Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 вересня 2025 року Справа№200/4879/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів № 280/нст від 04.10.2024, № 311/нст від 04.11.2024, № 341/нст від 04.12.2024, № 4/нст від 04.01.2025, № 35/нст від 04.02.2025, № 65/нст від 06.03.2025, № 96/нст від 05.04.2025 в частині, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів № 280/нст від 04.10.2024, № 311/нст від 04.11.2024, № 341/нст від 04.12.2024, № 4/нст від 04.01.2025, № 35/нст від 04.02.2025, № 65/нст від 06.03.2025, № 96/нст від 05.04.2025 в частині, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у період з 01.09.2024 по 31.03.2025 вона брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті в районі Очеретинської селищної громади Покровського району Донецької області та в районі Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області. Разом з тим, за спірний період їй не була нарахована та виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
З огляду на вказане, позивачка просить суд:
визнати протиправними та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_2 № 280/нст від 04.10.2024, № 311/нст від 04.11.2024, № 341/нст від 04.12.2024, № 4/нст від 04.01.2025, № 35/нст від 04.02.2025, № 65/нст від 06.03.2025, № 96/нст від 05.04.2025, в частині виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000, 00 грн;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про нарахування додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000, 00 грн за період з 01.09.2024 по 31.03.2025 в розрахунку на місяць пропорційно за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Представником відповідача військової частини НОМЕР_3 до суду було надано відзив на позов. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що виконання бойових завдань військовослужбовцем в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168). Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають "безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону. У військовій частині НОМЕР_1 відсутня інформація про виконання бойових завдань позивачем у спірний період на глибині виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати збільшеної грошової винагороди. На переконання представника відповідача, у зв'язку із тим, що виконання бойових завдань військовослужбовцем в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168 та позивачем не надано доказів виконання бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких діючим законодавством передбачено збільшення розміру додаткової грошової винагороди до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Окрім цього відповідач повідомив, що поняття "район ведення бойових дій" та "перший ешелон оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно" не є тотожними поняттями. Район ведення бойових дій - територіально є ширшим поняттям, до якого входить "перший ешелон оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно" та можуть входити інші ешелони оборони (другий та третій).
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 07 липня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів № 280/нст від 04.10.2024, № 311/нст від 04.11.2024, № 341/нст від 04.12.2024, № 4/нст від 04.01.2025, № 35/нст від 04.02.2025, № 65/нст від 06.03.2025, № 96/нст від 05.04.2025 в частині, зобов'язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі № 200/4879/25. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 01 серпня 2025 року суд замінив первинного відповідача - військову частину НОМЕР_2 на його правонаступника військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_5 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Виключив зі складу учасників справи третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - військову частину НОМЕР_1 .
Ухвалою від 30 вересня 2025 року суд задовольнив частково клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на подання відзиву. Продовжив строк для надання військовою частиною НОМЕР_1 відзиву та прийняв відзив.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дію воєнного стану було продовжено, та станом на день винесення рішення він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді заступниці командира військової частини з психологічної підтримки персоналу.
Відповідно до витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_2 № 280/нст від 04.10.2024, № 311/нст від 04.11.2024, № 341/нст від 04.12.2024, № 4/нст від 04.01.2025, № 35/нст від 04.02.2025, № 65/нст від 06.03.2025, № 96/нст від 05.04.2025 позивачці виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000, 00 грн за період з вересня 2024 року по березень 2025 року.
Зазначені вище накази були прийняті на підстав рапортів начальника штабу- заступника командира військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до наказів головнокомандуючого Збройних Сил України № 461 від 04.10.2024, № 503 від 02.11.2024, № 546 від 04.12.2024, № 5 від 03.01.2025, № 67 від 05.02.2025, № 112 від 06.03.2025, № 162 від 04.04.2025 визначені райони ведення воєнних (бойових) дій, відповідно до яких в період із 01.09.2024 по 31.03.2025 Очеретинська селищна громада Покровського району Донецької області та Іллінівська сільська громада Краматорського району Донецької області, віднесені до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Вважаючи протиправною невиплату додаткової винагороди до 100 000 грн за вказаний період, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-Х на території України введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації та проведенням активних бойових дій, який триває й наразі.
Відповідно до п.2, 3 Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в України» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Кабінет Міністрів України 28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» прийняв Постанову № 168.
Редакція Постанови № 168 неодноразово змінювалась.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 визначалось, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Абзацом 3 того ж пункту визначено, що особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Так, підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн є:
безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
безпосереднє перебування в районах здійснення заходів, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2-1 Постанови №168 передбачалось, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).
Порядок № 260 згідно з наказами Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023, № 566 від 26.09.2023, № 275 від 30.04.2024, № 339 від 21.05.2024 доповнено новим розділом XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Пунктом 2 Розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі до складу сільських (селищних), міських, районних та обласних військових адміністрацій, на території (або частині цієї території), здійснення повноважень яких ведуться воєнні (бойові) дії, та виконують бойові (спеціальні) завдання виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 30000 гривень.
Військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні або у складі органів військового управління (військових частин, підрозділів) розвідувального органу Міністерства оборони України, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, а також інших військових формувань, виплата додаткової винагороди здійснюється в порядку, на умовах та розмірах, передбачених у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку.
Військовослужбовцям, зазначеним у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується в більшому розмірі.
Відтак, чинні у спірний період редакції Постанови № 168 та Порядку № 260 передбачали виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, 50 000,00 грн та 30 000,00 грн у залежності від виконуваних військовослужбовцем завдань та залученості до бойових дій або здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачка виконувала завдання, які передбачають виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн.
Як встановлено судом, позивачка у спірний період перебувала в районах ведення воєнних (бойових) дій та брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Разом з тим, суд зауважує, що позивачка займає посаду заступниці командира військової частини з психологічної підтримки персоналу та входить до складу командування.
Суд зазначає, що бойовими наказами та витягами з журналів бойових дій встановлено, що позивачці було доручено здійснювати всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечити здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Знаходитися безпосередньо в районі відповідальності. Крім того, надати допомогу командирам рот та їх заступникам з морально-психологічного забезпечення у поліпшенні морально-психологічного стану особового складу, проводити роботу, спрямовану на якісне виконання бойових завдань, підвищення боєздатності ********* зміцнення єдиноначальності, поліпшення морального стану особового складу. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника.
Вказана обставина зокрема підтверджується витягами з бойових наказів № 77т від 10.06.2024, № 104т від 02.09.2024 та № 113т від 26.10.2024.
Проте, відповідно до абзацу двадцять третього пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 це є підставою для виплати додаткова винагороди згідно з Постановою № 168 в розмірі 30000,00 грн.
При цьому посилання позивачки на рапорти начальника штабу військової частини не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно пунктів 9 і 10 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Отже, саме на підставі наказів командирів (начальників) військових частин здійснюється виплата спірної винагороди, тобто, командир (начальник) військової частини повинен перевірити наявність підстав та обґрунтованість поданих документів для її виплати та несе відповідальність за правомірність нарахування та виплати такої допомоги.
В свою чергу, в постанові від 25 січня 2024 року в справі № 560/1216/23 Верховний Суд зазначив:
«49. Водночас, незважаючи на позовні вимоги, які стосувалися виплати позивачу додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року без визначення кінцевої дати, подані позивачем докази, що охоплювали період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, та заперечення відповідача щодо наявності підстав для виплати позивачу вказаної винагороди за час його відрядження до іншої військової частини, суди попередніх інстанцій не встановили, у який період часу та до якої військової частини ОСОБА_1 був відряджений з початку введення воєнного стану в Україні, а також якими обставинами позивач обґрунтовував позовні вимоги про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць за період з 01 червня 2022 року по дату звернення до суду (25 січня 2023 року). Фактично судові рішення про відмову в задоволенні позову за період з 01 червня 2022 року по 25 січня 2023 року нічим не обґрунтовані.
50. Надаючи оцінку поданим позивачем до суду довідкам військової частини НОМЕР_2 на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, суди обох інстанцій не дослідили й не з'ясували змісту документів, зазначених підставою видачі цих довідок».
Тому судом надається оцінка змісту вказаних вище рапортів.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що відповідно до наданих до позовної заяви рапортів начальника штабу військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди позивачці та іншим військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , у рапортах перелічуються майже усі підстави, передбачені Постановою № 168 та Порядком № 260 для виплати додаткової винагороди, оскільки містить посилання на отримання додаткової винагороди, як у розмірі 30 000,00 грн та 100 000,00 грн пропорційно на місяць.
Проте, як зазначалось вище, бойовими наказами та витягами з журналів бойових дій встановлено, що позивачці було доручено здійснювати всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечити здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Знаходитися безпосередньо в районі відповідальності, а також надавати допомогу командирам рот та їх заступникам з морально-психологічного забезпечення у поліпшенні морально-психологічного стану особового складу, проводити роботу, спрямовану на якісне виконання бойових завдань, підвищення боєздатності *********, зміцнення єдиноначальності, поліпшення морального стану особового складу. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника.
Відтак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачка виконувала завдання, які передбачають виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000, 00 грн.
У зв'язку із чим, відповідачем у спірні періоди правомірно було нараховано та виплачено позивачці додаткову винагороду у розмірі 30 000, 00 грн пропорційно дням такої участі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів № 280/нст від 04.10.2024, № 311/нст від 04.11.2024, № 341/нст від 04.12.2024, № 4/нст від 04.01.2025, № 35/нст від 04.02.2025, № 65/нст від 06.03.2025, № 96/нст від 05.04.2025 в частині, зобов'язання вчинити певні дії, не підлягає задоволенню.
Судові витрати не підлягають розподілу у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, а також враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 132, 139, 192-193, 242-246, 255-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів командира військової частини НОМЕР_2 від № 280/нст від 04.10.2024, № 311/нст від 04.11.2024, № 341/нст від 04.12.2024, № 4/нст від 04.01.2025, № 35/нст від 04.02.2025, № 65/нст від 06.03.2025, № 96/нст від 05.04.2025 в частині, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Повний текст рішення складено та підписано 30 вересня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб