справа №755/11544/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/5514/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
25 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
представника: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах власника майна юридичної особи JK LTD ( Джей Кей Лтд ) з доповненнями на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №42022010000000065 від 30 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 332-1 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), що належить компанії «FAB PETROL DOO» (ІМО: 6281827), яка зареєстрована в Чорногорії за адресою: C/O: JK Ltd Makedonska G20, 85000, Bar, Montenegro).
15 липня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД) - адвоката ОСОБА_7 .
У поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року у справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1401/25) та від 11 червня 2025 року у справі № 755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1623/25); невідкладно зупинити виконання ухвал слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року у справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1401/25) про арешт судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ІМО НОМЕР_3) та у цій же справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1623/25) про передачу арештованого майна судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ІМО НОМЕР_3) в управління Національному агентству України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; скасувати повністю ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року у справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1401/25) і ухвалити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про арешт майна; скасувати повністю ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року у справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1623/25) про передачу арештованого майна судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ІМО НОМЕР_3) в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про таку передачу відмовити.
Також 15 липня 2025 року апеляційним судом отримано апеляційну скаргу представника JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД) - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року про арешт майна, в якій останній просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали; до вирішення питання по суті апеляційної скарги зупинити виконання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року; скасувати вказану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
15 липня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД) - адвоката ОСОБА_7 , в якій останній просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року у справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1401/25) та від 11 червня 2025 року у справі № 755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1623/25); до вирішення по суті цієї апеляційної скарги зупинити виконання ухвал слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року у справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1401/25) про арешт судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ІМО НОМЕР_3) та у цій же справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1623/25) про передачу арештованого майна судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ІМО НОМЕР_3) в управління Національному агентству України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в частині реалізації арештованого майна; скасувати повністю ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року у справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1401/25) і ухвалити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про арешт майна; скасувати повністю ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року у справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1623/25) про передачу арештованого майна судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ІМО НОМЕР_3) в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про таку передачу відмовити.
Працівником відділу реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ 15 липня 2025 уточнено предмет апеляційних скарг та зареєстровано апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року у справі №755/11544/24 (провадження 1-кс/755/1401/25).
Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 15 липня 2025 року суддею-доповідачем у провадженні №11-сс/824/5514/2025 (єдиний унікальний номер справи 755/11544/24, провадження 1-кс/755/1401/25) визначено ОСОБА_2 .
Відтак, предметом перегляду є ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42022010000000065 від 30 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 332-1 КК України.
У поданих апеляційних скаргах та доповненнях представник ОСОБА_7 в інтересах власника майна юридичної особи JK LTD (Джей Кей Лтд) зазначає, що насправді Компанія ФАБ, як про це помилково зазначено в тексті оскаржуваної ухвали та в усіх інших документах кримінального провадження, не є зараз, не була на момент інкримінованого капітану судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) громадянину Індії протиправного діяння у листопаді 2024 року, а також на момент постановлення оскаржуваної ухвали не була власником арештованого майна.
Вказує, що з 10 січня 2025 року одноособовим власником судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) є Джей Кей Лтд .
Уважає, що матеріали клопотання прокурора про арешт майна складаються з неналежних і недопустимих документів, викладених іноземними мовами, без їх перекладу, без їх легалізації (апостилю), без зазначення джерела їх отримання.
Посилається на те, що Джей Кей Лтд ніколи не здійснювало експлуатацію судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) в силу відсутності для цього необхідних засобів: персоналу, організаційних ресурсів; не наймало капітана, не визначало курс судна, не було обізнане про можливий захід до порту міста Севастополя, не керувало таким можливим заходом, що входило у виключну компетенцію менеджера, тобто управителя судном (судновласника).
Наполягає на тому, що матеріали клопотання прокурора про арешт майна та матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що законний власник майна, судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) - Джей Кей Лтд було обізнано про ймовірний захід судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) до порту міста Севастополь.
На переконання представника, враховуючи те, що стаття 42 Кодексу торговельного мореплавства України має імперативний характер, то тільки на підставі морської вимоги прокурора міг бути накладений арешт на судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), проте враховуючи, що прокурором відповідна морська вимога не складалась, до суду не подавалась, тому відсутні правові підстави для накладення арешту на судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), а накладений арешт не відповідає єдиній законній процесуальній підставі арешту - морській вимозі.
Зазначає, що інкриміноване тодішньому капітану судна діяння (частина друга статті 332 КК України) є нетяжким злочином і вочевидь накладення арешту та подальша реалізація з торгів судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) за заниженою ціною підставним особам є неспівмірним засобом втручання у право на мирне володіння майном законного власника, а потреби досудового розслідування не виправдовують такого ступеню втручання у права і свободи особи, про які ідеться у клопотанні.
Вказує, що станом на момент постановлення ухвали про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні не було підозрюваного, як і зараз, адже підозра колишньому капітану вручена у позапроцесуальному (незаконному) порядку.
Окрім того, зауважує, що розслідуваний злочин не є майновим, цивільний позов прокурором не заявлено, у повідомленні про підозру не вказано кому та в якому розмірі спричинена шкода, у справі відсутній потерпілий та майнова шкода.
Також посилається на те, що Україна не повідомила державу прапора (Танзанію) про затримання судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» та на даний час на розгляді перебуває вимога Танзанії про негайне звільнення судна та подані документи на розгляд Міжнародному морському трибуналу, окрім того Україною не поставлено питання та не надано можливості ніякої застави або іншого фінансового забезпечення для звільнення судна ані Державі прапору, ані власнику.
Уважає, що арештоване майно не має ніякого доказового значення для сторони обвинувачення та жодної слідчої дії з судном проводитись не буде, а відтак підстава для арешту судна як доказу відсутня.
Звертає увагу суду на те, що на даний час власник майна несе надмірний тягар, пов'язаний з утримуванням екіпажу судна та самого судна у належному стані, зазнає збитків.
У додаткових поясненнях представник ОСОБА_7 зазначає, що з протоколу обшуку та опису вилученого в ході обшуку майна від 22 квітня 2025 року на судні «ІНФОРМАЦІЯ_2» убачається, що обшук був проведений через 4 дні після того як судно вже було заарештовано оскаржуваною ухвалою, тобто походження документів, що надала сторона обвинувачення на розгляд слідчому судді разом з клопотанням про арешт майна, невідоме, у зв'язку з чим стверджує, що всі ці фотокопії є неналежними та недопустимими доказами.
Також зауважує, що повідомлення про підозру громадянину Індії ОСОБА_11 скасоване та у справі немає підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна юридичної особи JK LTD ( Джей Кей Лтд ) - ОСОБА_7 , який підтримав вимоги поданих ним апеляційних скарг, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 частини третьої статті 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 113 КПК України будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності представника власника майна. Дані про направлення на адресу юридичної особи JK LTD ( Джей Кей Лтд ) та вручення копії оскаржуваної ухвали у матеріалах провадження відсутні.
Апелянт зазначив, що до 10 липня 2025 року юридичній особі JK LTD ( Джей Кей Лтд ) не було відомо, що її майно - судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) заарештовано в Україні.
10 та 14 липня 2025 року представником ОСОБА_7 подано апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року.
З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог частини першої статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим управлінням (з дислокацією у м. Київ) Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим (місце реєстрації та фактичне місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 14 А), за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022010000000065, відомості про яке 30 травня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 332-1 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що згідно матеріалів 2 відділу УЗНД ГУ СБ України в АР Крим, суховантаж «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), 01 листопада 2024 року здійснив захід до закритого Севастопольського морського торговельного порту, що знаходиться на тимчасово окупованій території Автономній Республіці Крим.
Згідно з «графіком розстановки і руху суден в морському порту Севастополь» у період з 01 листопада 2024 року по 02 листопада 2024 року, отримано підтверджуючі дані, які свідчать про перебування суховантажу «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) у порту м. Севастополя, де воно було завантажене 4 644,5 т пшениці.
Відправником вантажу є російська фірма «ООО «МАКОВЕЯ» (ІПН (рф) 2311337956, адреса юридичної особи: Краснодарський край, м. Краснодар, вул. 1 травня, буд. 271, кв. 29).
З метою забезпечення виконання умов договору «ООО «МАКОВЕЯ» у м. Севастополь 10 липня 2024 року уклало договір транспортно-експедиційного обслуговування зернових вантажів у порту з «ООО «МОРСКОЙ ИНЖИНИРИНГОВЫЙ ТЕХНОПОЛИС «СИ МЕЙКЕР» (ІПН (рф) 9200008660, адреса юридичної особи: АР Крим, м. Севастополь, вул. Приморська, буд. 2, каб. 410).
Місцем доставки вантажу зазначено Єгипетський порт в Середземному морі. Покупцем товару зазначений іноземний суб'єкт господарювання: ALTHEL ALFEDEE TRADING CO. L.L.C. (реєстраційний номер 2011739, юридична адреса: ОАЕ, офіс № 43-44, Муніципалітет Дубаю, Бур Дубай, Аль Фахіді).
Судно покинуло порт м. Севастополя 17 листопада 2024 року.
Крім цього, встановлено, що суховантаж «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) належить компанії «FAB PETROL DOO» (ІМО: 6281827), яка зареєстрована в Чорногорії за адресою: C/O: JK Ltd Makedonska G20, 85000, Bar, Montenegro.
Під час перебування судна на тимчасово окупованій території АР Крим капітаном судна був громадянин Індії, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 терміном дії до 28 січня 2034 року, паспорт моряка НОМЕР_2 терміном дії до 20 лютого 2028 року.
Вантаж походить з окупованих рф після 24 лютого 2022 року територій Запорізької та Херсонської областей, про що свідчать наявні карантинні сертифікати, згідно яких увесь вантаж був доставлений до окупованого м. Севастополя та згодом завантажений на судно.
Відповідно до вимог частини другої статті 19, статті 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтями 5, 72, 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.
Створення та діяльність органів іноземної держави на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (далі - ТОТ АР Крим) призвели до заходів посилення тимчасової окупації невід'ємної території України та порушення її суверенітету.
Статтями 1-3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII, визначено, що тимчасово окупованою територією внаслідок збройної агресії Російської Федерації є: сухопутна територія та повітряний простір Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 20 лютого 2014 року.
У зв'язку з цим, зазначений закон встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, країною членом якої зокрема є Російська Федерація та Україна, переважною більшістю голосів проголосувала за прийняття Резолюції від 27 березня 2014 року №A/RES/68/262, якою визначила, що референдум, проведений на території Автономної Республіки Крим 16 березня 2014 року, не був санкціонований Україною, підтвердила свою прихильність суверенітету, політичній незалежності, єдності і територіальній цілісності України в її міжнародно-визнаних кордонах; закликали всі держави відмовитися і утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності і територіальної цілісності України, в тому числі будь-яких спроб змінити кордони України за допомогою загрози силою або її застосування, або інших незаконних засобів; підкреслила, що референдум, проведений в АР Крим та м. Севастополі, 16 березня 2014 року, не маючи законної сили, не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Відповідно до пунктів 3-5 статті 94 Конвенції ООН з морського права 1982 року, кожна держава стосовно суден, що ходять під її прапором, вживає необхідних заходів для забезпечення безпеки в морі.
У зв'язку з неможливістю здійснення у морських портах, розташованих на ТОТ АР Крим, обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних, експедиційних робіт та інших, пов'язаних з цим, видів господарської діяльності, забезпечення належного рівня безпеки судноплавства, дотримання вимог міжнародних договорів України, забезпечення охорони навколишнього природного середовища, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 року №578-р, Міністерству інфраструктури України та Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті доручено здійснити заходи щодо тимчасового припинення своїх повноважень на території АР Крим та м. Севастополя, та закриття морських портів Керч, Севастополь, Євпаторія, Феодосія та Ялта.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 16 червня 2014 року №255 «Про закриття морських портів», що набув чинності 15 липня 2014 року, до відновлення конституційного ладу України на ТОТ АР Крим закрито морські порти Керч, Севастополь, Євпаторія, Феодосія та Ялта.
Одночасно Міністерство закордонних справ України своєю нотою від 04 серпня 2014 №630/23-300-3716 звернулося до Дипломатичних Місій іноземних держав, в якій зауважило, що заходження суден під іноземним прапором до закритих морських портів на території АР Крим та м. Севастополя розглядатимуться українською стороною як порушення норм міжнародного права, як дії, що підривають суверенітет України, а також як порушення законодавства України, що тягне за собою відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден, у тому числі кримінальну.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №367 «Про затвердження Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», визначено вичерпний перелік пунктів пропуску та порядок в'їзду/виїзду до ТОТ АР Крим.
Таким чином, уповноважені державні органи України своїми діями вчинили вичерпні заходи, відповідно до міжнародної морської практики, спрямовані на попередження міжнародної спільноти про закриття морських портів на тимчасово окупованій території України - в Автономній Республіці Крим, небезпеку заходження до них та відповідальність судновласників, операторів та капітанів суден за порушення законодавства України та міжнародно-правових норм.
Досудовим розслідуванням установлено факт вивезення вантажу зерна, захопленого країною-агресором на території Запорізької та Херсонської областей, з тимчасово окупованої Кримського півострова, в порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави, судном «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), яке належить компанії «FAB PETROL DOO» (ІМО: 6281827), яка зареєстрована в Чорногорії за адресою: C/O: JK Ltd Makedonska G20, 85000, Bar, Montenegro, капітан судна: громадянин Республіки Індії ОСОБА_13 ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , B9298948 терміном дії до 28 січня 2034 року, паспорт моряка MUM 146078 терміном дії до 20 лютого 2028 року).
Попередньо отримано інформацію про те, що агропродукція з окупованого Криму постачалась до Єгипту.
Крім того, судна, які в порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї заходили до закритих портів Кримського півострова, у своїй більшості не заходять до портів підконтрольної Україні території, тому проведення слідчих дій безпосередньо на таких суднах іноді фактично не можливе.
Вказане судно заходило до закритого порту тимчасово окупованої території України - Автономної Республіки Крим в порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави шляхом незаконного вивезення вантажу зернових культур, захоплених країною-агресором на території Херсонської та Запорізької областей, з тимчасово окупованої Кримського півострова, зокрема зафіксовано заходження за 2024 рік.
При цьому, під час заходження судна безпосередньо до закритого порту була вимкнена система стеження AIS «Automatic Identification System», що є грубим порушенням вимог безпеки мореплавства, що підтверджується матеріалами провадження.
Установлено, що судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) належить компанії «FAB PETROL DOO» (ІМО: 6281827), яка зареєстрована в Чорногорії за адресою: C/O: JK Ltd Makedonska G20, 85000, Bar, Montenegro.
Крім цього, згідно даних наявних у Marine Traffic (міжнародній базі в якій зазначено поточне розміщення торгівельних суден), наявна інформація, яка свідчить що станом на 17.04.2025 року судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), перебуває в суміжник з Румунією територіальних водах України, а саме знаходиться в гирлі річки Дунай.
Таким чином, досудовим розслідуванням установлено факт вивезення вантажу зерна, захопленого країною-агресором на території Запорізької та Херсонської областей, з тимчасово окупованої Кримського півострова, в порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави, судном «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), яке належить компанії «FAB PETROL DOO» (ІМО: 6281827), яка зареєстрована в Чорногорії за адресою: C/O: JK Ltd Makedonska G20, 85000, Bar, Montenegro.
Постановою старшого в ОВС - криміналіста 3 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_14 від 17 квітня 2025 року судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року.
18 квітня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 про накладення арешту на судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), яке належить компанії «FAB PETROL DOO» (ІМО: 6281827), яка зареєстрована в Чорногорії за адресою: C/O: JK Ltd Makedonska G20, 85000, Bar, Montenegro), у кримінальному провадженні №42022010000000065 від 30 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 332-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), що належить компанії «FAB PETROL DOO» (ІМО: 6281827), яка зареєстрована в Чорногорії за адресою: C/O: JK Ltd Makedonska G20, 85000, Bar, Montenegro).
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), що належить компанії «FAB PETROL DOO» (ІМО: 6281827), яка зареєстрована в Чорногорії за адресою: C/O: JK Ltd Makedonska G20, 85000, Bar, Montenegro), з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом у межах кримінального провадження №42022010000000065 від 30 травня 2022 року, та відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просила накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на судно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане судно може бути неправомірно відчужене.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3), що належить компанії «FAB PETROL DOO» (ІМО: 6281827), яка зареєстрована в Чорногорії за адресою: C/O: JK Ltd Makedonska G20, 85000, Bar, Montenegro), врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що прокурором не доведено наявність підстав для арешту вказаного у клопотанні майна, є необґрунтованими, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що судно «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) є об'єктом кримінально-протиправних дій, а отже відповідає ознакам речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Посилання скаржника на те, що Компанія ФАБ, як про це помилково зазначено в тексті оскаржуваної ухвали та в усіх інших документах кримінального провадження, не є зараз, не була на момент інкримінованого капітану судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) громадянину Індії протиправного діяння у листопаді 2024 року, а також на момент постановлення оскаржуваної ухвали не була власником арештованого майна; матеріали клопотання прокурора про арешт майна та матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що законний власник майна, судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) - Джей Кей Лтд було обізнано про ймовірний захід судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) до порту міста Севастополь; станом на момент постановлення ухвали про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні не було підозрюваного, як і зараз, адже підозра колишньому капітану вручена у позапроцесуальному (незаконному) порядку, при цьому на даний час повідомлення про підозру громадянину Індії ОСОБА_11 скасоване та у справі немає підозрюваного; розслідуваний злочин не є майновим, цивільний позов прокурором не заявлено, у повідомленні про підозру не вказано кому та в якому розмірі спричинена шкода, у справі відсутній потерпілий та майнова шкода, є безпідставними з огляду на положення КПК України, згідно яких майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Колегія суддів уважає передчасними доводи апеляційної скарги про те, що інкриміноване тодішньому капітану судна діяння (частина друга статті 332 КК України) є нетяжким злочином і вочевидь накладення арешту та подальша реалізація з торгів судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) за заниженою ціною підставним особам є неспівмірним засобом втручання у право на мирне володіння майном законного власника, а потреби досудового розслідування не виправдовують такого ступеню втручання у права і свободи особи, про які ідеться у клопотанні; Україна не повідомила державу прапора (Танзанію) про затримання судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» та на даний час на розгляді перебуває вимога Танзанії про негайне звільнення судна та подані документи на розгляд Міжнародному морському трибуналу, окрім того Україною не поставлено питання та не надано можливості ніякої застави або іншого фінансового забезпечення для звільнення судна ані Державі прапору, ані власнику; з протоколу обшуку та опису вилученого в ході обшуку майна від 22 квітня 2025 року на судні «ІНФОРМАЦІЯ_2» убачається, що обшук був проведений через 4 дні після того як судно вже було заарештовано оскаржуваною ухвалою, тобто походження документів, що надала сторона обвинувачення на розгляд слідчому судді разом з клопотанням про арешт майна, невідоме, у зв'язку з чим стверджує, що всі ці фотокопії є неналежними та недопустимими доказами.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Доводи апелянта, що з 10 січня 2025 року одноособовим власником судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) є Джей Кей Лтд, а також що Джей Кей Лтд ніколи не здійснювало експлуатацію судна «ІНФОРМАЦІЯ_2» (IMO: НОМЕР_3) в силу відсутності для цього необхідних засобів: персоналу, організаційних ресурсів; не наймало капітана, не визначало курс судна, не було обізнане про можливий захід до порту міста Севастополя, не керувало таким можливим заходом, що входило у виключну компетенцію менеджера, тобто управителя судном (судновласника), є предметом подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022010000000065 від 30 травня 2022 року, та підлягають перевірці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
Аргументи апелянта про те, що на даний час власник майна несе надмірний тягар, пов'язаний з утримуванням екіпажу судна та самого судна у належному стані, зазнає збитків, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження та матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Незастосування у даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п'ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах власника майна юридичної особи JK LTD ( Джей Кей Лтд ) з доповненнями - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4