Справа № 759/22102/24 Суддя в І-й інстанції Єросова І.Ю.
Провадження № 33/824/422/2025 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
14 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Павленка А.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Павленка А.В. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року, -
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 24.09.2024 року, о 03 годині 00 хвилин, в м. Києві, по Берестейському шосе (7км), керував транспортним засобом «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу «Драгер Alcotest» 6820, результат 1.96 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України.
В апеляційній скарзі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павленка А.В. вказано на незаконність та необґрунтованість постанови судді, через ненадання належної правової оцінки наявним у справі доказам. Зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 була безпідставною та незаконною, в момент зупинки його автомобіля поліцейський повідомив про ознаку алкогольного сп'яніння та намір складання протоколу не роз'яснивши ОСОБА_1 його права та обов'язки, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 виразив незгоду з результатами огляду на приладі «Драгер», однак поліцейський не надав йому можливість пройти огляд у закладі охорони здоров'я та відповідне направлення на такий огляд не склав, а отже обставини викладені у протоколі не відповідають дійсності. При цьому апелянтом звернуто увагу, на відеозапис з нагрудних камер поліцейського, який не є безперервним як це передбачено чинним законодавством України. Тому, просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Павленка А.В., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили доводи цієї скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Висновки місцевого суду про доведеність винності керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння стверджуються наступними доказами, зокрема:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №135617 від 24.09.2024 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та ідентифікаційних ознак транспортного засобу;
роздруківкою результатів проведеного огляду та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціальних технічних засобів, а саме Alcotest «Drager 6820» №ARНК-0531, відповідно до яких, у ОСОБА_1 виявлений алкоголь в концентрації 1,96‰, що перевищує допустиму норму (0,2‰) і указує на наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння;
відеозаписом зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано обставини виявлення правопорушення та процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння;
іншими доказами;
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП, наявності підстав для накладення на нього стягнення та із дотриманням вимог закону наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення.
Місцевим судом справа була розглянута всебічно, повного та об'єктивно, усі обставини справи були з'ясування із належною повнотою, усі висновки суду, у тому числі і про те, що вчинення адміністративного правопорушення мало місце стверджуються належними та допустимими доказами, які були досліджені у ході судового розгляду і яким судом була надана неналежна оцінка.
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутні відомості на підставі яких зроблено висновок про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу, оскільки факт керування водієм транспортним засобом у стані сп'яніння може доказуватись будь-яким із доказів, вичерпний перелік джерел яких визначений у ст.251 КУпАП, при цьому аналіз доказів, зібраних у цій справі указує на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння доведений повністю.
До того ж, як вбачається із відеозапису долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 визнавав що перебував у стані алкогольного сп'яніння, хоча з результатами пройденого огляду на приладі «Драгер Alcotest» був не згоден, при цьому клопотань про намір пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, не заявляв.
Твердження апелянта щодо не безперервності наданого відеозапису, є необґрунтованими, так як він є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Суд звертає увагу на те, що дійсно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов'язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов'язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов'язків.
На переконання апеляційного суду, долучений до справи відеозапис, на якому зафіксована розмова поліцейського з ОСОБА_1 , з'ясування обставин для складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії, які при цьому вчинили поліцейські об'єктивно доводить факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, наведене указує, що апеляційна скарга адвоката Павленка А.В. не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення.
Таким чином, постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 , відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не знаходить у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павленка А.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ігнатюк О.В.