Єдиний унікальний номер справи№ 235/6171/24
Номер провадження№ 2/208/1435/25
17 вересня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Бистрова І. О.,
представника позивача - адвоката: Мотуза О. В. ( в режимі відеоконференції),
представника відповідача №2 - адвоката: Савельєвої Т. Д. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Мотуз Олександр Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті нещасного випадку на виробництві, -
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мотуза О. В. звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» грошову суму в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виробництвом у розмірі 300000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Позивач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» з 09.10.2019 року, працював на посаді прохідника 4 розряду з повним робочим днем на підземних роботах.
За час роботи на підприємстві відповідача з позивачем стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом , що підтверджується актом розслідування нещасного випадку форми Н-1/П від 10.09.2020 року.
Згідно пункту 3.1.2 акту форми Н-1/П зазначено місце, де стався нещасний випадок, а саме підготовчий вибій конвеєрного хідника центральної панелі блоку 11 ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».
Обставини, за яких стався нещасний випадок, викладені в п. 4 акту, а саме 04.08.2020 року о 6.00 годині прохідник гірничопрохідницької дільниці №5 Дирекції з виробництва ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Задир А. М. прибув на територію промислового майданчика блоку 11 ПрАТ «ШУ «Покровське» для роботи в 1 зміну згідно графіку виходів робітників ПГПД №5 на серпень 2020 року. У період з 06.10 години до 6.30 години у приміщенні нарядної ПГПД №5, начальник ПГПД №5 Репях М. М. видав працівникам зміни наряд на забезпечення виконання технологічного процесу з обслуговування прохідницького комбайна КСП-43, стрічкових конвеєрів СПЛ №1 та СПЛ №2, оформлення вибійних рам аркового кріплення у конвеєрному хіднику центральної панелі блока 11. Після отримання наряду він спустився в шахту та приступив до виконання наряду.
Позивач ОСОБА_1 направився на другий бік виробки до ОСОБА_2 у місці між кінцевою секцією ППЛ та маслостанцією комбайна КСП -43 для встановлення обвідного барабану в посадкове місце, в цей час сталося руйнування болтового з'єднання М-16х80 ланцюгового кріплення, що спричинило мимовільний рух лінійного ставу ППЛ вниз до комбайну КСП-43 на 0,3 м., в результаті чого ОСОБА_1 був затиснутий між кінцевою секцією ППЛ та маслостанцією комбайна КСП-43.
Відповідно до п. 7 форми н-1/П комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 01.04.2021 року серії 12ААА №091630, позивачу первинно визначено 50% втрати працездатності за трудовим каліцтвом.
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 01.04.2021 року серії12 ААВ №214543 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності.
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 23.06.2022 року серії 12ААА№106750 позивачу повторно визначено 50% втрати працездатності за трудовим каліцтвом.
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 23.06.2022 року серії 12 ААВ №547333 позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності.
Позивач має скарги на постійний, достатньо виражений біль у спині та крижі, який посилюється при незначному фізичному навантаженні, ході, іррадіює в праве стегно та гомілку. Часті судоми у м'язах правого стегна та гомілки, слабкість у правій стопі. Ускладнену ходу, шкутельгання на праву ногу. Частий біль в області лобкової кістки, почуття вираженого дискомфорту при сечовиділенні. Частий біль в правому та лівому підребер'ях постійну гіркоту в роті, практичну відсутність апетиту. Зниження ваги впродовж останніх 3 місяців, близько 6 кг.
У зв'язку з вказаною травмою та порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя.
Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, стрес, депресію. Ця набута внаслідок виробничої травми, вада, нагадує про себе позивачу щохвилини та створює для нього постійний безперервний дискомфорт, що викликає моральні страждання.
Згідно п. 4 акту форми Н-1/П, між ПрАТ «ШУ «Покровське» та ТОВ «Шахтобудівельна компанія» був укладений договір №415 ШС від 01.04.2019 року на виконання гірничопрохідницьких, будівельно - монтажних, електромонтажних, пуско - наладочних робіт, ремонту і підтримання гірничих виробок у відповідності з затвердженими кошторисами, проектами, технологічними паспортами виконання робіт та іншою документацією, що містить відомості про об'єм і склад робіт по об'єктам будівництва ПрАТ «ШУ «Покровське». Таким чином 04.08.2020 року позивач виконував роботи у 1 зміну згідно графіку виходів ПГПД №5 на серпень 2020 року саме в шахті, яка знаходиться на території та належить ПрАТ «ШУ «Покровське».
Виходячи з вищевикладеного, позивачу було заподіяно моральну шкоду як внаслідок порушення його трудових прав з боку ТОВ «Шахтобудівельна компанія», так і внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - кінцевої секції ППЛ та маслостанції комбайна КСП-43 належних ПрАТ «ШУ «Покровське»
Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що розумним, виваженим та справедливим має стати відшкодування йому моральної шкоди за рахунок відповідачів в розмірі 300000 гривень. Дана сума відповідає глибині душевних страждань позивача, зможе повною мірою компенсувати такі страждання і жодним чином не призведе до збагачення позивача (а. с. 1-4)
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13.08.2024 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» порушено справу за правилами спрощеного позовного провадження, між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (том 1, а.с. 29).
Рішенням Вищої ради правосуддя № 74 від 29.08.2024 року територіальна підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 02.09.2024 року визначено за Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
12 грудня 2024 року в провадження судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області Кузнєцової А.С. було передано вищезазначену цивільну справу і призначено її розгляд на 18.03.2025 року без виклику сторін (том 1, а.с. 122).
17.09.2025 року на підставі клопотання представника відповідача суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, але за участю сторін по справі (Том 1, а.с. 125-130, том 2, а.с. 1)
Представник відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна Компанія» Львов А. Л.(діючий на підставі ордеру та свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю) на позовну заяву, в порядку ст. 278 ЦПК України, подав відзив, з викладенням таких заперечень проти заявлених ОСОБА_1 вимог. Так, представник відповідача 1 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебував в трудових відносинах з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» з 09.10.2019 року по 06.04.2021 року.
Звільнений за ч. 2 ст. 40 КзПП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я.
04.08.2020 року з позивачем трапився нещасний випадок на підприємстві відповідача №1, а саме 04.08.2020 року о 6.00 годині прохідник гірничопрохідницької дільниці №5 Дирекції з виробництва ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Задир А. М. прибув на територію промислового майданчика блоку 11 ПрАТ «ШУ «Покровське» для роботи в 1 зміну згідно графіку виходів робітників ПГПД №5 на серпень 2020 року. У період з 06.10 години до 6.30 години у приміщенні нарядної ПГПД №5, начальник ПГПД №5 Репях М. М. видав працівникам зміни наряд на забезпечення виконання технологічного процесу з обслуговування прохідницького комбайна КСП-43, стрічкових конвеєрів СПЛ №1 та СПЛ №2, оформлення вибійних рам аркового кріплення у конвеєрному хіднику центральної панелі блока 11. Після отримання наряду він спустився в шахту та приступив до виконання наряду.
Позивач ОСОБА_1 направився на другий бік виробки до ОСОБА_2 у місці між кінцевою секцією ППЛ та маслостанцією комбайна КСП -43 для встановлення обвідного барабану в посадкове місце, в цей час сталося руйнування болтового з'єднання М-16х80 ланцюгового кріплення, що спричинило мимовільний рух лінійного ставу ППЛ вниз до комбайну КСП-43 на 0,3 м., в результаті чого ОСОБА_1 був затиснутий між кінцевою секцією ППЛ та маслостанцією комбайна КСП-43. В результаті ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу, де йому була надана медична допомога та встановлено діагноз: множинна травма. Закриті переломи лобкової та сідничної кісток справа зі зміщенням. Закритий перелом бокової маси крижі справа з незначним зміщенням. Зашиб, сдавлення, садно грудної клітини зліва. Зашиб, сдавлення, садно передньої черевної стінки.
Актом розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, аварії Н-1/П від 10.09.2020 року даний нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
По даному випадку міжрайонною травматологічною МСЕК м. Покровська 01.04.2021 року при первинному огляді було встановлено 50% втрати професійної працездатності та ІІІ гр. інвалідності із наступним переосвідуванням до 01.05.2022 року, при повторному огляді 23.06.2022 року встановлено 50% втрати професійної працездатності ІІІ гр. інвалідності із наступним переосвідуванням до 01.07.2025 року.
Заявлені вимоги відповідач вважає необґрунтованими з наступних підстав:
-право на відшкодування моральної шкоди виникає у потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності вперше;
-комісією з розслідування даного нещасного випадку встановлено, що позивач сам винен в отриманні травми;
-перед початком виконання ремонтних робіт кінцеву частину стрічкового перевантажувача ППЛ прохідницького комбайна КСП-43 не від'єднав від комбайна, тобто порушив Правила безпеки у вугільних шахтах;
-комісією з розслідування даного нещасного випадку встановлено, що поряд із позивачем винними у нещасному випадку є: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , тобто перелічені працівники неналежним чином виконали свої посадові обов'язки при ремонті гірничо - шахтного обладнання, що потягнуло травмування позивача, що на погляд відповідача 1 є підставою для стягнення збитків з винних осіб в порядку регресу.
Крім того, позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача 1, внаслідок якої могла бути спричинена така моральна шкода, наявність вини відповідача 1 у виникненні травми.
Так, згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Підставою для відшкодування моральної шкоди працівнику є доведеність сукупності наступних обставин: факту порушення прав працівника у сфері трудових відносин, як наслідку протиправного винного діяння підприємства; факт заподіяння працівнику моральної шкоди у вигляді моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи потребі у докладанні додаткових зусиль для організації свого життя; наявності причинно - наслідкового зв'язку між протиправними діями/бездіяльністю підприємства та завданою моральною шкодою; обґрунтованість розміру моральної шкоди та його підтвердження відповідними доказами. Позивач, стверджуючи про заподіяння йому моральної шкоди, не наводить жодних доказів, якими підтверджується факт заподіяння йому моральних страждань. Розмір моральної шкоди є таким, що розрахований без урахування вимог розумності та справедливості та без законодавчо обґрунтованих підстав.
Єдиним допустимим засобом доказування наявності (спричинення) моральної шкоди у позивача в результаті виробничої травми є висновок експерта за наслідками відповідної експертизи.
Висновок СМЕК про відсоток втрати професійної працездатності не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди.
В матеріалах справи відсутні розрахункові документи чи інші документи, які б свідчили про витрати пов'язані з відновленням психологічного стану, стану здоров'я, який був до виникнення ситуації.
Крім того, позивачеві органом Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та щомісячних платежів, що компенсували йому втрачений заробіток. Також позивач має право на отримання пенсії по інвалідності. Інваліди ІІІ групи можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів. Позивач не позбавлений права на працю у зв'язку з отриманою травмою.
Таким чином, позивач не позбавлений засобів до існування та задоволення власних потреб, а тому вважає, що його вимоги щодо стягнення з відповідача 300000 гривень не обґрунтовані, не відповідають глибині душевних страждань потерпілого, вимогам розумності і справедливості, а також усталеній судовій практиці.
Окремо представник відповідача зазначив, що коли за судовим рішенням сума відшкодування моральної шкоди, спричиненої життю та здоров'ю, більша аніж 4 кратний розмір мінімальної заробітної плати, то це є доходом, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором (том 1, а.с. 33-61, 136-152)
Представником відповідача 2 приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» Львовим А. Л. (діючого на підставі ордеру та свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю) на позовну заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 278 ЦПК України подано відзив, з якого вбачається, що відповідач 2 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач в якості підстав для задоволення позовних вимог зазначає, що перебував в трудових відносинах з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» з 09.10.2019 року по 06.04.2021 року. Звільнений за ч.2 ст. 40 КзПП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я.
04.08.2020 року з позивачем трапився нещасний випадок на підприємстві при виконанні ним трудових обов'язків.
Позивач на момент нещасного випадку перебував у трудових правовідносинах із ТОВ «Шахтобудівельна компанія», отже, саме дане підприємство повинно нести відповідальність за свого працівника.
ПРАТ «ШУ«Покровське» на момент нещасного випадку не виступало роботодавцем по відношенню до Позивача, що виключає його відповідальність в даній справі. Під час виконання трудових обов'язків позивачем обов'язок забезпечити дотримання норм охорони праці на його робочому місці законодавством покладений саме на його роботодавця, тобто на ТОВ «Шахтобудівельна компанія».
Так, відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
ПРАТ «ШУ «Покровське» не мало будь-яких повноважень щодо контролю за травмованим працівником іншого підприємства ОСОБА_1 .
Інша точка зору несе абсурдний висновок, оскільки однією із умов настання відповідальності - це протиправна дія або бездіяльність. І для того, щоб встановити наявність чи відсутність протиправної бездіяльності, необхідно встановити чи наділене підприємство ПРАТ «ШУ «Покровське» будь-якими повноваженнями щодо врегулювання трудових відносин з ОСОБА_1 з охорони праці, безпеки на робочому місці, надання певних інструктажів, перевірки знань з охорони праці, ознайомлення його з інструкціями і проведення інструктажів з охорони праці та інше. Ці всі функції належать саме роботодавцю ОСОБА_1 - ТОВ «Шахтобудівельна компанія».
Якщо ПРАТ «ШУ «Покровське» не мало ані повноважень, ані обов'язків здійснювати вищевказані дії до особи, яка не є його працівником, то і відповідальність ПРАТ «ШУ «Покровське» виключається, тому що з боку ПРАТ «ШУ «Покровське» протиправних дій та/або бездіяльності не було і не встановлено.
І навпаки, такі протиправні дії та бездіяльність встановлено з боку ТОВ «Шахтобудівельна компанія» - роботодавця ОСОБА_1 . Зазначена інформація відображена в Акті розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії Н-1/П від 10.09.2020 року.
Отже, відповідати за моральну шкоду повинно тільки ТОВ «Шахтобудівельна компанія», а ПРАТ «ШУ «Покровське» є неналежним відповідачем по справі.
2) Територія на якій стався нещасний випадок не є визначальним критерієм.
Відповідно до Договору №415 ШС від 01.04.2019 року ТОВ «Шахтобудівельна компанія» (Підрядник) надавало ПРАТ «ШУ «Покровське» (Замовник) послуги із виконання гірничопрохідницьких, будівельномонтажних, електро - монтажних, пуско - наладочних, бурових робіт, ремонту і підтримання гірничих виробок.
Відповідно до п.6.1.6, 6.1.7, 9.6, 10.1.4 Договору, Підрядник зобов'язаний забезпечити дотримання його працівниками на території Замовника чинних нормативних актів з охорони праці, правил трудового розпорядку, що діють на території Замовника, а також нести відповідальність за порушення даних зобов'язань.
Відповідно до п.10.3 Договору, відповідальність за безпечне виконання робіт працівниками Підрядника покладається на Підрядника.
Таким чином, саме на посадових осіб ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Договором було покладено обов'язок контролювати додержання його працівниками правил охорони праці під час виконання робіт на території ПРАТ «ШУ «Покровське».
Матеріали розслідування не містять жодного доказу вини посадових осіб ПРАТ «ШУ «Покровське» у виникненні даного нещасного випадку. Установивши організаційні і технічні причини настання нещасного випадку, спеціальна комісія визначила осіб, які допустили порушення вимог нормативних актів з охорони праці, що призвело до нещасного випадку, серед яких жодної посадової особи від ПРАТ «ШУ «Покровське» не зазначено.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідальність за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.
За даним фактом Покровським відділом поліції ГУНП у Донецькій області було порушено кримінальне провадження №1202005541000150 за ч. 1 ст. 272 КК України саме відносно посадових осіб ТОВ «Шахтобудівельна компанія».
Це є додатковим свідченням відсутності правових підстав для покладення відповідальності на ПРАТ «ШУ «Покровське».
На підставі ч. 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника і під його контролем за безпечним виконанням робіт.
Комісією з розслідування даного нещасного випадку в Акті Н-1/П від 10.09.2020 року встановлено, що особою, яка видала завдання на обслуговування прохідницького комбайна КСП-43, є начальник підземної гірничопрохідницької дільниці №5 Дирекції з виробництва ТОВ «ШАХТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» Репях М. М., який в порушення п.4.3.1 «Заміна стрічки, обвідного барабана» Технологічного паспорту виробництва робіт на проведення і кріплення конвеєрного хідника центральної панелі блока 11», затвердженого головним інженером ТОВ «Шахтобудівельна компані» та головним інженером ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське»; п.4 гл.1 розд. V Правил безпеки у вугільних шахтах, НПАОП 10.0-1.01-10, затверджених наказом Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці і гірничому нагляді від 22 березня 2010 року №62 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 липня 2010 року за №398/17693; п. 2.1, п.2.16 Посадової інструкції начальника дільниці (заступника, помічника) гірничопрохідницької дільниці виробничого структурного підрозділу «Управління з будівництва горизонтальних та похилих виробок» ТОВ «Шахтобудівельна компанія», не забезпечив належного контролю з боку ІТП підземної гірничопрохідницької дільниці №5 за безпечним виконанням робіт з ремонту обвідного барабану (опорного підшипника 22312) стрічкового перевантажувача прохідницького комбайна КСП-43 у 1-у зміну 04.08.2020 року у конвеєрному хіднику центральної панелі блока 11.
Тобто, видача завдання на виконання робіт та контроль за їх безпечним виконанням, відповідно до вказаної вище нормативної документації, було покладено на посадових осіб ТОВ «Шахтобудівельна компанія», а не на посадових осіб ПРАТ «ШУ «Покровське».
Таким чином, оскільки шкоду позивачу завдано підрядником, який діяв за завданням власної посадової особи, а не замовника, та під контролем даної посадової особи за безпечним виконанням робіт, то, відповідно до ч. 2 ст. 1172 ЦК України, відшкодувати її повинен підрядник - ТОВ «Шахтобудівельна компанія» (том 1, а.с. 83-90, 155-).
Представник позивача - адвокат Мотуз О. В. скористався правом на подання відповідей на відзиви відповідача 1 та відповідача 2, в яких як представник так і позивач не погодилися з доводами та аргументами відповідача. Вказані відповіді носили аналогічний характер і зводились до того, що позивач та його представник наполягали на задоволенні своїх позовних вимог.
Як зазначається в позовній заяві, заподіяна позивачу моральна шкода полягає у тому, що внаслідок нещасного випадку на виробництві порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманої травми, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.
Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.
Навіть при очевидній вині роботодавця в даному конкретному випадку, законодавець не відносить таку вину до обов'язкової складової умов відшкодування моральної шкоди роботодавцем.
Як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Відповідач у відзиві посилається на те, що позов не містить відомостей щодо вчинених ним правопорушень у сфері охорони праці, що він забезпечив безпечні та нешкідливі умови праці.
Згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 153 КЗпП на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Внаслідок не створення роботодавцем безпечних та нешкідливих умов праці на підприємстві, позивач отримав виробничу травму, яка призвела до зменшення обсягу трудової діяльності, проходження тривалого лікування.
Наявність вини у тому числі працівника у настанні нещасних випадків на виробництві не може зменшувати глибини його душевних страждань, оскільки вони виникли у зв'язку з травмою та втратою працездатності, що були набуті працівником під час виконання трудових обов'язків і поширились на все повсякденне життя працівника.
Тобто, закон не перешкоджає стягненню з відповідача моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду, а саме: наявність моральних страждань працівника, втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, настання нещасного випадку пов'язане з виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство-відповідача).
Отже, даний факт є належним та достатнім для встановлення наявності вини відповідача у вчинених ним правопорушеннях та підлягає відшкодуванню спричиненої працівникові моральної шкоди, завданої внаслідок отриманої виробничої травми на виробництві, у зв'язку із незабезпеченням безпечних та здорових умов праці.
Враховуючи вищевикладене, відповідач мав створити позивачу, належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров'я чи настання смерті були б неможливим.
Тож, представником позивача зазначено, що вина працівника у нещасному випадку не позбавляє його права на відшкодування моральної шкоди.
Позивачем належно доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, переконливо та змістовно роз'яснено в чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода.
Крім того, позивач просить суд врахувати, що стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Вимушені зміни в житті позивача у зв'язку з ушкодженням здоров'я є незворотними.
Представник позивача та позивач особисто вважають, що позовні вимоги мають бути задоволені, так як позивач зазнав ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання трудових обов'язків на підприємстві відповідача, ушкодження здоров'я з втратою 50% працездатності і встановленням йому 3 групи інвалідності, дані страждання у позивача є триваючими і на сьогоднішній день ці моральні страждання продовжуються.
Моральна шкода, на погляд представника позивача, має бути відшкодована солідарно з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» та ПРАТ «ШУ «Покровське» оскільки, позивачу було заподіяно моральну шкоду як внаслідок порушення його трудових прав зі сторони ТОВ «Шахтобудівельна компанія», і так і внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - кінцевої секції ППЛ та маслостанції комбайна КСП - 43 належних ПРАТ «ШУ «Покровське» (том 1, а.с. 166-176, 182-191)
На відповідь на відзиви представника позивача ОСОБА_6 представником відповідача 1 - адвокатом Львовим А. Л. подано заперечення.
В своїх міркування представник відповідача наголошує, що не тільки підприємство відповідача винне у нещасному випадку, який стався із позивачем 04.08.2020 року, а й сам позивач, оскільки в порушення п.4.3.1 «Заміна стрічки, обвідного барабана» «Технологічний паспорт виробництва робіт на проведення і кріплення конвеєрного хідника центральної панелі блока 11», затверджено головним інженером ТОВ «Шахтобудівельна компанія» та головним інженером ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське»; п.4 гл.1 розд.V Правил безпеки у вугільних шахтах НПАОП 10.0-1.01-10, затверджених наказом Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці і гірничому нагляді від 22 березня 2010 року №62 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 липня 2010 року за №398/17693; п.1.11 «Інструкції з охорони праці, безпечному виконанню робіт і поведінки в шахті прохідника», що затверджена генеральним директором ТОВ «Шахтобудівельна компанія» допустив порушення технологічного процесу під час виконання ремонту обвідного барабану (опорного підшипника 22312) стрічкового перевантажувача прохідницького комбайна КСП-43: - перед початком виконання ремонтних робіт кінцеву частину стрічкового перевантажувача ППЛ прохідницького комбайна КСП-43 не від'єднав від комбайна; - під час ведення ремонтних робіт прохідницького комбайна КСП-43 знаходився та переміщувався в небезпечному просторі в місці між кінцевою секцією стрічкового перевантажувача та маслостанцією комбайна КСП-43.
З цих причин представник відповідача вважає неспроможним доводи позивача про необхідність повного задоволення його позовних вимог.
За таких умов сума відшкодування моральної шкоди підлягає зменшенню, відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України, оскільки шкоду спричинено позивачеві внаслідок його власної грубої необережності.
Дійсно, факт отримання травми та її наслідки для здоров'я Позивача завдають йому моральних страждань. Але будь - яка сума відшкодування моральної шкоди є лише ймовірною, оскільки неможливо в грошовому еквіваленті точно виміряти біль та страждання.
Позивачем не надано додаткових доказів того, що він переніс якісь особливо тяжкі страждання, які суттєво змінили його життя та соціальні відносини, у зв'язку із чим йому довелось докладати значних зусиль для їх подальшої організації.
Моральні страждання позивача нічим особливим не відрізняються від страждань інших працівників підприємства, які також отримали травми під час роботи в шахті та частково втратили у зв'язку із цим працездатність, відчувають біль та незручності у повсякденному житті.
Тому, присудження позивачеві суми відшкодування моральної шкоди в розмірі більшому, аніж іншим потерпілим працівникам, не буде відповідати засадам розумності та справедливості.
Крім того, згідно «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров'ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Але Позивач і не звертався до суду із позовом про відшкодування шкоди життю та здоров'ю.
Предметом позовних вимог в даній справі є відшкодування моральної шкоди.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров'ю, є відмінним від доходу у вигляді відшкодування збитків, завданих життю та здоров'ю, та підлягає оподаткуванню (том 1, а.с.207-212)
На відповідь на відзиви представника позивача ОСОБА_6 представником відповідача 2 - адвокатом Львовим А. Л. подано заперечення.
Так, позивачем зазначено, що йому було заподіяно моральної шкоди як внаслідок порушення його трудових прав зі сторони ТОВ «Шахтобудівельна компанія», так і внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - кінцевої секцієї ППЛ та маслостанції комбайна КСП-43 належних ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське». Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідач не погоджується з цим твердженням позивача оскільки правовідносини між ними було врегульовано Договором №415ШС від 01.04.2019, за умовами якого ТОВ «Шахтобудівельна компанія» (Підрядник) надавало ПРАТ «ШУ «Покровське» (Замовник) послуги із виконання гірничопрохідницьких, будівельно-монтажних, електро-монтажних, пуско-наладочних, бурових робіт, ремонту і підтримання гірничих виробок.
Відповідно до п.6.1.6, 6.1.7, 9.6, 10.1.4 Договору, Підрядник зобов'язаний забезпечити дотримання його працівниками на території Замовника чинних нормативних актів з охорони праці, правил трудового розпорядку, що діють на території Замовника, а також нести відповідальність за порушення даних зобов'язань.
Відповідно до п.10.3 Договору, відповідальність за безпечне виконання робіт працівниками Підрядника покладається на Підрядника.
Відповідач №2 не заперечує, що відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє механізмом, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку.
Проте, до даних правовідносин підлягає застосуванню спеціальна норма законодавства - ч. 2 ст. 1172 ЦК України, відповідно до якої замовник (Відповідач №2) відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника і під його контролем за безпечним виконанням робіт.
Як вже було зазначено Відповідачем № 2 у відзиві на позовну заяву, видача завдання на виконання робіт та контроль за їх безпечним виконанням, відповідно до договору №415ШС від 01.04.2019 та нормативної документації, було покладено на посадових осіб ТОВ «Шахтобудівельна компанія», а не на посадових осіб ПРАТ «ШУ «Покровське».
Таким чином, оскільки шкоду позивачу завдано підрядником, який діяв за завданням власної посадової особи, а не замовника, та під контролем даної посадової особи за безпечним виконанням робіт, то, відповідно до ч. 2 ст. 1172 ЦК України, відшкодувати її повинен підрядник - ТОВ «Шахтобудівельна компанія» (том 1, а.с. 197-201).
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем 1 по справі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна Компанія» в період часу з 09.10.2019 року по 06.04.2021 року. Звільнений у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я (підтверджено записами в трудовій книжці позивача а.с. 8-10).
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за Формою Н-1/П, складеного 10.09.2020 року на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія», комісією з залученням головного спеціаліста відділу охорони праці ТОВ «Шахтобудівельна компанія», завідувача сектору профілактики страхових випадків - страхового експерта з охорони праці Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, начальника зміни з охорони праці ТОВ «Шахтобудівельна компанія» начальника зміни з охорони праці ПрАТ «ШУ «Покровське», заступника директора з виробництва ТОВ «Шахтобудівельна компанія», голови первинної профспілкової організації ТОВ «Шахтобудівельна компанія» проведено спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем ОСОБА_1 04.08.2020 року, в результаті якого даний нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, а у позивача встановлено діагноз: множинна травма. Закриті переломи лобкової та сідничної кісток справа зі зміщенням. Закритий перелом бокової маси крижі справа з незначним зміщенням. Зашиб, сдавлення, садно грудної клітини зліва. Зашиб, сдавлення, садно передньої черевної стінки (том 1, а.с.11-17)
Згідно виписних епікризів вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні:
- «Мирноградської центральної міської лікарні» в період часу з 04.08.2020 року по 21.09.2020 року з діагнозом: закритий перелом лонної та сідничної кісток справа зі зміщенням. Закритий перелом бокової маси крижі справа з незначним зміщенням. Забій, здавлення, садно грудної клітини справа. Забій печінки з щелеподібним розривом печінки;
- «Добропільської лікарні інтенсивного лікування» в період часу з 21.09.2020 року по 05.10.2020 року з діагнозом: множинна сполучена травма тіла: Закриті переломи лонної та сідничних кісток справа, зі зміщенням. Закритий перелом бокової маси крижу справа, з незначним зміщенням. Забій здавлення, садно грудної клітини справа. Забій печінки з желеподібним розривом печінки;
- «Добропільської лікарні інтенсивного лікування» в період часу з 10.03.2021 року по 20.03.2021 року з діагнозом: тяжка комбінована травма на виробництві 04.08.2020 року (закриті переломи лонної та сідничної кісток справа зі зміщенням, закритий перелом бокової маси крижі справа, забій, здавлення, садну грудної клітини, забій печінки з розривом правої долі, геміперітонеум) посттравматична п/кр радикулопатія, посттравматична кокцигоденія з порушенням функції тазових органів по типу частих імперативних позивів, стійким больовим синдромом, правостороннім корінцевим синдромом, зі значними статико - динамічними порушеннями функції хребта, легким парезом в правій стопі. Порушення білірубін утворюючої функції печінки (том 1, а.с. 19-20, 18, 23)
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 01.04.2021 року серії 12ААА №091630, позивачу первинно визначено 50% втрати працездатності за трудовим каліцтвом (том 1, а.с. 21).
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 01.04.2021 року серії12 ААВ №214543 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності (том 1, а.с.21 звор.).
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 23.06.2022 року серії 12ААА№106750 позивачу повторно визначено 50% втрати працездатності за трудовим каліцтвом (том 1, а.с. 22)
Згідно довідки Медико - соціальної експертної комісії від 23.06.2022 року серії 12 ААВ №547333 позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності (том 1, а. с. 22 звор.).
На підставі зазначених доказів позивач ОСОБА_1 ґрунтує заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я, що є прямим наслідком нещасного випадку, що трапився з ним на виробництві під час виконання трудових обов'язків 04.08.2020 року.
Згідно акту форми Н-1/п від 10.09.2020 року комісія встановила, що позивач ОСОБА_1 в тому числі винен в отриманні травми, оскільки в порушення п. 4.3.1 «Заміна стрічки, обвідного барабана» «Технологічний паспорт виробництва робіт на проведення і кріплення конвеєрного хідника центральної панелі блока 11», затверджено головним інженером ТОВ «Шахтобудівельна компанія» та головним інженером ПрАТ «ШУ «Покровське»; п. 4 гл. 1 розд. VПравил безпеки у вугільних шахтах НПАОП, затверджених наказом Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці і гірничому нагляді від 22 березня 2010 року №62 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 липня 2010 року за №398/17693; п. 1.11 «Інструкції з охорони праці, безпечному виконанню робіт і поведінки в шахті прохідника», що затверджена генеральним директором ТОВ «Шахтобудівельна компанія» допустив порушення технологічного процесу під час виконання ремонту обвідного барабану (опорного підшипника 22313 стрічкового перевантажувача прохідницького комбайна КСП-43: - перед початком виконання ремонтних робіт кінцеву частину стрічкового перевантажувача ППЛ прохідницького комбайна КСП-43 не від'єднав від комбайна; - під час ведення ремонтних робіт прохідницького комбайна КСП-;№ знаходився та переміщувався в небезпечному просторі в місці між кінцевою секцією стрічкового перевантажувача та маслостанцією комбайна КСП-43.
Згідно статті 12, 81 ЦПК України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, згідно ст. 76 ЦПК України доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Сукупність наданих позивачем доказів: трудова книжка позивача, довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності МСЕК, Акт розслідування нещасного випадку, що стався 04.08.2020 року, епікризи стаціонарного хворого - підтверджують факт завдання позивачу моральної шкоди.
Суд, дослідивши вказаний акт, трудову книжку та медичні документи, дійшов висновку про те, що позивач перебував у трудових відносинах з підприємством відповідача 1 - ТОВ «Шахтобудівельна компанія» з 09.10.2019 року по 06.04.2021 року, звільнений за ч. 2 ст. 40 КзПП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я. Саме під час виконання трудових обов'язків 04.08.2020 року з позивачем трапився нещасний випадок, який згідно акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, аварії форми Н-1/П від 10.09.2020 року визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
На підставі зазначених доказів позивач ОСОБА_1 ґрунтує заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я, що є прямим наслідком нещасного випадку, що трапився з ним на виробництві під час виконання трудових обов'язків 04.08.2020 року.
Таким чином, керуючись ч. 3 ст. 23 ЦК України суд з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, приходить до переконання, що наявні підстави для стягнення з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» - моральної шкоди. Сума відшкодування з урахуванням розумності і справедливості, в розмірі 90000 гривень, на погляд суду, буде достатнім для відшкодування завданих збитків без урахування утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Суд не погоджується з доводами представника відповідача ТОВ «Шахтобудівельна компанія» про те, що позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача 1, внаслідок якої могла бути спричинена така моральна шкода, а також наявність вини відповідача 1 у виникненні травми. Саме тому, на думку відповідача 1, вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки позивач працював на підприємстві свідомо, добровільно, знаючи, що специфіка роботи по його професії передбачає працю в шкідливих умовах для здоров'я.
Суд відхиляє ці доводи та акцентує увагу на тій обставині, якщо засоби виробництва прийнято в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, то умови праці мають бути безпечними.
Так, в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 10.09.2020 року вказано висновок про наявність шкідливих умов праці. Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Актом про розслідування нещасного випадку, що стався 04.08.2020 року, що наявна вина підприємства ТОВ «Шахтобудівельна компанія», а також осіб, які допустили порушення, в тому числі позивача ОСОБА_1 ..
Суд також не приймає викладене в письмовому відзиві посилання представника відповідача ТОВ «Шахтобудівельна компанія» про те, що позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача 1, внаслідок якої могла бути спричинена така моральна шкода, наявність вини відповідача 1 у виникненні травми, оскільки навіть при очевидній вині роботодавця в даному конкретному випадку, законодавець не відносить таку вину до обов'язкової складової умов відшкодування моральної шкоди роботодавцем.
Судом надано оцінку поданих ОСОБА_1 доказів і прийнято висновок про слушність аргументів, наведених в позовній заяві та про часткове задоволення заявлених вимог з огляду на наступні норми права.
Як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 153 КЗпП на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці,
безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Згідно з ч.1,3 статті 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони. Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання цих планів.
У ст. 173 КЗпП України закріплено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Таким чином, право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку, мають право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Аналогічна правова позиція була зазначена Конституційним Судом України в рішенні від 08.10.2008 р. по справі № 1-32/2008 та Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 року по справі №210/5023/15-ц.
Згідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 року №7, від 30 вересня 1994 року №11 та від 25 травня 1998 року №15, від 24.10.2003 року №9), вирішуючи питання про прийняття до провадження заяв про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, суди повинні враховувати, що спори між: потерпілим працівником та роботодавцем (незалежно від форм власності та виду діяльності) щодо права на відшкодування зазначеної шкоди підлягають судовому розгляду в порядку, встановленому для вирішення трудових спорів (гл. XV КЗпП).
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. № 4 за моральну шкоду, заподіяну працівникові під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах. Так, з Акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, аварії, що стався 04.08.2020 року від 10.09.20203 року вбачається, що підприємством, з яким позивач перебував в трудових відносинах 9 місяців 27 днів, та на якому отримав захворювання з втратою 50% професійної працездатності є відповідач 1 по справі - ТОВ «Шахтобудівельна компанія».
Згідно роз'яснень Конституційного Суду України у рішенні від 27 січня 2004 року № 10рп2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Відсутність причинного зв'язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Суд вважає, що з причини отримання травми на виробництві, позивач ОСОБА_1 зазнав фізичний біль, хворобливі відчуття, а також страждання у зв'язку з ушкодженням свого здоров'я. Лікування позивача вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, як наслідок, беззаперечно настали зміни у його життєвих і виробничих зв'язках, неможливість їх поновлення. Наявність у позивача отриманих захворювань, змушують його докладати додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки порушені нормальні життєві зв'язки, що викликає негативні емоції та переживання і позначається на його психологічному стані.
Крім того, досліджений в судовому засіданні договір №415 ШС від 01.04.2019 року згідно якого ПрАТ «ШУ «Покровське», як замовник, а ТОВ «Шахтобудівельна компанія» як підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати власними силами гірничопрохідницькі, будівельно - монтажні, електро - монтажні, пуско - наладочні бурові роботи, ремонт і підтримка гірничих виробок у відповідності з затвердженими проектами, технологічними паспортами виробництва робіт і іншої документації, що утримують відомості про об'єми та склад робіт по об'єктам будівництва ПрАТ «ШУ «Покровське», вказує на договірні відносини між сторонами та спростовує твердження представника позивача про солідарну відповідальність перед позивачем (том 1, а.с. 97-109).
По суті інших доводів представника відповідача ТОВ «Шахтобудівельна компанія» (недоведеність моральних страждань з огляду встановлення 3 групи інвалідності, яка у відповідності до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затв. Постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 р. встановлюється у разі функціональних порушень в організмі помірної важкості, в зв'язку з чим позивач не обмежений здійснювати трудову діяльність), - суд реагує наступним. Згідно ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (рішення «Проніна проти України»). Доводи відповідача в зазначеній частині не дають підстави вказати на їх суттєвість в розгляді справи.
Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач в період виконання трудових обов'язків на підприємстві відповідача ТОВ «Шахтобудівельна компанія», внаслідок виробничої травми зазнав професійних захворювань із втратою професійної працездатності ступенем 50 %, що, на думку суду свідчить про наявність у позивача моральних страждань у зв'язку з порушенням життєвих зв'язків, фізичним болем, наявністю потреби у лікуванні, незручністю та дискомфортом, і все це вимагає докладання певних зусиль для організації свого життя, що є підставами для відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП України.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з того, що життя і здоров'я людини найвища соціальна цінність, невід'ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров'я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров'ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, - моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави (Мельниченко проти України); деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами, але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства»).
При існуванні множинності осіб у зобов'язанні виникає часткове зобов'язання. Тому кредитор у частковому зобов'язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов'язок у рівній частці. Натомість солідарне (від лат. solidus - цілий, увесь) зобов'язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання (стаття 541 ЦК України). Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 ЦК України).
Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача (порушення нормального перебігу життя, втрата виробничих здібностей), ступінь втрати професійної працездатності, а також вимоги розумності, виваженості і справедливості, - вважає необхідним частково задовольнити вимоги щодо компенсації моральної шкоди, стягнувши на користь позивача ОСОБА_1 з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» грошову суму у розмірі 90 000 гривень.
У стягненні моральної шкоди із ПрАТ «ШУ «Покровське» на користь позивача ОСОБА_1 , суд підстав не вбачає.
Оскільки позивачем надано суду належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, тому суд ґрунтує своє рішення саме на цих доказах.
Відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466 ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Тобто, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров'ю.
Аналогічний правовий висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров'ю.
Суд, в зв'язку з вищевикладеним, в рішенні вважає необхідним зазначити, що розмір присудженої моральної шкоди ТОВ «Шахтобудівельна компанія» в розмірі 90 000 гривень підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я без урахування утримання обов'язкових податків і зборів.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивач ОСОБА_1 , в порядку п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судових витрат, тому передбачений п. п. 2, 1 ч. 2 ст. 4 вказаного закону розмір мита підлягає стягненню в дохід держави з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» - 290,69 гривень, пропорційно стягнутої суми (розмір визначено з урахуванням дати подачі позову до суду через систему Електронний суд).
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_6 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 90 000 (дев'яносто тисяч) гривень без утримання обов'язкових платежів, згідно законодавства. В інших частині позовних вимогах відмовити.
Судові витрати по справі, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, віднести на рахунок відповідача, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на користь держави судовий збір в сумі 290 (двісті дев'яносто) гривень 69 (шістдесят дев'ять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення суду - 22.09.2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- представник позивача: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
- відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», код ЄДРПОУ 40162326, юридична адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Залізнична, 82
- відповідач №2: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», ЄДРПОУ 13498562, юридична адреса місце знаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 1а.
Суддя: А. С. Кузнєцова