02 жовтня 2025 року справа №805/440/18-а
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року (повне судове рішення складено 16 травня 2025 року) у справі № 805/440/18-а (суддя в І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій щодо зняття з обліку як безробітної особи незаконними, визнання незаконним та скасування рішення про зняття з обліку як безробітної особи, зобов'язання поновити на обліку у якості безробітної особи з виплатою недоотриманих грошових коштів з моменту зняття з обліку як безробітної особи до моменту постановки на облік як безробітної особи.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення суду від 28.03.2018 № 805/440/18-а за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі № 805/440/18-а за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та задовольнити заяву про перегляд рішення суду від 28.03.2018 № 805/440/18-а за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у справі № 185/7665/20, хоча і було прийнято після оскаржуваного рішення суду, воно містить висновки, які повністю протилежні висновкам оскаржуваного рішення, а саме дати його звільнення з посади юриста.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений виключний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами:
- істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
- встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 22.05.2015 №7 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин на час розгляду справи та що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі та суду.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Закон вимагає, щоб судочинство здійснювалося у чіткій відповідності до норм процесуального права і будь-яке суттєве відступлення від цих норм призводить до необґрунтованості рішення.
Перелік підстав, наведений у пунктах другої частини статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, має оціночний характер тих юридичних фактів, які мають істотне значення для вирішення справи по суті і які існували під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі «Правєдная проти Російської Федерації» процедура відміни остаточного судового рішення передбачає, що наявні докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі № 805/440/18-а за нововиявленими обставинами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску прти Румунії» («Brumarescu v. Romania»), п. 61). Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти росії» («Ryabykh/ russia»), п. 52), рішення ЄСПЛ від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України», п. 46).
Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Порядок перегляду судових рішень у зв'язку із нововиявленими обставинами у адміністративних справах, який є особливим видом провадження (абз. 2 п. 11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16) врегульовано главою 3 розділ ІІІ КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 2 цієї ж статті (на якій посилається заявник) підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Виходячи з аналізу наведених процесуальних норм, можна виділити наступні ознаки нововиявлених обставин: наявність характеру істотності, тобто можливості впливу цих юридичних фактів на висновки суду про права та обов'язки сторін, на інших осіб, що брали участь у справі, на законність та обґрунтованість постановленого без їх урахування судового рішення; наявність їх в об'єктивній дійсності під час розгляду і вирішення справи; невідомість цих фактів для суду та осіб, які брали участь у справі, з незалежних від них причин; виявлення таких фактів особами, які брали участь у справі, після набрання рішення законної сили.
Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 190/2810/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Вказаний висновок застосував також Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 640/19240/21, де додав, що перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16 також вказала, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у цивільній справі № 127/10129/17 вказано, що необхідними умовами нововиявлених обставин, […] є те, що ці обставини […] входять до предмета доказування та можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі. […] Судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, відсутні […].
З аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
До того ж, судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 КАС України, відсутні, а також якщо обставини, визначені цією нормою, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Тобто, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що, на його думку, є підстави, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 361 КАС України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Такими обставинами заявник вважає прийняття Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області рішення від 19.05.2021 у справі № 185/7665/20, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, внесення в нього змін і виправлення до трудової книжки задоволено.
Скасовано наказ №23 від 05.07.2017 про звільнення ОСОБА_1 з посади юриста у ФОП ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строку трудового договору згідно з п.2 ст.36 КЗпП України з 05.07.2017, як незаконний.
Зобов'язано ФОП ОСОБА_2 внести зміни до бази персоналізації, шляхом надання до Державної податкової служби України уточненого запису, щодо звільнення ОСОБА_1 з посади юриста 21.06.2017 за власним бажанням, згідно зі ст.38 КЗпП України.
Зобов'язано ФОП ОСОБА_2 внести виправлення до дублікату трудової книжки ОСОБА_1 , щодо його звільнення з посади юриста 21.06.2017 за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України.
Зобов'язано ФОП ОСОБА_2 внести зміни до трудового договору від 06.07.2016, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо його звільнення з посади юриста 21.06.2017 за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України.
Зобов'язано ФОП ОСОБА_2 звільнити ОСОБА_1 відповідним наказом з посади юриста 21.06.2017 за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України.
Суд зазначає, що оскільки рішення у справі № 185/7665/20 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області прийняв 19 травня 2021 року, то обставина, на яку посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не існувала під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, а саме на момент прийняття рішення Донецьким окружним адміністративним судом від 28 березня 2018 року.
Відтак, за своєю правовою природою рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 травня 2021 року у справі № 185/7665/20 є новою, але не нововиявленою обставиною, а тому, не може бути підставою для перегляду рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року за нововиявленими обставинами у силу статті 361 КАС України.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2019 року (провадження № 11-813за19), від 18 лютого 2020 року (провадження № 11-1247зва19), від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а (провадження № 11-126заі20).
Таким чином, наведена у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами обставина не є обставиною, передбаченою п. 1 ч. 1 ст. 361 КАС України, яка надає суду першої інстанції підстави переглянути за нововиявленими обставинами рішення у справі, прийняте даним судом.
Враховуючи зазначене, заява ОСОБА_1 від 28 жовтня 2021 року про перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення ЄСПЛ у справі «Ryabykh v. Russia» від 24 липня 2003 року).
З зазначених вище підстав, суд приходить до висновку про те, що зазначені у заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що заява позивача не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 805/440/18-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 02 жовтня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. В. Геращенко
Т. Г. Гаврищук