Справа № 320/39485/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.
30 вересня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Стандарт" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Стандарт" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Стандарт» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Київській області: від 17.06.2024 № 11243769/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 02.05.2024; від 17.06.2024 № 11243770/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 5 від 03.05.2024; від 17.06.2024 № 11243771/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 18 від 08.05.2024; від 17.06.2024 № 11243772/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 9 від 03.05.2024; від 17.06.2024 № 11243773/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 11 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243774/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 21 від 10.05.2024; від 17.06.2024 № 11243775/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 12 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243776/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 8 від 03.05.2024; від 17.06.2024 № 11243777/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 15 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243778/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 13 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243779/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 16 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243780/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 10 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243781/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 17 від 08.05.2024; від 17.06.2024 № 11243782/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 24 від 13.05.2024; від 17.06.2024 № 11243783/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 19 від 10.05.2024; від 17.06.2024 № 11243784/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 22 від 10.05.2024; від 17.06.2024 № 11243785/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 27 від 14.05.2024; від 17.06.2024 № 11243786/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 30 від 15.05.2024; від 17.06.2024 № 11243787/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 25 від 14.05.2024; від 17.06.2024 № 11243788/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 31 від 15.05.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН спірні ПН, складені та подані позивачем за датами їх фактичного подання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення процесуального законодавства при поверненні позовної заяви у справі, чим порушено права та законні інтереси апелянта, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі частини 2 статті 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Київський окружний адміністративний суд, керуючись п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, ухвалою від 11 вересня 2024 року повернув позовну заяву з тих підстав, що вона подана з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Оцінюючи правомірність дій суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У відповідності до частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Частинами 4, 5 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу)
Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
Таким чином, у випадку пред'явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Позивачем в межах даної позовної заяви об'єднано позовні вимоги, зміст яких полягає, зокрема, у визнанні протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Київській області: від 17.06.2024 № 11243769/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 02.05.2024; від 17.06.2024 № 11243770/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 5 від 03.05.2024; від 17.06.2024 № 11243771/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 18 від 08.05.2024; від 17.06.2024 № 11243772/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 9 від 03.05.2024; від 17.06.2024 № 11243773/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 11 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243774/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 21 від 10.05.2024; від 17.06.2024 № 11243775/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 12 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243776/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 8 від 03.05.2024; від 17.06.2024 № 11243777/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 15 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243778/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 13 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243779/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 16 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243780/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 10 від 07.05.2024; від 17.06.2024 № 11243781/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 17 від 08.05.2024; від 17.06.2024 № 11243782/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 24 від 13.05.2024; від 17.06.2024 № 11243783/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 19 від 10.05.2024; від 17.06.2024 № 11243784/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 22 від 10.05.2024; від 17.06.2024 № 11243785/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 27 від 14.05.2024; від 17.06.2024 № 11243786/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 30 від 15.05.2024; від 17.06.2024 № 11243787/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 25 від 14.05.2024; від 17.06.2024 № 11243788/35832313 про відмову в реєстрації ПН № 31 від 15.05.2024 та зобов'язанні Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН зазначені ПН, складені та подані позивачем за датами їх фактичного подання.
В основу правовідносин позивача з відповідачами покладено різні підстави їх виникнення, різна доказова база, яка обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги. Отже, зміст позовної заяви свідчить, що докази щодо позовних вимог позивача, об'єднаних в одній позовній заяві, не пов'язані між собою, оскільки щодо кожного з відповідачів необхідно встановлювати певні обставини, які будуть підтверджуватись різними доказами.
Так, в межах спірних правовідносин відсутня єдина підстава для об'єднання позовних вимог, оскільки господарські взаємовідносини щодо реалізації товару були здійснені з різними контрагентами (покупцями) на підставі різних договорів тощо, а саме з: ФОП ОСОБА_1 (договір поставки № МС-01/07-1 від 01.07.2022); ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» (договір поставки № МТЗ-61 від 29.02.2024); ТОВ «Київський м'ясокомбінат» (договір поставки № 17/09-1 від 17.09.2021); ТОВ «ПІК і К» (договір поставки МС-18/05 від 18.05.2017); ТОВ «Алан» (договір поставки МС-12/07-2023 від 12.07.2023); ТОВ «Брусилівські ковбаси» (договір поставки МС-10/02-1 від 10.02.2023); ТОВ «Він-Груп» (договір поставки МС-08/06 від 08.06.2021); ТОВ «Екопродукт 2017» (договір поставки МС-26/06-1 від 26.06.2024); ТОВ «МК Ріал» (договір поставки МС-20/09-1 від 20.09.2017); ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат» (договір поставки № МВ 0028/13 від 20.06.2013); ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» (договір поставки № б/н від 01.04.2016); ТОВ «Фудзенерджи» (договір поставки МС-25/01-1 від 25.01.2024); ТОВ м'ясокомбінат «Ювілейний» (договір поставки МС-13/01-1 від 13.01.2017); ТОВ «Баріс-1992» (договір поставки МС-27/03-1 від 27.03.2017).
Колегія суддів вказує, що позовні вимоги стосуються окремих правовідносин та підстав їх виникнення, хоча й подібних за змістом.
Посилання скаржника на можливість одночасного розгляду заявлених позовних вимог до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України через їхню взаємозалежність і взаємопов'язаність, не впливають на законність оскаржуваної ухвали і не містять підстав для її скасування, позаяк виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Такі доводи є власним розумінням скаржника можливості та доцільності об'єднання в одне провадження позовних вимог, однак наведені міркування не дозволяють скаржнику не виконувати вимоги закону про неможливість об'єднання в одне провадження кількох вимог, не пов'язаних між собою.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що оскільки апелянтом при зверненні до суду не було належно об'єднано позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Поряд з наведеним, колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Peretyaka And. Ukraine» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, §33).
Доводи апеляційної скарги щодо належного оформлення позовної заяви не заслуговують на увагу, позаяк не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Стандарт" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Стандарт" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко