Справа № 752/15758/24 Суддя в І-й інстанції Коваль В.О.
Провадження № 33/824/5436/2024 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
12 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Харчука О.П., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П., на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року, -
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 14.07.2024 року, в 00 годин 35 хвилин, в м. Києві по вул. Наддніпрянське шосе, керував автомобілем «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згодою водія, у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 7510, ARLM-0310, результат: 1.36 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України.
В апеляційній скарзі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П. вказано на незаконність постанови судді через поверхневе, неповне та не всебічне з'ясування всіх обставин справи. ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 , про що він неодноразово повідомляв поліцейських під час зупинення транспортного засобу, а відповідно й огляд а стан сп'яніння мав бути проведений відповідно до вимог ст.266-1 КУпАП, а не в загальному порядку, однак поліцейські на це не звернули уваги та в порушення вимог Закону, самостійно провели огляд та за його результатами склали протокол, однак в силу приписів вказаної норми закону проведена процедура є незаконною та вважається недійсною, а отже у даному випадку відсутні будь-які відомості чи докази, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння. Вказані обставини залишені поза увагою й судом першої інстанції, незважаючи на те, що сторона захисту неодноразово вказувала на них та надавала копію військового квитка ОСОБА_1 , як доказ незаконних дій працівників поліції. На думку апелянта, судом не надано належної правової оцінки вказаним обставинам, не враховано позицію Верховного Суду, а також не розглянуто питання щодо можливості застосування аналогії Закону та призначення ОСОБА_1 , як військовослужбовцю, більш м'якого стягнення. Тому, просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП або ж призначити ОСОБА_1 більш м'яке стягнення - у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Харчука О.П., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили доводи цієї скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Висновки місцевого суду про доведеність винності керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння стверджуються наступними доказами, зокрема:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 856213 від 14.07.2024 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та ідентифікаційних ознак транспортного засобу;
роздруківкою результатів проведеного огляду та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціальних технічних засобів, а саме Alcotest «Drager 7510» № ARLМ-0310, відповідно до яких, у ОСОБА_1 виявлений алкоголь в концентрації 1,36‰, що перевищує допустиму норму (0,2‰) і указує на наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння;
відеозаписом зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано обставини виявлення правопорушення та процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння;
іншими доказами;
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП, наявності підстав для накладення на нього стягнення та із дотриманням вимог закону наклав на нього стягнення у межах санкції передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення.
Місцевим судом справа була розглянута всебічно, повного та об'єктивного, усі обставини справи були з'ясування із належною повнотою, усі висновки суду, у тому числі і про те, що вчинення адміністративного правопорушення мало місце стверджуються належними та допустимими доказами, які були досліджені у ході судового розгляду і яким судом була надана неналежна оцінка доказів.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи відомостей на підставі яких зроблено висновок про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу, оскільки факт керування водієм транспортним засобом у стані сп'яніння може доказуватись будь-яким із доказів, вичерпний перелік джерел яких визначений у ст.251 КУпАП, при цьому аналіз доказів, зібраних у цій справі указує на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння доведений повністю.
Твердження апелянта щодо недійсності процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, оскільки він є військовослужбовцем, а відповідно такий огляд мав проводитися відповідно до вимог ст.266-1 КУпАП, є безпідставними, так як вказана норма Закону не передбачає порядок огляду військовослужбовців під час керування ними транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
На переконання апеляційного суду, процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проходила у відповідності до вимог Закону, що підтверджується долученим до справи відеозаписом на якому зафіксована розмова поліцейського з ОСОБА_1 , з'ясування обставин для складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії, які при цьому вчинили поліцейські об'єктивно доводить факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Не обґрунтованими є й посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 , як військовослужбовця мало бути притягнуто до відповідальності за ст.172-20 КУпАП, оскільки санкція вказаної статті не передбачає покарання за керування транспортним засобом у нетверезому стані, а як зазначало вище ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.
Отже, наведене указує, що апеляційна скарга захисника Харчука О.П. не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення.
Таким чином, постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 , відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не знаходить у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П. залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ігнатюк О.В.