02 жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 520/23308/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 520/23308/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 відомвлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
15.09.2025 на зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав на електронну адресу Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка зареєстрована 15.09.2025.
Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає поверненню скаржнику, з огляду на таке.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частин першої, четвертої, дванадцятої статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
За правилом частини шостої статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (п. 7.52 постанови). Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключно звернення фізичної особи, яка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд» і не має такого обов'язку, до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Особа, яка добровільно зареєструвалася в підсистемі “Електронний суд» і має Електронний кабінет, може звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу “Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.
Разом з тим, відповідно до пункту 111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (тут і далі по тексту - Положення в редакції від 12.10.2023), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Тобто, лише ті особи, які не зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
У порушення вимог пункту 3 частини другої статті 296 КАС України (в редакції, чинній з 18.10.2023) в апеляційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Таким чином альтернативою звернення позивача до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми “Електронний суд» та “Електронний кабінет».
Із матеріалів апеляційної скарги вбачається, що вона надіслана позивачем на електронну адресу суду та засвідчена електронним підписом (КЕП). Проте такий підпис вчинено без використання підсистем “Електронний суд» та “Електронний кабінет».
Аналогічна правова позиція щодо порядку надсилання процесуальних документів в електронному вигляді висловлена в постанові Верховного суду від 20 березня 2024 року у справі №400/14570/23 та в ухвалі Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 380/20557/23 та
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За ті ж порушення з боку особи, що звертається до суду з апеляційною скаргою, передбачено аналогічні процесуальні наслідки, що визначено пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Верховний Суд зауважує, що однакове формулювання норм процесуального права, які визначають процесуальні дії суду, хоча і для різних інстанцій, за однакових порушень з боку осіб, що звертаються до суду, повинно призводити до ідентичних наслідків застосування судом цих процесуальних норм.
Тому сформований Великою Палатою Верховного Суду висновок щодо наслідків недотримання форми звернення до суду є застосовним у цій справі.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 4. ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Отже апеляційну скаргу не можна вважати такою, що підписана скаржником, оскільки вона була направлена на електронну поштову адресу суду апеляційної інстанції без використання підсистеми "Електронний суд".
Таким чином апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Колегія суддів звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 520/23308/25 за позовом
ОСОБА_1 до
Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло