого прибутку"; у сумі 1 923,23 грн. за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості"; у сумі 16 199,46 грн. за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості"; у сумі 392 7078,00 грн. за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності"; у сумі 3 048,87 грн. за платежем "екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення"; у сумі 2 198 654,95 грн. за платежем "єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування".
Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань у розмірі 7 574 764,54 грн. обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що всі податкові та грошові зобов'язання, що є предметом стягнення у справі, відносяться до поточних вимог, є узгодженими та несплаченими відповідачем вчасно, а тому підпадають під юрисдикцію адміністративного суду та підлягають стягненню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення без врахування всіх фактичних обставин справи та надання їм належної правової оцінки, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню. Додатково зазначив про те, що судом першої інстанції порушено ч. 8 ст. 20 Господарського процесуального кодексу та п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2023 у справі №927/1455/23 прийнято до розгляду заяву кредитора до ДП " ДГ "Іванівка" ІСГ ПС НААН про порушення провадження про банкрутство.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За правилами п. 36.2 ст. 36 ПК України податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
В силу п. 36.3 ст. 36 ПК України податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК).
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 ПК).
У розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, набуває статусу податкового боргу.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст.95 ПК).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності у ДП " ДГ "Іванівка" ІСГ ПС НААН" податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 187 106,34 грн. ГУ ДПС у Чернігівській області надано суду податкове повідомлення -рішення від 12.12.2023 року №13132/ж 10/25-01-04-06-02, яким визначено штрафні санкції в сумі 187 106,34 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Податкове повідомлення-рішення від 12.12.2023 року №13132/ж 10/25-01-04-06-02 направлене ДП " ДГ "Іванівка" ІСГ ПС НААН" рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 16433, Чернігівська обл., с. Іванівка, вул. Перемоги, 5, та отримано останнім 15.12.2023 (т. 1 а.с. 13-16).
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, відповідач узгоджені грошові зобов'язання за зазначеним податковим повідомленням-рішенням у встановлений строк не виконав, доказів протилежного а також оскарження до суду не надав.
Щодо податкового боргу за платежем земельний податок з юридичних осіб, то згідно з матеріалами справи останній виник на основі подання відповідачем наступних розрахунків:
- від 23.08.2023 №9213962239, де самостійно визначені податкові зобов'язання земельного податку з юридичних осіб за щомісячні податкові періоди з жовтня по грудень 2023 року в загальній сумі 311 465,97 грн. (щомісячні платежі у податкових періодах жовтень та листопад 2023 року становлять суму 103 822 грн. а за грудень 2023 року - 103 821,97 грн., термін сплати: 30.11.2023, 02.01.2024, 30.01.2024 відповідно);
- від 05.07.2023 №9160858350, де самостійно визначені податкові зобов'язання земельного податку з юридичних осіб за щомісячні податкові періоди з жовтня по грудень 2023 року в загальній сумі 311 465,97 грн. (щомісячні платежі у податкових періодах жовтень та листопад 2023 року становлять суму 103 822 грн., за грудень 2023 року - 103 821,97 грн. з термінами сплати: 30.11.2023, 02.01.2024, 30.01.2024 відповідно);
- від 27.02.2024 №9040796394, де самостійно визначені податкові зобов'язанні земельного податку за щомісячні податкові періоди з січня по травень 2024 року в загальній сумі 546 085,50 грн. (щомісячні платежі у зазначених податкових періодах становлять суму 109 21710 грн. з термінами сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024. 30.05.2024, 01.07.2024 відповідно);
- уточнюючий звіт від 26.04.2024 №9107636221, де самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку до збільшення за щомісячні податкові пepioди з січня по травень 2024 року в загальній сумі 12 288,40 грн. (щомісячні платежі у зазначених податкових періодах становлять суму 2 457,68 грн., з термінами сплати: 26.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01,07.2024 відповідно) (т. 1 а.с. 17-23).
Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі виявлення заниження податкових зобов'язань, платник повинен подати уточнюючу звітність і сплатити суму недоплати до подання такого уточнюючого розрахунку.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та не враховано того, що контролюючий орган фактично намагається двічі стягнути з відповідача одну і ту саму суму 311 465,97 грн. земельного податку нараховану за один і той самий період жовтень-грудень 2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи в розділі ІІІ "Розрахунок (уточнення) податкового зобов'язання" податкової декларації від 05.07.2023 №9160858350 платником зазначено, що здійснено нарахування за звітний податковий період податкових зобов'язань у загальній сумі 1 245 863,97 грн.(річна сума), у тому числі у щомісячний податкових періодах з січня по листопад 2023 року - 103 822 грн., а у грудні 2023 року - 103 821,97 грн. (№ з/п 3).
В розділі ІІІ "Розрахунок (уточнення) податкового зобов'язання" уточнюючої податкової декларації від 23.08.2023 №9213962239 платником зазначено наступне:
- здійснено нарахування за звітний податковий період податкових зобов'язань у загальній сумі 1 245 863,97 грн. (річна сума), у тому числі у щомісячних податкових періодах з січня по листопад 2023 року - 103 822 грн., а у грудні 2023 року - 103 821,97 грн. (№ з/п 3);
- нараховано до збільшення податкового зобов'язання на 1 245 863,97 грн. (річна сума), у тому числі у щомісячних податкових періодах з січня по листопад 2023 року - 103 822 грн., а у грудні 2023 року - 103 821,97 грн. (№ з/п 5 -25).
Таким чином, платник самостійно задекларував додатково до податкових зобов'язань з земельного податку з річною сумою 1 245 863,97 грн. (декларація від 05.07.2023 №9160858350), ще податкові зобов'язання у тому ж розмірі з річною сумою 1 245 863,97 грн. (уточнююча податкова декларація від 23.08.2023 №9213962239).
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже зазначені розрахунки та податкові декларації є самостійно визначеними відповідачем грошовими зобов'язаннями, а тому сума податкових зобов'язань 1181305,84 грн є узгодженою і підлягає сплаті.
Судом першої інстанції також встановлено, що зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин з загальнодержавного значення становить 2074,00 грн. зокрема:
- у розмірі 511 грн за розрахунком з рентної плати від 07.11.2023 № 9297465596 з терміном сплати 20.11.2023;
- у розмірі 810 грн. за розрахунком з рентної плати від 16.01.2024 № 9373347798 з терміном сплати 19.02.2024;
- у розмірі 753 грн. за розрахунком рентної плати від 06.05.2024 № 9117630801 з терміном сплати 20.05.2024 року (т. 1 а.с. 24-27).
Відповідно до п. 257.5 ст. 257 ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Відповідно до п. 253.6 ст. 253 та 257.1 ст. 257 ПК України відповідач самостійно подав вказані податкові розрахунку рентної плати та самостійно визначив дані податкові зобов'язання, а тому відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України зазначені зобов'язання є узгодженими, проте не виконані відповідачем у встановлені строки ПК України строки.
Пунктом 257.1 ст. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Як вбачається з матеріалів справи ДП " ДГ "Іванівка" ІСГ ПС НААН" подано податкові розрахунки рентної плати за спеціальне використання води, де самостійно визначило податкові зобов'язання:
- у розмірі 6 990,50 грн. згідно з розрахунком з рентної плати від 07.11.2023 №9297465598 з терміном сплати 20.11.2023;
-у розмірі 5 991,60 грн. згідно з розрахунком з рентної плати від 16.01.2024 №9373347834 з терміном сплати 19.02.2024;
-у розмірі 5 991,60 грн. згідно з розрахунком рентної плати від 06.05.2024 №9117630683 з терміном сплати 20.05.2024 (т. 1 а.с. 28-31).
Таким чином, відповідно до положень п. 54.1 ст. 54 ПК України зазначені зобов'язання є узгодженими, проте не виконані відповідачем у встановлені строки.
Податкове зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку самостійно визначено відповідачем при поданні наступних розрахунків в загальній сумі 38 400 грн, а саме:
- 19 200 грн. за розрахунком від 24.10.2023 №9280967192 з терміном сплати 20.11.2023;
- 12 000 грн. за розрахунком від 08.02.2024 №9381935902 з терміном сплати 11.03.2024;
- 7 200 грн. за розрахунком від 06.05.2024 №9117658214 з терміном сплати 20.05.2024 (т. 1 а.с. 32-37).
Оскільки зазначені розрахунки є самостійно визначеними грошовими зобов'язаннями, відповідно є узгодженими і підлягають сплаті.
Також судом першої інстанції встановлено, що податковий борг за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості виник на основі подання відповідачем наступних податкових розрахунків до податкової декларації в частині об'єктів житлової нерухомості:
- від 28.06.2023 №9153904632, самостійно визначив податкові зобов'язання за ІІІ-й та ІV-й квартали 2023 року у загальній сумі 1 867,63 грн. (за ІІІ-й квартал 2023 року в розмірі 933,81 грн. з терміном сплати 30.10.2023 та за ІV-й квартали 2023 року в розмірі 933,82 грн. з терміном сплати 29.01.2024;
- від 27.02.2024 №9040806634, самостійно визначив податкові зобов'язання за І-й квартал 2024 року в сумі 989,56 грн. з терміном сплати 29.04.2024 (т. 1 а.с. 38-40).
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України зазначені зобов'язання є узгодженими, проте не виконані відповідачем у встановлені строки.
Зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості виникли на підставі поданих податкових розрахунків до податкової декларації в частині об'єктів нежитлової нерухомості:
- від 28.06.2023 №9153904664, самостійно визначено податкові зобов'язання за ІІІ-й квартал 2023 року в розмірі 7 864,97 грн., термін сплати 30.10.2023;
- від 27.02.2024 №9040806638, самостійно визначено податкові зобов'язання за І-й квартал 2024 року в сумі 8 334,52 грн. термін сплати 29.04.2024 (т. 1 а.с. 41-43).
Зазначені розрахунки та податкові декларації є самостійно визначеними відповідачем грошовими зобов'язаннями, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.
Також судом першої інстанції встановлено, що податковий борг з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності виник на основі поданої відповідачем податкової декларації з податку прибуток за 2023 рік від 28.02.2024 №9384603930, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 3 927 078 грн з терміном сплати 11.03.2024 та яка є узгодженим (т. 1 а.с. 44-46).
Податковий борг за платежем екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення виник на основі податкового повідомлення-рішення від 02.10.2023 №9530/ж 10/25-01-04-0, яким визначені штрафні санкції в сумі 3060 грн. за несвоєчасне подання податкової звітності з екологічного податку за 3 та 4 квартали 2022 року, 1 квартал 2023 року, прийнятому за наслідками перевірки, результати якої оформлені актом від 05.09.2023 №8514/ж5/25-01-04-06-02 (т. 1 а.с. 47-52).
Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене за податковою адресою ДП "ДГ "Іванівка" ІСГ ПС НААН" та отримане представником останнього 06.10.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 49).
Докази оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.10.2023 №9530/ж10/25-01-04-0 матеріали справи не містять, відповідно грошове зобов'язання є узгодженим.
Стосовно податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було подано до контролюючого органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, а саме:
- від 07.11.2023 №9297555671 в загальній сумі 781 401,95 грн. з терміном сплати 09.11.2023;
- від 02.02.2024 №9379954094 в загальній сумі 694 106,21 грн. з терміном сплати 09.02.2024;
- від 06.05.2024 №9117581710 в загальній сумі 723 146,79 грн з терміном сплати 10.05.2024 (т. 1 а.с. 53-60).
Пунктами 1 та 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI визначено, що обов'язками платника податку є своєчасне та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску, також подання звітності з ЄСВ.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом є недоїмкою.
Частиною 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати ЄСВ, самостійно визначені платником.
Отже, загальний розмір несплачених зобов'язань з ЄСВ становить 2 198 654,95 грн.
Зазначені розрахунки та податкові декларації є самостійно визначеними відповідачем грошовими зобов'язаннями, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що враховуючи відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ "Іванівка" ІСГ ПС НААН" усі спори пов'язані зі стягненням грошових коштів мають вирішуватися з урахуванням приписів Кодексу України з процедури банкрутства. Апелянт звертає увагу суду на те, що ні позивач, ні суд першої інстанції не поділяють кредиторські вимоги на конкурсні і поточні, хоча частина вимог є очевидно конкурсними та має бути пред'явлена лише у порядку визначеному Кодексом України з процедури банкрутства, у межах справи №927/1455/23 оскільки виникла до порушення у справі про банкрутство, що мало місце 07.11.2023.
Надаючи оцінку вказаним доводам апелянта, колегія суддів зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 08.05.2025 по справі №120/1614/24 сформував правову позицію відповідно до якої вимоги податкового органу (в тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство) про стягнення податкового боргу, зупинення видаткових операцій за характером і змістом відносин пов'язані саме з виконанням позивачем владних управлінських функцій, що унормовано приписами ПК України. Наведене свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, такий висновок Верховного Суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 13.04.2023 у справі №320/12137/20, в якій суд відступив від раніше сформованого висновку в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, відповідно до якого у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов'язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу переважному застосуванню з 21.10.2019 підлягають норми статті 7 КУзПБ.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 по справі № 640/12988/20 зазначив про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що стягнення податкового боргу повинно вирішуватись в межах справи про банкрутство.
Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про те, що частина вимог про стягнення податкового боргу підлягають розгляду в межах справи №927/1455/23.
Щодо висновків суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення податкового боргу, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи контролюючим органом, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 ПК України, на адресу ДП "ДГ "Іванівка" ІСГ ПС НААН" було направлено податкову вимогу від 01.11.2016 №51757-25 на суму 266 305, 64 грн., яка отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.52).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачем доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду надано не було, як і не надано доказів погашення податкового боргу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 7 574 764,54 грн., який підлягає стягненню.
При цьому, решта доводів та заперечень апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Отже, рішення суду першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.