15 вересня 2025 року
справа № 757/26293/25
провадження № 33/824/4366/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 30 липня 2025 року подав апеляційну скаргу через Печерський районний суд міста Києва.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд встановив, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова стосовно ОСОБА_1 прийнята 23 червня 2025 року.
В апеляційній скарзі від 30 липня 2025 року ОСОБА_1 порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання обґрунтоване тим, що справу про адміністративне правопорушенннян розглянуто Печерським районним м. Києва 23.06.2025, проте забезпечено надання загального доступу до постанови в ЄДРСР 22.07.2025. Про факт розгляду справи та про наявність і змісту постанови дізнався в ЄДРСР лише 25.07.2025 року, жодним іншим чином зі змістом постанови його не ознайомлювали і не мав можливості подати апеляційну скаргу, на підставі цього просить поновити йому строк на оскарження.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її винесення.
При цьому закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, наприклад, з часу отримання повного тексту постанови, як це передбачено в інших процесуальних кодексах.
Така позиція законодавця обґрунтована тим, що справи про адміністративні правопорушення є справами незначної складності, отже для них передбачений спрощений процесуальний порядок розгляду, скорочені строки як їх розгляду так і оскарження постанов, що сприяє стимулюванню особи сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї законом.
При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення (постанови), то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених, у даному випадку, положеннями КУпАП.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене ч. 2 ст. 294 КУпАП, надає особі, яка бажає оскаржити судове рішення, достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Також варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку SMS щодо документу «Судова повістка про виклик до суду» (а.с. 10) та клопотаннями про відкладення судового засідання поданими скаржником від 23.06.2025 року (а.с. 13).
Та обставина, що про наявність оскаржуваної постанови апелянту стало відомо 25.07.2025 року не може бути поважною причиною пропуску такого строку, оскільки ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи та об'єктивно мав можливість дізнатись про рух даної справи та результати її розгляду.
За таких обставин та з огляду на те, що апеляційна скарга і викладене в ній клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді не містять обґрунтування, як саме зазначені апелянтом обставини унеможливили вчасне оскарження судового рішення, то суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді пропущений без поважних причин і поновленню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя