Справа № 640/1582/20
02 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року прийнято адміністративну справу №640/1582/20 до провадження та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник Офісу Генерального прокурора 30.09.2025 подав до суду заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування заяви зазначає, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та Офісом Генерального прокурора, має досить важливе значення для відповідача, з діяльністю якого пов'язані, у тому числі, виплати, що просить стягнути позивач, та які фінансуються з державного бюджету, що потребує повного та всебічного встановлення обставин справи. Крім того, відповідач має бажання надати усні пояснення по суті спору, тому існує необхідність у розгляді справи №640/1582/20 в судовому засіданні з викликом сторін.
Вирішуючи подану заяву суд враховує таке.
Згідно з ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд зазначає, що хоча дана справа не належить до справ незначної складності, однак і не є справою, яка розглядається виключно за правилами загального позовного провадження.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують право учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, а тому підстави для розгляду в загальному позовному провадженні відсутні.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи наведене, заява представника Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Офісу Генерального прокурора про розгляд справи № 640/1582/20 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуюча суддя Д.Д. Гнап