Головуючий у суді першої інстанції: Осаулова А.А.
30 вересня 2025 року місто Київ
справа № 761/32842/24
провадження № 22-ц/824/6608/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення недоотриманих страхових виплат,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в м.Києві про стягнення недоотриманих страхових виплат.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач ГУ ПФУ в м.Києві, в особі виконуючого обов'язки начальника Бойко О.В., 7 січня 2025 року подала через засоби поштового зв'язку апеляційну скаргу, в порядку ст.355 ЦПК України.
Разом з тим, апеляційна скарга відповідача ГУ ПФУ в м.Києві, підписана виконуючою обов'язки начальника Бойко О.В., не може бути прийнята Київським апеляційним судом до провадження, оскільки не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України.
В тексті апеляційної скарги апелянт просить звільнити Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання посилається на те, що відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на виплату пенсій, передбачених Законом; надання соціальних послуг, передбачених Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Відповідно до ч.2 ст. 73 цього ж закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Зазначає, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.
Проте, Київський апеляційний суд не приймає зазначені доводи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
В пункті 29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено підстави та чіткий перелік осіб, ким може бути відстрочено, розстрочено, зменшено або звільнено від сплати судового збору. ГУ ПФУ в м. Києві до переліку таких осіб не відноситься.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).
Заявник не вказав обґрунтовані підстави, з якими чинне законодавство пов'язує звільнення сплати судового збору, оскільки жодних документів на підтвердження факту відсутності коштів на рахунку установи для сплати судового збору до апеляційної скарги не додано, а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.
Безпідставне звільнення, відстрочення та розстрочення юридичній особі сплати судового збору за відсутності належних та допустимих доказів суперечить завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» у частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору та може розцінюватися, як надання певних процесуальних переваг заявнику перед іншими учасниками судового процесу, які зобов'язані сплачувати такий збір.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За подання позову до суду позивач сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн., а тому за подання апеляційної скарги на рішення суду відповідач має сплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн. (1211,20 грн. х 150%).
Враховуючи вищенаведене, особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна сплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: ГУК м. Києва у Солом'янському районі 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA 548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2-а.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. ст.185, 357 ЦПК України.
Оригінал платіжного документу про сплату судового збору необхідно надати суду.
В тексті апеляційної скарги позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, копію повного тексту рішення відповідач ГУ ПФУ в м.Києві отримав 6 грудня 2024 року.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 354 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
28 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в м. Києві про стягнення недоотриманих страхових виплат.
Дата складання повного рішення - 28 листопада 2024 року.
Матеріали справи міститься інформації, що копія рішення Шевченківським районним судом м. Києва направлена на поштову адресу ГУ ПФУ, але не містить доказів (зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, розписки) про отримання заявником та/або його представником копії рішення суду.
Апеляційну скаргу відповідач ГУПФУ в м. Києві, подав 7 січня 2025 року подала через засоби поштового зв'язку апеляційну скаргу.
Відповідно до ст.2, ст. 17 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року пропущений ГУ ПФУ в м. Києві з поважних причин, а тому такий підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 82, 136, 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд -
Клопотання задовольнити, поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року.
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення недоотриманих страхових виплат - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус