ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" жовтня 2025 р. справа № 300/2674/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної військової адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної військової адміністрації (далі - відповідач), за змістом якого просить суд:
- визнати протиправно відмову відповідача, оформлену листом за № 675/05.4-02/09-25 від 04.04.2025, у прийнятті документів та встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;
- зобов'язати відповідача прийняти документи для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та внести подання до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській обласній державній адміністрації для розгляду питання щодо встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 28.03.2025 позивачці встановлено ІІ групу інвалідності за захворюванням, пов'язаним із впливом аварії на ЧАЕС. Позивачка звернулася до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної військової адміністрації із заявою щодо встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, однак, отримала відмову мотивовану тим, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи причинний зв'язок з інвалідністю з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС встановлено після набрання чинності Законом № 76-VIII. Вважаючи протиправною таку відмову, звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 відкрито провадження у даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.22).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.05.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав на те, що відповідно до статей 11 та 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.1993 вони прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4. На підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII (набрав чинності з 01.01.2015) виключено статтю 2 Закону та скасовано статтю 23, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи. Медико-соціальною експертною комісією причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою ОСОБА_1 встановлено після набрання чинності Законом № 76-VIII. Статтею 58 Конституції України передбачено - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Внаслідок чого, просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.26-28).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.
Судом встановлено, що 12.12.2005 ОСОБА_1 видано посвідчення громадянина (громадянки), яка постійно проживає на території зони посиленого радіоактивного контролю серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Відповідно до експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 28.06.2023, яка розглядала надану згідно Переліку, та зареєстровану в ЛРМЕК 2023 року документацію ОСОБА_1 , на предмет встановлення причинного зв'язку захворювань, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС, зроблено висновок, що захворювання позивачки «СА правої молочної залози зТ2Рn2М0 ст ІІІ кл. гр ІІІ», пов'язане з наслідками на Чорнобильській АЕС (а.с.14).
Позивачка звернувся до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації із заявою про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок ЧАЕС, категорії 1.
Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації листом від 04.04.2025 за № 675/05.4-02/09-25 повідомив позивачку, що відповідно до статей 11 та 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.1993 вони прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4. На підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII (набрав чинності з 01.01.2015) виключено статтю 2 Закону та скасовано статтю 23, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи. Однак, медико-соціальною експертною комісією причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою ОСОБА_1 встановлено після набрання чинності Законом № 76-VIII, внаслідок чого, відсутні підстави для видачі оскаржуваного посвідчення (а.с.20).
Позивачка, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує її право на належний соціальний захист, за захистом своїх прав звернулася з позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно зі статтею 11 Закону № 796 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону (пункт 6 частини першої); крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону (частина друга).
Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону № 796 встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
За приписами статті 12 Закону № 796-ХІІ причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Неповнолітнім дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, в разі захворювання причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлюється відповідно до частини першої цієї статті.
Неповнолітнім дітям, зазначеним у статті 27 Закону № 796, в разі захворювання причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлюється відповідно до частини першої цієї статті.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до копії експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 28.06.2023, яка розглядала надану згідно Переліку, та зареєстровану в ЛРМЕК 2023 року документацію ОСОБА_1 , на предмет встановлення причинного зв'язку захворювань, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС, зроблено висновок, що захворювання позивачки «СА правої молочної залози зТ2Рn2М0 ст ІІІ кл. гр ІІІ», пов'язане з наслідками на Чорнобильській АЕС.
Так, підставою для відмови позивачці в наданні статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 відповідачем зазначено, що медико-соціальною експертною комісією причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою ОСОБА_1 встановлено після набрання чинності Законом № 76-VIII.
В даному аспекті суд вказує на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок № 551).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 551, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон), іншими актами законодавства.
Згідно з абзацами третім, шостим, сьомим пункту 3 Порядку № 551, особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії Б синього кольору. У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис Безстроково. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - уповноважені органи), що скріплюється печаткою.
За приписами абзацу 9 пункту 10 Порядку № 51 посвідчення видаються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
В конкретному випадку, позивачці для отримання посвідчення особи, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 законодавством визначено такі умови:
- особа повинна мати статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи;
- повинен бути встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня (тобто на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи) або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
При встановленні причинного зв'язку хворіб з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі - причинний зв'язок хворіб), уповноваженими медичними комісіями при експертизі медичних справ та під час стаціонарного обстеження осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення причинного зв'язку хворіб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС застосовуються Перелік хворіб, при яких може бути встановлено причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затверджений наказом МОЗ України від 17.05.1997 №150, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.09.1997 за № 448/2252 (у редакції наказу МОЗ України від 14.06.2012 № 441) (далі - Перелік хворіб), та Перелік хворіб і патологічних станів, ризик виникнення яких підвищується в результаті впливу на організм дитини іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затверджений наказом МОЗ України від 17.05.1997 № 150, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за № 448/2252 (у редакції наказу МОЗ України від 14.06.2012 № 441) (далі - Перелік хвороб і патологічних станів).
Отже, однією з підстав для отримання посвідчення категорії 1 є встановлення уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Інших вимог для отримання посвідчення категорії 1 серії Б, законодавець не визначає, єдиною умовою є лише відповідний висновок медичної установи.
Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 справа № 826/13094/16, від 21.02.2018 справа № 826/3650/17 висловив правову позицію, за якою до потерпілих від Чорнобильської АЕС відносяться особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким спеціалізованою медико-соціальною комісією встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи. Однією з підстав для отримання посвідчення категорії 1 є встановлення уповноваженою медичною комісією причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою, зокрема: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою; інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою; хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Окрім того, згідно з абзацами першим, шостим, вісімнадцятим та дев'ятнадцятим пункту 11 Порядку № 551, посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються, зокрема, особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
Відповідно до пункту 11-1 Порядку № 551, для отримання посвідчення особи подають заяви разом з необхідними документами, зазначеними у пункті 11 цього Порядку, до районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг, - до центрів надання адміністративних послуг.
Заяви разом з необхідними документами подаються в паперовій або за наявності технічної можливості - в електронній формі.
У разі пред'явлення заявником паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом, інформацією про місце проживання (за наявності), скановані копії такого документа не подаються.
Районна в мм. Києві та Севастополі держадміністрація опрацьовує інформацію, зазначену в документах, поданих у паперовій формі, та передає їх на розгляд уповноваженому органу.
Виконавчий орган сільських, селищних, міських, районних у містах рад або центр надання адміністративних послуг за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики), яку надсилає не пізніше наступного робочого дня засобами електронного зв'язку виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районній держадміністрації через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
Якщо заяви разом з необхідними для отримання посвідчення документами формуються виконавчим органом сільських, селищних, міських, районних у містах рад або центром надання адміністративних послуг виключно в електронній справі, такі документи у паперовій формі передаються виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районній держадміністрації не рідше ніж раз на два тижні.
Виконавчий орган міської ради міста обласного значення, районна держадміністрація на підставі отриманої електронної справи перевіряє пакет документів та після отримання їх у паперовій формі передає уповноваженому органу.
Видача посвідчення особі провадиться уповноваженим органом через районні в мм. Києві та Севастополі держадміністрації або виконавчий орган сільських, селищних, міських, районних у містах рад або центр надання адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 1 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 26 грудня 2018 року № 1945 далі - Положення), комісія з розгляду документів для видачі посвідчень громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Комісія), є органом, що розглядає документи для видачі посвідчень громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 3 Положення встановлено, що основним завданням комісії є розгляд документів, що підтверджують статус для видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 4 Положення визначено, що Комісія має право:
1) одержувати в установленому порядку від органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію та документи, необхідні для вирішення покладених на неї завдань;
2) виносити за поданням обласної адміністрації на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України, спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
3) залучати спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції.
Основною формою діяльності Комісії є засідання, які проводяться за потребою, але не рідше одного разу на місяць (пункт 5 Положення).
Рішення Комісії оформляється протоколом. Протокол засідання підписується всіма присутніми на засіданні членами Комісії (пункт 8 Положення).
При цьому пунктами 11, 12, 13 Положення визначено, що документи, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, подаються на розгляд Комісії на підставі подання районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських рад.
Копії документів засвідчуються нотаріально або в установленому порядку структурними підрозділами з питань соціального захисту населення райдержадміністрацій та міських рад.
Заяви з усіма необхідними документами розглядаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення протягом 10 днів та разом з поданням голови районної державної адміністрації, міського голови передаються до Департаменту з питань соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Рішення Комісії про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається в місячний термін з дня надходження необхідних документів.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 28.06.2023, яка розглядала надану згідно Переліку, та зареєстровану в ЛРМЕК 2023 року документацію ОСОБА_1 , на предмет встановлення причинного зв'язку захворювань, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС, зроблено висновок, що захворювання позивачки «СА правої молочної залози зТ2Рn2М0 ст ІІІ кл. гр ІІІ», пов'язане з наслідками на Чорнобильській АЕС (а.с.14).
Таким чином, причиною захворювання, яке призвело до інвалідності позивачки є вплив аварії на ЧАЕС.
Разом з тим, відповідачем, всупереч вищенаведеним нормам чинного законодавства, не здійснено належного опрацювання інформації, зазначеної в документах наданих позивакою та не передано їх на розгляд уповноваженому органу, внаслідок чого, у рішенні відповідача, оформленому у вигляді листа, відсутня будь-яка правова або фактична оцінка наданих документів, як і обґрунтування причин їх неврахування при вирішенні питання щодо надання позивачці відповідного статусу та посвідчення.
Так, вказана бездіяльність відповідача свідчить про недотримання відповідачем принципу добросовісності та розсудливості при реалізації наданих повноважень в аспекті порушеного позивачкою питання, внаслідок цього, остання була позбавлена можливості реалізувати своє право на встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.
Суд також відхиляє доводи відповідача щодо неможливості встановлення відповідного статусу позивачці у зв'язку із набранням чинності Закону України №76-VIII, оскільки встановлення причинного зв'язку відбулося після його ухвалення. Такі твердження не спростовують наявність самого причинного зв'язку, який підтверджено компетентною міжвідомчою експертною комісією відповідно до чинного порядку.
На підставі викладеного, суд вважає, що у справі наявні достатні докази для визнання бездіяльності відповідача щодо не оформлення та не подання до відповідної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про встановлення ОСОБА_1 статусу учасника особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильській АЕС категорії 1 та видачі відповідного посвідчення.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.
Згідно положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача підготувати (оформити) та направити до комісії Івано-Франківської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії та видачі відповідного посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, внаслідок чого, адміністративний позов підлягає до задоволення.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України “Про судовий збір», а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо не оформлення та не подання до комісії Івано-Франківської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильській АЕС 1 категорії та видачі відповідного посвідчення.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25925236, вул. Л. Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76000) підготувати та направити до комісії Івано-Франківської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильській АЕС 1 категорії та видачі відповідного посвідчення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25925236, вул. Л. Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76000).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.