01 жовтня 2025 року Справа № 280/5444/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75, оф. 226, код ЄДРПОУ 20508338)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач, Фонд) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 41 052,32 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 10 осіб, середньооблікова кількість осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII) повинна складати 1 особа. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше встановленого нормативу, внаслідок чого до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та нараховано пеню в загальному розмірі 41052,32 грн. Вказує, що суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році відповідачем не сплачено. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 08.07.2025 продовжено встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
20.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 01.12.2022. Середньооблікова чисельність працівників відповідача у 2024 році склала 10 осіб, з яких 3 особи з інвалідністю. Отже, відповідач вважає застосування санкцій безпідставним та просить відмовити у задоволенні позову.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік становить 10 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників 793667,16 грн; середня річна заробітна плата штатного працівника 79366,72 грн; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, 0,00 одиниць; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 39 683,36 грн.
Розрахунок направлено відповідачу шляхом розміщення в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 04.03.2025.
У зв'язку із несплатою відповідачем у встановлений строк адміністративно-господарських санкції, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено положеннями ст. 19 Закону №875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об'єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
про працевлаштованих осіб з інвалідністю;
про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті…
..Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.
У відповідності до статті 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред'являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді (ч. 10 ст. 20 Закону № 875-XII).
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, до роботодавців застосовуються адміністративно-господарські санкції, які обчислюються як певна сума за кожне непрацевлаштоване місце в межах нормативу (залежно від розміру середньої заробітної плати). Такі адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення відповідного нормативу. Автоматизоване виявлення Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю роботодавців-порушників до 10 березня на основі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є реактивним заходом контролю, що відбувається після завершення звітного року. За результатами такого заходу Фонд може накласти на роботодавця адміністративно-господарські санкції та пеню відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого Постановою КМ України № 70.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 (пункти 37, 39, 59).
Судом встановлено, що підставою для застосування до відповідача адміністративно господарських санкцій стало автоматизоване виявлення факту невиконання позивачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році на підставі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача у 2024 році, склала 10 осіб, отже, визначений з урахуванням положень статті 18 Закону № 875-XII норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 1 особа.
Відповідачем надано до матеріалів справи письмові докази, з яких встановлено, що з 22.05.2023 (наказ №17-ПР від 19.05.2023 про прийняття на роботу) у відповідача працював ОСОБА_2 , якому встановлено 3 групу інвалідності з 11.04.2023 (довідка до Акта огляду МСЕК серія 12ААГ №152983). Наказом (розпорядження) №11-зв від 31.05.2024 ОСОБА_2 звільнено за угодою сторін.
Також, судом встановлено, що з 18.06.2024 (наказ №30-ПР від 17.06.2025 (про прийняття на роботу) у відповідача працював ОСОБА_3 , якому встановлено 2 групу інвалідності з 24.06.2021 (довідка до Акта огляду МСЕК серія 12ААВ №399714). Наказом (розпорядження) №1-ЗВс від 22.07.2024 ОСОБА_3 звільнено у зв'язку зі смертю працівника.
Крім того, згідно наданих документів, з 26.12.2024 (наказ №32-ПР від 25.12.2024 про прийняття на роботу) у відповідача працює ОСОБА_4 , якому встановлено 2 групу інвалідності з 05.06.2006 (довідка до Акта огляду МСЕК серія АД №050093).
Водночас, слід зазначити, що, починаючи 06 листопада 2022 року Фонд не проводить власних розрахунків, а покладається на дані автоматизованого аналізу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, які формуються до 10 березня відповідного року зі звітності роботодавця, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю лише виявляє роботодавців-порушників нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та накладає адміністративно-господарські санкції відповідно до формули обрахунку, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII.
Згідно зі статтею 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ), роботодавець (платник єдиного внеску) зобов'язаний подавати достовірну звітність до Пенсійного фонду України, яка включає відомості про працівників, у тому числі осіб з інвалідністю.
Пункт 3 Розділу IV. «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (далі - Положення №10-1) визначає, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Такі дані автоматично потрапляють до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Роботодавець, що виявив помилку в поданій звітності, має право подати уточнюючу звітність до Пенсійного фонду України відповідно до Положення № 10-1. Проте, якщо роботодавець подав звітність з неправильною середньообліковою чисельністю штатних працівників або не вказав у звітності працівника з інвалідністю (через помилку чи незнання про наявність у працівника статусу інвалідності) та не уточнив звітність до 10 березня, Фонд має всі підстави вважати, що норматив не виконано, і накласти санкції відповідно до статті 20 Закону № 875-XII.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 підкреслив, що з набранням чинності Законом № 2682-IX (з 06 листопада 2022 року) Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих станом на контрольну дату - до 10 березня року, наступного за звітним.
Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності.
За змістом пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556 (в редакції, чинній на дату подання відповідної податкової звітності: далі - Порядок №4), заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, що є невід'ємною частиною Розрахунку.
У рядках цієї частини зазначається, крім іншого, рядок 102 - працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб.
Додатком №1 до Порядку №4 затверджено Таблицю відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до якої до коду категорії застрахованих осіб « 2» відносяться працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях.
Відповідачем надано до матеріалів справи податкову звітність про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску за 1 та 4 квартал 2024 року, з якої встановлено, що позивач звітував про працевлаштування осіб з інвалідністю лише у 1 кварталі 2024 року, зокрема:
1) у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (звітний) за 1 квартал 2024 року (від 01.05.2024) у рядку 102 задекларовано працевлаштування 1 особи, якій відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.
Згідно Додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до вказаного Розрахунку за січень 2024 року: у рядку 9 зазначено ОСОБА_2 , код категорії застрахованої особи « 2», кількість календарних днів перебування у трудових відносинах - 31, кількість календарних днів без збереження заробітної плати - 31.
Згідно Додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до вказаного Розрахунку за лютий 2024 року: у рядку 10 зазначено ОСОБА_2 , код категорії застрахованої особи « 2», кількість календарних днів перебування у трудових відносинах - 29, кількість календарних тимчасової непрацездатності - 7;
Згідно Додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до вказаного Розрахунку за березень 2024 року: у рядку 21 зазначено ОСОБА_2 , код категорії застрахованої особи « 2», кількість календарних днів перебування у трудових відносинах - 31, кількість календарних тимчасової непрацездатності - 8.
Крім того, інформацію про ОСОБА_2 відображено в Додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» до вказаного Розрахунку, у рядку 9, дата закінчення трудових відносин - 31.03.2024, підстава для припинення трудових відносин - наказ №11-зв від 31.03.2024, підстава звільнення - п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України;
2) в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (звітний) за 2 квартал 2024 року (від 06.08.2024) у рядку 102 позивачем не задекларовано працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (у відповідному рядку стоїть позначка «-»);
3) в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (звітний) за 3 квартал 2024 року (від 05.11.2024) у рядку 102 позивачем не задекларовано працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (у відповідному рядку стоїть позначка «-»);
4) в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (звітний) за 4 квартал 2024 року (від 04.02.2025) у рядку 102 позивачем не задекларовано працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (у відповідному рядку стоїть позначка «-»).
Таким чином, відповідно до даних звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску у 2024 році, самостійно поданої відповідачем до контрольної дати - до 10 березня року, наступного за звітним, у відповідача працювала така кількість осіб, яким встановлено інвалідність: у січні - 1 особа; у лютому - 1 особа, у березні - 1 особа, у квітні - 0 осіб, у травні - 0 осіб, у червні - 0 осіб, у липні - 0 осіб, у серпні - 0 осіб, у вересні - 0 осіб, у жовтні - 0 осіб, у листопаді - 0 осіб, у грудні - 0 осіб. Отже, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2024 році, яким встановлено інвалідність, складає (1+1+1+0+0+0+0+0+0+0+0+0)/12 = 0,25 (заокруглюється до 0), що не підтверджує виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році в кількості 1 особа.
Суд відхиляє подані відповідачем уточнюючі Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за березень 2024 року (подана до контролюючого органу 01.08.2025), за квітень 2024 року (подана до контролюючого органу 01.08.2025), за травень 2024 року (подана до контролюючого органу 04.08.2025), оскільки відповідні виправлення внесені відповідачем після 10 березня 2025 року, що не звільняє відповідача від сплати адміністративно-господарської санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності.
Слід також зазначити, що в силу вимог п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI “Про зайнятість населення» (далі - Закон №5067-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу"). Інформація щодо вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України подається не пізніш як за 10 календарних днів до вивільнення.
Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 р. № 553, який набрав чинності з 09.06.2023, визначає механізм надання підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - роботодавець), філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (міському, районному, міськрайонному центру зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.
Вказаний Порядок передбачає, що роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням (п.2).
Первинна інформація надається роботодавцем з метою інформування про наявність потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.
Уточнювальна інформація подається в разі потреби на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії (вакансій), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата (кандидатів). При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади) (п.4).
Роботодавець може повідомити центру зайнятості про закриття вакансії (вакансій) шляхом надсилання відповідної інформації в електронній формі на офіційну електронну адресу центру зайнятості (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи) (п.5).
Роботодавець подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою звітності № 3-ПН, визначеною Мінекономіки (п.6).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на роботодавця покладається обов'язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органів працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості, однак законодавством не покладено обов'язок на роботодавців здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 09.06.2021 у справі № 920/474/20 та від 22.08.2023 у справі № 120/2403/20-а.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.04.2022 № 827-22 Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за № 565/37901, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (далі - Порядок №827-22).
Періодичність подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, але передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію (пункт 1.5 Порядку №827-22).
Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 11.09.2020 у справі №440/2010/19 та від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.
Таким чином, передбачена ч. 1 ст. 20 Закону №875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов'язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п'ятої статті 19 Закону №875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справах № 817/652/17, № 802/707/17-а.
Позивачем до матеріалів справи надано лист Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості від 20.05.2025 №1554/03/04-20, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з грудня 2023 року по грудень 2024 року не надавала до Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (Вакансії)» для працевлаштування осіб з інвалідністю. Протягом 2024 року ФОП ОСОБА_1 не приймала участь у спільних заходах із Запорізькою філією Запорізького обласного центру зайнятості за напрямком працевлаштування осіб з інвалідністю.
Таким чином, встановлені судом обставини дають підстави суду для висновку про невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого статтею 19 Закону №875-XІI, що має наслідком сплату ним адміністративно-господарських санкцій.
Судом встановлено, що розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, надісланий відповідачу у встановленому порядку.
Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом №875-XII, регулює Порядок нарахування пені та її сплати, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223 (далі - Порядок №223).
Відповідно до положень п.3.1, п.3.4, п.3.5, п.3.7 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.
Відповідно до формули нарахування пені, зазначеної у Порядку №223, розрахунковий розмір пені у спірних правовідносинах становить: 15,5x120:100:365=0,05 % де:
15,5 - облікова ставка Національного банку України станом на дату подання позову (за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/monetary/stages/archive-rish);
365 - кількість днів у поточному році;
120 - відсотки від ставки НБУ, законодавчо встановлені для розрахунку розміру пені;
Сума пені за один день прострочення становить: 39 683,36 грн (сума адміністративно-господарських санкцій) х 0,05 % (розрахунковий розмір пені)= 19,84 грн.
Таким чином, сума пені, що підлягає сплаті у спірних правовідносинах, становить: 19,84 грн (сума пені за один день) х 69 (кількість днів прострочення по день подання позову) = 1368,96 грн.
Суду не надано доказів сплати відповідачем суми заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 41 052,32 грн, як не надано і доказів, які б свідчили про виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75, оф. 226, код ЄДРПОУ 20508338) суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 41 052,32 грн. (сорок одна тисяча п'ятдесят дві гривні 32 коп.).
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 01.10.2025.
Суддя М.О. Семененко