01 жовтня 2025 рокусправа № 380/16889/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи в російській федерації;
визнати протиправними дії щодо розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітної плати з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 року по 31.07.2023 року та з 01.01.2004 року по 31.12.2009 року та з 01.09.2010 року по 31.12.2011 року;
зобов'язати здійснити перерахунок індивідуального коефіцієнту заробітної плати без урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 року по 31.07.2023 року та з 01.01.2004 року по 31.12.2009 року та з 01.09.2010 року по 31.12.2011 року починаючи з моменту звернення, а саме з 19.06.2025 року;
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усієї заробітної плати зазначену в довідках про заробітну плату № 02-0015 від 29.01.2018 року та від 17.01.2018 року № 30 починаючи з моменту звернення починаючи, а саме з 19.06.2025 року.
Позивач зазначає, що йому безпідставно зменшили пенсію шляхом розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати з урахуванням такого за період роботи з 01.07.2000 року по 31.07.2023 року та з 01.01.2004 року по 31.12.2009 року та з 01.09.2010 року по 31.12.2011 року. Крім того уважає, що відповідачем без достатніх на те правових підстав невраховано заробітню плату з 01.01.2012 року по 31.12.2017 року за період роботи у російській федерації, оскільки у довідці не міститься інформація про сплату внесків.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що сокільки в документах відсутня інформація, отримана від Пенсійного фонду російської федерації про сплату страховиї внесків, починаючи з 01.01.2024 року та враховуючи, що у довідках про заробітню плату за 2001-1007 року суми заробітної плати зазначені з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки, що не передбачено чинним законодавством України, суми заробітку, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2007 враховані нульовими. Уважає, що порушень законодавства у спірних правовідносиназх не допускав.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються наступні обставини.
Позивачу призначено пенсію за віком 07.12.2017 року, що пфдтверджується формою РС-право №ПС: 134250000246.
Рішенням від 14.07.2025 року перераховано пенсію, вид перерахунку - індивідуально (масовий); виж перерахунку - індексація заробітку; коефіцієнт стажу - 0,34917 (перерахунок пенсій (а.с. 20)).
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив розрахувати пенсію з урахуванням довідок про заробітну плату №02-0015 від 29.01.2018 року за період з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року, №30 від 2018 року за період з 2012 року по 2017 рік з урахуванням стажу 27 років 6 місяців 18 днів.
Відповідачем листом від 18.07.2025 року відмовлено у задоволенні такої заяви. Така відмова мотивована тим, що в документах відсутня інформація, отримана від Пенсійного фонду російської федерації про сплату страховиї внесків, починаючи з 01.01.2024 року та враховуючи, що у довідках про заробітню плату за 2001-1007 року суми заробітної плати зазначені з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки, що не передбачено чинним законодавством України, суми заробітку, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2007 враховані нульовими.
Змістом спірних правовідносин є відповідність дій відповідача щодо відмови в перерахунку щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії критеріям правомірності, передбачених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
При цьому ключовим у даному спорі є правильне визначення коефіцієнта заробітної плати.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступних мотивів та норм чинного законодавства.
Основи правового порядку в Україні визначені положеннями ст.19 Конституції України, згідно якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, продовжується у наведеній статті, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ст.46 Основного Закону України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 1058-IV).
Абзацом другим частини 2 сатті 63 Закону України № 1058-IV передбачено, що територіальними органами виконавчої дирекції Пенсійного фонду є головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно положень адзацу третього цієї ж частини згаданої статті, територіальні органи створюються і діють на підставі Положення про територіальні органи Пенсійного фонду, затвердженого правлінням Пенсійного фонду.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, з наступними змінами та доповненнями, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, затверджено Положення про територіальні органи Пенсійного фонду України (далі - Положення № 28-2).
Підпунктом 3 пукту 4 Положення № 28-2 передбачено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду, серед іншого, щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
Як передбачено абзацом першим ч.1 ст.44 Закону України № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи (абзац другий ч.1 ст.44 Закону України № 1058-IV).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (абзац третій ч.1 ст.44 Закону України № 1058-IV).
Абзацом першим ч.2 ст.44 Закону України № 1058-IV передбачено, що призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду (абзац другий цієї ж частини згаданої статті).
Згідно положень ч.3 ст.44 Закону України № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Наведені норми у своїй сукупності дозволяють суду прийти до висновку, що повноваження територіальних органів Пенсійного фонду у правовідносинах щодо реалізації особою, гарантованого Конституцією України права на соціальний захист (забезпечення у старості), обмежені призначенням або перерахунком пенсії особи.
При цьому як призначення так і перерахунок пенсії здійснюється за наявності законодавчо визначених підстав.
Зміст заяви представника позивача, а саме прохальна частина - розрахувати пенсію та додатки до неї, вказує на те, що така не може вказувати на волевиявлення особи про призначення чи перерахунок пенсії.
Поряд з цим, іншими матеріалами справи підтверджується те, що позивачу пенсія призначена 07.12.2017 року, при перерахунку якої, за рішенням відповідача від 14.07.2025 року, зменшено коефіцієнт заробітної плати.
Як наслідок, оскільки позивач не просив у своїй заяві здійснити перерахунок пенсії, а просив розрахувати її у інший спосіб після зменшення призначеної пенсії рішенням від 14.07.2025 року, у суду відсутні правові підстави кваліфікувати даний спір, як спір у сфері перерахунку пенсії та констатувати факт протиправності відмови у її перерахунку.
Більше того, зміст відповіді відповідача на заяву позивачу вказує на її роз'яснювальний характер та розгляд згаданої заяви в порядку передбаченому Законом України "Про звернення громадян".
В контексті захисту порушено права позивача на пенсійне забезпечення слід зазначити таке.
Відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов'язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року № 2073-IX, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 2073-IX).
Згідно положень п.3 ч.1 ст.2 Закону України № 2073-IX, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Зменшення пенсії позивача відбулось у спосіб прийняття відповідачем рішення від 14.07.2025 року, яке, за ознаками наведеними у п.3 ч.1 ст.2 Закону України № 2073-IX, є адміністративним актом.
При цьому, слід зазначити, що Верховний Суд в ухвалі від 22.05.2025 року, справа №320/31649/24, рішення органу пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії уважає адміністративним актом та поширює на нього дію Закону України № 2073-IX.
Відтак, захист права позивача на отримання пенсії у більшому розмірі може бути забезпечений у спосіб оскарження рішення, яким таку пенсію зменшено.
З огляду на викладене, позивачем обрано не той спосіб захисту порушеного права, а тому у задоволенні позову належить відмовити.
В силу положень ст.139 КАС України, судовий збір належить присудити з позивача, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович