Справа №755/10056/25 Провадження №11-кп/824/4989/2025Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
18 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судув складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040000481 по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року,-
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст.71, 72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, приєднано невідбуте покарання, призначене за вироком Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2024 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік і 6 місяців та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 23 травня 2025 року, перебуваючи біля будинку, розташованого за адресою: місто Київ, Дарницький бульвар, 7, на землі знайшов напівпрозору полімерну пробірку Еппендорфа з кристалічною речовиною білого кольору, що містила у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP,масою 0,562 г., яку став зберігати про собі, чим вчинив незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту.
В поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок скасувати, через неправильне застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст.71, 72 КК України.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що ОСОБА_7 раніше засуджений вироком Дарницького районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 рокуза ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
За новим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків, суд всупереч вимог ст.71, 72 КК України незаконно визначив остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік і 6 місяців та штраф.
За результатами апеляційного розгляду просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, приєднати невідбуте покарання, призначене ОСОБА_7 за вироком Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2024 року, та остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., який на підставі ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.
В решті вирок суду просить залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка частково підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити шляхом зміни вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
За приписами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, вивчивши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку та додані до нього матеріали, розглянув кримінальне провадження в спрощеному порядку, передбаченому ч.2 ст.382 КПК України.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 71, 72 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, приєднано невідбуте покарання, призначене за вироком Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2024 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік і 6 місяців та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно.
Призначене судом ОСОБА_7 покарання по ч.1 ст.309 КК України відповідає засадам, визначених у ст.65 КК України та прокурором в поданій апеляційній скарзі не оспорюється.
Разом з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими апеляційні доводи прокурора про неправильне застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання за сукупністю вироків.
Відповідно до положень ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як вбачається із матеріалів провадження, вироком Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2024 року ОСОБА_7 було засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
За оскаржуваним вироком ОСОБА_7 призначено покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.
Як правильно посилається прокурор у поданій апеляційній скарзі, суд, визначаючи ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутого покарання за вироком Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2024 року, неправильно призначив остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік і 6 місяців, оскільки таке покарання є більшим від покарання, призначеного йому за ч.1 ст.309 КК України, та штраф, який ухвалив виконувати самостійно, чим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
За приписами статті 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Відповідно до ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність.
З наведених підстав оскаржуваний вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року в частині призначеного покарання за сукупністю вироків підлягає зміні.
Оскільки прокурор в поданій апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, в той час як вирок, в порядку ст.408, 409 КПК України, підлягає зміні, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 408, 409, 418, 419 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання за сукупністю вироків, змінити.
На підставі ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 за сукупністю вироків призначити, шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутого покарання за вироком Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2024 року, визначивши його у виді обмеження волі на строк 1 рік та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, який на підставі положень ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обраховувати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4