Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 жовтня 2025 року Справа№200/4990/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 051330003933 від 22.05.2025, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за заявою ОСОБА_1 від 13.05.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 15.04.1992 по 19.11.1993; з 07.12.1994 по 29.10.1996; з 04.02.1998 по 31.12.1998; до пільгового стажу період проходження військової служби з 24.06.1989 по 26.11.1991, до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 (Шахтарі) (пост.№202) періоди роботи з 29.12.1988 по 10.04.1989; з 15.05.1992 по 19.11.1993, з 07.12.1994 по 29.10.1996, з 04.02.1998 по 31.12.1998 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.05.2025.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на безпідставну відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з не зарахуванням спірних періодів роботи до загального страхового і пільгового стажу.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 , звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою від 13.05.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих до заяви від 13.05.2025 для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи: - згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 22.06.2012, оскільки записи про роботу зроблено раніше ніж дата видачі дублікату трудової книжки 22.06.2012, що суперечить Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях від 29.07.1993 №58; - згідно довідок від 17.03.2025№ 16/126-1 та від 16.04.2025 № 16/22-1, оскільки в довідках відсутні накази про прийняття та звільнення з роботи. Стаж зараховано згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди: - згідно наданих довідок 17.03.2025 №16/126-1, від 16.04.2025 №16/22-1, від 17.03.2025 №16/126-4 та від 17.03.2025 №16/126-7, оскільки довідки не відповідають додатку №5 Порядку, а саме: відсутній підпис головного бухгалтера. Також накази про результати атестації робочих місць від 13.05.1999 №219 та від ...2004 №116 не завірено належним чином (відсутня печатка); - згідно наданої довідки від 17.03.2025 №16/126-10, оскільки довідка не відповідає додатку №5 Порядку, а саме: відсутній підпис начальника відділу кадрів. Пільговий стаж зараховано на підставі даних Реєстру застрахованих осіб з урахуванням інформації в таблицях «Відомості по спеціальному стажу». На підставі цього, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону через відсутність необхідного страхового стажу 25 років. Вважає, що позивачем не підтверджено спірні періоди роботи на посадах за Списком №1, що не дає право на розрахунок стажу на інших умовах ніж це здійснено Головним управлінням.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано у відповідача.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 14.03.2025.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.05.2025 про призначення пенсії за віком ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення № 051330003933 від 22.05.2025 про відмову в призначенні пенсії.
Указаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону, за відсутності необхідного страхового стажу 25 років.
У спірному рішенні зазначено, що вік заявника 55 років 3 місяці. Страховий стаж заявника становить 13 років 1 місяць 27 днів, з урахуванням кратності 19 рік 1 місяць 27 днів. Пільговий стаж за Список №1 становить 6 років 4 місяці 28 днів.
Також зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: роботи згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 22.06.2012, оскільки записи про роботу зроблено раніше ніж дата видачі дублікату трудової книжки 22.06.2012, що суперечить Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях від 29.07.1993 №58. Згідно довідок від 17.03.2025№ 16/126-1 та від 16.04.2025 № 16/22-1, оскільки в довідках відсутні накази про прийняття та звільнення з роботи. Стаж зараховано згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди: згідно наданих довідок 17.03.2025 №16/126-1, від 16.04.2025 №16/22-1, від 17.03.2025 №16/126-4 та від 17.03.2025 №16/126-7, оскільки довідки не відповідають додатку №5 Порядку, а саме: відсутній підпис головного бухгалтера. Також накази про результати атестації робочих місць від 13.05.1999 №219 та від ...2004 №116 не завірено належним чином (відсутня печатка), згідно наданої довідки від 17.03.2025 №16/126-10, оскільки довідка не відповідає додатку №5 Порядку, а саме: відсутній підпис начальника відділу кадрів. Пільговий стаж зараховано на підставі даних Реєстру застрахованих осіб з урахуванням інформації в таблицях «Відомості по спеціальному стажу».
Позивачем до суду надана копія трудової книжки (дублікат) НОМЕР_1 від 22.06.2012, в якій наявні записи: - № 1-2 щодо роботи позивача з 28.12.1988 по 10.04.1989 на посаді учня електрослюсаря підземного на період виробничої практики; - № 3-6 щодо роботи позивача у період з 15.04.1992 на посаді учня гірника підземного, з 22.08.1992 учня гірника з ремонту гірничих виробок підземним, з 12.02.1993 по 19.11.1993 гірником з ремонту гірничих виробок підземним.
Також на сторінках 6-11 трудової книжки (дублікат) позивача є записи: - щодо прийняття позивача 07.12.1994 на посаду учня гірника очисного вибою, з повним робочим днем на підземній роботі в Державному підприємстві «Дзержинськвугілля» (Відокремлений підрозділу шахта «Північна»); - щодо роботи позивача у період з 24.01.1995 по 29.10.1996 на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем на підземній роботі в Державному підприємстві «Дзержинськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «Північна»; - щодо прийняття позивача 04.02.1998 на посаду учня забійника на відбійних молотках, з повним робочим днем на підземній роботі в Державному підприємстві «Дзержинськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «Північна»; - щодо переведення позивача 26.03.1998 на посаду забійника на відбійних молотках, з повним робочим днем на підземній роботі в Державному підприємстві «Дзержинськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «Північна»; - щодо роботи позивача у період з 22.08.1998 по 16.05.2002 на посаді гірника очисного вибою, з повним робочим днем на підземній роботі в Державному підприємстві «Дзержинськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «Північна».
На підтвердження роботи позивача у Відокремленому підрозділі «Шахта «Північна» позивач надав копії архівних довідок Державного підприємства «Торецьквугілля» від 17.03.2025 № 16/126-1 і від 16.04.2025 № 16/22-1 про підтвердження спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії, в яких зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день працював на Відокремленому підрозділі «Шахта «Північна» і був зайнятий повний робочий день на підземних роботах: - з 07.12.1994 по 16.12.1994 уч. пункт як підземний учень гірника очисного забою, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1; - з 17.12.1994 по 23.01.1995 як підземний учень гірника очисного забою, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1, пункт 1.1.а; - з 24.01.1995 по 29.10.1996 як підземний гірник очисного забою, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1, пункт 1.1.а;
- з 04.02.1998 по 06.02.1998 уч пункт в якості підземний учень забійника на відбійних молотках, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1; - з 07.02.1998 по 25.03.1998 в якості підземний учень забійника на відбійних молотках, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1; - з 26.03.1998 по 19.08.1998 в якості підземний забійник на відбійних молотках, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1; - з 20.08.1998 по 21.08.1998 уч. Пункт в якості підземний учень ГРОЗ, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1; - з 22.08.1998 по 16.05.2002 в якості підземний ГРОЗ, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1.
У вказаних довідках наявні відомості про відпустки без збереження заробітної плати, наведені підстави видачі та відомості про атестацію робочих місць. Ці довідки скріплені печаткою підприємства, підписані керівником підприємства, начальником відділу кадрів, бухгалтером архіву і завідуючим архіву.
Відповідно до копії військового квитка НОМЕР_3 , виданого 02.02.1998, позивач проходив військову службу з 24.06.1989 по 26.11.1991 (строкова військова служба).
Відповідно до копії диплома НОМЕР_4 , виданого 19.06.1989, ОСОБА_1 поступив в 1985 році в Дзержинський гірничий технікум і в 1989 році закінчив повний курс цього технікуму за спеціальністю гірнича електромеханіка.
Крім того, позивач надав до суду копії наказів про результати атестації робочих місць.
Відповідач надав до суду розрахунок стажу форму РС-право щодо позивача відповідно до якого спірні періоди з 15.04.1992 по 19.11.1993; з 07.12.1994 по 29.10.1996; з 04.02.1998 по 31.12.1998 не зараховані до страхового стажу. Також спірні періоди з 29.12.1988 по 10.04.1989; з 15.05.1992 по 19.11.1993, з 07.12.1994 по 29.10.1996, з 04.02.1998 по 31.12.1998 не зараховані до спеціального стажу позивача.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності не зарахуванням спірних періодів роботи до загального страхового і пільгового стажу під час вирішення питання про призначення пенсії.
Частиною 1 і ч. 3 ст. 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Приписами п. 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 20 розділу «Особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників» Порядку №637 передбачено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Суд звертає увагу на те, що надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Наведе відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17(2-а/208/105/17).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зазначила, що «особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці».
Також Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до якого включено всіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю) в розділі І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт».
Пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58), передбачено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
Пунктами 5.2-5.3 Інструкції № 58 передбачено, що дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.
Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.
Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.
У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.
У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», у редакції, чинній на момент заповнення трудової книжки, передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб, а не на працівника.
Між тим записи у трудовій книжці (дублікат) підтверджують періоди роботи позивача з 15.04.1992 по 19.11.1993; з 07.12.1994 по 29.10.1996; з 04.02.1998 по 31.12.1998, а тому ці періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
Також трудова книжка позивача (дублікат) і довідки Державного підприємства «Торецьквугілля» від 17.03.2025 № 16/126-1 і від 16.04.2025 № 16/22-1 підтверджують спеціальний стаж за спірні періоди з 07.12.1994 по 29.10.1996 і з 04.02.1998 по 31.12.1998.
Указані довідки відповідають установленій Порядком № 637 формі довідки і містять всі необхідні відомості, зокрема про атестацію робочих місць. Водночас у затвердженій формі довідки відсутні посилання на необхідність зазначення наказів про прийняття та звільнення з роботи.
Відповідач посилається на те, що довідки від 17.03.2025 № 16/126-1 і від 16.04.2025 № 16/22-1 не містять підпису головного бухгалтера, проте суд зазначає, що ці довідки містять підписи бухгалтера архіву.
Відповідно до довідки Державного підприємства «Торецьквугілля» від 16.04.2025 № 16/22-0 Відокремлений підрозділ «Шахта «Північна» припинив діяльність шляхом закриття, а архівні документи передані до архіву Державного підприємства «Торецьквугілля».
Тому суд вважає, що відповідачем безпідставно не враховано вказані довідки.
У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Суд звертає увагу на те, що в наданих до суду документах відсутні відомості про надання позивачу відпусток без збереження заробітної плати у зв'язку з виробничою необхідністю.
Отже, періоди з 07.12.1994 по 29.10.1996 і з 04.02.1998 по 31.12.1998 підлягають зарахуванню до спеціального стажу позивача за Списком № 1 (окрім відпусток без збереження заробітної плати) і Постанови № 202.
Також суд вважає, що записи в трудовій книжці (дублікат) позивача підтверджують його спеціальний стаж за спірні періоди з 29.12.1988 по 10.04.1989 і з 15.05.1992 по 19.11.1993.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення ГУ ПФУ і наявність підстав для його скасування.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання зарахувати до пільгового стажу період проходження військової служби з 24.06.1989 по 26.11.1991, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З установлених судом обставин випливає, що на момент призову на строкову військову службу позивач не працював за професією і не займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Також диплом позивачу видано 19 червня 1988 року, а на військову службу призваний 24 червня 1988 року, тобто на момент призову на військову службу позивач вже не навчався за фахом.
Відтак відсутні підстави для зарахування періоду з 24.06.1989 по 26.11.1991 до спеціального стажу позивача за діючим законодавством.
Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на приписи Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590).
Відповідно до пп. «к» п. 109 Положення № 590 було передбачено, що до загального стажу роботи зараховується, зокрема, служба у складі Збройних сил СРСР.
Також у вказаному пункті зазначено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти а і б пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах к і л, прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті з, прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Отже, указані приписи застосовуються саме під час вирішення питання про призначення пенсії.
Станом на момент проходження позивачем військової служби правовідносини щодо призначення пенсії позивачеві ще не виникли, а тому відсутні підстави для застосування вказаних законодавчих приписів
Крім того, указані приписи мали застосовуватися у відповідності до Закону СРСР від 12 липня 1967 року «Про загальний військовий обов'язок».
Статтею 78 указаного Закону було передбачено, що час перебування громадян на дійсній військовій службі у лавах Збройних Сил СРСР зараховується до їх трудового стажу.
Солдатам, матросам, сержантам та старшинам термінової служби та особам, покликаним на офіцерські посади відповідно до пунктом 2 статті 66 цього Закону, час їхньої дійсної військової служби, крім того, зараховується і до стажу роботи за спеціальністю за умови, якщо вони не пізніше 3-місячного строку (а з поважних причин і більше цього строку) після звільнення в запас розпочнуть роботу з отриманої до призову спеціальності.
Крім того, відповідно до п. 76 Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193, було передбачено, що час перебування громадян на дійсній військовій службі в лавах Збройних Сил СРСР зараховується до їх загального трудового стажу, а також до безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю відповідно до чинного законодавства.
Як було встановлено судом, позивач був звільнений в запас 26.11.1991, а прийнятий на посаду учня гірника підземного 15.04.1992, тобто пізніше 3-місячного строку після звільнення в запас. Поважних причин суду не наведено.
Тому суд дійшов висновку, що період проходження військової служби з 24.06.1989 по 26.11.1991 не підлягає зарахуванню до спеціального стажу позивача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до квитанції № 1012-0633-8530-9056 від 07.07.2025 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 968,96 грн.
Частинами 1, 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 484,48 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код: 20987385; 65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 051330003933 від 22 травня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 травня 2025 року про призначення пенсії за віком, із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 15.04.1992 по 19.11.1993, з 07.12.1994 по 29.10.1996, з 04.02.1998 по 31.12.1998, та до спеціального стажу на підземних роботах за Списком №1 (Шахтарі) (пост.№202) періодів роботи з 29.12.1988 по 10.04.1989; з 15.05.1992 по 19.11.1993, з 07.12.1994 по 29.10.1996 (окрім відпусток без збереження заробітної плати), з 04.02.1998 по 31.12.1998 (окрім відпусток без збереження заробітної плати).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму судових витрат у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Повне рішення суду складено 2 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков