Іменем України
01 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1672/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвокат Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні суду перебуває справа за позовом адвоката Єфімік Олени Олександрівни (представник позивача - Єфімік О.О.) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), з такими вимогами:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.06.2024;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2024.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за віком як інвалід. Позивачу з 01.06.2024 не прийшла пенсія на рахунок у банку. Цей факт підтверджено доданою до матеріалів справи копією листа Головного управління ПФУ в Луганській області.
Як стверджує представник позивача, цим же листом ГУ ПФУ в Луганській області повідомило, що у зв'язку з отриманням якоїсь інформації від правоохоронних органів відповідно до п. 5 ст. 49 Закону № 1058 пенсію припинено та проходження ідентифікації не допоможе її поновити.
Отже, з 01.06.2024 виплату пенсії позивачу зупинено без прийняття окремого рішення.
Представник позивача вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача на належний соціальний захист.
04.09.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував щодо задоволення позовних вимог у зв'язку із необґрунтованістю, з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком згідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З дати призначення та до 01.06.2024 включно пенсія позивачу нараховувалась та виплачувалась в повному обсязі, заборгованості за цей період немає.
03.06.2024 року до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов лист № 78/3/5/7-6904 від Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, щодо призупинення нарахування пенсійних виплат, з метою недопущення фінансової підтримки колабораційної діяльності за рахунок соціальних виплат держави, який зареєстровано за № 768/5.
Листом від 31.05.2024 № 78/3/5/7-6904 відповідачу повідомлено, що 3 управлінням Головного управління Служби Безпеки України в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022130000000080 від 10.03.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації, або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану).
З урахування викладеного, з метою недопущення фінансової підтримки колабораційної діяльності за рахунок соціальних виплат держави просили Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області розглянути питання щодо призупинення нарахування пенсійних виплат ОСОБА_2 .
З 01.06.2024 відповідно до пункту 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплату пенсії ОСОБА_1 зупинено до з'ясування без прийняття окремого рішення на підставі листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 31.05.2024 № 78/3/5/7-6904 (РМК № 768/5) у зв'язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії.
14.08.2024 ОСОБА_1 засобами веб-порталу за допомогою кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) було надано заяву № 15369 щодо поновлення виплати ВПО з типом ідентифікації «відеоконференцзв'язок».
Згідно рішення № 329252 від 29.08.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, під час відеоконференції при проведенні ідентифікації, особу ОСОБА_1 встановлено
Як стверджує представник відповідача, відповідно до пункту 5 частини першої статті 49 Закону 1058 з 01.06.2024 нарахування пенсії ОСОБА_1 знову призупинено та 30.12.2024 з метою вирішення питання щодо поновлення/відмови у виплаті пенсії було надіслано запит до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) за № 1200-0403-5/33394.
Також, ОСОБА_1 звернувся на веб-портал Пенсійного фонду України зі зверненням з питання поновлення виплати пенсії № ВЕБ-12001-Ф-С-24-208728, яке зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області 30.12.2024 за № 10428/Т-1200- 24. Звернення було розглянуто та повідомлено про підстави призупинення виплати пенсії, а саме: відповідно до пункту 5 частини 1 статті 49 Закону 1058 нарахування пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01.06.2024 у зв'язку з отриманням інформації, яка потребує уточнення та проведення фізичної ідентифікації особи - пенсіонера.
14.01.2025 від Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) отримано інформацію за запитом Головного управління № 1200-0403- 5/33394. Відповідь від 14.01.2025 вихід. № 78/3/5/7-608 зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області за № 88/5 від 15.01.2025. Головному управлінню повідомлено, що факти колабораційної діяльності ОСОБА_1 перевіряються, а відомості досудового розслідування не підлягають розголошенню відповідно до вимог статті 222 Кримінально-процесуального кодексу України.
24.10.2024 засобами веб-порталу за допомогою кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) ОСОБА_1 було надано заяву за № 19695 щодо зміни виплатних реквізитів. Зміни внесені до електронної пенсійної справи.
Представник відповідача вважає, що ГУ ПФУ в Луганській області у своїй діяльності діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:
- ухвалою суду від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: Луганська обл., Біловодський район, с. Євсуг, перебуває на обліку ГУ ПФУ в Луганській області як отримувач пенсії.
Листом Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 31.05.2024 № 78/3/5/7-6904 було повідомлено ГУ ПФУ в Луганській області про те, що управлінням здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22022130000000080 від 10.03.2022 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, зокрема, щодо ОСОБА_1 . З метою недопущення фінансової підтримки колабораційної діяльності за рахунок соціальних виплат держави, зокрема з державного бюджету, просили Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області розглянути питання щодо призупинення нарахування пенсійних виплат ОСОБА_1 .
Рішенням від 29.08.2024 про встановлення особи № 329252 за результатами проведеного відеоконференцзв'язку за заявою від 14.08.2024 та наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені запитання в ході відеоконференції особу ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено.
Позивач звернувся до веб-порталу ГУ ПФУ в Луганській області із заявою ВЕБ-12001-Ф-С-24-208728 від 29.12.2024, відповідно до якої просив надати пояснення щодо не виплати заборгованості пенсії на банківський рахунок.
ГУ ПФУ в Луганській області листом 30.12.2024 10061-10428/T-04/8-1200/24 повідомлено позивача про те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за віком, виплату якої призупинено з 01.06.2024 на підставі норм пункту 5 частини першої статті 49 Закону 1058 у зв'язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії. Після отримання відповіді від правоохоронних органів Головним управлінням буде вирішено питання про поновлення вам виплати пенсії з урахуванням проведеного відеоконференцзв'язку
Листом Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 14.01.2025 № 78/3/5/7- 608 на вих. № 30.12.2024 № 1200-0403-8/33394 було повідомлено, що факти причетності до колабораційної діяльності стосовно ОСОБА_1 перевіряються в рамках кримінального провадження № 22022130000000080, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У матеріалах пенсійної справи відсутнє рішення територіального органу Пенсійного фонду України про припинення виплати позивачу пенсії з 01.06.2024.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства України.
Статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 47 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48-1 Закону № 1058-IV визначено, що виплата особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, призначених пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання.
Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого.
Отже, навіть наявність вироку суду з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі не є підставою для зупинення виплати пенсії, призначеної згідно з вимогами Закону № 1058-IV відповідно до вимог чинного законодавства.
Підстави для припинення виплати пенсії визначені статті 49 Закону № 1058-IV, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном;
3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;
3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Враховуючи, що відповідачем не прийнято рішення, з якого можливо було б встановити підставу, визначену статтею 49 Закону № 1058-IV, для припинення виплати пенсії позивачеві, та не встановлення таких підстав в ході судового розгляду, має місце протиправні дії відповідача щодо невиплати позивачеві раніше призначеної пенсії з 01.06.2024.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі № 608/1189/14-а дійшов аналогічних висновків та зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право на отримання пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.
Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: «перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов'язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою» (параграф 30).
Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).
Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність застосування принципу верховенства права щодо спірних правовідносин та констатувати порушення відповідачем пункту 1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини тобто порушення права власності позивача на суми призначеної пенсії, що здійснено відповідачем без законних підстав, тобто в свавільний спосіб.
Статтею 46 Закону № 1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Оскільки зі змісту Закону № 1058-ІV та самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11 квітня 2018 року, від 24 квітня 2018 року у справах № 820/5621/15 і № 167/592/17 відповідно.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що невиплата позивачу раніше призначеної пенсії з є протиправною. Позивач, починаючи з 01.06.2024, не отримує пенсію з вини відповідача. Відповідно, суми пенсії, невиплачені позивачу з вини відповідача, мають бути виплачені їй за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин суд вважає, що обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю лише із словесним корегуванням обраного позивачем способу судового захисту.
Приписами частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки у вказаній справі спір стосувався поновлення виплати вже призначеної пенсії, а не присудження її виплати, то негайне виконання рішення суду в цьому випадку не застосовується.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача і позовні вимоги судом задовольняються, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 370, 371 КАС України, суд
Позов адвокат Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: Луганська обл., Біловодський район, с. Євсуг) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (області (код ЄДРПОУ: 21782461, місцезнаходження: Луганська обл., м. Сіверськодонецьк (м. Сєвєродонецьк), вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати з 01 червня 2024 року раніше призначеної пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 з 01 червня 2024 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 969 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.О. Кисельова