1[1]
01 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 26 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023100090001745 від 17.06.2023,
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 26 серпня 2024 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця радгоспа Майського Республіки Казахстан, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого у таксі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу вимог ст. 89 КК України,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Судом визнано доведеним, що 16.06.2023 приблизно о 11:06 годин, ОСОБА_6 , прибув до будівлі магазину «ЕКО-маркет», що за адресою: м. Київ, вулиця Миколи Голего, 2/6 де побачив як з припаркованого біля магазину автомобіля марки «Subaru Forester» чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , вийшла раніше йому незнайома ОСОБА_8 , яка, зачинивши вищевказаний належний їй автомобіль та поставивши його на сигналізацію, направилась до магазину «ЕКО-маркет». В той момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану із вищевказаного автомобіля марки «Subaru Forester» чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_6 підійшов до правих передніх пасажирських дверей автомобіля марки «Subaru Forester» чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 та в продовження реалізації злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, приблизно о 11:09 годин 16.06.2023, за допомогою заздалегідь приготовленого для вчинення кримінального правопорушення алгоритмічний кодграббер на базі брелока керування автомобільною сигналізацією «SHERIFF ZX-940», який заздалегідь взяв для вчинення кримінального правопорушення та мав при собі, попередньо зісканувавши сигнал системи сигналізації вказаного автомобіля, відчинив вищевказаний автомобіль марки "Subaru Forester" чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , тим самим проник у сховище та з-під переднього пасажирського сидіння, в умовах воєнного стану таємно викрав жіночу сумку марки «Coccinelle» A18 Codice Lavorazione №14 рожевого кольору, вартістю 2366 гривень 67 копійок, в якій знаходився планшет марки "Microsoft" Surface Go2 4/64 Gb, вартістю 7307 гривень 00 копійок та окуляри для покращення зору марки «Мах Mara», вартістю 12 000 гривень 00 копійок, що належить потерпілій ОСОБА_8 .
Після чого, таємно викравши вищевказане чуже майно ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 21 673 гривень 67 копійок.
Кірм того, ОСОБА_6 , 01.07.2023, приблизно о 09:20 хвилин, прибув на автомобілі марки «Skoda Octavia» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_2 до паркувального майданчику за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 94/1, де побачив як з припаркованого біля магазину автомобіля марки «Skoda Octavia» темно-синього кольору д.н.з. НОМЕР_3 , вийшла раніше йому незнайома ОСОБА_10 , яка, зачинивши вищевказаний належний їй автомобіль та поставивши його на сигналізацію, направилась до магазину «Сільпо». В той момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стані із вищевказаного автомобіля марки «Skoda Octavia» темно-синього кольору д.н.з. НОМЕР_3 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_6 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, маючи при собі алгоритмічний кодграббер на базі брелока керування автомобільною сигналізацією «SHERIFF ZX-940», який заздалегідь приготував та взяв із собою для вчинення кримінального правопорушення, підійшов до багажного відділення вказаного транспортного засобу та, застосувавши вказаний пристрій, відчинив багажник автомобілю, тим самим звільнивши собі доступ до речей, які на той момент знаходились всередині багажного відділення автомобіля марки «Skoda Octavia» темно-синього кольору д.н.з. НОМЕР_3 та були там залишені знайомими власниці автомобіля громадянами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Продовжуючи свої злочинні дії направлені на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , нахилився всередину багажного відділення автомобілю марки «Skoda Octavia» темно-синього кольору д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_10 , де побачив сумку з лляної тканини в якій знаходились наступні речі: паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_4 , ключі від квартири у кількості 5 штук (три електронних два металевих), косметичка, блокнот формату А5 жовтого кольору та блокнот формату А6 блакитного кольору, що матеріальної цінності не становлять, портативний зарядний пристрій Power Bank «Baseus» 15W, вартістю 836 гривень 73 копійок, планшет "LENOVO" ТАВ 2 А-7-10F в чохлі синього кольору, вартістю 146 належать ОСОБА_11 , а також рюкзак чорного кольору, марки «Tigernu», в якому знаходились наступні речі: гаманець з екошкіри чорного кольору, 3 поштові марки, грошові кошти готівкою, купюрами номіналом: 3 купюри по 50 гривень, 4 купюри 20 гривень, 1 купюра 5 гривень, 2 купюри по 100 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ 7300 гривень, з розрахунку 36,50 гривень за один долар США, банківські картки («Приватбанк», «Укрсиббанк», «Універсалбанк», які видані на ім'я ОСОБА_12 ), паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_5 , закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_6 , тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_8, картка платника податків на ім'я ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , редакційне посвідчення «Укрінформ», акредитаційна картка ЗСУ № НОМЕР_7 , карт-рідер марки «Transcend», зарядний пристрій до телефону «Iphone», зарядний пристрій до годинника «Apple Watch», флеш-накопичувачі на 16 Gb та 4 Gb, адаптер-конфігуратор «usb-type-c», зв'язка ключів (п'ять ключів), проїзна картка, що матеріальної цінності не становлять, портативний зарядний пристрій Power Bank «S-Link», вартістю 497 гривень 43 копійок, навушники марки «Apple» Air Pods третього покоління вартістю 4737 гривень 00 копійок, що належить ОСОБА_12 . В подальшому ОСОБА_6 взяв вказану сумку із речами, що належить ОСОБА_11 та рюкзак з речами ОСОБА_12 до своїх рук.
Після цього, утримуючи при собі повторно таємно викрадене вказане вище чуже майно, ОСОБА_6 направився в бік транспортного засобу марки "Skoda Octavia" сірого кольору д.н.з. НОМЕР_2 на якому прибув на місце вчинення кримінального правопорушення та з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, завдавши потерпілій ОСОБА_11 майнової шкоди на загальну суму 2303 гривень 40 копійок гривень та потерпілому ОСОБА_12 майнової шкоди на загальну суму 12769 гривень 43 копійок.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 26 серпня 2024 рокускасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. В іншій частині вирок залишити без зміни.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою системний характер злочинної діяльності ОСОБА_6 , яка полягає у вчиненні двох тотожних злочинів з невеликим проміжком часу.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, обґрунтованим, і в цій частині ніким по справі не оспорюється.
З огляду на доведеність винності вірною є й кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, поєднану з проникненням у сховище та таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану та повторно, поєднану з проникненням у сховище.
Водночас, доводи прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність є небезпідставними.
Статтею 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції, дотримуючись загальних засад призначення покарання, призначив ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років, яке, на переконання колегії суддів, є необхідним і достатнім у даному випадку.
Разом з цим, суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, у вироку не навів переконливих підстав для застосування положень ст. 75 КК України, належним чином не вмотивував своє рішення у цій частині, а відтак доводи прокурора є обґрунтованими.
Так, відповідно до приписів ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як убачається зі змісту вироку, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким, особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку лікаря нарколога та психіатра, утримує малолітню дитину, є раніше несудимою особою в силу вимог ст. 89 КК України; обставини, що пом'якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину); відсутність обставин, що обтяжують покарання, та дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, поклавши на нього відповідні обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Водночас, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що ОСОБА_6 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень проти власності, судимість за які погашена в порядку ст. 89 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та вчинив два епізоди корисливого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, що згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Колегія суддів враховує фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення шляхом проникнення у сховище із застосуванням спеціального заздалегідь заготовленого пристрою для відкриття сигналізаційних замків та відімкнення систем безпеки складної конфігурації, стеженням за потерпілими та підбору автомобілів заздалегідь; а також те, що суспільно-небезпечна поведінка обвинуваченого була припинена не у зв'язку із власним бажанням припинити злочинні дії, а внаслідок затримання його одразу після вчинення кримінального правопорушення.
Отже, обставини, які врахував суд першої інстанції, звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, не дають підстави дійти висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання, а враховані судом першої інстанції при визначенні мінімального покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Також слід зазначити, що призначення покарання за вчинення тяжкого злочину із застосуванням ст. 75 КК України може створювати у суспільстві враження вибіркового правосуддя та буде суперечити принципам верховенства права та невідворотності покарання.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга прокурора, як обґрунтована, підлягає задоволенню, а вирок суду в частині призначеного покарання -скасуванню на підставі ст.ст. 413, 419 КПК України у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність з ухваленням судом апеляційної інстанції у цій частині нового вироку, за яким обвинувачений має реально відбувати призначене йому покарання.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 26 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України -скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Вирок Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді: _______________ ____________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/2243/2025
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Доповідач: ОСОБА_1